Рішення

від 17.02.2022 по справі 640/27120/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Київ№ 640/27120/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА`з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020р. № 0005053207, № 0005043207;

-зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни до облікової картки платника податків, шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу, в тому числі сум недоїмки, пені та штрафу зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є помилковими, а відтак податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі таких висновків є протиправними та підлягають скасуванню.

Головним управлінням ДПС у м. Києві відзив на адміністративний позов не подано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2020р. № 4048 проведено фактичну перевірку ТОВ «АКСІОМА».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 01.06.2020р. № 1237/06-15-32-07/31542542 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 212.1.15, п. 212.1, 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 та абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме здійснення операцій реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку;

- п. 231.1, п. 231.3 та абз. 1 п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме здійснення операції з списання пального без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 13.07.2020р.:

-№ 0005053207, яким за порушення п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 та абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме здійснення операцій реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 117.3 ст. 117 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 559 367, 21 грн.;

-№ 0005043207, яким за порушення п. 231.1, п. 231.3 та абз. 1 п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації акцизних накладних на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120-2.2 ст. 120 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 273 949, 82 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Так, щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2020р. № 0005053207, суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.1 ст. 212 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113, який втратив чинність 01.07.2019 (далі Порядок № 113), ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі - реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.

Фактично аналогічна за змістом норма міститься у Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408, який набрав чинності 25.05.2019 (далі Порядок № 408), за виключенням пунктів 19-44 Порядку, які набирають чинності з 01.07.2019 (п. 5 постанови), а саме: реєстр платників веде ДФС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється: 1) якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників; 2) за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Таке рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення.

У день виключення з реєстру платників ДФС автоматично формує та надсилає особі, виключеній з реєстру платників, витяг з реєстру платників засобами електронного зв`язку в електронному вигляді (п. 14 Порядку № 113).

Аналогічна за змістом п. 13 Порядку № 113 норма міститься і в Порядку № 408, а саме: виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється: в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв`язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата виключення його з реєстру платників; за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.

За змістом п. 8 Порядку № 408 витяг з реєстру платників також формується та надсилається платнику акцизного податку, зокрема, в день виключення платника акцизного податку з реєстру платників.

Так, з акта перевірки вбачається та не заперечується сторонами, що відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АКСІОМА» отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900338 з терміном дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р.

При цьому, ТОВ «АКСІОМА» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального відповідно до заяви за формою № 1-АКП від 01.03.2016р. за № 2179 та перереєстроване в СЕАРП СЕ 02.07.2019 відповідно до заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС від 08.07.2019р. за № 2674.

Аналіз змісту акта перевірки свідчить про те, що підставою для висновку про порушення позивачем зазначених норм ПК України стали доводи відповідача про здійснення з 01.07.2019р. по 07.07.2019р. операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, оскільки ТОВ «АКСІОМА» реєстрація в СЕАРП СЕ платником акцизного податку здійснена 08.07.2019р.

Водночас, суд вважає такі висновки помилковими та наголошує, що будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача виключено з реєстру платників відповідно до вказаних вимог Порядку № 113 або Порядку № 408, у тому числі станом на 01.07.2019, відповідачем суду не надано.

Водночас, відповідач також встановлює порушення відповідачем вимог абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01.07.2019, зобов`язані до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019.

Вказані положення доповнені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII (пп. 3 п. 60).

Одночасно, відповідно до пп. 1 п. 36 вказаного Закону пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України викладено у такій редакції: « 212.1.15. Особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.», замість його попередньої редакції: « 212.1.15. Особа, яка реалізує пальне.».

Поряд з цим, в п. 3 «Суть проекта акта» пояснювальної записки до проекту Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9260skl=9) зазначено, що законопроектом передбачається, зокрема, запровадити ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Системний аналіз вказаних норм, у тому числі у чинній та попередній редакціях, в контексті закладеної суб`єктом законодавчої ініціативи суті законопроекту, дає підстави для висновку, що абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України не встановлює та не передбачає ні іншого порядку реєстрації платниками акцизного податку, відмінного від вже встановленого, ні повторної реєстрації вже зареєстрованих платників акцизного податку (перереєстрація), а стосується лише тих суб`єктів, які ще не зареєстровані такими платниками у зв`язку з розширенням їх кола та, відповідно, необхідністю їх реєстрації до 01.07.2019.

Таким чином, суд вважає твердження відповідача про порушення позивачем вимог абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України непоґрунтованим та безпідставним.

В свою чергу, відповідно до п. 117.3 ст. 117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Отже, допущення суб`єктами господарювання податкового правопорушення щодо реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Так, склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у реалізації 01.07.2019 позивачем пального без реєстрації платником акцизного податку.

Отже, для підтвердження даного факту необхідно встановити, що 01.07.2019 позивач, не будучи зареєстрованим платником акцизного податку, реалізовував пальне, в протилежному випадку податкове правопорушення відсутнє.

Як зазначено судом вище, позивач з 01.03.2016р. зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального за заявою № 2179, у тому числі станом на 01.07.2019р., чого відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не спростовано.

Разом з тим, сам по собі факт перереєстрації позивача в СЕАРП СЕ 08.07.2019р. згідно з відповідною заявою не є за вказаних обставин достатньою підставою для висновку про відсутність реєстрації платником акцизного податку взагалі чи у період з 01.07.2019р. по 08.07.2019р. зокрема.

Відтак, у межах спірних правовідносин має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування штрафних санкцій, передбачених п. 117.3 ст. 117 ПК України.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про те, що відсутність складу податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій, а відтак податкове повідомлення-рішення від 13.07.2020р. № 0005053207 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2020р. № 0005043207, суд зазначає таке.

Підпункти 14.1.6., 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Відповідно до підпунктів 14.1.224, 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Згідно з підпунктом 229.8.1 пункту 229.8 статті 229 ПК України ввезення на митну територію України або реалізація вироблених в Україні бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (код 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) може здійснюватися із сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.

Відповідно до підпункту 229.8.2. пункту 229.8 статті 229 ПК України для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів імпортер бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - імпортер) оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - виробник) - у двох примірниках. Перший примірник подається до контролюючого органу (векселедержателя) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник подається до контролюючого органу за місцем митного оформлення таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.

Приписами підпункту 229.8.3. пункту 229.8 статті 229 ПК України встановлено, що податковий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. До податкового векселя додається розрахунок суми акцизного податку.

Реалізація обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб`єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.

За визначенням підпункту 229.8.6. пункту 229.8 статті 229 ПК України виданий виробником податковий вексель є підставою для реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.

Підставою для митного оформлення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, що ввозяться на митну територію України імпортером із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10, є подання таким імпортером до контролюючого органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв`язку копії податкового векселя, взятого на облік контролюючим органом (підпункту 229.8.7 пункту 229.8 статті 229 ПК України).

Згідно з п. 231.1, п. 231.3 ст. 231 ПК України, платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов`язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Виробник спирту етилового, що здійснює розлив спирту етилового, який використовується як лікарський засіб, у флакони з медичного скла об`ємом не більше 100 кубічних сантиметрів, зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого спирту етилового.

При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

Акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є суб`єктом господарювання), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу:

для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування пального або спирту етилового;

будь-яким іншим особам - не платникам податку;

платнику податку, суб`єкту господарювання, який не є платником податку, особі, яка не є суб`єктом господарювання, у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

платнику податку в паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно);

у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою;

при заправленні повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;

б) з акцизного складу пересувного:

для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового;

будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка ввозить/вивозить пальне або спирт етиловий на митну територію України/за межі митної території України, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації.

Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов`язана зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов`язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального або спирту етилового.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального або спирту етилового зобов`язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне або спирт етиловий, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.

Платник податку - розпорядник акцизного складу пересувного, акцизний склад пересувний якого використовувався при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України, завжди складає акцизні накладні при реалізації такого пального або спирту етилового з такого акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного або акцизного складу.

Перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб`єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб`єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб`єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового.

Згідно з абз. 1 п. 231.6 ст. 231 ПК України, реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється, зокрема, акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, - не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

При цьому, відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:

а) платники податку та суб`єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов`язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов`язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами "г", "ґ", "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу;

б) після виконання платником податку вимог підпункту "а" цього пункту щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов`язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з підпунктом "а" цього пункту.

Процедуру заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового відповідно до статей 231, 232 розділу VI "Акцизний податок" ПК України визначено Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 19.06.2019 №262, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за N753/33724, чинним станом на момент виникнення спірни правовідносин (далі по тексту Порядок №262).

Особливості складання та заповнення акцизної накладної форми "П", складеної для розподілу обсягу залишків пального між акцизними складами / акцизними складами пересувними" визначено розділом IV Порядку № 262 заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

Відповідно до пункту 1 вказаного розділу акцизна накладна форми "П", яка складається для перенесення обсягів залишків пального з системи електронного адміністрування реалізації пального до системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і розподілу таких обсягів між акцизними складами / акцизними складами пересувними, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, заповнюється в порядку, визначеному у розділах I, II цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених у пунктах 2, 3 цього розділу. Таблична частина акцизної накладної заповнюється у порядку, визначеному в пункті 16 розділу II цього Порядку.

Положеннями пункту 2 розділу IV Порядку №262, заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового визначено, що для розподілу обсягу залишків пального між власними акцизними складами / пересувними акцизними складами, розпорядниками яких є платники податку, які станом на 01 липня 2019 року зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, а з 01 липня 2019 року підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов`язані скласти акцизні накладні форми "П" у двох примірниках на обсяги залишків пального та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних у порядку і терміни, визначені пунктом 23 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Відповідно до п. 1-5 розділу V Порядку №262, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Коригуються лише показники складених акцизних накладних, усі примірники яких зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно до статті 231 розділу VI Кодексу.

Розрахунок коригування акцизної накладної складає платник податку (філія чи структурний підрозділ платника податку), який реалізує пальне та склав акцизну накладну, показники якої коригуються.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.

Всі розрахунки коригування, складені платником податку (філією чи структурним підрозділом платника податку) до акцизних накладних форми «П», підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Складені в одному примірнику розрахунки коригування акцизної накладної реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних особою, що реалізує пальне, незалежно від того, чи передбачається зміна обсягів реалізованого пального.

Згідно з п. 8 розділу V Порядку №262, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального:

платник направляє особі - отримувачу пального перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної форми «П»;

особа - отримувач пального реєструє в Єдиному реєстрі акцизних накладних перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної форми «П».

Особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким розрахунком коригування після реєстрації усіх примірників акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.

З акта перевірки вбачається, що станом на 30.06.2019р. у ТОВ «АКСІОМА» в інформаційній системі електронного адміністрування пального обліковуються ліміти пального в загальному обсязі 111 373, 60 л. Проте, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 (Товари) за червень 2019р. станом на 30.06.2019р. обліковується сальдо на кінець періоду в кількості 1 879, 28 л (дизельне паливо УКТ ЗЕД 2710194300).

З огляду на вказане, контролюючий орган прийшов до висновку про те, що позивачем не виписано та не зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяги списаного пального станом на 01.07.2019р. за ТОВ «АКСІОМА» обліковується нерозподілений залишок пального в загальній кількості 109 494, 32 л, а їх місцезнаходження в ході перевірки не підтверджено.

Так, на спростування вказаних доводів позивач зазначив, що станом на 01.07.2019р. по рахунку 281 обліковувалось сальдо в кількості 1 879, 28 л, а виникнення розбіжностей між даними обліку позивача та даними СЕАРП пояснюється помилково зареєстрованими акцизними накладними постачальниками ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК ПЛЮС», ТОВ «КОНТИНІУМ ТРАНС», ТОВ «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ОІЛ», ТОВ «НК ВЕСТ ОЙЛ».

При цьому, позивач зазначачє, що на його прохання відкоригувати акциз-ні накладні постачальники не реагували, що позбавило можливості ТОВ «АКСІОМА» зареєструвати розрахунки коригування до помилково складених акцизних накладних.

Водночас, суд наголошує, що позивачем на підтвердження вказаних доводів не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема доказів складання розрахунків коригування до таких акцизних накладних в межах встановлених законодавством строків, направлення їх контрагентам та їх відмови останніх у здійсненні реєстрації такиї розрахунків коригування.

З огляду на вказане, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2020р. № 0005043207, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача внести зміни до облікової картки платника податків, шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу, в тому числі сум недоїмки, пені та штрафу зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, то такі задоволенню не підлягають, оскільки фактично позивач просить суд зобов`язати відповідача до вчинення дій (які є способом захисту порушеного права) без встановлення порушення такого права.

Так, суд зазначає, що предметом цього спору не було вирішення питання наявності податкового боргу, в тому числі сум недоїмки, пені та штрафу зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів у Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» та протиправне його обліковування податковим ораном за позивачем.

Більше того, суд наголошує, що позовна вимога сформульована без конкретизації виду податку, збору тощо, тобто податкового боргу вцілому, що як зазначено вище не є предметом цього спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України,суд -

В И Р І Ш И В :

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020р. № 0005053207.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 8 390, 50 грн. (вісім тисяч триста дев`яносто гривень 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська