Рішення

від 13.02.2022 по справі 640/12440/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Київ№ 640/12440/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у прощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Центр Рівноваги

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Рівноваги (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2020 року №.0034050304, №0036050304, №0037050304; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від 19 грудня 2019 року №106/1-26-15-05-03-04/34477906 «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Рівноваги» є безпідставними та спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачем було здійснено ремонтно-оздоблювальні роботи приміщення, частина якого перебувала в оренді у позивача. Оскільки компенсацію за понесені витрати на поліпшення об`єкту оренди позивач не отримував від орендодавця, отже послуги з ремонту об`єкта оренди вважаються безоплатно наданими послугами. Крім того, представник відповідача вказує, що при здійсненні аналізу отриманих позивачем будівельних та ремонтних робіт від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремесло» встановлено, що в документам приймання виконаних будівельних робіт не зазначено матеріали, які придбані позивачем у контрагента, що на думку відповідача вказує, що придбані позивачем будівельні матеріли не було використано в ході здійснення фінансово-господарської діяльності позивача.

Також відповідач наголошує, що позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 604 044 грн.

У додаткових письмових поясненнях позивач вказує на вибірковість відповідача при аналізі фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Рівноваги про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Рівноваги», за результатом якої складено акт від 19 грудня 2019 року №106/1-26-15-05-03-04/34477906 (далі акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:

-пункту 44.2 статті 44, підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, пунктів 7, 8 П(С)БО 21, в результаті чого занижено єдиний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 4 195 78, грн.;

-пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 461 700 грн.

-пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 604 044 грн.

-частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пункту 6 частини 3 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 12 грудня 2019 року в сумі 36,02 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2020 року:

№.0034050304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 577 125 грн (за основним платежем 461 700 грн, за штрафними (фінансовими)санкціями 115 425 грн);

№0036050304, яким позивачу нараховано штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 302 022 грн;

№0037050304, яким позивачу зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 142 344 грн.

Незгода позивача із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-Дівес» (орендодавець) укладені такі договори оренди офісного приміщення, а саме: №б/н від 08 січня 2018 року (далі - Договір оренди 1), б/н від 01 червня 2018 року (далі - Договір оренди 2).

Згідно умов Договору оренди 1 Орендодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Дівес») передає, а Орендар (позивач) приймає в тимчасове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деггярівська, будинок № 33 В (літера А): нежилі приміщення, розташовані на 1 рівні будівлі, площею 634,30 кв.м., нежилі приміщення, розташовані на 1 поверсі будівлі, площею 44,90 кв.м., нежилі приміщення, розташовані на 9 поверсі будівлі площею 164,10 кв.м. Загальна площа нежилих приміщень 843,30 кв.м. (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди 1 - строк оренди складає 2 роки.

Пунктами 4.1.-4.2. Договору оренди 1 передбачено, що з метою забезпечення належної експлуатації всіх площ нерухомого майна, в зв`язку зі збільшенням об`єму загальної площі та незадовільного технічного стану приміщення, Орендар власними силами та за допомогою залучених підрядників на власний розсуд здійснює ремонт і облаштування нежилих приміщень.

Орендна плата за користування приміщенням під час дії договору не нараховується.

08 січня 2018 року між сторонами було укладено Акт прийому-передачі, відповідно до якого у відповідності до пункту 2.1 Договору оренди офісного приміщення від 08 січня 2018 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 843,30 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок № 33 В (літера А).

Відповідно до Додаткової угоди від 30 вересня 2019 року до Договору оренди 1 сторони погодили припинити дію Договору оренди офісного приміщення від 08 січня 2018 року з 01 жовтня 2019 року. Крім цього, сторони погодили внести в Договір оренди 1 наступні зміни: пункт 2 «Оренда за цим договором діє по 30 вересня 2019 року включно»; пункт 3 «Орендодавець зобов`язаний передати Орендарю Об`єкт оренди за актом прийому- передачі у строк до 30 вересня 2019 року включно»; пункт4 «Інші умови Договору оренди офісного приміщення від 08 січня 2018 року залишилися без змін».

За актом прийому-передачі від 30 вересня 2019 року Орендар повернув Орендодавцю майно за Договором оренди 1.

Згідно умов Договору оренди 2 Орендодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Дівес») передає, а Орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Рівноваги») приймає в тимчасове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок № 33 В літера А). Загальна площа приміщення, що передається в тимчасове платне користування, складає 10,00 (десять) кв.м. Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду: придатне для користування.

Відповідно до пункту 3.1 Договору - строк оренди складає 365 днів.

Згідно пункту 4.1. Договору протягом строку оренди Орендар зобов`язується щомісячно сплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування приміщенням у розмірі 250,00 грн., у т.ч. ПДВ.

01 червня 2018 року між сторонами було укладено Акт прийому-передачі, відповідно до якого у відповідності до пункту 2.1 Договору оренди офісного приміщення від 01 червня 2018 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 10 (десять) кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок № 33 В (літера А).

Відповідно до Додаткової угоди від 30 вересня 2019 року до Договору оренди 2 сторони погодили припинити дію Договору оренди офісного приміщення від 01 червня 2018 року з 01 жовтня 2019 року. Крім цього, сторони погодили внести в Договір оренди наступні зміни: пункт 2 «Оренда за цим договором діє по 30 вересня 2019 року включно»; пункт 3 «Орендодавець зобов`язаний передати Орендарю Об`єкт оренди за актом прийому- передачі у строк до 30 вересня 2019 року включно»; пункт 4 «Інші умови Договору оренди офісного приміщення від 08 січня 2018 року залишилися без змін».

За актом прийому-передачі від 30 вересня 2019 року Орендар повернув Орендодавцю майно за Договором оренди 2.

На підтвердження виконання вказаних вище договорів оренди позивачем надано копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт №ПД-0000022 від 30 червня 2018 pоку, №ПД-0000036 від 31 липня 2018 pоку; №ПД-0000049 від 31 серпня 2018 pоку, №ПД-0000062 від 30 вересня 2018 pоку, №ПД-0000076 від 31 жовтня 2018pоку, №ПД-0000089 від 30 листопада 2018 pоку, №ПД-0000102 від 31 грудня 2018 pоку, №ПД-0000004 від 31 січня 2019 pоку, №ПД-0000015 від 28 лютого 2019 pоку, №ПД-0000025 від 31 березня 2019 pоку, №ПД-0000037 від 30 квітня 2019 pоку, №ПД-0000049 від 31 травня 2019 pоку, №ПД-0000060 від 30 червня 2019 pоку, №ПД-0000071 від 31 липня 2019 pоку, №ПД-0000082 від 31 серпня 2019 p., №ПД-0000093 від 30 вересня 2019 pоку; платіжних доручень №69 від 03 липня 2018 pоку, №76 від 01серпня 2018 pоку, №7 від 02 вересня 2018 pоку, №90 від 07 вересня 2018 pоку, №98 від 03 жовтня 2018 pоку, №107 від 01 листопада 2018 pоку, №119 від 03 грудня 2018 pоку, №7 від 04 січня 2019 pоку, №30 від 28 лютого 2019 pоку, №11 від 04 лютого 2019 pоку, №44 від 01 квітня 2019 pоку, №54 від 06 травня 2019 pоку, №71 від 31 травня 2019 pоку, №90 від 01 липня 2019 pоку, №105 від 31 липня 2019 pоку, №20 від 30 вересня 2019 року; податкових накладних №5 від 30 червня 2018 pоку, №4 від 31 липня 2018 pоку, №5 від 31 серпня 2018 pоку, №4 від 30 вересня 2018 pоку, №4 від 31 жовтня 2018 pоку, №4 від 30 18 p., №4 від 31 грудня 2018 pоку, №5 від 31 січня 2019 pоку, №4 від 28 лютого 2019 pоку, №4 від 31 березня 2019 pоку, №5 від 30 квітня 2019 pоку, №4 від 31 травня 2019 pоку, №4 від 30 червня 2019 pоку, №4 від 31липня 2019 pоку, №4 від 31 серпня 2019 pоку, №5 від 30 вересня 2019 pоку.

З матеріалів справи вбачається, що для виконання ремонтних робіт відповідно до умов пункту 4.1 Договору оренди 2 позивачем було залучено підрядні організації Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремесло» і Товариство з обмеженою «Гранд-Прем`єр» та придбано будівельні матеріали у наступних контрагентів-постачальників: Товариства з обмеженою «Снок ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Київ».

Так, позивачем та Товариством з обмеженою «Ремесло» укладено такі договори підряду: № 14/08 від 14 серпня 2018 pоку; № 04/02 від 04 лютого 2019 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження факту виконання умов договору №14/08 від 14 серпня 2018 року позивачем надано суду копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 pоку; договірної ціни ремонтних робіт; податкових накладних №31 від 15 серпня 2018 pоку, №39 від 08 жовтня 2018 pоку, №44 від 08 листопада 2018 pоку, платіжних доручень №77 від 15 серпня 2018 pокуу, №99 від 03 жовтня 2018 pоку, №109 від 07 листопада 2018 року.

На підтвердження факту виконання договору № 04/02 від 04 лютого 2019 року позивачем надано суду копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 pоку; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 pоку; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; підсумкової відомості ресурсів та підсумковою відомістю до локального кошторису; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року; акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 pоку; відомісті витрачених ресурсів витрат замовника; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису та підсумковою відомістю ресурсів; локального кошторису; акту списання матеріалів №ЦР-0000001 від 30 червня 2019 pоку; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року; акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019року; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису та підсумковою відомістю ресурсів; податкових накладних №2 від 04 лютого 2019 pоку, №3 від 24 травня 2019 pоку, №5 від 10 червня 2019 pоку, №9 від 17 вересня 2019 pоку; платіжних доручень №14 від 04 лютого 2019 pоку, №68 від 24 травня 2019 pоку, №77 від 10 червня 2019 pоку, №12 від 17 вересня 2019 року.

Також, 10 вересня 2019 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран-Прем`єр» (Виробник) укладено договір № 25, відповідно до умов якого Замовник доручає і оплачує, а виробник бере на себе зобов`язання своїми силами, засобами, зі своїх матеріалів провести реставраційні роботи дерев`яних дверних блоків у кількості 12 шт., на об`єкті за адресою: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 33 В (п.1.1 Договору).

На підтвердження виконання умов договору № 25 від 10 вересня 2019 року позивачем надано копії: акту наданих послуг №35 від 30 вересня 2019 року; платіжного доручення №8 від 12 вересня 2019 року.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «СНОК ЛТД» склопакети захисні на підставі видаткових накладних №СН-0000297 від 04 березня 2019 pоку, №СН-0000298 від 04 березня 2019 pоку; факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень №15 від 04 лютого 2019 pоку, №16 від 04 лютого 2019 pоку; також складено податкові накладні №11 від 04 лютого 2019 pоку, №12 від 04 лютого 2019 року.Крім того, позивачем згідно рахунку № 111335006 від 31 січня 2019 року придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАС ТРЬОШ КИЇВ» склопакети.

На підтвердження факту придбання вказаного товару позивачем надано копії таких документів: рахунку №111335006 від 31 січня 2019 pоку; видаткової накладної №б/н від 14 березня 2019 pоку; платіжного доручення №17 від 04 лютого 2019 pоку; податкової накладної №1110014 від 04 лютого 2019 pоку.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.185 та підпункту "в" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів/послуг включає, зокрема, безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Безоплатно наданими товарами, роботами, послугами вважаються: роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Для цілей податкового обліку безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) для цілей оподаткування вважаються їх продажем (підпункти 14.1.202 та 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Крім того, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Отже, при передачі орендарем орендодавцю поліпшень об`єкта оренди, орендар повинен визначити податкові зобов`язання на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, виходячи з договірної вартості постачання поліпшень, яка не повинна бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни).

У разі якщо вартість таких поліпшень не відшкодовується орендарю, а буде зараховуватися в рахунок погашення орендних платежів, то орендодавець на дату настання першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України повинен визначити податкові зобов`язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Якщо першою подією є дата складення документа щодо зарахування вартості такого ремонту в рахунок орендної плати, то податкова накладна орендодавцем складається саме на таку дату.

Суд наголошує, що відповідно до пунктів 4.2 4.3 Договору оренди від 08 січня 2018 року орендна плата за користування приміщеннями під час дії договору не нараховується. Розмір і форма розрахунку орендної плати повинні бути переглянуті в дату закінчення оренди.

Разом з тим, докази визначення розміру орендної плати в матеріалах справи відсутні. Також, в матеріалах справи відсутні докази визначення зарахування «ремонтних» витрат в рахунок орендної плати; акт зарахування вартості виконаних ремонтних робіт у рахунок орендної плати також відсутній.

Компенсацію за понесені витрати на поліпшення об`єкту оренди позивач не отримував від орендодавця, належні докази зарахування орендодавцем вартості поліпшень (ремонтних робіт) в рахунок погашення орендної плати відсутні, як і відсутні докази взагалі визначення розміру орендної плати, отже послуги з ремонту об`єкта оренди вважаються безоплатно наданими послугами.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Факт складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (накладних) на суму ремонтних робіт в матеріалах справи відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно акта списання від 30 вересня 2019 року № ЦР-0000002 блоки газобетонні в кількості 625,08 куб.м. та клей для газобетонних блоків в кількості 629 шт. списані позивачем на рахунок 91 «Загальновиробничі витрати», причина списання не зазначена.

В акті перевірки зазначено, що при здійсненні аналізу отриманих позивачем будівельних та ремонтних робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що в жодному з актів не зазначаються матеріали - блоки та клей для них.

Відповідно абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та заниження показників рядку 4.1 колонки Б декларацій з ПДВ на загальну суму 141403,92 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість як відповідачем обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Рівноваги відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко