Рішення

від 13.02.2022 по справі 144/654/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/654/21

Провадження № 2/144/140/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді - Довгалюк Л.В.,

з участю секретарів судового засідання - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

представника позивача- адвоката Банара В.В., представника відповідачаТОВ «Теплик-Агро» - Шандурського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (запису про проведену державну реєстрацію), -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила скасувати державну реєстрацію договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 23.04.2014 року № 5450555, проведену відділом реєстрації Теплицького відділу юстиції щодо земельної ділянки площею 1,9273 га з кадастровим номером 0523781800:01:000:0028, що належить їй на праві власності та розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 715314, виданого Теплицькою районною державною адміністрацією 23.04.2007 року, вона є власницком спірної земельної ділянки.

Позивач вважає, що ТОВ «Теплик-Агро» самовільно використовує належну їй земельну ділянку, що порушує її права на володіння та користування власністю, оскільки державна реєстрація договору оренди, який вона не підписувала та не погоджувала його істотні умови, проведена в порушення норм чинного законодавства.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що рішення суду про скасування державної реєстрації (запису) неукладеного між нею та ТОВ «Теплик-Агро» договору оренди земельної ділянки відновить її порушене право.

Ухвалою судді від 26 квітня 2021 року прийнято позовну заяви до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

26 травня 2021 року відповідачем ТОВ «Теплик-Агро» подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому Товариство просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що договір оренди землі від 23.04.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» підписаний саме ОСОБА_1 , укладений із дотриманням усіх норм цивільного, земельного законодавства та зареєстрований у відповідності до приписів законодавства України. Позовні вимоги ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджені, договір оренди є чинним, а тому доводи позивача є лише припущеннями.

19 жовтня 2021 року представником позивача - адвокатом Банаром В.В. подано заяву в інтересах ОСОБА_1 про зміну підстав позову, яку ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року прийнято та постановлено у подальшому проводити розгляд справи з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

У позовній заяві із зміненими підставами позову представник позивача стверджує, що реєстрація спірного договору оренди проведена за заявою неповноважної особи, із порушенням порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

В обгрунтування вимог позову вказано, що договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Теплик-Агро» зареєстрований за заявою особи, яка не мала на те повноважень, оскільки ОСОБА_2 не є керівником ТОВ "Теплик-Агро", тому представляти інтереси товариства при приведенні реєстрації договору оренкди б/н від 27.02.2014 року не могла, інші документи на підтвердження повноважень останньої реєстраційна справа не містить.

27.10.2021 року відповідачем на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 19 жовтня 2021 року подано відзив, в якому останній вказав на відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що позивачем не вказано, які саме її права та охоронювані інтереси порушено записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про відсутність предмету спору. На думку відповідача, даний позов не може розглядатися у порядку цивільного судочинства, тоді як має відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Разом з тим, ТОВ «Теплик-Агро» звернулося до суду із заявою про застосування строку позовної давності при вирішенні судом позовних вимог ОСОБА_1 , враховуючи можливість останньої дізнатися про порушення своїх прав, починаючи з моменту внесення відомостей про реєстрацію права оренди, що мало місце - 23.04.2014 року, тому строк позовної давності щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію) сплинув - 24.04.2017 року, а з позовом позивач звернувся 22.04.2021 року.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 02 грудня 2021 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на обставини, зазначені ній, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, ґрунтуючись на засадах справедливості та законності, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення, враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 715314, виданого Теплицькою районною державною адміністрацією 23.04.2007 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,9273 га з кадастровим номером 0523781800:01:000:0028, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

27 лютого 2014 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523781800:01:000:0028, загальною площею 1,9273 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Завадівської сільської ради, яка належала орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 715314, виданого Теплицькою районною державною адміністрацією 23.04.2007 року, строком на 10 років.

Даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у реєстраційній службі Теплицького районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23 квітня 2014 року за № 5450555 (а.с. 7-8).

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час здійснення реєстрації права оренди за ТОВ «Теплик-Агро» державним реєстратором порушено приписи нормативно-правових актів, які регламентують процедуру прийняття документів, їх перевірки та реєстрації права оренди земельної ділянки.

Під час розгляду справи встановлено, що 23.04.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області Шаблевським В.І. на підставі заяви ОСОБА_3 та поданих нею документів 23 квітня 2014 винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12627723.

На підставі вказаного рішення проведена державна реєстрація іншого речового права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 5450555.

У заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.04.2014 року в розділі «Відомості про уповноважену особу» документом, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою, вказано довіреність № 184 від 20.09.2013 року, видану на ім`я ОСОБА_3 Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» (а.с. 52).

Вказане свідчить про те, що державний реєстратор Шаблевський В.І. при прийнятті заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з документами здійснив перевірку повноважень ОСОБА_3 , як представника ТОВ «Теплик-Агро», після чого провів реєстрацію цієї заяви за № 6371458 (графа «Реєстраційний номер заяви») шляхом її внесення до ДРРПНМ (графа «Дата, час державної реєстрації» Розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» Витягу з ДРРПНМ від 23.04.2014 року індексний № 20870385).

На підставі поданої заяви та доданих до неї документів, державний реєстратор 23.04.2014 року о 21 год. 35 хв. 56 сек. прийняв рішення з індексним номером 12627723.

Процедуру здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно станом на час виникнення спірних правовідносин регламентує: Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», якою було затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - ПКМУ № 868), Постанова Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі - ПКМУ № 1141).

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 18 вище вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У пункті 5 ПКМУ № 868 передбачено, що подання документів для проведення державної реєстрації прав здійснюється особисто заявником.

Пункт 8 даної постанови зазначає, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації заяву.

Відповідно п. 9 Постанови орган державної реєстрації прав приймає заяви в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред`являється документ, що підтверджує її повноваження (абзац 6 п. 10 ПКМУ № 868).

Пункт 13 ПКМУ № 868 визначає, що Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. Під час прийняття заяви в паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред`являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав (частина 1 статті 16 Закону).

Вказане спростовує тверження представника позивача про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана неуповноваженою особою, оскільки державним реєстратором Шаблевським В.І. перевірено повноваження ОСОБА_3 , про що зазначено у заяві, а відсутність довіреності у документах, пред`явлених для проведення державної реєстрації, не є порушенням самої процедури реєстрації. Заявник подає документи, що стали підставою для проведення реєстрації заявлених прав, а не документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає заяву, оскільки дані повноваження були встановлені раніше.

Враховуючи, що довіреність від юридичної особи на представлення її інтересів не підтверджує виникнення, або припинення речових прав на нерухоме майно, та жодним із вказаних нормативно-правових актів не передбачає обов`язку її сканування, чи наявність її копії у матеріалах реєстраційної справи, тому і її відсутність у матеріалах реєстраційної справи, не може свідчити та бути підставою для визнання оспорюваного запису, вчиненого на підставі поданих документів, незаконним та його скасування.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та / або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Датою і часом державної реєстрації речових прав вважаються дата і час реєстрації заяви в базі даних про реєстрацію заяв і запитів, (пункти 22 та 23 ПКМУ № 868).

Вказані норми спростовують посилання позивача та його представника на те, що рішення про державну реєстрацію речового права було прийнято 23.04.2014 року на одну хвилину пізніше (о 21:36:52 год.) ніж відбулась державна реєстрація (о 21:35:56 год.).

При дослідженні судом обставин, викладених у позові, суд в першу чергу перевірив підстави, на яких відповідач по даному позову набув право оренди земельної ділянки.

Договір оренди від 27.02.2014 року, на підставі якого виникло речове право ТОВ «Теплик-Агро» - право оренди земельної ділянки, є чинним, а тому державний реєстратор не порушив вимог законодавства, оскільки встановив існування та законність підстав для проведення державної реєстрації.

Аналізуючи норми законодавства, можна зробити висновок, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи договору оренди, на підставі якого було проведено державну реєстрацію речового права, а також довіреності особи, яка звернулась із заявою про державну реєстрацію, не є підставами для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано беззаперечних належних, достовірних та достатніх доказів того, що державна реєстрація договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 23.04.2014 року № 5450555 порушує їбудь-яке право позивача.

Разом з тим, оскільки позивачем не доведено порушення її прав відповідачем, суд не вбачає підстав для вирішення питання про застосування строків позовної давності щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Твердження представника відповідача про те, що підставами позову є неправомірні дії державного реєстратора, що у даному випадку свідчить про наявність публічно-правового спору, який не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно Постанови КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на те, що правові підстави для задоволення позову відсутні, відповідно судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (запису про проведену державну реєстрацію) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Банар Валерій Васильович, адреса: м. Умань, вул. Слонського, 6/4, Черкаська область, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001196 від 16.09.2019 року.

Відповідач: ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30, с. Степанівка, Гайсинського району, Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Повне судове рішення складено та підписано 23.02.2022.

Суддя