Рішення
від 22.02.2022 по справі 460/2754/19
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2022 року м. Рівне№460/2754/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі по тексту Позивач, ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі по тексту Відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській облатсі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 18.07.2019 року №0012681401, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток» в розмірі3079800,00 грн., з яких: 2053200 грн. за основним платежем та 1026600 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 18.07.2019 року №0012691401, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1741752 грн. за 2016 рік та 3214668 грн. за 2018 рік;

- від 18.07.2019 року №0012711401, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» в розмірі 2116954 грн., з яких: 1411303 грн. за основним платежем та 705651 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає (т.1 а.с.4-17), що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Так Позивач вказує на те, що під час перевірки було надано всі первинні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Отава-Трейд» та ПАТ Екоклін», які фактично підтверджують реальне здійснення господарських операцій та досягнення законної мети їх здійснення, направленої на отримання прибутку та реальне використання придбаного товару. В частині здійсненого контролюючим органом донарахування податкових зобов`язань позивачу у зв`язку.

ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», також, вказує на безпідставність висновків контролюючого органу щодо завищення різниць на які зменшується фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток. Оскільки, на думку Позивача, забезпечення майбутніх виплат штрафних санкцій було створено відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а в акті перевірки не конкретизовано, в чому саме полягає сутність порушення, не обґрунтовано, яким чином нарахування забезпечення за рахунок прибутку спричиняє заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток. Таким чином, Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 16.10.2019 (т.1 а.с.149-151) позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою від 25.11.2019 (т.3 а.с.1-2) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2019 року.

Відповідачем подано відзив на позов (т.3 а.с.35-40), в якому останній заперечує проти позовних вимог. Такі заперечення обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що господарські операції між Позивачем та його контрагентами, зазначеними у акті перевірки, не мали реального характеру, а лише відображені формально у документах бухгалтерського обліку. Висновки контролюючого органу базуються на тому, що вказані підприємства є фігурантами кримінальних проваджень, самі контрагенти не мали можливості здійснювати поставку товару за договорами, оскільки щодо них відсутні відомості про наявність основних засобів (техніки, приміщень, тощо); відсутні необхідні для цього трудові ресурси; номенклатура отриманих товарів свідчить про відсутність реального джерела походження товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, Відповідач вказує на те, що податковий кредит з податку на додану вартість сформовано за рахунок вищевказаного документального оформлення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у джерела, яке не відповідає документально оформленому, за рахунок використання документів контрагентів, що фактично не здійснювали поставки та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Також, Відповідач вказує, що ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» завищено різниці, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток за рахунок порушення вимог пп. 139.1.2 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України. З наведених підстав Відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Також, від представника Відповідача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво (т.3 а.с.29).

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України)визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, вимогамиКАС Українипередбачено можливість заміни відповідної сторони її правонаступником на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абз.4 п.2 Постанови №1200 від 18 грудня 2018 року).

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.05.2019 року зареєстровано юридичну особу Державна податкова служба України, запис №10741350000085321, 31.07.2019 року зареєстровано юридичну особу Головне управління ДПС у Рівненській області, запис №16081020000015074.

В даному випадку, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2018 у справі №815/1637/17 (№11-654апп18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5ст.242 КАС України.

За таких обставин, зважаючи на зміни у функціональних обов`язках контролюючих органів, суд вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво Головного управління ДФС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2019 року (т.3 а.с.60-61) в підготовчому засідання оголошено перерву до 15.01.2020 року.

15.01.2020 року протокольною ухвалою (т.3 а.с.67-68) в підготовчому засідання оголошено перерву до 29.01.2020 року.

Протокольною ухвалою суду, постановленою 29.01.2020 року (т.3 а.с.145-146), без виходу судді до нарадчої кімнати закрито підготовче засідання у справі, розгляд справи по суті призначено на 19.02.2020 року.

19.02.2020 року судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням головуюючої судді У.М. Нор у відпустці (т.3 а.с.148), відтак розгляд справи по суті відкладено на 10.03.2020 року (т.3 а.с.149-150).

10.03.2020 року розгляд справи відкладено до 25.03.2020 року, який в подальшому відкладено до 29.04.2020 року з огляду на перебування головуючої судді Нор У.М. у відпустці.

Ухвалою від 29.04.2020 року (т.3 а.с.184-186) за клопотанням Позивача (т.3 а.с.179) та клопотанням Відповідача (т.3 а.с.180) судове засідання відкладено до 27.05.2020 року.

Ухвалою від 01.06.2020 (т.3 а.с.194-195) розгляд справи відкладено до 18.06.2020 року у зв`язку із перебування головуючої судді Нор У.М. у відпустці (т.3 а.с.193).

18.06.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2020 року з огляду на витребування додаткових доказів. (т.3 а.с.206-207).

09.07.2020 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді, відтак судовий розгляд справі відкладено на 30.07.2020 року.

30.07.2020 року від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (т.3 а.с.222,231), у зв`язку із чим ухвалою від 30.07.2020 (т.3 а.с.225-226) розгляд справи відкладено на 23.09.2020 року.

29.09.2020 року судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Нор У.М. у щорічній відпустці (т.3 а.с.236), розгляд справи призначено на 21.10.2020 року.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року, за клопотання представника позивача (т.3 а.с.240-241), у справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.3 а.с.244-245).

13.05.2021 року на адресу суду надійшов Висновок експерта №8712 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Волинського відділення (т.4 а.с.25-35).

Ухвалою суду від 20.05.2021 року (т.4 а.с.153-154) провадження у справі поновлено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.07.2021 року.

07.07.2021 року від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (т.4 а.с.160,165), у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 10.08.2021 року, який не відбувся у зв`язку із заявленими клопотаннями сторін (т.4 а.с.171,173,174) та відкладене на 22.09.2021 року.

22.09.2021 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді (т.4 а.с.180), відтак судовий розгляд справи відкладено на 19.10.2021 року (т.4 а.с.182).

19.10.2021 року сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 09.11.2021 року (т.4 а.с.186), що також не відбувся з огляду на неявку сторін у судове засідання. Розгляд справи відкладено на 08.12.2021 року (т.4 а.с.191).

У судове засідання, призначене на 08.12.2021 року, представник позивача до суду не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подав клопотання про відкладення розгляду справи (т.4 а.с.153).

За приписами частини першоїстатті 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другоюстатті 205 цього Кодексу.

Суд зазначає, що причини неявки у судове засідання учасника справи можуть визнаватися поважними виключно у випадку, коли такі причини є об`єктивними та виникли з непереборних підстав, що не залежать від учасника справи.

Суд констатує, що вказані відповідачем у клопотаннях причини неявки не є поважними, з огляду на те, що Головне управління ДПС у Рівненській області не обмежене представництвом його інтересів виключно однією особою.

Таким чином, клопотання представника відповідача про відкладеннязасідання не підлягають до задоволення.

Зокрема, згідно зістаттею 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом другим частини третьоїстатті 44 КАС Українипередбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції Українияк чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою.

Згідно з ч.1КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4ст.229 КАС України).

Враховуючи вищезазначене та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/2754/19 в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» зареєстроване 10.05.2002 року, здійснює такі види діяльності за КВЕД: 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 42.11 Будівництво доріг і автострад та ін..

Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведена планова виїзна документальна перевірка ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» код за ЄДРПОУ 31994540 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 31.03.2019 року (далі по тексту акт перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року).

За результатами вищезазначеної перевірки складено акт перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року (т.1 а.с.24-128), відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення, що стосуються предмету спору:

- пп. 14.1.11 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. 5, 17 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, внаслідок чого занижено податок на прибуток в розмірі 2851 526 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року в сумі 174160 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 139355грн., за 1 квартал 2017 року на 29640 грн., за 2 квартал 2017 року на 15498 грн., за 3 квартал 2017 року на 66521 грн., за 4 квартал 2017 року на 363124 грн., за 1 квартал 2018 року на 52056 грн., за 2 квартал 2018 року на 296867 грн., за 3 квартал 2018 року на 173176 грн., за 4 квартал 2018 року на 1026972 грн., за 1 квартал 2019 року на 514157 грн.;

- п. 44.1 ст. 44 розділу І п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 1655 397 грн., в тому числі: липень 2016 року на 178992 грн., вересень 2016 року на 124 248 грн., жовтень 2016 року на 30591 грн., грудень 2016 року на 24568 грн., січень 2017 року 49000 грн., серпень 2017 року на 36 361 грн., жовтень 2017 року на 297042 грн., листопад 2017 року на 42562 грн., грудень 2017 року на 105011 грн., січень 2018 року на 57839 грн., квітень 2018 року на 144546 грн., червень 2018 року на 68811 грн., липень 2018 року на 60497 грн., серпень 2018 року на 64868 грн., вересень 2018 року на 126817 грн., січень 2019 року на 244094 грн.;

Не погодившись із вищенаведеними висновками ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» подано заперечення на акт перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року (т.3 а.с.72-76).

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Рівненській області висновки акту перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року, що стосуються предмету спору, викладено в нові редакції (т.3 а.с.77-99), а саме:

- пп. 14.1.11 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. 5, 17 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 2053 200 грн., у тому числі за 1 квартал 2017 року на 221 340 грн., за півріччя 2017 року на 358 653 грн., за 3 квартали 2017 року на 425 174 грн., за 2017 рік на 788 298 грн., за 1 квартал 2018 року на 52 056 грн., за півріччя 2018 року на 348922 грн., за 3 квартали 2018 року на 522098 грн., за 2018 рік на 970430 грн., за 1 квартал 2019 року на 294472 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 1741752 грн., за 2018 рік у розмірі 3214668 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 1411 303 грн., в тому числі липень 2016 року 178 992 грн., вересень 2016 року 124 248 грн., жовтень 2016 року 30591 грн., грудень 2016 року 24568 грн., січень 2017 року 49000 грн., серпень 2017 року 36 361 грн., жовтень 2017 року 297 042 грн., листопад 2017 року 42562 грн., грудень 2017 року 105 011 грн., січень 2018 року 57 839 грн., квітень 2018 року 144546 грн., червень 2018 року 68811 грн., липень 2018 року 60 497грн., серпень 2018 року 64868 грн., вересень 2018 року 126817 грн..

На підставі вищезазначених висновків акта перевірки №512/17-00-05-01/35797190 від 10.03.2020 року №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року (т.1 а.с.24-128) з урахуванням відповіді на заперечення №8322/10/17-00-14-01 від 16.07.2019 року (т.3 а.с.77-99) прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0012681401 від 18.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 3079 800 грн.: за основним платежем 2053 200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 026 600 грн. (т.1 а.с.18);

- №0012691401 від 18.07.2019 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2016 році на суму 1741752 грн. та у 2018 році на суму 3214668 грн. (т.1 а.с.20);

- №0012711401 від 18.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2116954 грн.: за основним платежем 1411 303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 705 651 грн. (т.1 а.с.21).

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням контролюючого органу ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» подано скаргу до Державної фіскальної служби України від 29.07.2019 року №о/1243 (т.3 а.с.104-114).

Рішенням про результати розгляду скарги від 26.09.2019 року №3425/6/99-00-086-05-01 (т.1 а.с.129-144) скаргу задоволено частково, а саме в частині правовідносин Позивача з ТОВ «Тімол», в решті оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зауважує наступне.

Відповідно до матеріалів справи та акту перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року Філією «Колоденської ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» в особі начальника Якимюка В.І. (Покупець) укладено договір постачання №03/06/2016р від 03.06.2016 року (Договір) із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Постачальник).

Відповідно до предмету Договору постачання №03/06/2016р від 03.06.2016 року (т.2 а.с.150-154) ФОП ОСОБА_1 зобов`язується поставляти та передати у власність Філії «Колоденської ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» щебеневу суміш С-5, С-7.

Відповідно до п. 2.2 Договору постачання №03/06/2016 від 03.06.2016 року (т.2 а.с.150-154) підтвердження якості товару надається Постачальником до кожної партії товару. Якість кожної поставленої партії товару повинна супроводжуватись паспортом якості, сертифікату відповідності заводу-виробника.

На підтвердження вищенаведеної господарської операції, до матеріалів справи Позивачем долучено копію видаткової накладної №РН-06/015 від 22.06.2016 року (т.2 а.с.125) на суму 842 262,84 грн., в тому числі ПДВ 140 377,14 грн., на постачання суміші щебеневої С-5, С-7 та надання транспортних послуг по доставці щебеню; видаткової накладної №РН-9/011 від 13.069.2016 року (т.2 а.с.126) на суму 558 252,41 грн., в тому числі ПДВ 93 042,07 грн., на постачання суміші щебеневої С-7 та надання транспортних послуг по доставці щебеню; видаткової накладної №РН-9/020 від 23.069.2016 року (т.2 а.с.168) на суму 187 237,56 грн., в тому числі ПДВ 31 206,26 грн., на постачання суміші щебеневої С-7 та надання транспортних послуг по доставці щебеню.

На придбання суміші щебеневої та транспортних послуг по доставці щебеню у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму ПДВ 264625,47 грн. зареєстровані податкові накладні на ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», а саме: №1 від 01.07.2016 року (т.2 а.с.127), №11 13.09.2016 року (т.2 а.с.129), №20 від 23.09.2016 року (т.2 а.с.131).

Розрахунки за поставлений товар по Договору постачання №03/06/2016 від 03.06.2016 року проведено в повному обсязі, відповідно до виписки банку (т.2 а.с.143-149).

Факт наявності вищенаведених первинних документів не заперечується Відповідачем та знайшов своє відображення в акті перевірки №1256/17-00-14-01/ НОМЕР_2 від 21.06.2019 року.

Водночас, актом перевірки №1256/17-00-14-01/ НОМЕР_2 від 21.06.2019 року встановлено численні факти неможливість здійснення господарської операції з поставки суміші щебеневої С-5, С-7 та надання транспортних послуг по доставці щебеню ФОП ОСОБА_1 з огляду на відсутність трудових ресурсів, відсутність основних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, відсутність джерела походження товару відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність товарно-транспортних накладних. А саме:

Зокрема, контролюючий орган встановив, що згідно Державного реєтру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року у власності ОСОБА_1 відсутні об`єкти нерухомого майна. Згідно Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України об`єкти рухомого майна та транспортні засоби за ОСОБА_1 не зареєстровані.

За період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу за основним місцем обліку, а також місцем розташування (реєстрації) об`єктів рухомого та нерухомого майна, не подавались.

ФОП ОСОБА_1 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форма 1-ДФ суми утриманого податку на доходи фізичних осіб за 3 квартал 2016 року не подавався. Водночас відповідно до поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форма 1-ДФ суми утриманого податку на доходи фізичних осіб за 4 квартал 2016 року за трудовим договором у ФОП ОСОБА_1 працювала 1 людина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту ЄРПН), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено відсутність придбання ФОП ОСОБА_1 в інших контрагентів товарів та послуг, зазначених в накладних, оформлених на Філію «Колоденської ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

Згідно даних ЄРПН придбання ФОП ОСОБА_1 послуг оренди обладнання, приміщень, площадок, техніки, а також послуг технічного обслуговування автомобілів від платників ПДВ не встановлено. Отримання аналогічних послуг від неплатників ПДВ відсутнє, оскільки у звітах форми 1 ДФ відсутні відомості про виплати доходів самозайнятими особам.

Крім того, до перевірки не надано всіх первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних щодо надання транспортних послуг та транспортування суміші щебеневої С-5, С-7 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заслухавши пояснення сторін щодо даної господарської операції, з`ясувавши всі обставини, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом «а» пункту198.1 статті 198 Податкового кодексу Українивстановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Статтею 83 Податкового кодексу Українивстановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно достатті 84цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995 року (далі по тексту Положення №88), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до ч. 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наведеного слідує, що нормами чинного законодавства встановлено обов`язкові реквізити первинного документу, серед яких ідентифікація осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції.

Водночас із долучених Позивачем до матеріалів справи видаткових накладних на постачання суміші щебеневої С-5, С-7 та надання транспортних послуг по доставці щебеню не можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та отримувала зазначені товари та послуги від імені Філії «Колоденської ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Перелік первинних документів, якими оформлюються господарські операції, може бути встановлений правовими нормами.

Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі по тексту Правила №363), товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вонає одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 1.1 Правил №363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Документи, передбачені Правилами №363, у тому числі товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином всупереч вищенаведеного, ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» ні до перевірки, ні до суду не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження факту надання транспортних послуг, що зазначені у видаткових та податкових накладних, та на підтвердженн переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки (постанова Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №200/6804/19-а).

Більше того, суд зауважує, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності тане відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням.

Відповідно достатті 72 КАСУкраїни доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

У постанові від 06.06.2019 року у справі №807/2202/15 Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україниобов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановленізакономпідстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такий висновок щодо оцінки документів, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку, зробив Верховний Суд України в постанові від 27.03.2012 року у адміністративній справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокурора м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування ПДВ.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 24.01.2018 року (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 року (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 року (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 року (справа №640/4687/19), від 20.12.2021 року (справа №200/6804/19-а).

Суд зауважує, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.».

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик гос подарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже негативні наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників. Так, належна податкова обачність як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента»

Вимога, що саме платник податків повинен додатково доводити, чому він обрав саме цього контрагента, ґрунтується на рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Булвес АД проти Болгарії», де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником,якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Під час здійснення такого вибору належна обачність полягає не лише в оцінці умов договору та їх комерційній привабливості, а й воцінці ризиків контрагента,серед яких, зокрема: платоспроможність,ризики невиконання зобов`язань, надання гарантій їх виконання, наявність необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу), наявність відповідного досвіду, адреса масової реєстрації, множинний керівник, недостатній строк існування, відсутні КВЕД, відсутність майна / транспортних засобів, податковий борг, судові рішення, пов`язані з контрагентом тощо.

Таку інформацію платник податків може перевірити за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), а також ЄДР,ЄДРСР, YouControl.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постанові від 08.10.2020 року у справі №820/11728/15, від 10.07.2020 року у справі №813/6510/15, від 04.12.2019 у справі №826/15729/17.

Наведені висновки Верховного Суду в силу норм частини 5 статті242, підпункту 8 пункту 1 розділуVII «Перехідні положення» КАС Українипідлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Рівненській області довело правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині господарських взаємовідносин Позивача з ФОП ОСОБА_1 ..

Відповідно до акту перевірки №1256/17-00-14-01/ НОМЕР_2 від 21.06.2019 року Філією «Любомирський асфальтобетонний завод» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (Покупець) укладено договір №16/08-1017 про закупівлю бітуму БНД 70/100 від 19.08.2017 року (Договір) із ТОВ «Отава-Трейд» (код ЄДРПОУ 41163603, Постачальник).

Відповідно до предмету Договору постачання №16/08-1017 від 19.08.2017 року ТОВ «Отава-Трейд» зобов`язується у 2017 році поставити та передати у власність Покупцю - Філії «Любомирський асфальтобетонний завод» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 70/100 у строки і виключно за цінами згідно положень договору: ДК 021:2015:092400000 3 ДСТУ 4044-2001, строки постачання 3 дні з моменту отримання заявки, у загальній кількості 100 т за ціною 10416,6583 грн. (у т.ч. транспортні витрати) без ПДВ за одиницю товару. Загальна вартість товару становить 1249999,00 грн..

На підтвердження вищенаведеної господарської операції, до матеріалів справи Позивачем долучено копію видаткової накладної №13 від 11.08.2017 року (т.2 а.с.89) на суму 239 000,08 грн., в тому числі ПДВ 39 833,36 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №11 від 09.08.2017 року (т.2 а.с.95) на суму 268 875,08 грн., в тому числі ПДВ 44 812,51 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №8 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.99) на суму 268 374,83 грн., в тому числі ПДВ 44 729,14 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №8 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.104) на суму 233 999,86 грн., в тому числі ПДВ 38 999,98 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №7 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.109) на суму 112 374,92 грн., в тому числі ПДВ 18 729,15 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №9 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.114) на суму 110 249,99 грн., в тому числі ПДВ 18 374,99 грн., на постачання бітуму 70/100; копію видаткової накладної №11 від 09.09.2017 року (т.2 а.с.119) на суму 268 875,08 грн., в тому числі ПДВ 44 812,51 грн., на постачання бітуму 70/100; копію рахунку на оплату №10 від 11.08.2017 року (т.2 а.с.90); копію рахунку на оплату №9 від 09.09.2017 року (т.2 а.с.94); копію рахунку на оплату №8 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.100); копію рахунку на оплату №6 від 23.08.2017 року (т.2 а.с.105); копію рахунку на оплату №5 від 21.08.2017 року (т.2 а.с.110); копію рахунку на оплату №7 від 27.08.2017 року (т.2 а.с.115); копію рахунку на оплату №9 від 09.09.2017 року (т.2 а.с.120); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №11/09/17 від 11.09.2017 року (т.2 а.с.91); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №09/09/17 від 09.09.2017 року (т.2 а.с.95); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/08/17 від 28.08.2017 року (т.2 а.с.101); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №23/08/17 від 23.08.2017 року (т.2 а.с.106); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №21/08/17 від 21.08.2017 року (т.2 а.с.111); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №27/08/17 від 27.08.2017 року (т.2 а.с.116); копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №09/09/17 від 09.09.2017 року (т.2 а.с.121); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.92); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.97); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.103); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.107); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.112); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.117); копію сертифікату відповідності від 16.05.2017 року №2713 (т.2 а.с.122); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.93); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.98); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.102); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.108); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.113); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.118); копію паспорту №930 від 29.07.2017 року (т.2 а.с.123).

Розрахунки за поставлений товар по Договору постачання №16/08-1017 від 19.08.2017 року проведено в повному обсязі, відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с.15-47).

Факт наявності вищенаведених первинних документів не заперечується Відповідачем та знайшов своє відображення в акті перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року.

Водночас, актом перевірки №1256/17-00-14-01/31994540 від 21.06.2019 року встановлено численні факти неможливість здійснення господарської операції з поставки бітуму нафтово-дорожнього в`язкого БНД 70/100 ТОВ «Отава-Трейд» з огляду на відсутність трудових ресурсів, відсутність основних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, відсутність джерела походження товару відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність товарно-транспортних накладних. А саме:

Зокрема, контролюючий орган встановив, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Отава-Трейд» 31.01.2019 року анульовано за рiшенням контролюючого органу по причині вiдсутності поставок та ненадання декларацiй

За період з дати заснування з 21.02.2017 року по 31.12.2017 року повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП ТОВ «Отава-Трейд» до контролюючого органу за основним місцем обліку, а також місцем розташування (реєстрації) об`єктів рухомого та нерухомого майна, не подавались.

Відповідно до поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форма 1-ДФ суми утриманого податку на доходи фізичних осіб за 3-4 квартал 2017 року за трудовим договором у ТОВ «Отава-Трейд» працювала 1 людина директорка ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Виплати з ознакою доходу 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» відсутні.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, ЄРПН, Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено відсутність придбання ТОВ «Отава-Трейд» в інших контрагентів товарів та послуг, зазначених в накладних, оформлених на Філію «Любомирський асфальтобетонний завод» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України».

Згідно даних ЄРПН придбання ТОВ «Отава-Трейд» послуг оренди обладнання, приміщень, площадок, техніки, а також послуг технічного обслуговування автомобілів від платників ПДВ не встановлено. Отримання аналогічних послуг від неплатників ПДВ відсутнє, оскільки у звітах форми 1 ДФ відсутні відомості про виплати доходів самозайнятими особам.

При цьому, з моменту створення ТОВ «Отава-Трейд» оренди транспортних засобів за даними ЄРПН та звіту 1-ДФ за 3-4 квартал 2017 року не відображено.

Згідно представлених до перевірки сертифікатів відповідності встановлено, що виробником придбаного бітуму є ВАТ Мозирський нафтопереробний завод, Республіка Білорусь. В ланцюгу постачання відсутні контрагенти імпортери бітуму з ВАТ Мозирський нафтопереробний завод, Республіка Білорусь.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ «Отава-Трейд» є фігурантом кримінальних проваджень:

- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (к/п № 12018000000000376 від 21.06.2018 ГСУ НП України, Справа № 757/21894/19-к Печерського районного суду м. Києва);

- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України (к/п № 42017030000000292 від 03.07.2017 СГ СУ ГУНП у Волинській області, Справа № 161/1211/18, Провадження № 1-кс/161/898/18 Луцького міськрайонного суду Волинської області).

Згідно представлених до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що перевізником даного поставленого товару виступає постачальник ТОВ «Отава-Трейд» із зазначенням прізвищ водіїв.

Проте, згідно поданих податкових розрахунків 1-ДФ, не встановлено найманих фізичних осіб з даними прізвищами.

Зазначені автомобілі в товарно-транспортних накладних також не належать на праві власності ТОВ «Отава-Трейд», про що свідчать дані Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Головного сервісного центру МВС України, а також не перебувають в оренді, про що свідчать дані ЄРПН та податкові розрахунки 1-ДФ.

Таким чином, перевіркою не встановлено джерело походження виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Отава-Трейд» та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».