Рішення

від 22.02.2022 по справі 918/922/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. м. Рівне Справа № 918/922/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сичик М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 43557709) про визнання недійсними загальних зборів та розглянутих на них питань, про визнання недійсним рішення загальних зборів

у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися:

- від позивача: Воронюк Катерина Юріївна (ордер серія ВК № 1034285 від 07.12.2021 року);

- від відповідача: не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP14192599.

ВСТАНОВИВ:

22.10.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшов позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" (далі - відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. ст. 136-138, 162, 164 ГПК України, просить суд:

- визнати недійсними загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" від 01.08.2021 року та розглянуті на них питання повністю;

- визнати недійсним протокол № 4 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" від 15.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" про визнання недійсними загальних зборів та розглянутих на них питань, про визнання недійсним рішення загальних зборів залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів відправлення відповідачу Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" на юридичну адресу (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027) копії позовної заяви з доданими до неї документами (а саме - опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі).

02.11.2021 року в межах процесуального строку, встановленого судом, на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 23.10.2021 року. Господарський суд, дослідивши докази, додані позивачем до означеної заяви, дійшов висновку їх належність.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/922/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.12.2021 року, запропоновано сторонам:

а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 06.12.2021 року;

б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування;

г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення іншим учасникам справи, надати суду докази такого скерування.

19.11.2021 року від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

19.11.2021 року представник відповідача Нечипорук Р.М. ознайомилася з матеріалами справи, про що свідчить її особиста відмітка на відповідному клопотанні.

07.12.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що доручення на здійснення представництва інтересів адвокатом позивача видано лише 07.12.2021 року, у адвоката було мало часу для надання правової допомоги клієнту - ОСОБА_1 .

07.12.2021 року судом встановлено, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 16.11.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 року) за трек-номером 3301311715462.

Відтак 01.12.2021 року сплинув строк на подання відповідачем відзиву.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів до 07.02.2021 року, відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.12.2021 року виправлено описку допущену у п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 року, замінивши неправильну дату, до якої продовжується строк підготовчого провадження на 30 днів "07.02.2021 року" на правильну - "07.02.2022 року".

11.01.2022 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 29.12.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 року) за трек-номером 3301311865901.

Оскільки відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, причини неявки не повідомив, правову позицію щодо суті спору не надав, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, враховуючи складність справи, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 31.01.2022 року.

31.01.2022 року судом встановлено, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 19.01.2022 року поштового відправлення (а саме - ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 року) за трек-номером 3301311866983.

Оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, господарський суд дійшов висновку про можливість його проведення без участі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46".

У судовому засіданні 31.01.2022 року представник позивача просила суд закрити підготовче провадження у справі та призначити її до розгляду по суті, оскільки на її думку судом здійснено усі необхідні та достатні дії зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/922/21, призначено справу № 918/922/21 до судового розгляду по суті на 23.02.2022 року.

23.02.2022 року судом встановлено, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 03.02.2022 року поштового відправлення (а саме - ухвали господарського суду Рівненської області від 31.01.2022 року) за трек-номером 3301311912080.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, господарський суд дійшов висновку про можливість його проведення без участі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46".

Також судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Присутній представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

01.08.2021 року відбулися загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46", які оформлено протоколом № 4 від 15.08.2021 року (далі - Протокол).

Як вбачається із Протоколу, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" - 180. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 4348, 5 кв.м.

У голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання площею 370, 16 м.кв., що становить 8, 51 %.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 116 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання загальною площею 2 190, 25 м кв., що становить 50, 36 %.

Разом у голосуванні на загальних зборах та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання загальною площею 2560, 41 м.кв., що становить 58, 88 %.

Відповідно до Статуту Об`єднання та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кількість голосів, що належить кожному співвласнику визначається пропорційно до розміру загальної площі квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Судом встановлено, що порядок денний загальних зборів становив:

1. Обрання голови Зборів.

2. Реалізувати першу чергу проекту "Капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_2 (капітальний ремонт системи холодного, гарячого водопостачання та водовідведення, системи опалення в межах підвального приміщення та технічного поверху)" власними коштами (в зв`язку з відмовою нашому ОСББ в співфінансуванні з муніципальною програмою м. Рівне).

3. Розпочати процедуру оформлення земельної ділянки для нашого ОСББ в постійне користування.

4. Надати співвласниці ОСОБА_2 частину загального коридору 6 поверху площею 2, 7 м.кв.

5. Влаштувати на сходах конструкцію для дитячих візків.

6. Закрити новими замками підвал, технічний поверх, вихід на покрівлю та електрощитову. Передбачити зберігання ключів від вищевказаних приміщень в голови ОСББ ОСОБА_3 .

7. Зробити реєстр всіх кладовок на поверхах та ввести плату за кожну кладовку в розмірі 50 % внеску на управління будинком за 1 м2.

8. Зобов`язати співвласників: кв. 73 ОСОБА_4 , кв. 76 ОСОБА_5 демонтувати незаконні та всупереч вимогам пожежної безпеки кладовки на технічному поверсі; кв. 75 ОСОБА_1 , кв. 78 ОСОБА_6 демонтувати незаконні кладовки на технічному поверсі та зробити демонтаж влаштованих ними бойлерів на технічному поверсі будинку, що суперечить вимогам пожежної безпеки.

За результатами голосування рішення прийнято по питаннях № 1, 5, 6 та 8.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2021 року при проведенні загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Київська-46" була порушена процедура, визначена законом:

- анонсований проект питань порядку денного не відповідав питанням, які ставилися на голосування під час зборів;

- рішення безпосередньо на самих зборах не приймались шляхом поіменного голосування, також не голосували шляхом заповнення бюлетеня, були відсутні завчасно підготовлені протоколи та матеріали які необхідні для розгляду питань, які дали б можливість об`єктивно голосувати під час зборів;

- протокол № 4 загальних зборів від 15.08.2021 року, проведених 01.08.2021 року, містить питання, які взагалі на зборах не піднімалися, по них не проходило обговорень та не ставилися на голосування саме ці питання № 6, 7, 8 були відсутні у проекті порядку денного в оголошенні;

- рішення по питаннях № 6 та № 8 прийнято без необхідного кворуму голосів співвласників;

- рішення по питанню № 8 є неправомірним, оскільки стосується особи ОСОБА_6 , яка не є власником майна, яке її зобов`язали демонтувати кладовки на технічному поверсі.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III.

За змістом ст. 1 цього Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції Закону, чинній станом на 01.08.2021 року - із змінами, внесеними згідно із Законами № 3053-IV від 03.11.2005, ВВР, 2006, № 4, ст.60; № 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.41 Кодексом; № 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 Законами № 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682; № 417-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.262; № 1982-VIII від 23.03.2017, № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295} (далі - Закон) загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Як вбачається із матеріалів справи, за 14 днів до дати проведення Загальних зборів 01.08.2021 року, було оприлюднено оголошення з проектом порядку денного зборів, який складався із 6 питань, серед яких, зокрема:

- четверте питання: надати співвласниці ОСОБА_2 у власність частину загального коридору 6 поверху площею 2, 8 м.кв.

- шосте питання: різне.

Відтак, як встановлено судом, питання № 4, 6, 7 та 8 затверджені у порядку денному на загальних зборах 01.08.2021 року інші, аніж ті, які були оприлюднені в оголошенні про проведення зборів із проектом питань порядку денного.

Позивач вказує, що така різниця в питаннях є порушенням ст. 10 та ч. 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Господарський суд відхиляє аргумент позивача про порушення відповідачем процедури проведення загальних зборів 01.08.2021 року, яка виникла внаслідок невідповідності питань № 6, 7 та 8 порядку денного зборів питанням, що були представлені в проекті порядку денного, виходячи з такого.

Як вбачається із Протоколу №4 від 15.08.2021, вказані позивачем зміни до порядку денного загальних зборів відповідача були розглянуті на зборах, на яких разом у голосуванні та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання загальною площею 2560, 41 м.кв., що становить 58, 88 %. Окрім того, затверджено порядок денний загальних зборів, що підтверджується Протоколом.

Із Протоколу неможливо встановити присутність чи відсутність на загальних зборах позивача, а також яким чином позивач голосував на даних зборах у випадку його письмового голосування, - адже позивачем не долучено до матеріалів справи додаток № 1 до Протоколу на 19 аркушах.

Відтак із матеріалів справи неможливо встановити чи позивач брав участь у голосуванні, зокрема, щодо затвердження порядку денного, яким чином голосував по питаннях порядку денного, чи міститься особистий підпис позивача на протоколі, чи не був позивач позбавлений можливості висловити свою позицію по кожному пункту порядку денного, як це передбачено вимогами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" .

Твердження позивача про те, що порядок денний загальних зборів по питаннях № 6, 7 та 8 не відповідає проекту порядку денного, а тому рішення загальних зборів є недійсним суд не приймає до уваги, оскільки всі питання, по яких приймалися рішення на загальних зборах 01.08.2021 року були включені до порядку денного, який був затверджений загальними зборами шляхом відкритого голосування.

Водночас, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передбачено особливого порядку внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів, таким чином покладаючи на Загальні збори повноваження щодо прийняття відповідних змін до проекту порядку денного.

Окрім того, в матеріалах справи відсутній статут відповідача, з якого можна було б встановити та дослідити чи затверджено у статуті заборону на внесення змін до порядку денного у відношенні до його проекту та чи передбачено особливий порядок внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено суттєві обставини, на які він посилається у своєму позові, як на підстави своїх позовних вимог, у суду відсутня можливість встановив, що при проведенні загальних зборів було допущено порушення прав позивача як співвласника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46".

Окрім того, господарський суд критично оцінює доводи позивача про те, що рішення безпосередньо на самих зборах не приймались шляхом поіменного голосування, також не голосували шляхом заповнення бюлетеня, були відсутні завчасно підготовлені протоколи та матеріали які необхідні для розгляду питань, які дали б можливість об`єктивно голосувати під час зборів, - виходячи з наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. (ч. 9 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Як вбачається із Протоколу №4, у голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання площею 370, 16 м.кв., що становить 8,51 %. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 116 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання загальною площею 2 190, 25 м кв., що становить 50, 36 %.

Разом у голосуванні на загальних зборах та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об`єднання загальною площею 2560, 41 м.кв., що становить 58, 88 %.

Господарський суд не вбачає порушень вимог Закону у формі голосування по питаннях порядку денного на загальних зборах.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вказує, що обставини того, що рішення безпосередньо на самих зборах не приймались шляхом поіменного голосування, також не голосували шляхом заповнення бюлетеня, були відсутні завчасно підготовлені протоколи та матеріали які необхідні для розгляду питань, які дали б можливість об`єктивно голосувати під час зборів, - можуть підтвердити свідки учасники зборів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям ? належності, ? допустимості, ? достовірності ? вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, позивач в обґрунтування своєї правової позиції вказує, що свідки можуть підтвердити певні обставини, які суперечать тому, що викладено у Протоколі.

Згідно з ч. ч.1, 4 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Позивач у позовній заяві просить суд при необхідності (за ініціативи суду) викликати свідків згідно з переліком.

Однак, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, заяв свідків позивачем до позовної заяви не додано. Відтак у суду відсутня необхідність для виклику свідків.

При цьому, як вбачається із позовної заяви, позивачем долучено копії заяв ОСОБА_7 від 04.09.2021 року, ОСОБА_5 від 12.09.2021 року, ОСОБА_4 від 24.09.2021 року, ОСОБА_8 від 26.09.2021 року, ОСОБА_6 від 28.09.2021 року, ОСОБА_9 від 28.09.2021 року, ОСОБА_1 від 29.09.2021 року. Господарський суд не бере до уваги вказані заяви в якості доказів порушення відповідачем прав позивача, оскільки такі заяви складені в односторонньому порядку та не є належними та допустимими доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того що рішення безпосередньо на самих зборах не приймались шляхом поіменного голосування, також не голосували шляхом заповнення бюлетеня, були відсутні завчасно підготовлені протоколи та матеріали які необхідні для розгляду питань, які дали б можливість об`єктивно голосувати під час зборів, зокрема відсутні заяви свідків, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено вказаних обставин.

З аналогічних підстав господарський суд відхиляє аргумент позивача про те, що Протокол містить питання, які взагалі на зборах не піднімалися, по них не проходило обговорень та не ставилися на голосування саме ці питання № 6, 7, 8 були відсутні у проекті порядку денного в оголошенні, - адже позивачем не надано доказів того, що голосування по питаннях № 6, 7, 8 не проводилося. Із протоколу вбачається, що по питаннях № 6 та 8 рішення прийнято, по питанню № 7 не прийнято, іншого позивачем не доведено.

Також господарський суд не бере до уваги аргумент позивача про те, що рішення загальних зборів підлягає визнанню недійсним, оскільки рішення по питанню № 8 є неправомірним, адже стосується особи ОСОБА_6 , яка не є власником майна, яку зобов`язали демонтувати кладовки на технічному поверсі, - оскільки ОСОБА_6 не є учасником справи № 918/922/21, а тому у суду відсутні підстави установлювати чи захищати її права, тобто винести рішення про права чи обов`язки цієї особи.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано та не доведено чим саме були порушені його права при вирішенні по суті питання № 8, чим обмежені можливості реалізовувати свої законні сподівання, а також не зрозуміло на які правові наслідки очікує заявник в контексті розгляду по суті даного питання. Позивач має виключно корпоративне право голосувати за або проти поставленого питання.

Діючим законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення юридичної особи, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

Таким чином, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів відповідача під час скликання та проведення загальних зборів, а також факт порушення його корпоративних прав та законних інтересів, як співвласника ОСББ,

У позовній заяві позивач вказує, що рішення по питаннях № 6 та № 8 прийнято без необхідного кворуму голосів співвласників.

Судом встановлено, що по питанню № 6 (Закрити новими замками підвал, технічний поверх, вихід на покрівлю та електрощитову. Передбачити зберігання ключів від вищевказаних приміщень в голови ОСББ ОСОБА_3 ) - проголосувало 132 співвласника ОСББ, загальна площа квартир та нежитлових приміщень склала 2560, 41 кв.м.

По питанню № 8 (Зобов`язати співвласників: кв. 73 ОСОБА_4 , кв. 76 ОСОБА_5 демонтувати незаконні та всупереч вимогам пожежної безпеки кладовки на технічному поверсі; кв. 75 ОСОБА_1 , кв. 78 ОСОБА_6 демонтувати незаконні кладовки на технічному поверсі та зробити демонтаж влаштованих ними бойлерів на технічному поверсі будинку, що суперечить вимогам пожежної безпеки.) - проголосувало 129 співвласників ОСББ, загальна площа яких склала 2 497, 16 м. кв.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори (частина 2).

Частиною 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема:

- питання про використання спільного майна;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення обмежень на користування спільним майном.

Згідно з ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Судом встановлено, що вирішення питань № 6 та № 8 порядку денного загальних зборів належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників та дані рішення про порядок управління та користування спільним майном, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Як вбачається із Протоколу, загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 4348, 5 кв.м.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відтак 2/3 голосів від загальної кількості голосів співвласників становить 2 900,45.

Отже, при голосуванні по питаннях № 6 та № 8 недотримано кворуму для голосів.

З врахуванням наведеної імперативної норми ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якою передбачено, що рішення про порядок управління та користування спільним майном, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів, виходячи з фактичних обставин справи, встановлених господарським судом, а саме, що за спірні рішення загальних зборів по питаннях № 6 та № 8 проголосували більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, суд погоджується із аргументом позивача, що такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними.

Рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку (ч.8 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Господарський суд на підставі всього вищезазначеного встановив порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо порядку управління та користування спільним майном осбб.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Відтак господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконними рішень загальних зборів по питаннях № 6 та № 8. При цьому суд зауважу, що позивач просить суд визнати недійсними протокол загальних зборів, однак рішення оформлене протоколом не є правочином, тому його неможливо визнати "недійсним", а саме - "незаконним/неправомочним".

В іншій частині позовних вимог господарський суд відмовляє.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у визначенні прав та обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Частиною 1 с. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відтак, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання незаконними рішень загальних зборів по питаннях № 6 та № 8. В іншій частині позовних вимог господарський суд відмовляє.

Розрахунок судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно стягненню з відповідача на користь державного бюджету України підлягає 2 270 грн 00 коп. судового збору.

При цьому позивач просить суд стягнути з відповідачі витрати у розмірі 34 грн 00 коп., на поштові пересилання копії позовної заяви та додатних до неї документів., які підтверджуються фіскальними чеками.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на поштові відправлення, господарський суд дійшов висновку про їх часткове відшкодування, виходячи з такого.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

ГПК України не містить переліку витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з цим, ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Крім того, приписами ГПК України встановлено, що всі заяви, клопотання по суті справи та докази у справі заздалегідь надсилаються особою, яка їх подає іншим учасникам справи.

Надсилання позивачем на адресу учасників справи поштової кореспонденції, яка стосується розгляду справи, пов`язано виключно із належним виконанням позивачем процесуального обов`язку.

Суд враховує, що поштові витрати не віднесені до переліку судових витрат, наведеного в пунктах 1-3 ч. 3 ст. 123 ГПК України, втім аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пункті 4 такої частини, суд дійшов висновку, що диспозиція такого пункту пов`язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак і до категорії судових витрат - їх пов`язаність з вчиненням інших процесуальних дій.

З системного аналізу норм чинного ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, в тому числі надсилання документів, є процесуальною дією в розумінні п.4 ч.3 ст. 123 ГПК України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Тому, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на поштові відправлення у розмірі є такими, що пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п.4 ч.3 ст.123 ГПК України.

При перевірці розміру 34 грн 00 коп. витрат, заявлених до відшкодування, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, позивачем додано до позовної заяви фіскальні чеки, накладну та опис вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що позивач направив на ім`я голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Київська-46" копію позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: АДРЕСА_3 .

При цьому, як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 визначила відповідачем у справі юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Київська-46" (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 43557709), а не голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Київська-46".

22.10.2021 року відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на запит судді Заголдної Я.В. отримано витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Київська-46" (код ЄДРПОУ 43557709), з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи є: Україна, 33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, будинок 46.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не надав для господарського суду належних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі № 918/922/21.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" про визнання недійсними загальних зборів та розглянутих на них питань, про визнання недійсним рішення загальних зборів залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів відправлення відповідачу Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" на юридичну адресу (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027) копії позовної заяви з доданими до неї документами (а саме - опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі).

02.11.2021 року в межах процесуального строку, встановленого судом, на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 23.10.2021 року.

Як вбачається із доказів відправлення відповідачу на юридичну адресу копії позовної заяви з доданими до неї документами, долучених до заяви про усунення недоліків, а саме - фіскального чеку, позивач оплатив послуги поштового пересилання у розмірі 29 грн 00 коп. (том 1, а.с. 29).

Таким чином, документально не є підтвердженим заявлений позивачем розмір 34 грн 00 коп. витрат на відправлення поштової кореспонденції.

В силу ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на поштові відправлення у розмірі 29 грн 00 коп. є такими, що пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підлягають відшкодуванню. Оскільки позов задоволено частково, за рахунок відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 14 грн 50 коп. витрат на поштові відправлення пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними рішення по питаннях № 6 та № 8 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46", які оформлено протоколом № 4 від 15.08.2021 року.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 43557709) на користь Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська-46" (вул. Київська, 46, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 43557709) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 (чотирнадцять) грн 50 коп. витрат на поштові відправлення.

6. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2022 року.

Суддя Заголдна Я.В.