Постанова

від 15.02.2022 по справі 813/3797/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 813/3797/16 пров. № А/857/22102/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕФ ТІ УКРАЇНА" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, прийняте суддею Карп`як О.О. в м.Львові, о 12 годині 26 хвилині, повний текст складено 29 жовтня 2021 року, у справі № 813/3797/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕФ ТІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «СІ ЕФ ТІ УКРАЇНА», звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 29 липня 2016 року: № 0002781411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (код платежу 15010100) на 6782,79 грн., в тому числі 5426,23 грн. за податковими зобов`язаннями та 1356,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002791411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем додатковий імпортний збір (код платежу 15011100) на 65675,10 грн., в тому числі 52540,08 грн. за податковими зобов`язаннями та 13135,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002801411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код платежу 14070100) на 277191,96 грн., в тому числі 221753,57 грн. за податковими зобов`язаннями та 55438,39 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі безпідставних висновків відповідача викладених в акті перевірки, оскільки позивачем по факту здійснено реекспорт продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим «переробка на митній території України». Відповідачем не встановлено, що продукти переробки повністю вивезені за межі території України з дотриманням режиму переробки на митній території після здійснення митних формальностей щодо продуктів переробки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року.

Постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, з підстав неповного з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач повністю виконав свої обов`язки, пов`язані з переробкою товару на території України та його подальшим реекспортом.

Відповідач не надав жодного доказу, який міг би свідчити про те, що відбулася зміна митного режиму товару чи продуктів переробки. Не було встановлено під час судового розгляду й обставин втрати.

Після закінчення строку дії дозволу митного органу, сам же митний орган реєстрацією декларацій визнав реекспорт усіх продуктів переробки товару.

Таким чином, контролюючий орган спочатку дозволив реекспорт усіх продуктів переробки товару, зареєструвавши без жодного зауваження усі митні декларації позивача і лише через один рік після цього в акті перевірки № 183/14-11/34814005 від 15.07.2016, дійшов висновку про порушення законодавства.

Зазначає, що декларантом у спірних правовідносинах є позивач, а фізична особа ОСОБА_1 , який згадується в протоколі про порушення митних правил та мировій угоді, є лише уповноваженим представником.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 19.03.2015 року позивачем на виконання контракту № 02-2013 укладеного 01.11.2013 року з компанією CFT S.p.A. (як замовником), ввезено на територію України згідно митної декларації № 209140000/2015/008407 товари, поміщені у митний режим переробка на митній території України, код процедури 5100.

Контролюючим органом на звернення позивача 15.03.2015 надано останньому дозвіл на переробку ввезених товарів на митній території України із поміщенням їх у відповідний режим строком 90 днів. Іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Ввезені товари, у вигляді продуктів їх переробки в повному обсязі вивезені за межі митної території України, що підтверджується наступними митними деклараціями: № 209140000/2015/10065 від 31.03.2015 року, № 201940000/2015/12776 від 24.04.2015 року, № 209140000/2015/019540 від 23.06.2015 року, № 209140000/2015/020385 від 30.06.2015 року, № 209140000/2015/020908 від 04.07.2015 року.

Дозвіл на переробку на митній території України ввезених товарів із поміщенням їх у відповідний митний режим надавався позивачу 15.03.2015 року строком на 90 днів, тобто до 15 червня 2016 року, і за його продовженням у встановленому законом порядку товариство не зверталось, відтак, строк переробки товарів позивачем було пропущено за митними деклараціями: № 209140000/2015/019540 від 23.06.2015 року, № 209140000/2015/020385 від 30.06.2015 року, № 209140000/2015/020908 від 04.07.2015 року.

Позивач звертався з листом від 07.04.2016 № 01/07-04 до Львівської митниці ДФС, яким повідомило, що у зв`язку з поломкою виробничого обладнання підприємство невчасно вивезло продукти переробки, виготовлені з сировини, ввезеної за митними деклараціями від 19.03.2015 року № 209140000/2015/008407 та дозволом, наданим митним органом (а.с. 7 т.2)

До вказаного листа позивачем у відповідності до п.50.1 ст.50 ПК України, долучено самостійний попередній розрахунок сплати митних платежів за невчасно вивезений товар, а саме: - ввізного мита на суму 6303,5 грн. та 3% штрафу у розмірі 189,1 грн.; - додаткового імпортного збору на суму 58810,3 грн. та 3% штрафу у розмірі 1764 грн.;- податку на додану вартість на суму 248263,97 грн. та 3% штрафу у розмірі 7448,00 грн.

Загальна сума вказаних митних платежів згідно поданого позивачем розрахунку становить 322778,87 грн.

У зв`язку з відсутністю сплати позивачем суми самостійно вказаних грошових зобов`язань, Львівською митницею ДФС 21.06.2016 здійснено списання залишку коштів в розмірі 35549,83 грн., які були наявні на рахунку товариства.

На суму списаних коштів, Львівською митницею ДФС оформлений аркуш коригування митної декларації № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015 для відображення нових відомостей, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення: ввізного мита 1638,76 грн. (1591,03 грн. +47,73 грн. штрафу), додаткового імпортного збору 6458,33 грн. (6270,22 грн.+188,11 грн. штрафу), податку на додану вартість 27452,74 грн. (26653,15 грн.+799,59 грн. штрафу).

З розрахунку, який був складений контролюючим органом за результатами перевірки, убачається, що сума податкових зобов`язань за невчасно вивезений товар позивачем становить 314234,28 грн., а саме: ввізне мито 7017,26 грн., додатковий імпортний збір- 58810,30 грн., податок на додану вартість 248406,72 грн.

З врахуванням списаних коштів загальна сума податкових зобов`язань становить 279719,88 грн., а саме: ввізне мито 5426,23 грн. (7017,26 грн. -1591,03 грн.), додатковий імпортний збір 52540,08 грн. (58810,30 грн. -6270,22 грн.), податок на додану вартість 221753,57 грн. (248406,72 грн.-26653,15 грн.).

15.07.2016 року ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірки ТОВ «СІ ЕФ ТІ Україна» з питань дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 19.03.2015 № 209140000/2015/008407, про що складено акт № 183/14-11/34814005.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог встановлених главою 23 МК України, в частині не вивезення за межі митної території України товарів, які переміщувались через митний кордон України за МД № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015 року з метою переробки та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, чим порушено ст. 58, ч. 1 ст. 151, глави 23, ч. 1 ст. 160 глави 23, ст. 276, ст. 278, ч. 1 ст. 279, ч. 4 ст. 280, п. 1 ч. 1 ст. 284, ч. 12 ст. 286, ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 296 МК України, п.п. в) п. 185.1 ст. 185, п. 187.8. ст. 187, п. 190.1. ст. 190, п. 206.12., п. 206.16. ст. 206 ПК України, ст. 3 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», що призвело до заниження бази оподаткування товарів, та, як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів в сумі 279719,88 грн. в тому числі: ввізне мито - 5426,23 грн.; додатковий імпортний збір - 52540,08 грн.; податок на додану вартість - 221753,57 грн.

Оскільки за результатами перевірки встановлено недотримання ТзОВ «СІ ЕФ ТІ Україна» вимог та обмежень, визначених Митним кодексом України, в частині не вивезення за межі митної території України товарів, які переміщувались через митний кордон України товарів, які переміщувались за МД № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015 з метою переробки після закінчення строку переробки, контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення рішення від 29.07.2016: № 0002781411, № 0002791411, № 0002801411.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не виконано умови пп. «а» п.50.1 ст.50 ПК України в частині сплати суми недоплат та штрафу у розмірі 3% від такої суми відповідно до поданого підприємством розрахунку листом від 07.04.2016 № 01/07-04, грошове зобов`язання за МД № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015, визначене внаслідок порушення митного режиму переробки на митній території України підлягає сплаті в бюджет в сумі недоплати.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Пунктом 206.12 статті 206 ПК України визначено, що до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.

Пунктом 62 статті 4 МК України передбачено, що умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов`язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

Отже, обов`язковою підставою умовного звільнення від оподаткування митними платежами є дотримання вимог та обмежень, встановлених законодавством - главою 23 МК України «Переробка на митній території».

Відповідно до статті 147 глави 23 МК України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно із частинами 1, 4 статті 149 МК України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Якщо зовнішньоекономічний договір, на підставі якого здійснюватиметься переробка, передбачає ввезення товарів з метою переробки окремими партіями протягом певного періоду часу на однакових умовах, дозвіл видається на обсяг товарів і строк, визначені зовнішньоекономічним договором, але не більше ніж на один рік.

За змістом частини 1 статті 151 МК України строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

Частиною 1 статті 160 МК України визначено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 276 МК України платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (стаття 278 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Як встановлено частиною 4 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 284 МК України за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування.

За змістом частини 12 статті 286 МК України до товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 цього Кодексу. У разі випуску у вільний обіг продуктів переробки, отриманих з товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, сплата ввізного мита здійснюється у порядку, визначеному статтею 155 цього Кодексу.

Обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України (пункт 1 частини 1 статті 289 МК України).

У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів (частина 4 статті 296 МК України).

Згідно з підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України встановлено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивачем із порушенням строків переробки було вивезено товар згідно митних декларацій від 23.06.2015 № 209140000/2015/019540, від 30.06.20215 № 209140000/2015/020385 та від 04.07.2015 № 209140000/2015/020908, що додатково підтверджується листом Львівської митниці ДФС від 05.07.2016 № 10191/7/13-70-19/44, яким повідомлено ГУ ДФС у Львівській області про те, що ТОВ «СІ ЕФ ТІ Україна» для продовження терміну дії дозволу на переробку товарів на митній території України не зверталось, а, відтак, строк дії дозволу не продовжувався.

У зв`язку з цим, Львівською митницею ДФС 04 липня 2015 року був складений протокол про порушення митних правил № 1414/20914/15, яким встановлено порушення ОСОБА_1 (декларантом позивача) строк вивезення за межі митної території України товарів, що переміщувались через митний кордон України з метою переробки та/або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст.521 МК України, за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та органом доходів і зборів, посадова особа якого здійснює провадження у справі. товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними. У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 Мирової угоди шляхом компромісу від 15.0.2015 ОСОБА_1 визнав факт вчинення порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, відповідно до ст. 480 МК України та сплатив штраф..

Тобто, у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу саме ОСОБА_1 (декларант) вважається таким, що не був притягнутий за нього до адміністративної відповідальності, а не ТзОВ «СІ ЕФ ТІ Україна».

Після укладення Мирової угоди митні платежі, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування були не сплаченими в бюджет.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги лист позивача від 07.04.2016 року до Львівської митниці ДФС, в якому товариство визнає та додатково підтверджує порушення ним норм митного законодавства частині своєчасного реекспорту продуктів переробки.

Також, до даного листа було надано розрахунок належних до сплати сум митних платежів за несвоєчасно вивезений товар, у відповідності до п.50.1 ст. 50 ПК України.

Відповідно до пп. «а» п.50.1 ст.50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Листом від 17.06.2016 № 9275/8/13-70-19/44-ЕП Львівська митниця ДФС повідомила про відсутність сплати суми грошових зобов`язань ТОВ «СІ ЕФ ТІ Україна» за МД № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015 року в повному обсязі, відповідно до листа від 07.04.2016 № 01/07-04, яким підприємство звернулось на Львівську митницю ДФС про надання розрахунку належних до сплати митних платежів.

Львівською митницею ДФС 21.06.2016 року було здійснено списання залишку коштів в сумі 35549,83 грн., які були наявні на рахунку позивача відкритому у банку.

На суму списаних коштів, Львівською митницею ДФС був оформлений аркуш коригування МД № 209140000/2015/008407 від 19.03.2015 року для відображення нових відомостей, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення.

Нові відомості аркушем коригування від 21.06.2016, стосуються доплати товариством митних платежів, штрафних санкцій.

В подальшому, контролюючим органом за результатами перевірки, за мінусом списаних коштів, визначено загальну суму податкових зобов`язань, яка становить 279719,88 грн.: ввізне мито - 5426,23, додатковий імпортний збір 52540,08 грн., податок на додану вартість 221753,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок контролюючого органу про те, що відповідачем правомірно винесено оспорені податкові повідомлення-рішення.

Щодо покликання апелянта на порушення процесуального правонаступництва, то колегія суддів зазначає, що протокольною ухвалою суду першої інстанції від 22 червня 2021 року в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача у справі з ГУ ДФС у Львівській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст..ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕФ ТІ УКРАЇНА" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 813/3797/16, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 25.02.22