Ухвала

від 13.02.2022 по справі 640/23279/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

14 лютого 2022 року м. Київ№ 640/23279/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальна фірма «ТМСОФТ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТМСОФТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: 1) від 02.09.2019 №00000070502 (форма «Р»); 2) від 03.09.2019 № 0000104208 (форма «ПС»); 3) від 03.09.2019 №0000114208 (форма «Д»); 4) від 03.09.2019 № 0000124208 (форма «Д»).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, звернулось з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 скасовано. Справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення даного спору судам слід було встановити дійсну сутність правовідносин між суб`єктом господарювання та зазначеними в акті перевірки 29 фізичними особами, з`ясувати, чи відбувалась на їх адресу виплата доходу у спірний період саме за виконання трудової функції та в якому саме розмірі.

Як підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції надавав поверхневу оцінку умовам договорів, укладених між Позивачем та 29 фізичними особами-підприємцями, змісту посадових інструкцій цих осіб у межах здійснення ними трудових функцій та порівнював такі. При цьому фактично при вирішенні спору встановлювались відповідність функцій фізичних осіб-підприємців лише на підставі юридичного оформлення відповідних документів між останніми та Позивачем і не здійснювались дії з метою офіційного з`ясування обставин у справі з метою встановлення дійсного характеру спірних правовідносин.

При цьому, зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції не містить детального розмежування функцій, здійснюваних фізичними особами в рамках трудових договорів, та функцій, здійснюваних на підставі цивільно-правових (господарських) договорів, в розрізі кожної із осіб. Суди, задовольняючи позовні вимоги, не встановили у визначеному процесуальним законодавством порядку в чому полягає відмінність функцій, здійснюваних ФОП у межах трудових договорів та у межах, як стверджував Позивач, господарських (цивільно-правових) правовідносин.

Суд касаційної інстанції наголошує, що важливе значення для цілей встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору (зокрема щодо дійсного характеру співпраці між відповідними суб`єктами), мають пояснення та покази відповідних осіб, з якими Позивач мав відповідні правовідносини та які, на думку Відповідача, неправильно відображені у податковому обліку як господарські.

Суд першої інстанції здійснив допит свідків (фізичних осіб, з якими Позивач у перевіряємий період мав і трудові, і цивільно-правові (господарські) договори): ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Втім, рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не відтворює жодного змісту наданих у ході судового засідання показань, як не містить жодної оцінки таких. До того ж встановлені у справі обставини свідчать про те, що висновки Відповідача щодо виявлених у ході контрольного заходу порушень стосувались його відносин з 29 особами, в той час як свідки допитані лише 2 із них.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що при наданні оцінки правомірності спірних рішень суб`єкта владних повноважень суди повинні розглядати обґрунтованість нарахування податку, збору та єдиного внеску по кожній особі, зазначеній в акті, окремо.

Не мотивувавши у оскаржуваному рішенні відхилення наданих представником Відповідача доказів, суд апеляційної інстанції, крім того, не здійснив допит свідків, а саме фізичних осіб, частину операцій Позивача з якими Відповідач перекваліфікував із господарських у трудові.

Суд же першої інстанції, хоч і здійснював допит осіб, проте такі дії охопили лише 2 осіб, з-поміж 29, що суперечить безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі.

Поза увагою та правовою оцінкою судів також залишились доводи Відповідача щодо допущених помилок в договорах, а саме зазначення в договорах номерів банківських рахунків, які були відкриті поза датою укладення договору, в аспекті перекваліфікації господарських правовідносин у трудові. Таким доводам слід було надавати оцінку також з урахуванням того, що вони, як і відповідні докази на їх підтвердження, як стверджує представник Позивача, з`явились вже поза межами підготовчого судового засідання у суді першої інстанції.

Також поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій залишились обставини щодо дійсної ділової мети укладення Позивачем із 29 особами не лише трудових договорів, а й цивільно-правових (господарських договорів). При цьому Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що ділова мета певної операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою (справи №826/10852/15, №140/6978/20, №816/356/17).

Перевірка та встановлення наведених вище обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки останні безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту трудових правовідносин між Позивачем і 29 фізичними особами-підприємцями.

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки провадження у справі відкрито, суддя приймає справу до свого провадження.

Керуючись ст. ст. 194, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти адміністративну справу № 640/23279/19 до провадження.

2. Справа буде розглядатись за правилами загального провадження.

3. Призначити підготовче засідання на 24.03.2022 о 14:15 год.

Підготовче засідання буде здійснено суддею Арсірієм Р.О. у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання № 32.

У судове засідання викликати учасників справи.

4. Запропонувати учасникам справи надати свої письмові пояснення щодо висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 08.12.2021, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

5. Копію ухвали направити учасникам справи.

6. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.od.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.