ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа №826/9148/16
адміністративне провадження № К/9901/5961/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/9148/16
за позовом Громадської організації «Борщагівська Січ», ОСОБА_1
до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області
треті особи: ОСОБА_2 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України
про визнання нечинним рішення, визнання протиправними та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Сорочка Є. О., суддів: Єгорової Н. М., Коротких А. Ю.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Громадська організація «Борщагівська Січ» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просила:
- визнати нечинним рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №3222485901:01:049:0047);
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену інформацію до Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву, Громадська організація «Борщагівська Січ» посилається на те, що спірні дії та рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради є протиправними, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення про зміну цільового призначення, зокрема не включення цього питання до порядку денного.
Крім того позивачем зазначено, що відповідачем порушено норми ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не було оприлюднено проекту вказаного рішення.
Також позивач посилався на ту обставину, що всупереч нормам ст. 20 Земельного кодексу та «Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502 (далі - Порядок № 502) під час розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не було надано та досліджено жодного документа, що слугувало підставою для прийняття відповідного рішення ради щодо зміни цілового призначення земельної ділянки.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 18 липня 2016 року відкрив провадження за вказаним позовом.
3. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася також ОСОБА_1 із позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 березня 2012 року № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 »;
- визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 серпня 2012 року № 11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047);
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято з порушенням Конституції України, земельного, лісового, містобудівного законодавства, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», безпідставно та у спосіб не передбачений цим законом, не пропорційно, без дотримання необхідного балансу для прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 та територіальної громади, з порушенням встановленого законодавством порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, що призвело порушень її прав гарантованих нормами ст. 50 Конституції України.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року відкрито провадження за вказаним позовом.
У подальшому, представником третьої особи Алейнікова С.О. заявлено клопотання про об`єднання в одне позовне провадження позовні вимоги в адміністративних справах № 826/9148/16 (за позовом Громадської організації «Борщагівська Січ») та № 826/16129/16 (за позовом ОСОБА_1 ).
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року клопотання про об`єднання справ в одне провадження задоволено, передано адміністративну справу № 826/16129/16 для вирішення питання щодо об`єднання та спільного розгляду з адміністративною справою № 826/9148/16.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позову Громадської організації «Борщагівська Січ» - відмовив повністю. Позов ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі. Визнав протиправним та скасувати рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 березня 2012 року № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 ».
Визнано протиправним та скасовано рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047). Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області (адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код - 39817550) скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
8. Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з порушення Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою вимог пункту 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 19 Регламенту роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради IV скликання, оскільки оскаржувані рішення підписано головою сільської ради ОСОБА_3 , який відповідні засідання ради не відкривав та не проводив.
Також суд акцентував увагу на наявності порушеного права ОСОБА_1 , як мешканки села Петропавлівська Борщагівка.
Поряд з цим, Громадською організацією «Борщагівська Січ» не надано доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів у зв`язку з прийняттям Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області рішення, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність заявлених Громадською організацією «Борщагівська Січ» позовних вимог.
9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 січня 2021 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи ОСОБА_2 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання нечинним рішення, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишив без задоволення.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи не було встановлено порушень прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. 22 лютого 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, в якій скаржниця просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судом не враховано, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушені її права, як члена територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка та інтереси у збереженні зелених насаджень, недопущення незаконної забудови, забезпеченні сталого розвитку та екологічної безпеки території.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2021 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного суду від 12 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 23 лютого 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 714712 від 19 грудня 2008 року на підставі рішення 14-ї сесії 5-го скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 25 вересня 2008 року № 51 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,9000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047); цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.
16. У подальшому, між ТОВ «Житлоінбуд-2» (покупець) та ОСОБА_3 (продавець) було укладено попередній договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
З метою укладення остаточного договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047) ОСОБА_3 звернувся з відповідною заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків.
17 . Рішенням 12-ої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 березня 2012 року № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 », розглянувши розроблений генеральний план села Петропавлівська Борщагівка, керуючись ст. 20 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку зміни цільового призначення земель, було прийнято рішення надати дозвіл ОСОБА_3 на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення площею 0,9 га з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків в АДРЕСА_1 .
18. Рішенням 14-ої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 серпня 2012 року № 11, розглянувши розроблений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,9 га гр. ОСОБА_3 з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 , керуючись вимогами ст. 12, 20, 186 Земельного кодексу України, розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку зміни цільового призначення земель було прийнято рішення:
- затвердити розроблений ТОВ «НВФ» Азимут Груп» проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,9000 га гр. ОСОБА_3 з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- змінити цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_3 загальною площею 0,9 га з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 .
19. Судами встановлено, що з наданих Генеральною прокуратурою України копій оскаржуваних рішень № 11 та № 39 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, а також відповідних додатків до них, протоколу засідання 12 сесії та протоколу засідання 14сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради при прийнятті рішення № 39 від 29 березня 2012 року вбачається, що відповідачем було розглянуто наступні документи:
- заяву ТОВ «Житлоінбуд-2» про надання дозволу на зміну цільового призначення від 03 лютого 2012 року;
- попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки між ТОВ «Житлоінбуд-2» та ОСОБА_3 ;
- державний акт ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку від 19 грудня 2008 року;
- схему розташування земельної ділянки кадастровий № 3222485901:01:049:0047;
- заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціального призначення від 13 лютого 2012 року.
20. З протоколу 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 29 березня 2012 року вбачається, що сесію відкрив і проводив заступник сільського голови ОСОБА_4 і секретар ради ОСОБА_5 .
На зазначеній сесії ради було прийнято рішення № 39 про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , про що проголосувало 27 депутатів ради.
Рішення № 39 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради підписано головою сільської ради ОСОБА_3, який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив.
У свою чергу при прийнятті рішення № 11 від 23 серпня 2012 року відповідачем було розглянуто наступні документи:
- висновок Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 26 червня 2012 року № 8220 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель призначених для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків гр. ОСОБА_3 , яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- умови відведення земельної ділянки від 26 лютого 2012 року № 8219, видані Управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області;
- висновок Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 06 липня 2012 року № 2282 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано дозвіл на видачу державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків;
- висновок Управління культури та туризму Київської обласної державної адміністрації від 03 липня 2012 року № 11/1219 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 13 липня 2012 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- акт ДЗ «Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції» МОЗ України від 04 липня 2012 року № 826 про придатність зазначеної земельної ділянки для зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування житлових будинків.
21 . Як убачається з протоколу 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 серпня 2018 року сесію відкрив і проводив заступник сільського голови ОСОБА_4 . І секретар ради ОСОБА_5.
На зазначеній сесії ради було прийнято рішення № 11 про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється гр. ОСОБА_3 , яка розташована в АДРЕСА_1 , про що проголосувало 25 депутатів ради.
Рішення № 11 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради підписано головою сільської ради ОСОБА_3, який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив, і станом на 23 серпня 2012 року перебував у черговій відпустці, про що свідчить відповідне розпорядження виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 13 серпня 2012 року № 39 про відбуття ОСОБА_3 у чергову відпустку на 15 календарних днів з 16 серпня 2012 року.
22. Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими що порушують їх права, Громадська організація «Борщагівська Січ», ОСОБА_1 звернулися до суду із цими позовами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги ОСОБА_1 , а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
26. Позивачем за приписами пункту 8 частини першої статті 4 КАС України є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
27. Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
28. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
29. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
30. За приписами ч. 3 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
31. Законне (необхідне, обов`язкове) процесуальне представництво виникає на підставі чинного законодавства і стосується органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси осіб. До цих осіб належить Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
32. Щодо порушених прав ОСОБА_1 внаслідок прийняття рішень Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 » та рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047), слід зазначити наступне.
33. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 березня 2012 року № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 »; рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 серпня 2012 року № 11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047).
34. Вказані рішення є актами індивідуальної дії, які прийняті відповідачем на виконання владних управлінських функцій, які стосуються прав або інтересів визначених в актах особи або осіб, та дія яких вичерпується його виконанням або має визначений строк, однак це не виключає можливість оскарження його зацікавленими особами у судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.
35. Так, у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 461/2132/17 Верховний Суд висловив загальні підходи до захисту законного інтересу. Законний інтерес, якщо його порушує суб`єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з`ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об`єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача.
36. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
37. Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
38. Крім того, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
39. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб`єктивного твердження позивачів, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
40. Натомість, колегія суддів вважає, що доводи позивача є абстрактними, без жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних рішень відповідача на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтереси, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
41. Верховний Суд також, при з`ясуванні статусу позивача як «потерпілого», керується практикою, напрацьованою Європейським судом з прав людини. Поняття «потерпілий» має автономне значення (не залежить від національного законодавства) і має значення лише для цілей застосування Конвенції. Водночас, підходи ЄСПЛ мають важливе методологічне значення для розвитку практики національних судів.
42. Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
43. Отже, право особи на звернення до ЄСПЛ пов`язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово «жертва» в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (Валліанатос та інші проти Греції [ВП], №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 7 листопада 2011).
44. Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід «зачіпає його безпосередньо» (Тенасє проти Молдови [ВП], № 7/08, п. 104, від 27 квітня 2010, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).
45. Суд також визнав, що заявник може вимагати статус жертви порушення Конвенції, якщо він чи вона знаходяться під дією (охоплені) законодавства, яке дозволяє вживати таємні заходи спостереження, а також, якщо відсутні засоби правового захисту (Роман Захаров проти Росії [ВП], № 47143/06, пп. 173-178, від 4 грудня 2015). Проте для того, щоб мати можливість претендувати на статус жертви в такій ситуації, заявник повинен надати обґрунтовані і переконливі докази вірогідності того, що порушення, що впливає на нього або неї особисто, буде мати місце; одних підозр або припущень недостатньо (Сенатор Лайнс GmbH проти Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії [ВП] (ухв.), №56672/00, від 10 березня 2004 року).
46. Суд також підкреслює, що Конвенція не передбачає подання actio popularis з метою тлумачення прав, які вона містить, або дозволу фізичним особам оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що вони вважають, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції (Аксу проти Туреччини [ВП], №№ 4149/04 та 41029/04, п. 50, від 15 грудня 2012 року, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008 року).
47. З наведеного випливають такі ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.
48. Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.
49. Встановлені у справі обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не є потерпілою від оскаржуваних рішень відповідача. Зазначені рішення не спричинили суттєвого негативного впливу безпосередньо на позивача і вона не зазнала жодної реальної шкоди.
Колегія суддів зазначає, що той факт, що позивач є мешканкою села Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області та належить до відповідної територіальної громади, ще не свідчить про те, що оспорюваними у цій справі рішеннями порушено її права.
50. Встановлення за наслідками судового розгляду обставин, що свідчать про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
51. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 0540/8600/18-а.
52. Доводи скаржниці про те, що судом апеляційної інстанції не перевірено дотримання Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень не беруться колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.
53. З`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності дій, котрі оскаржуються. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржених дій відповідача. Відтак, навіть якби суди попередніх інстанцій зробили висновки про правомірність чи неправомірність оскаржуваних рішень відповідача, то вказані висновки не мали б самостійного правового значення, оскільки вони не вплинули б на правильність остаточного висновку про відмову у задоволенні позову.
54. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року (справа №826/37/17), від 28 травня 2020 року (справа №640/11643/19).
55. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що законні інтереси ОСОБА_1 в даній справі не порушені, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
56. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
57. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
58. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
59. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
60. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
61. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
62. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
63. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л. В. Тацій
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 28.02.2022 |
Номер документу | 103561917 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні