Ухвала

від 06.03.2024 по справі 640/23279/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

06 березня 2024 року № 640/23279/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві позовну заяву ТОВ «Науково-виробнича фірма «ТМСОФТ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Науково-виробнича фірма «ТМСОФТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: 1) від 02.09.2019р. №00000070502 (форма «Р»); 2) від 03.09.2019р. №0000104208 (форма «ПС»); 3) від 03.09.2019р. №0000114208 (форма «Д»); 4) від 03.09.2019р. №0000124208 (форма «Д»).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020р. (справа №640/23279/19), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021р., позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, звернулось з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2021р. касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021р. скасовано. Справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення даного спору судам слід було встановити дійсну сутність правовідносин між суб`єктом господарювання та зазначеними в акті перевірки 29 фізичними особами, з`ясувати, чи відбувалась на їх адресу виплата доходу у спірний період саме за виконання трудової функції та в якому саме розмірі.

Як підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції надавав поверхневу оцінку умовам договорів, укладених між Позивачем та 29 фізичними особами-підприємцями, змісту посадових інструкцій цих осіб у межах здійснення ними трудових функцій та порівнював такі. При цьому фактично при вирішенні спору встановлювались відповідність функцій фізичних осіб-підприємців лише на підставі юридичного оформлення відповідних документів між останніми та Позивачем і не здійснювались дії з метою офіційного з`ясування обставин у справі з метою встановлення дійсного характеру спірних правовідносин.

При цьому, зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції не містить детального розмежування функцій, здійснюваних фізичними особами в рамках трудових договорів, та функцій, здійснюваних на підставі цивільно-правових (господарських) договорів, в розрізі кожної із осіб. Суди, задовольняючи позовні вимоги, не встановили у визначеному процесуальним законодавством порядку в чому полягає відмінність функцій, здійснюваних ФОП у межах трудових договорів та у межах, як стверджував Позивач, господарських (цивільно-правових) правовідносин.

Суд касаційної інстанції наголошує, що важливе значення для цілей встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору (зокрема щодо дійсного характеру співпраці між відповідними суб`єктами), мають пояснення та покази відповідних осіб, з якими Позивач мав відповідні правовідносини та які, на думку Відповідача, неправильно відображені у податковому обліку як господарські.

Суд першої інстанції здійснив допит свідків (фізичних осіб, з якими Позивач у перевіряємий період мав і трудові, і цивільно-правові (господарські) договори): ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Втім, рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не відтворює жодного змісту наданих у ході судового засідання показань, як не містить жодної оцінки таких. До того ж встановлені у справі обставини свідчать про те, що висновки Відповідача щодо виявлених у ході контрольного заходу порушень стосувались його відносин з 29 особами, в той час як свідки допитані лише 2 із них.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що при наданні оцінки правомірності спірних рішень суб`єкта владних повноважень суди повинні розглядати обґрунтованість нарахування податку, збору та єдиного внеску по кожній особі, зазначеній в акті, окремо.

Не мотивувавши у оскаржуваному рішенні відхилення наданих представником Відповідача доказів, суд апеляційної інстанції, крім того, не здійснив допит свідків, а саме фізичних осіб, частину операцій Позивача з якими Відповідач перекваліфікував із господарських у трудові.

Суд же першої інстанції, хоч і здійснював допит осіб, проте такі дії охопили лише 2 осіб, з-поміж 29, що суперечить безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі.

Поза увагою та правовою оцінкою судів також залишились доводи Відповідача щодо допущених помилок в договорах, а саме зазначення в договорах номерів банківських рахунків, які були відкриті поза датою укладення договору, в аспекті перекваліфікації господарських правовідносин у трудові. Таким доводам слід було надавати оцінку також з урахуванням того, що вони, як і відповідні докази на їх підтвердження, як стверджує представник Позивача, з`явились вже поза межами підготовчого судового засідання у суді першої інстанції.

Також поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій залишились обставини щодо дійсної ділової мети укладення Позивачем із 29 особами не лише трудових договорів, а й цивільно-правових (господарських договорів). При цьому Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що ділова мета певної операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою (справи №826/10852/15, №140/6978/20, №816/356/17).

Перевірка та встановлення наведених вище обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки останні безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту трудових правовідносин між Позивачем і 29 фізичними особами-підприємцями.

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою ОАСК від 14.02.2022р. справу прийнято до розгляду у загальному позовному провадженні в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою ОАСК від 28.11.2022р. у справі закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду, який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за наведеним позовом, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов`язковою умовою нового процесуального законодавства.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні(ч. 3 ст. 12 КАС України).

Суддя вважає, що з урахуванням приписів частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття підготовчого провадження у справі, керуючись ст.ст. 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти до провадження адміністративну справу за №640/23279/19 Київським окружним адміністративним судом. Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

3. Призначити підготовче засідання на 16.05.2024р. о 10:30 год., яке відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

4. Запропонувати сторонам по справі подати до суду додаткові пояснення по справі та додаткові докази за наявності останніх протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

5. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Марич Є.В.