Постанова

від 15.08.2022 по справі 460/2754/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/2754/19 пров. № А/857/7510/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне, повний текст складено 23.02.2022) по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.07.2019 р. за № 0012681401; № 0012691401; № 0012711401.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у задоволенні позовних відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» оскаржило його в апеляційному порядку, просить його скасувати, а матеріали справи надіслати (передати) Господарському суду Рівненської області для розгляду. Крім того, просило скасувати оскаржене рішення та прияти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа передачі до Господарського суду Рівненської області з огляду на те, що рішення прийняте під час письмового провадження за один день до повномасштабної війни, введення воєнного стану в Україні та фактичного блокування (відсутності доступу) ЄДР судових рішень із грубим порушенням правил юрисдикції і фактично із позбавленням скаржника заявити про передачу справи на розгляд іншого суду через поважність наведених причин.

При цьому, зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 порушено провадження у справі №918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження юридичної особи: 33028, м. Рівне, вул. Пластова, буд. 7; код ЄДРПОУ 31994540), введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1786).

Оголошення щодо порушення провадження у справі про банкрутство та відкриття процедури розпорядження майном опубліковано (офіційно оприлюднено) 04.02.2022 року.

Вказане оголошення є загальнодоступним і суд І інстанції перед прийняттям рішення без участі сторін у письмовому провадженні через більш ніж 2 роки після відкриття провадження у справі мав би переконатися, чи дійсно підприємства наявні в ЄДРПОУ, чи не виключені із Реєстру, чи щодо них відсутні провадження у справах про банкрутство, адже вказане суттєво впливає на розгляд справи по суті - при відсутності підприємств у ЄДР (припиненні), провадження у справі закривається, а при наявності банкрутства, справа підлягає розгляду у рамках справи про банкрутство.

Звісно у позивача наявний обов`язок проінформувати суд про вказані обставини, яким ДП «Рівненський облавтодор» не встиг скористатися, адже повідомлення про банкрутство опубліковане 04.02.22, а рішення неочікувано прийняте 23.02.22, хоч боржник після відновлення судочинства по інших справах, зокрема із ДПІ встиг подати відповідні клопотання, а у даній справі із вказаних поважних причин не повідомив суд та отримав рішення.

Стаття 318 КАС України визначає підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Так, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Предметом даного спору є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, яким платнику податків нараховано податкові зобов`язання та штрафні санкції начебто через безтоварність та нереальність господарських операцій всупереч вимогам закону, правових позицій ВС, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Водночас, як вже зазначалось ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 порушено провадження у справі №918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження юридичної особи: 33028, м. Рівне, вул. Пластова, буд. 7; код ЄДРПОУ 31994540), введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1786).

Пунктом 4 Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), введеного в дію з 21.10.2019, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із абзацом першим частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує:

-всі майнові спори, стороною в яких є боржник;

-спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;

-спори про визнання недійсними результатів аукціону;

-спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;

-спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати;

-спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;

-спори щодо інших вимог до боржника.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (абзац четвертий частини другої статті 7 КУзПБ).

Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, статтею 7 КУзПБ виокремлено категорію спорів, які розглядаються в межах справи про банкрутство господарським судом, а саме: майновий спір, стороною в якій є боржник, тобто не залежно від того, чи є боржник у справі про банкрутство позивачем або відповідачем у іншому майновому спорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), оприлюдненій 19.10.2021, сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство із визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 41 вказаної постанови підкреслено, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81), Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18 (пункти 17, 18).

Отже, заявлений у межах цієї справи спір стосується нарахування податковим органом податкових зобов`язань, а отже є майновим та у порядку частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали цієї справи, в якій стороною є боржник, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство та під час дії спеціальної норми статті 7 КУзПБ, - належить надіслати (передати) до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Більше того, органом ДПІ у рамках справи про банкрутство заявлені вимоги на 68 млн, зокрема і спірні вимоги, що ще раз підтверджує необхідність їх спільного розгляду і правомірного формування реєстру кредиторів та законного розподілу голосів конкурсних вимог кредиторів з огляду на необхідність обґрунтування пропорційності погашення дійсних і реальних вимог кредиторів у т ч і ДПІ.

Крім того, вважає, що рішення суду прийняте із неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю висновків акту перевірки, які суд визнав встановленими із формальним зазначенням про наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів облавтодору без врахування наявності руху активів підприємства, виконання дорожніх робіт ДП «Рівненський облавтодор» за рахунок вказаних активів, невідповідності висновків суду обставинам справи, не спростуванням жодного аргументу позивача та без належного обґрунтування того, що позивач як сторона був почутий (як того вимагає ЄСПЛ). Оскаржуване рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права, із грубим порушенням процесуальних положень, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до ст. 317 КАС України, з огляду на таке.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення як і акт перевірки не відображають фактичні обставини справи, викладені висновки необгрунтовані, не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, зазначені порушення вимог податкового законодавства не узгоджуються з фактично проведеними та облікованими господарським операціями, є надуманими, а висновки упередженими, які також в жодному випадку не стосуються суб`єкта перевірки - ДП «Рівненський облавтодор».

Висновки акту перевірки з якими безпідставно погодився суд першої інстанції полягають у помилковому визначені облікованих господарських операцій суб`єкта перевірки з придбання послуг та ТМЦ у контрагентів-постачальників ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «ОТАВА-ТРЕЙД», та ПАТ «Екоклін» - безтоварними (фіктивними).

В той же час, матеріали справи містять численні докази, які свідчать про те, що господарські операції дійсно здійснювалися та наявні необхідні первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій з постачання позивачу ТМЦ.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Предметом даного спору є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 у справі № 918/1007/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1786).

Пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), введеного в дію з 21.10.2019, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із абзацом першим частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує:

- всі майнові спори, стороною в яких є боржник;

- спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;

- спори про визнання недійсними результатів аукціону;

- спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;

- спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати;

- спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;

- спори щодо інших вимог до боржника.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (абзац четвертий частини другої статті 7 КУзПБ).

Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, статтею 7 КУзПБ виокремлено категорію спорів, які розглядаються в межах справи про банкрутство господарським судом, а саме: майновий спір, стороною в якій є боржник, тобто не залежно від того, чи є боржник у справі про банкрутство позивачем або відповідачем у іншому майновому спорі.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), оприлюдненій 19.10.2021, сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство із визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 41 вказаної постанови підкреслено, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81), Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18 (пункти 17, 18).

Дослідивши матеріали даної судової справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений у межах цієї справи спір є майновим та у порядку частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали цієї справи, в якій стороною є боржник, провадження в якій відкрито (25.11.2019) до відкриття провадження у справі про банкрутство (12.01.2022), та під час дії спеціальної норми статті 7 КУзПБ, - належить надіслати (передати) до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо судом порушено норми процесуального права, а справу направити для розгляду до господарського суду Рівненської області, а апеляційну скаргу задовольнити частково, бо апелянт просив скасувати рішення суду, а матеріали справи надіслати (передати) господарському суду Рівненської області для розгляду, або прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, при цьому вказав більшу кількість податкових повідомлень-рішень ніж у позовній заяві.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 5 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №460/2754/19 скасувати, а справу направити для розгляду до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 18.08.2022