Рішення

від 22.02.2022 по справі 904/8406/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8406/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амо-Груп" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу №ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 у загальному розмірі 3 266 509 грн. 57 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амо-Груп" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 у загальному розмірі 3 266 509 грн. 57 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 3 097 261 грн. 57 коп. - основний борг;

- 109 101 грн. 94 коп. - пеня;

- 25 477 грн. 15 коп. - інфляційні втрати;

- 34 668 грн. 91 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за наданий позивачем в оренду рухомий склад в період з квітня по вересень 2021 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.4. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 в сумі 109 101 грн. 94 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по серпень 2021 року у сумі 25 477 грн. 15 коп., а також 3% річних за період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 у сумі 34 668 грн. 91 коп.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 48 997 грн. 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 00 грн. 01 коп. з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 18.10.2021 (вх. суду № 51120/21 від 25.10.2021).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 01.12.2021.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 52348/21 від 02.11.2021), в якому він просив суд забезпечити проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 02.11.2021 вказане клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено.

У підготовче засідання 01.12.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому про день, час та місце підготовчого засідання останній був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930018223033, відповідно до якого ухвала суду від 01.11.2021 була отримана відповідачем 09.11.2021 (а.с. 121).

Судом відзначено, що станом на 01.12.2021 відзиву на позовну заяву матеріали справи не містять.

У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про проведення наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.12.2021 підготовче засідання було відкладено на 21.12.2021; забезпечено участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon")

У підготовче засідання 21.12.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив. При цьому, судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу відповідача №4930018464090, в якому містилася ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 01.12.2021, через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" та з`ясовано, що останнє надійшло до сортувального центру - 08.12.2021 (а.с. 125-126).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином у відповідності до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003, тобто не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 представник позивача повідомив, що вказані документи у засвідченому належним чином стані будуть скеровані до суду найближчим часом.

Крім того, судом зауважено, що станом на 21.12.2021 матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче засідання було відкладено на 28.12.2021.

У підготовче засідання 28.12.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив. Судом відзначено, що станом на 28.12.2021 позивачем не надані належним чином засвідчені додані до позовної заяви документи, а також, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.12.2021 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: до 30.01.2022 включно; підготовче засідання відкладено на 19.01.2022.

Від позивача надійшов лист (вх. суду № 322/22 від 05.01.2022), до якого він долучив належним чином засвідчені копії всіх доданих до позовної заяви документів.

Від позивача надійшов лист (вх. суду № 2408/22 від 18.01.2022), до якого він долучив платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 48 997 грн. 63 коп.

У підготовче засідання 19.01.2022 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив, при цьому, про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930019210326, відповідно до якого ухвала суду від 28.12.2021 була отримана відповідачем - 11.01.2022, отже завчасно (а.с.203).

Судом відзначено, що ухвалою суду від 01.11.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 19.01.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважав, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні 19.01.2022 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.01.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022.

Судове засідання, призначене на 01.02.2022, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 01.02.2022 по 07.02.2022 включно.

Після усунення обставин, які перешкоджали проведенню судового засідання, ухвалою суду 08.02.2022 судове засідання було призначено на 23.02.2022; явка у вказане судове засідання була визнана необов`язковою.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 8914/22 від 23.02.2022), в якому він просив суд здійснити розгляд справи у судовому засіданні 23.02.2022 без участі представника позивача.

З метою належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи по суті судом додатково було направлено відповідачу ухвалу суду від 08.02.2022 на його офіційну електрону пошту - AMO-GROUP@ukr.net (а.с.212, 214), яка міститься в розділі "Інформація для здійснення зв`язку" у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.10.2021 щодо відповідача (а.с.103), а також здійснено публікацію оголошення на сайті судової влади України (а.с.213).

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, а також того, що відповідач обізнаний про наявність даного судового провадження (а.с 121, 203), відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника було задоволено судом; будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи вказане, а також те, що ухвалою суду від 08.02.2022 явка у судове засідання 23.02.2022 була визнана судом необов`язковою, крім того, строк розгляду справи по суті закінчується 02.03.2022, що унеможливлює його відкладення, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представників сторін у даному судовому засіданні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди рухомого майна, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втарт та 3% річних у розрахованих позивачем сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амо-Груп" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди залізничного рухомого складу №ЕД/А4/1-21нв (далі - договір, а.с.137-140), відповідно до пункту 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для перевезень вантажів по залізницях України та Молдови рухомий склад (далі - "РС") за актами прийому - передачі, в яких вказується найменування, модель, кількість і номери, комплектація рухомого складу, які є невід`ємною частиною договору. Список вагонів, що входять в рухомий склад, який передається в оренду із зазначенням найменування вагону, номера, рік випуску, наведено в Додатку №1 який є невід`ємною частину договору.

У пунктах 7.1. та 7.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Мінімальний термін дії договору 6 місяців з моменту його підписання.

Як вказує позивач, з квітня 2021 року відповідачем стали порушуватися умови договору оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. Крім того, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.4. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 в сумі 109 101 грн. 94 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по серпень 2021 року у сумі 25 477 грн. 15 коп., а також 3% річних за період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 у сумі 34 668 грн. 91 коп. Вказане і є причиною спору.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, які становлять розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за договором оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021, та які відповідач відмовився сплатити у добровільному порядку.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

У розділі 3 договору сторони погодили умови щодо порядку прийому і повернення рухомого складу, зокрема:

- передача РС в оренду проводиться за датою прибуття РС на станцію на території України, зазначену орендарем, відповідно з штемпелем в залізничній накладній (або інформації ГІОЦ) і оформляється двостороннім Актом прийому-передачі РС, із зазначенням відповідних номерів, року випуску, дат деповського та капітального ремонту кожної одиниці РС, комплектацію РС. Оплату залізничного тарифу на станцію прибуття на території України, зазначену орендарем, оплачує орендодавець. Оренда РС починається в день підписання Акту прийому-передачі РС від орендодавця до орендарю. День підписання акту вважається першим днем оренди (пункт 3.1. договору);

- Акти прийому-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. В актах прийому-передачі фіксується технічний стан РС, рік виготовлення вагонів, дати деповського та капітального ремонтів, комплектація вагонів (пункт 3.1. договору);

- після закінчення терміну оренди, орендар зобов`язаний повернути РС орендодавцю протягом 30 діб, і передати по акту прийому-передачі, який підписується на станції Укрзалізниці, зазначеної орендодавцем. Датою повернення РС є календарний штемпель в залізничній накладній станції прибуття або інформації ГІОЦ. Всі витрати по поверненню РС несе орендар. Оренда РС припиняється в день підписання Акту прийому-передачі РС від орендодавця до орендарю. День підписання акту вважається останнім днем оренди. Повернення РС в зв`язку з припиненням терміну дії договору або в разі його розірвання за погодженням сторін здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту розірвання або припинення терміну дії договору або на вимогу однієї зі сторін. Передача вагонів з оренди здійснюється на станції узгодженої сторонами з оформленням актів прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних умов договору орендодавцем були передані орендарю піввагони, про що сторонами були складені Акти прийому-передачі напівагонів до договору оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021, а саме: Акти від 25.01.2021, 27.01.2021, 29.01.2021, 31.01.2021, 01.02.2021, 02.02.2021, 03.02.2021, 05.02.2021, 06.02.2021, 07.02.2021, 08.02.2021, 09.02.2021, 11.02.2021, 14.02.2021, 15.02.2021, 16.02.2021, 17.02.2021, 18.02.2021, 19.02.2021, 20.02.2021, 21.02.2021, 24.02.2021 27.02.2021, 08.03.2021, 17.03.2021, які є невід`ємною частиною договору (а.с.142-168).

За вказаними Актами орендодавцем (позивачем) були передані, а орендарем (відповідачем) прийняті в оренду залізничні напіввагони №№ 63528616, 63715700, 61636452, 61627816, 61663324, 61101127, 63554042, 61662045, 63016281, 63554430, 61662714, 63554133, 61662458, 61662920, 61636262, 63554083, 63554943, 63555189, 61638748, 61639522, 61637161, 63554125, 63554109, 61662987, 63016166, 63553978, 63554141, 63554414, 61662961, 63528624, 61637401, 63554166, 63554026, 61102752, 63553879, 63016273, 61636049, 61662011, 63715684, 63554059, 63555155, 63554463, 63554117, 63554158, 63528632, 63174957, 61102281, 56846280, 56846231, 56846389, 53502381, 56846413, 56846454, 56846462, 56850100, 56850126, 56850050, 56850084, 53502365, 56846322, 56846348, 56850142, 56850209, 56846256, 56846447, 56846363.

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами вказаних вище Актів, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем (орендодавцем) обов`язку щодо надання відповідачу в оренду відповідного майна.

При цьому, на підтвердження орендного користування майном, позивач та відповідач щомісяця в період квітня по вересень 2021 складали Акти надання послуг, в яких фіксували факт орендних правовідносин, кількість орендованих вагонів, місяць оренди та розмір орендної плати, а саме:

- відповідно до Акту надання послуг № 30 від 30.04.2021 орендна плата за квітень 2021 року склала 881 100 грн. 00 коп. (а.с.170); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.171);

- відповідно до Акту надання послуг № 40 від 31.05.2021 орендна плата за травень 2021 року склала 910 800 грн. 00 коп. (а.с.173); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.174);

- відповідно до Акту надання послуг № 49 від 30.06.2021 орендна плата за червень 2021 року склала 777 150 грн. 00 коп. (а.с.175); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.177);

- відповідно до Акту надання послуг № 55 від 31.07.2021 орендна плата за липень 2021 року склала 588 000 грн. 00 коп. (а.с.179); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.180);

- відповідно до Акту надання послуг № 63 від 31.08.2021 орендна плата за серпень 2021 року склала 180 950 грн. 00 коп. (а.с.182); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.183);

- відповідно до Акту надання послуг № 65 від 20.09.2021 орендна плата за вересень 2021 року склала 46 200 грн. 00 коп. (а.с.185); до вказаного Акту сторонами підписано також відомість із переліком вагонів та періодом їх користування (а.с.186).

У вказаному з перелічених Актів сторони підтвердили, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

До кожного із вказаних Актів позивачем було виставлено рахунок на оплату (а.с.169, 172, 175, 178, 181, 184).

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

У розділі 5 договору сторонами були погоджені загальна вартість договору та порядок розрахунків, зокрема:

- орендна плата нараховується за кожну добу оренди РС. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до пункту 1.1. договору, за винятком кількості одиниць РС, які тимчасово не експлуатуються у зв`язку з проведенням планових ремонтів (пункт 5.2. договору);

- з моменту підписання договору розмір орендної плати становить 450 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% - 75 грн. 00 коп., за один вагон на добу і до 28.02.2021 залишається без змін. Ціна послуг за цим договором відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни на аналогічні послуги, які склалися на ринку (пункт 5.2. договору);

- орендар здійснює передоплату в розмірі 100% орендної плати за кожен поточний місяць, не пізніше 10-го числа згідно виставленого рахунку (пункт 5.2.1. договору);

- датою оплати орендної плати вважається дата надходження коштів на рахунок орендодавця (пункт 5.2.2. договору);

- остаточний розрахунок здійснюється після закінчення місяця протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних послуг на підставі рахунку (пункт 5.2.3. договору);

- в зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку, витрат на утримання РС і т.п. розмір орендної плати може бути змінений орендодавцем або орендарем за спільною згодою сторін. Зміна орендної плати оформляється додатковою угодою до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни орендної плати протягом 5-ти робочих днів з моменту відповідної пропозиції, орендодавець або орендар має право розірвати договір в односторонньому порядку та вивести вагони з оренди згідно з пунктом 3.3. договору при цьому розмір орендної ставки залишається без змін згідно з пунктом 5.2. договору до моменту прибуття РС на станцію передачі з оренди (пункт 5.2.4 договору);

- оплата здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом заліку взаємних однорідних вимог. Однорідними вимогами є ті, які виникли при виконанні договору. У разі проведення розрахунків шляхом заліку взаємних однорідних вимог, сторони підписують Акт заліку взаємних вимог у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були проведені роботи (надані послуги), передбачені в договорі (пункт 5.2.5. договору);

- форма оплати - безготівковий розрахунок на розрахунковий рахунок орендодавця, зазначеного в розділі 10 договору (пункт 5.3. договору);

- орендна плата розраховується виходячи з фактичного часу знаходження в оренді кожного вагона протягом звітного періоду, з урахуванням умов, викладених в пункті 5.4.3. договору (пункт 5.4. договору).

Крім того, 30.06.2021 між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до договору оренди № ЕД/А4/1-21пв від 04.01.2021, якою змінено розмір орендної плати за договором з 01.07.2021 на суму 500 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% - 83 грн. 33 коп.

Отже, за період з квітня по вересень 2021 року орендна плата за користування вагонами становила 3 384 200 грн. 00 коп.

При цьому, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, у вказаний період відповідачем орендна плата була сплачена лише частково - в сумі 286 938 грн. 43 коп., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. (3 384 200,00 - 286 938,43).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений умовами договору (пункт 5.2.3. договору), строк внесення орендної плати за період користування об`єктами оренди з квітня по вересень 2021 року в залишковій сумі 3 097 261 грн. 57 коп. є таким, що настав.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання не виконав, орендну плату за період з квітня по вересень 2021 року у встановлений договором строк та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3 097 261 грн. 57 коп.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 20.09.2021 між позивачем та відповідачем за договором оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021, в якому сторони зафіксували наявність заборгованості відповідача в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. (а.с.187).

Доказів на підтвердження погашення заборгованості з орендної плати в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, а також встановлене судом порушення строків внесення орендної плати з боку відповідача в період з квітня по вересень 2021 року, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 3 097 261 грн. 57 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 097 261 грн. 57 коп.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 6.4. договору сторони визначили, що у разі порушення орендарем строків перерахування орендної плати, згідно з пунктом 5.2.1, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.4. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 в сумі 109 101 грн. 94 коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, при укладенні договору оренди залізничного рухомого складу №ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 сторони домовились, що у разі порушення орендарем строків перерахування орендної плати, згідно з пунктом 5.2.1, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати (пункт 6.4. договору).

Проаналізувавши вказаний пункт договору, суд приходить до висновку, що сторони не визначили розмір пені у відсотках, як це передбачено вимогами законів, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що не дозволяє суду встановити конкретний розмір пені, що погоджений сторонами та підлягає застосуванню судом у даному випадку.

Слід звернути увагу, що стаття 231 Господарського кодексу України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є неправомірним. А отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 109 101 грн. 94 коп.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по серпень 2021 року у сумі 25 477 грн. 15 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.6-11), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, наведений позивачем у позовній заяві, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 25 477 грн. 15 коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 01.04.2021 по 04.10.2021 у сумі 34 668 грн. 91 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 3-5), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок 3% річних, наведений позивачем у позовній заяві, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 34 668 грн. 91 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 47 361 грн. 11 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амо-Груп" про стягнення заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу № ЕД/А4/1-21нв від 04.01.2021 у загальному розмірі 3 266 509 грн. 57 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амо-Груп" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 51Б; ідентифікаційний код 42308657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вулиця Дорошенка, будинок 18; ідентифікаційний код 32408626) 3 097 261 грн. 57 коп. заборгованості з орендної плати, 25 477 грн. 15 коп. - інфляційних втрат, 34 668 грн. 91 коп. - 3% річних та 47 361 грн. 11 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.02.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко