Постанова

від 22.02.2022 по справі 924/852/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Справа № 924/852/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Пузирко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2021 року по справі №924/852/21 (суддя - С.В. Гладій)

час та місце ухвалення рішення: 11 листопада 2021 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:40 год; повний текст рішення складено 24 листопада 2021 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Метал»

до

Відповідача 1: Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області

Відповідача 2: Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди нежитлової будівлі № 08.04/10 від 30 квітня 2010 року

за участю представників сторін:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідачів 1, 2 - Зюзіна Т.В..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Метал» (надаліПозивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Кам`янець-Подільської міської ради (надаліВідповідач 1) та Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області (надалі Відповідач 2), в якій просив визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди нежитлової будівлі №08.04/10 від 30 квітня 2010 року в редакції, зазначеній в резолютивній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 29 січня 2020 року новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ ще не діяв, а зважаючи на вступ в дію нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з 1 лютого 2020 року, враховуючи зміст пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, стаття 18 Закону № 157-ІХ не діяла до 1 липня 2020 року, а тому жодні посилання Відповідачів на неї в період з січня по липень 2020 року є недоречними та необґрунтованими. Позивач вказує, що листом від 24 травня 2021 року він звертався до Відповідача 1 з проханням винести на розгляд питання внесення змін до договору та укласти додаткову угоду до договору стосовно визначення розміру місячної орендної плати з урахуванням вимог нового Закону № 157-IX виходячи з балансової вартості об`єкта оренди. У даному листі Позивач також констатує неможливість проведення оцінки об`єкта оренди та запропонував Відповідачу 1 з 1 лютого 2020 року (дня вступу в дію нового Закону №157-ІХ) визначити стартовий розмір місячної орендної плати, що передбачений статтею 8 вже діючого Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема від балансової вартості об`єкта оренди, яка на той час складала 1415660 грн. Враховуючи, що Відповідачі в порушення приписів частини 2 статті 188 Господарського кодексу України пропозицію Позивача залишили без відповіді, зіславшись лише на те, що дане питання потребує додаткового вивчення, а також з врахуванням того що договір не приведено у відповідність до норм чинного законодавства, Позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди нежитлової будівлі в частині визначення розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2021 року в справі №924/852/21 позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди нежитлової будівлі №08.04/10 від 30 квітня 2010 року на умовах, визначених в резолютивній частині рішення.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що зважаючи на не проведення оцінки об`єкта оренди, орендодавцем, з врахуванням вимог пункту 3.3 Договору оренди № 08.04/10 відповідно до якого розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках передбачених законодавчими актами України, пункт 9.5 Договору відповідно до якого сторони погодили, що одностороння відмова від виконання договору і внесення змін не допускається, вимоги Позивача щодо внесення змін в договір оренди стосовно визначення розміру місячної орендної плати з виходячи з балансової вартості об`єкта оренди є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Не погоджуючи з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач 1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/852/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 138-148).

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник зазначає, що положеннями договору оренди не передбачено обов`язку відповідачів вчиняти визначені Позивачем дії та такої підстави для зміни розміру орендної ставки, як визначення її розміру, виходячи з балансової вартості будівлі, у разі неможливості проведення оцінки об`єкта оренди.

Також звертає увагу суду, що з аналогічним позовом Позивач звертався до Відповідача 1 та Відповідача 2 про визнання незаконною бездіяльності щодо не визначення розміру орендної плати та внесення змін в договір оренди № 08.04/10; зобов`язання визначити розмір орендної плати" та внести зміни у договір оренди № 08.04/10 від 30 квітня 2010 року (справа № 924/827/20).

Апелянт вказує, що ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, у відповідності до якого продовжувався договір оренди нежитлової будівлі № 08.04/10 від 30 квітня 2010 року, ані чинний Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ не містить норм щодо визначення розміру орендної плати за користування об`єктом оренди, виходячи з його балансової вартості, у випадку неможливості проведення оцінки об`єкта оренди.

Також апелянт зазначає, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі № 924/827/20 вказано: «що неможливість проведення оцінки об`єкта оренди для визначення розміру орендної плати у разі продовження дії договору не може вважатися підставою для внесення змін до договору оренди майна та визначення розміру орендної плати, виходячи з балансової вартості об`єкта оренди, оскільки законодавчими актами України не встановлено такої підстави, а сторонами договору оренди безпосередньо в самому договорі не передбачене відповідне застереження. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо невизначення з 01 лютого 2020 року розміру орендної плати для Позивача за користування нежитловою будівлею колишнього кінотеатру «Юність» від її балансової вартості та невнесення змін в договір оренди № 08.04/10 від та для зобов`язання відповідачів визначити розмір орендної плати від балансової вартості будівлі та внести зміни у договір оренди №08.04/10 в частині розміру орендної плати, та, відповідно, задоволення позовних вимог.».

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 січня 2022 року справу № 924/852/21 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду. Запропоновано Позивачу та Відповідачу 2 надати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2022 року призначено справу № 924/852/21 до розгляду на 23 лютого 2022 року об 14:00 год..

Позивач подав до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що при продовженні договору оренди необхідно провести оцінку орендованого приміщення з метою визначення нового стартового розміру місячної орендної плати, оскільки остання оцінка орендованого приміщення проводилась більше ніж три роки тому. В січні 2020 року Відповідач 1 провів конкурс по відбору суб`єктів оціночної діяльності, однак, переможець конкурсу не зміг провести оцінку орендованого приміщення з метою встановлення місячної орендної плати, оскільки в орендованій будівлі тривають роботи з реконструкції, площа та конфігурація будівлі не відповідають технічному паспорту.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2022 року клопотання Відповідача 1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено, призначено розгляд справи № 924/852/21 в режимі відеоконференції з Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області.

В судове засідання від 23 лютого 2022 року представник Позивача не з`явився.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 27 січня 2022 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 23 лютого 2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник Відповідачів підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому зазначивши, що ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, у відповідності до якого продовжувався договір оренди нежитлової будівлі № 08.04/10 від 30 квітня 2010 року, ані чинний Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ не містить норм щодо визначення розміру орендної плати за користування об`єктом оренди, виходячи з його балансової вартості, у випадку неможливості проведення оцінки об`єкта оренди. Також у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі № 924/827/20 вказано про неможливість проведення оцінки об`єкта оренди для визначення розміру орендної плати у разі продовження дії договору не може вважатися підставою для внесення змін до договору оренди майна та визначення розміру орендної плати, виходячи з балансової вартості об`єкта оренди, оскільки законодавчими актами України не встановлено такої підстави, а сторонами договору оренди безпосередньо в самому договорі не передбачене відповідне застереження.

Заслухавши пояснення представника Відповідачів, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача 1 без задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, 30 квітня 2010 року між Відповідачем 1, Відповідачем 2 та Позивачем укладено договір оренди нежитлової будівлі № 08.04/10, згідно якого є оренда окремо визначеної нежитлової будівлі комунальної власності (надалі Договір; а.с. 7-11).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Відповідач 1 відповідно до рішення тридцять шостої (позачергової) сесії Відповідача 1 четвертого скликання № 2 від 16 серпня 2005 року та рішення 56 сесії 5 скликання № 20 від 30 березня 2010 року передав, а Позивач прийняв в оренду нежитлову будівлю (колишній кінотеатр) (далі об`єкт оренди), який знаходиться за адресою: м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 15, загальною площею 3565,3 кв. м., для використання його під розміщення молодіжно-розважального центру та кінозалу.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим рішенням виконкому № 1189 від 10 червня 2004 року звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 1 квітня 2004 року становить 2027591 грн.

Згідно пункту 1.7 Договору об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського і знаходиться на балансі Відповідача 2.

За умовами пункту 3.1 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі «Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати», затвердженого рішенням сесії Відповідача 1 від 23 грудня 2008 року № 7 та протоколу засідання конкурсної комісії від 16 грудня 2009 року № 13, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, станом на 1 грудня 2009 року становить 25670 грн 16 коп. в т.ч. ПДВ 4278 грн 36 коп. З 1 січня 2011 року орендна плата в місяць становить 57800 грн 27 коп. в т. ч. ПДВ 9633 грн 38 коп. з подальшим нарахуванням індексу інфляції.

Згідно пункту 3.2 Договору, орендна плата сплачується Позивачем незалежно від наслідків господарської діяльності Позивача щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендна плата визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до пункту 9.2 Договору дія Договору може бути продовжена шляхом укладення нового договору або внесення змін до діючого Договору на підставі рішення сесії Відповідача 1 та письмової заяви Позивача, яка має бути подана Відповідачу 1 за місяць до закінчення строку дії Договору.

Відповідно до пункту 9.3 Договору, зміни або розірвання даного Договору можуть мати місце по погодженню обох сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

В силу дії пункту 9.4 Договору зміни, доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів.

Пунктом 9.5 Договору визначено, що одностороння відмова від виконання Договору і внесення змін не допускається.

У відповідності до пункту 9.9 Договору дія даного Договору встановлюється з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін, посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С. Й. та зареєстровано в реєстрі за № 548.

Додатками до договору оформлено: розрахунок орендної плати, у відповідності до якого остання з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 25670 грн 16 коп., з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2014 року передбачено збільшення орендної плати на 31527 грн 42 коп. в місяць; акт приймання-передавання приміщень комунальної власності від 12 вересня 2005 року.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 8501442 від 30 квітня 2010 року Договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 3922905.

1 лютого 2011 року між Відповідачем 1, Відповідачем 2 та Позивачем укладено договір про внесення змін до Договору (а.с. 15).

Згідно пункту 1 договору про внесення змін до Договору, сторони виклали пункт 3.1 Договору в наступній редакції: « 3.1 За користування об`єктом оренди Позивач сплачує Відповідачу 1 орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати, затвердженого рішенням сесії Відповідача 1 від 23 грудня 2008 року № 7, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору, станом на 30 листопада 2010 року становить 28339 грн 86 коп., разом з ПДВ».

Даний Договір набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Договір про внесення змін підписано та скріплено відтисками печаток сторін, посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С. Й. та зареєстровано в реєстрі за № 146.

Додатком до вказаного договору оформлено розрахунок орендної плати, згідно якого остання становить 28339 грн 86 коп. в місяць.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1018/15 від 28 вересня 2015 року визнано поновленим Договір, укладений між Відповідачем 1 та Позивачем, на тих самих умовах та на той самий строк.

Листом виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 2/02-16-382 від 29 січня 2020 року повідомлено Позивача про необхідність проведення оцінки об`єкта оренди для визначення розміру орендної плати. Зазначено, що з цією метою було проведено конкурс та визначено особу, яка буде проводити таку оцінку. Однак, станом на 29 січня 2020 року проведення оцінки є неможливим, у зв`язку із чим запропоновано застосувати пункт 7 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», де зазначено, що орендна плата за договором, який може бути продовжений встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі, тобто вартість 1 кв. м. в місяць без ПДВ буде розраховуватись з нарахованої орендної плати за останній місяць оренди. Зазначено також що звернення Позивача буде розглянуто на засіданні конкурсної комісії з надання майна територіальної громади міста Кам`янець-Подільського в оренду та користування з врахуванням зазначеної пропозиції (а.с. 23).

10 березня 2020 року між Відповідачем 1, Відповідачем 2 та Позивачем укладено додаткову угоду до Договору (надалі Додаткова угода; а.с. 19).

Згідно пункту 1 Додаткової угоди, сторони визнають, що відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ, статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ та статті 631 Цивільного кодексу України, договір вважається продовженим на тих самих умовах на той самий термін.

У відповідності до пункту 2 Додаткової угоди, пункт 9.9 Договору викладено в наступній редакції: «Дія договору встановлюється з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року».

Додаткова угода підписана та скріплена відтисками печаток сторін, посвідчена приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибаком С. Й. та зареєстрована в реєстрі правочинів за № 103.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 203553115 від 10 березня 2020 року проведено державну реєстрацію права користування (оренди) будівлею на строк до 31 грудня 2024 року. Крім того, у витязі зазначено розмір плати за користування 28340 грн (а.с. 20).

Листом № 19/03 від 19 березня 2021 року Позивач звернувся до Відповідача 1 в якому просить врегулювати питання орендної плати шляхом укладення додаткової угоди, оскільки при продовженні дії Договору не було дотримано вимог частини 2 статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ щодо визначення оцінки об`єкта оренди. З посиланням на те, що оскільки оцінка об`єкта оренди проведена не була під час продовження дії Договору, Позивач запропонував стартову орендну плату визначати з в врахуванням частини 1 статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, виходячи з балансової вартості об`єкта оренди та подав відповідний проект угоди (а.с. 21).

Листом № 1/02-16-2989 від 23 червня 2021 року Виконавчий комітет Відповідача 1 повідомив Позивача, що дане питання потребує ретельного вивчення стосовно можливості підписання додаткової угоди до договору оренди щодо зменшення орендної плати, згідно норм чинного законодавства, у разі позитивного вирішення порушеного питання буде підготовлено відповідний проект рішення який буде розглянутий на черговому засіданні (а.с. 22).

Листом № 1/02-16-3898 від 17 серпня 2021 року Виконавчий комітет Відповідача 1 повідомив Позивача, що підписавши Додаткову угоду від 10 березня 2020 року Позивач погодився на продовження Договору на визначених сторонами умовах, в тому числі і з умовою Договору про сплату орендної плати у розмірі вказаному у пункті 3.1 Договору (а.с. 59).

До матеріалів справи додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 204971059 від 21 березня 2020 року (номер запису про інше речове право: 35868307) (спеціальний розділ) в якому зазначено, що не житлова будівля загальною площею 3565,3 кв. м., перебуває в оренді у Позивача на підставі Договору зі строком дії до 31 грудня 2024 року, з правом пролонгації.

Матеріали справи також містять рішення 41 сесії Відповідача 1 від 23 грудня 2008 року «Про затвердження в новій редакції Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати» та вказане Положення (а.с. 83-94).

Рішенням 71 сесії Відповідача 1 сьомого скликання № 6/71 від 11 листопада 2014 року «Про затвердження Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування у новій редакції», затверджено Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування у новій редакції. Згідно пункту 12.3 вказаного Рішення визначено, що розрахунок орендної плати за майно комунальної власності здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), за винятком випадків, передбачених пунктом 8.16 цього Положення. Розмір орендної плати встановлюється договором оренди між сторонами згідно з додатком до договору, який є невід`ємною частиною договору.

Рішенням 10 сесії Відповідача 1 сьомого скликання № 3/10 від 29 березня 2016 року «Про затвердження Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування», затверджено Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування та визнано таким, що втратило чинність рішення 71 сесії міської ради від 11 листопада 2014 року № 6/71 «Про затвердження Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування у новій редакції», згідно якого затверджено Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування у новій редакції», згідно пункту 12.3 якого визначено, що розрахунок орендної плати за майно комунальної власності здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), за винятком випадків, передбачених пунктом 8.16 цього Положення. Розмір орендної плати встановлюється договором оренди між сторонами згідно з додатком до договору (розрахунок орендної плати), який є невід`ємною частиною договору.

Рішенням 99 сесії (позачергової сесії) Кам`янець-Подільської міської ради сьомого скликання №4/99 від 13 жовтня 2020 року «Про внесення змін до рішення 10 сесії міської ради від 29 березня 2016 року №3/10 «Про затвердження Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Кам`янця-Подільського в оренду та користування», а саме пунктом 4.2 визначено, що орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата здійснюється відповідно до Методики розрахунку орендної плати (додаток № 2 Положення).

Також до матеріалів справи Позивачем долучено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 лютого 2021 року в справі № 924/827/20, згідно якої рішення Господарського суду Хмельницької області від 2 листопада 2020 року в справі №924/827/20, яким відмовлено в позові Позивачу до Відповідача 1 та Відповідача 2 про визнання незаконною бездіяльності щодо не визначення розміру орендної плати та невнесення змін в договір оренди № 08.04/10 від 30 квітня 2010 року та про зобов`язання визначити розмір орендної плати та внести зміни у Договір оренди №08.04/10 від 30 квітня 2010 року залишено без змін.

Зважаючи на не укладення Відповідачем 1 та Відповідачем 2 Додаткової угоди до Договору щодо зміни розміру орендної плати, Позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права з позовом про визнання укладеної додаткової угоди до Договору.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Предметом даного позову є спонукання Відповідача до укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав (крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення) з єдиною акредитованою організацією обов`язкового колективного управління в даній сфері. Тобто, до кола обставин, що підлягають дослідженню та встановленню в даній справі належить: наявність імперативної норми закону щодо укладення між указаними суб`єктами господарювання даного виду правочину; визначення змісту цього правочину (зокрема, його істотних умов); факт ухилення користувача від вчинення відповідних дій щодо укладення такого виду договору.

Згідно частини 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 10 частини 1, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Приписи статті 202 Цивільного кодексу України передбачають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В силу дії частинами 1, 2 статті 638 Цивільного кодексу України: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України: пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В силу частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно частин 3 та 4 статті 179 Господарського кодексу України: укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Нормами частин 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно частин 1-6 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором; сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 187 Господарського кодексу України: спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору; день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зважаючи на заперечення апеляційної скарги Відповідача 1 щодо того, що ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, ані чинний Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ не містить норм щодо визначення розміру орендної плати за користування об`єктом оренди, виходячи з його балансової вартості, у випадку неможливості проведення оцінки об`єкта оренди, зазначає таке.

Заперечуючи проти підстав укладення Додаткової угоди до Договору щодо внесення змін в розмір орендної плати, Відповідачі залишають поза увагою, що така необхідність виникла не в зв`язку неможливістю проведення оцінки об`єкта оренди, а внаслідок прямої дії норм спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (котрий є спеціальним законодавчим актом, який направлений на врегулювання правовідносин в сфері оренди майна) від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, так і чинного Закону Україну «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ.

Оскільки, згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Україну «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім:

·положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року. Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом. Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6, 11, 14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень;

· положень пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.

Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за умовами пункту 3.1 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі «Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати», затвердженого рішенням сесії Відповідача 1 від 23 грудня 2008 року № 7 та протоколу засідання конкурсної комісії від 16 грудня 2009 року № 13, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, станом на 1 грудня 2009 року становить 25670 грн 16 коп. в т.ч. ПДВ 4278 грн 36 коп. З 1 січня 2011 року орендна плата в місяць становить 57800 грн 27 коп. в т. ч. ПДВ 9633 грн 38 коп. з подальшим нарахуванням індексу інфляції.

Саме на даному розмірі орендної плати та порядку нарахування (визначеному пунктом 3.1 Договору) наполягає Відповідач 1 в поданій апеляційній скарзі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що дане Положення № 7, передано в архів, в зв`язку із прийняттям нових «Положень про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати» та Методик, якими врегульовано питання визначення та нарахування орендної плати (від 11 листопада 2014 року; від 29 березня 2016 року; від 28 лютого 2017 року; а.с. 61-81). Відтак. Зважаючи уже на дані обставин, вбачається необхідність у перегляді нарахування та сплати орендної плати.

В той же час, окрім такого наполягання в межах даної судової справи, шляхом подання відзиву на позовну заяву Позивача, апеляційної скарги Відповідача 1, враховуючи необхідність приведення укладеного Договору у відповідності до вимог Закону Україну «Про оренду державного та комунального майна», а ні Відповідач 1, а ні Відповідач 2 не вчинили будь-яких дій щодо приведення діючого Договору, а саме його положень щодо сплати орендної плати у відповідність до вимог діючого законодавства України в тому числі й до нового «Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського та нарахування орендної плати» від 13 жовтня 2020 року №4/99 (а.с. 74-77) на котре й покликається апелянт в своїй апеляційній скарзі (дане опосередковано вказує на пасивну поведінку орендодавця в питання внесення змін до діючого Договору та приведення його у відповідність до вимог діючого законодавства України).

Як зазначалося вище в даній постанові, 30 квітня 2010 року між Відповідачем 1, Відповідачем 2 та Позивачем укладено Договір, який відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1018/15 від 28 травня 2015 року визнано поновленим на тих самих умовах та на той самий строк.

В подальшому між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, згідно пункту 1 якого пункт 2 Додаткової угоди та пункт 9.9 Договору викладено в наступній редакції: «Дія договору встановлюється з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року».

Колегія суддів проаналізувавши договірні відносини констатує, що укладений між сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10 квітня 1992 року, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 3 жовтня 2019 року.

В той же час апеляційний господарський суд констатує, що з дослідження умов Договору вбачається, що в пунктах 9.3, 9.4, 9.5 Договору сторонами визначено, що зміни або розірвання даного Договору можуть мати місце по погодженню обох сторін з обов`язковим складанням письмового документу, зміни, доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору і внесення змін не допускається.

Позивач звертаючись з позовом до суду посилається на те, що на час укладення Додаткової угоди до Договору процедура продовження терміну дії договору оренди не була повністю завершена в порядку, передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ. Зокрема, при продовженні договору оренди необхідно було провести оцінку орендованого приміщення з метою визначення нового стартового розміру місячної орендної плати, оскільки остання оцінка орендованого приміщення проводилась більше ніж три роки тому.

Пунктом 3.3 Договору, встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

Згідно частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992року № 2269-ХІІ, який був чинним на момент закінчення строку дії Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, частиною 2 статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992року № 2269-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа виконавчого комітету Відповідача 1 №2/02-16-382 від 29 січня 2020 року, зазначено відповідно про те, що оцінка об`єкта оренди проведена не була.

Зважаючи на не проведення такої оцінки, Позивач листом № 19/03 від 19 березня 2021 року звернувся до Відповідача 1 з листом, в якому просив врегулювати питання орендної плати шляхом укладення додаткової угоди, оскільки при продовженні дії Договору не було дотримано вимог частини 2 статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ щодо визначення оцінки об`єкта оренди. З посиланням на те, що оскільки оцінка об`єкта оренди проведена не була під час продовження дії договору, запропонував стартову орендну плату визначати з врахуванням частини 1 статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» виходячи з балансової вартості об`єкта оренди та подав відповідний проект угоди. Дане на переконання колегія суду, діючи саме в правовому полі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо необхідності приведення діючих договорів оренди у відповідність до вимог даного Закону) не є порушення такого закону, а є бажанням Позивача з дотриманням вимог чинного законодавства привести діючий Договір у відповідність до діючого Закону та Положення.

Листом № 1/02-16-3898 від 17 серпня 2021 року Виконавчий комітет Відповідача 1 повідомив Позивача, що підписавши Додаткову угоду Позивач погодився на продовження договору оренди нежитлової будівлі на визначених сторонами умовах, в тому числі і з умовою договору про сплату орендної плати у розмірі вказаному у пункті 3.1 Договору.

Однак, Відповідач 1 залишає поза увагою ту обставину, що даною Додатковою угодою від 10 березня 2020 року викладено лише пункт 9.9 Договору в наступній редакції: «Дія договору встановлюється з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року». При цьому, будь-яких пунктів щодо того, що решта пунктів Договору залишають в незмінній редакції дана Додаткова угоди не містить, що свідчить про те, що сторонами було внесено зміни лише щодо строку дії Договору. Що в свою чергу не позбавляє права сторін, діючи в рамках закону, привести діючий Договір у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, в частині сплати орендної плати».

Водночас, колегія суддів констатує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати, вартість об`єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості, за умови наявності однієї з таких підстав:

об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства;

об`єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону;

об`єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк, ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди для цілей оренди визначається на замовлення балансоутримувача, крім випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті. Орендар, визначений за результатами аукціону, або орендар, якому було передано в оренду об`єкт без аукціону, зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу вартість проведення оцінки об`єкта оренди, ринкова (оціночна) вартість об`єкта, який перебуває в оренді на підставі договору, який орендар бажає продовжити на новий строк без проведення аукціону у випадках, передбачених цим Законом, визначається на замовлення орендаря згідно з Порядком передачі майна в оренду як особи, у якої орендоване майно перебуває на законних підставах, без доручення балансоутримувач, ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вищенаведеного судом апеляційної інстанції не приймаються посилання Відповідачів на те, що в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі № 924/827/20 вказано про неможливість проведення оцінки об`єкта оренди для визначення розміру орендної плати у разі продовження дії договору, що ніби-то не може вважатися підставою для внесення змін до договору оренди майна та визначення розміру орендної плати, виходячи з балансової вартості об`єкта оренди, оскільки законодавчими актами України не встановлено такої підстави, а сторонами договору оренди безпосередньо в самому договорі не передбачене відповідне застереження.

При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що: по-перше, в даній постанові мова йде про неможливість внесення змін в договір оренди саме в зв`язку із такою підставою, як не проведення оцінки об`єкта оренди; по друге, в даній же справи, підставою для внесення змін в договір оренди є саме вимоги діючого законодавств України, котре регулює відносини оренди майна та зміна Положення, на котре йде посилання в пункті 3.1 Договору; по-третє, предметом позову у справі № 924/827/20 було визначено визнання неправомірною бездіяльності Відповідачів щодо не визначення розміру орендної плати та не внесення змін в договір оренди та про зобов`язання Відповідачів вчинити дії щодо визначення розміру орендної плати та внести зміни в Договір оренди, в той же час предметом позову у даній справі є визнання укладеною додаткової угоди до Договору; по-четверте, оцінивши даний абзац судового рішення, на котрий покликається апелянт в своїй апеляційній скарзі, Північно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що дане судження є правовою оцінкою висвітленою в судових актах за результатами розгляду такої справи, а не встановленими обставинами (як вважає Відповідач 1).

При цьому колегія суду наголошує, що не вчинення оцінки майна по суті вказує та ігнорування Відповідачем 1 та Відповідачем 2 вимог чинного законодавства щодо обов`язковості проведення оцінки об`єкта нерухомого майна.

Водночас, винесене судом рішення не перешкоджає Відповідачу 1 та Відповідачу 2 вчинити дії щодо вчинення врешті оцінки нерухомого майна, та вчинити дії щодо укладення додаткової угоди з ціною, та за оцінкою, котра буде приведена за нормами чинного Законодавства.

Що ж до апеляційної скарги Відповідача 1, то апеляційний господарський суд відхиляє її доводи та окрім усього вищевказаного наголошує на тому, що постанова в справі (№924/827/20) не звільняє Відповідача 1 від вчинення дій по укладенню додаткової угоди на виконання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а довід щодо того, що такий розмір буде меншим ніж зараз існує вказує саме на небажання виконувати вимоги закону, а не на неможливість здійснення оцінки майна.

Крім того, суд наголошує, що Позивач не є власником орендованого майна, а лише тимчасово користується ним, при цьому власником такого майна є Відповідач 1, а балансоутримувачем Відповідач 2, що й не позбавляє їх можливості та права розпоряджатися своїм майном, шляхом надання можливості та доступу проведення оцінки такого майна.

Відтак підсумовуючи усе встановлене вище, зважаючи на не проведення оцінки об`єкта оренди, Відповідачем 1, з врахуванням вимог пункту 3.3 Договору (відповідно до якого розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін , якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках передбачених законодавчими актами України) пункт 9.5 Договору (відповідно до якого сторони погодили, що одностороння відмова від виконання договору і внесення змін не допускається) вимоги Позивача щодо внесення змін в Договір оренди стосовно визначення розміру місячної орендної плати з виходячи з балансової вартості об`єкта оренди є обґрунтованими та підставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовну вимогу про укладення Додаткової угоди до Договору (редакція якої зазначена в позовній заяві) такою, що відповідає обставинам справи, внаслідок чого приймає рішення про задоволення позовних вимог та укладення Додаткової угоди до Договору в редакції, зазначеній Позивачем в позовній заяві.

Дане рішення й було прийнято місцевим господарським судом.

З огляду на вказане апеляційний господарський суд залишає без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яі є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2021 року в справі №924/852/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно і суд апеляційної інстанції залишає без задоволення апеляційну скаргу Відповідача 1.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача 1.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2021 року по справі №924/852/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 листопада 2021 року по справі №924/852/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №924/852/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2022 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.