Ухвала

від 15.03.2021 по справі 826/9148/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2021 року

Київ

справа №826/9148/16

адміністративне провадження №К/9901/5961/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 826/9148/16 за позовом Громадської організації Борщагівська Січ , ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання нечинним рішення, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ГО Борщагівська Січ звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати нечинним рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №3222485901:01:049:0047);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену інформацію до Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2016 відкрито провадження у справі № 826/9148/16 за вказаним позовом .

Також, до суду першої інстанції звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 № 39 Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 відкрито провадження за вказаним позовом.

У подальшому, представником третьої особи ОСОБА_2 заявлено клопотання про об`єднання в одне позовне провадження позовні вимоги в адміністративних справах № 826/9148/16 (за позовом Громадської організації Борщагівська Січ ) та № 826/16129/16 (за позовом ОСОБА_1 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017 клопотання про об`єднання справ в одне провадження задоволено, передано адміністративну справу № 826/16129/16 для вирішення питання щодо об`єднання та спільного розгляду з адміністративною справою №826/9148/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2017 судом прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 у задоволенні позову ГО Борщагівська Січ відмовлено повністю, а позов ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 № 39 Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 .

Визнано протиправним та скасовано рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинськогорайону Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №3222485901:01:049:0047);

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 19.01.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій скаржник просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновки Верховного Суду.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, яка застосована всупереч висновкам Верховного Суду. При цьому обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Скаржником не зазначено конкретну норму права яку застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду, а також не доведено подібність правовідносин.

Окрім того, Суд не бере до уваги твердження скаржника про неврахування апеляційним судом правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №606/2381/15-а, від 20.09.2019 у справі № 607/15910/15-а, від 24.10.2019 у справі №326/1062/16-а, від 22.01.2020 у справі № 682/3063/18, від 11.08.2020 у справі № 187/687/16-а, від 12.10.2020 у справі № 9901/263/20, оскільки, оскаржуване судове рішення та вищезазначені постанови Верховного Суду прийняті за різних фактичних обставин справи, які у своїй сукупності не дозволяють встановити подібність правовідносин у цих справах та, відповідно, необхідність однакового застосування одних і тих самих положень законодавства.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліку шляхом подання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, згідно з частиною четвертою статті 328 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 329, 332, 333 та пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 826/9148/16 за позовом Громадської організації Борщагівська Січ , ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання нечинним рішення, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху та надати скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) з відповідними належними обґрунтуваннями.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ст. 330 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Скаржнику надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,

Л.В. Тацій

Судді Верховного Суду