Рішення
від 17.02.2022 по справі 640/13368/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Київ № 640/13368/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., при секретарі судового засіданні Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»доОфісу великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, представники сторін:позивача - Шепеляк С.В.; відповідача: Труфанова В.О., Пожар В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001374205 (форми «В1») від 03.06.2020 в частині зменшення ТОВ «АТ Каргілл» суми державного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 817 899,84 грн., та в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 408 949,92 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36635510), ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37884028), ТОВ «Родина ІР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42559019), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Альбіна і Ко» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43017253);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001364205 (форми «В4») від 03.06.2020 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 279 715,29 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36635510).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020, є хибними та не відповідають дійсності, а отже спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаного Акту, підлягають скасуванню.

В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» позивач зазначає, що протягом грудня 2019 - лютого 2020 відбувались поставки сільськогосподарської продукції на підставі укладених договорів, а саме:

- договір № CVP34373 від 10.12.2019; договір № CVP34862 від 21.12.2019; договір № CVP34901 від 23.12.2019; договір № CVP34927 від 24.12.2019; договір № CVP34933 від 26.12.2019, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100047823 від 30.01.2020, договір № 2100047824 від 29.01.2020; договір № 2100048237 від 04.02.2020; договір № 2100048870 від 12.02.2020; договір № 2100049396 від 17.02.2020; договір № 2100049138 від 14.02.2020; договір №2100049536 від 18.02.2020, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна;

- договір № 2100048879 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100048890 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «Аскет Шипінг «Жовтневий», м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8, Спеціальний морський порт «Ольвія».

Позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ 3 512 535 грн., з яких:

- за грудень 2019 року - 171 873,23 грн.;

- за січень 2020 року - 249 964,00 грн.,

- за лютий 2020 року - 3 090 697,92 грн.

За вказаними поставками були оформлені видаткові накладні та податкові накладні. Координацію процесів прийому, вивантаження, зважування вантажу, відвантаження вантажу, перевезення від терміналу до порту здійснювало ТОВ «Аскет Шипінг» на підставі договору № 16-Н від 21.06.2019, що підтверджується реєстрами отримання вантажу.

Перевантаження (приймання, технологічне накопичення, зберігання, відвантаження) зерна та інші супутні послуги, пов`язані із перевалкою зерна від зерносховища до ДП «Морський Торгівельний порт «Південний» здійснювало ТОВ «М.В.Карго» на підставі договору № МВК-0010 від 20.06.2019.

Перевалка товару, придбаного позивачем у ПП «Віста Спейс» через Морський торговий порт Чорноморськ здійснювалась на підставі договору № 132FRW-19 ВІД 01.07.2019.

В подальшому придбаний у ПП «Віста Спейс» товар експортувався.

Оплата вказаного товару підтверджується платіжними дорученнями.

Позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства особами, з якими у позивача не було господарських відносин. Неприпустимим є притягнення до відповідальності однієї особи за неправомірні дії іншої.

Перед початком господарських взаємовідносин із ПП «Віста Спейс» позивач перевіряв вказане підприємство та пересвідчився, що воно було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник ПДВ; установчі документ недійсними в судовому порядку не визнавались.

В декларації за лютий 2020 року загальна сума ПДВ, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за операціями із ПП «Віста Спейс», становила 3 512 535,75 грн. Проте 17.04.2020 позивачем був поданий уточнюючий розрахунок до додатку № 3 з ПДВ за лютий 2020 року, з урахуванням якого різниця в розмірі 232 819,71 грн. була зарахована в рахунок погашення податкових зобов`язань позивача та до складу як від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду; загальна сума ПДВ, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за операціями із ПП «Віста Спейс», становила 0,00 грн. проте відповідач неправомірно відніс різницю в розмірі 232 819,71 грн. до складу начебто завищеного позивачем бюджетного відшкодування та нарахував штрафну санкцію на цю суму в розмірі 50%, що становить 116 409,85 грн.

В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» позивач зазначає, що поставка товару відбувалась на підставі договору № 2100048147 від 03.02.2020 та договору № 2100045675 від 14.01.2020, предметом яких була поставка пшениці 3, 4 класів урожаю 2019 року; загалом за вказаними договорами було поставлено 225,66 тон пшениці на загальну суму 1 137 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 189 500,00 грн.; поставка була здійснена шляхом переоформлення зерна, яке вже знаходилось на зберіганні в Філії «Степовий елеватор» ТОВ «АТ Каргілл», що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 3327 від 06.02.2020 та № 3272 від 15.01.2020; позивач повністю оплатив придбаний товар; висновок відповідача про те, що у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно із якою у розпорядженні ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є нерухоме майно та більше ніж 100 земельних ділянок.

Щодо правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «Родина ІР», позивач зазначив, що між позивачем та вказаним контрагентом були укладені договори поставки № 2100048301 від 05.02.2020, № 2100048091 від 03.02.2020, № 2100047949 від 31.01.2020, № 2100049932 від 24.02.2020, № 2100050411 від 28.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1; всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 117,4 тон на загальну суму 1 009 843,92 грн., в т.ч. ПДВ 168 307,32 грн.; позивач повністю оплатив вартість поставленого товару; висновок відповідача про те, що у ТОВ «Родина ІР» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки в нього відсутні земля та основні засоби, спростовується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211656713 від 05.06.2020.

В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями із ФОП ОСОБА_2 позивач зазначив, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 були укладені договори поставки № 2100047498 від 28.01.2020, № 2100049715 від 20.02.2020, № 2100049902 від 24.02.2020, № 2100050115 від 26.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1; всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 94,44 тон на загальну суму 872 353,80 грн., в т.ч. ПДВ 145 392,30 грн.; позивач повністю оплатив вартість поставленого товару; висновок відповідача про те, що у ФОП ОСОБА_1 не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки в нього відсутні земля та основні засоби, спростовується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211653496 від 05.06.2020.

Щодо правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «Альбіна і Ко», позивач зазначив, що між позивачем та вказаним контрагентом були укладені договори поставки № 2100047497 від 27.01.2020, № 2100047543 від 28.01.2020, № 2100047919 від 30.01.2020, предметом яких була поставка кукурудзи врожаю 2019 року; податковий кредит в лютому 2020 року (період перевірки) було сформовано за рахунок господарських операцій позивача з ТОВ «Альбіна і Ко» за договорами поставки № 2100047543 від 28.01.2020, № 2100047919 від 30.01.2020; ТОВ «Альбіна і Ко» поставило позивачу кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 98,26 тон на загальну суму 491 282,82 грн., в т.ч. ПДВ 81 880,47 грн.; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна; позивач повністю оплатив придбаний товар; висновок відповідача про те, що у ТОВ «Альбіна і Ко» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки в нього відсутні земля та основні засоби, спростовується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 185535790 від 21.10.2019.

Також позивач акцентував увагу, що під час податкової перевірки надав контролюючому органу оформлені належним чином первинні документи щодо господарських операцій.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

26.06.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/13368/20; призначено підготовче засідання по справі на 30.07.2020.

21.07.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що податковою перевіркою встановлено, що позивач придбавав кукурудзу та пшеницю у ПП «Віста Спейс», у якого згідно із формою № 20-ОПП задекларовано 4 офісних приміщення, тобто власні чи орендовані земельні ділянки відсутні; проведеним аналізом баз даних встановлено, що ПП «Віста Спейс» є посередником; в свою чергу пшениця та кукурудза поставлялась за ланцюгом: від ТОВ «Санфлавер Прайм» та ТОВ «Центрум Колос» до ТОВ «Голден-Харвест», від ТОВ «Голден-Харвест» до ПП «Віста Спейс»; жодне із підприємств в ланцюгу постачання не є виробником сільськогосподарської продукції; за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ «Санфлавер Прайм» та ТОВ «Центрум Колос» по ланцюгу постачання формують податковий кредит з номенклатурою, не пов`язаною із сільськогосподарською продукцією, а у подальшій ланці поставки відбувається підміна товарних позицій, що унеможливлює підтвердження придбання позивачем кукурудзи та пшениці; таким чином відносини між позивачем та ПП «Віста Спейс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а первинні документи не можуть підтверджувати понесення позивачем будь-яких витрат.

З приводу взаємовідносин позивача із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» відповідач стверджує, що вказаним підприємством не подавались повідомлення за формою № 20-ОПП, що свідчить про відсутність у підприємства офісних та складських приміщень; за даними ЄРПН встановлено, що ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не придбавав у постачальників пшеницю 4 класу врожаю 2019 року та продовольчу пшеницю 3 класу врожаю 2019 року; таким чином між позивачем та вказаним контрагентом відбулось лише документальне оформлення господарської операції.

Щодо придбання позивачем насіння соняшнику у ТОВ «Родина ІР» відповідач акцентує увагу на відсутності у вказаного контрагента об`єктів оподаткування за формою № 20-ОПП; відомості про наявність земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до податкового органу за 2019 рік не подавались, що свідчить про те, що ТОВ «Родина ІР» не могло самостійно вирощувати насіння соняшнику; за даними ЄРПН насіння соняшнику для подальшого перепродажу ТОВ «Родина ІР» не придбавалось; за вказаних обставин між позивачем та вказаним контрагентом відбулось лише документальне оформлення господарської операції в лютому 2020 року.

Стосовно господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 відповідач зазначив, що ФОП не подавав повідомлення за формою № 20-ОПП, а отже в нього відсутнє власне майно; відомості про наявність земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до ДПІ за основним місцем обліку за 2019 рік ФОП не подавались, а отже вказаний контрагент позивача не міг самостійно вирощувати соняшник в 2019 році; за даними ЄРПН соняшник з метою перепродажу ФОП ОСОБА_1 не придбавав; зазначені обставини свідчать про лише документальне оформлення господарської операції з придбання соняшнику в лютому 2020 року.

Щодо придбання позивачем насіння соняшнику у ТОВ «Альбіна і Ко» відповідач акцентує увагу на відсутності у вказаного контрагента об`єктів оподаткування за формою № 20-ОПП; відомості про наявність земельних ділянок та податкові декларації з плати за землю до податкового органу за 2019 рік не подавались, що свідчить про те, що ТОВ «Альбіна і Ко» не могло самостійно вирощувати насіння соняшнику; у товариства відсутні основні фонди та виробничі потужності, кількість штатних працівників становить 2 особи; за даними ЄРПН встановлено, що товариство декларувало придбання різноманітних ТМЦ, проте не придбавало кукурудзу врожаю 2019 року для подальшого перепродажу. За вказаних обставин відповідач стверджує, що між позивачем та ТОВ «Альбіна і Ко» мало місце лише документальне оформлення господарської операції із придбання кукурудзи.

Крім того відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що наявність матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів має правове значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків; сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах; для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах.

В судовому засіданні 30.07.2020 суд заслухав пояснення представників сторін та оголосив перерву до 10.09.2020.

В судовому засіданні 10.09.2020 суд заслухав пояснення представників сторін та поставив на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення прави до судового розгляду. Представники сторін не заперечували проти закінчення підготовчого провадження.

Ухвалою від 10.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 640/13368/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.10.2020.

29.10.2020 зважаючи на перебування головуючого судді на лікарняному, розгляд справи було відкладено на 03.12.2020.

Заслухавши в судовому засіданні 03.12.2020 представників сторін, суд поставив на обговорення питання про перехід до стадії письмового провадження. Представники сторін не заперечували щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» (податковий номер 20010397) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року (вх. № 9049415586 від 12.03.2020) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України; пп. 4 п. 5 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 26.01.2016, в результаті чого ТОВ «АТ Каргілл» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на 4 980 578 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) за лютий 2020 року на 957 774 грн., завищення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 20.3) за лютий 2020 року на 4 022 804 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: несвоєчасна реєстрація платником податків податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено Акт № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл» (податковий номер 20010397) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року (вх. № 9049415586 від 12.03.2020) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків».

Позивач звернуся до Офісу великих платників податків ДПС із запереченнями на Акт перевірки № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020, в яких просив розглянути заперечення з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та податкових уточнюючих розрахунків та врахувати їх зміст під час винесення відповідного рішення.

Вказані заперечення були отримані відповідачем та зареєстровані за вхід. № 1127/14 від 21.05.2020.

Листом (вих. № 20270/10/28-10-42-05-10 від 29.05.2020) Офіс великих платників податків ДПС повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень висновки Акта № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020 залишені без змін.

На підставі Акту перевірки № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020 відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0001384205 від 03.06.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на 4 022 804 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001374205 від 03.06.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку в розмірі 957 774 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 478 887 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що:

- господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36);

- постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (14.1.231).

Пунктом 16.1. ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Згідно із п.п. 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок № 21).

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є:

- розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

- довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

- заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

- розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

Як вбачається із матеріалів справи, 12.03.2020 позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, в якій за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» позивач задекларував від`ємне значення ПДВ в розмірі 3 497 034,32 грн. та відніс його до бюджетного відшкодування (рядок 360, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року). Також за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» до бюджетного відшкодування була заявлена сума ПДВ в розмірі 15 501,43 грн. (рядок 530, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року). Тобто загальна сума до бюджетного відшкодування за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» становила 3 512 535,75 грн.

17.04.2020 позивач подав уточнюючий розрахунок до Додатку 3 декларації з ПДВ за лютий 2020 року, яким позивач уточнив від`ємне значення ПДВ за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс», зазначивши його в розмірі 3 264 214,61 грн. (рядок 359, стовпчик 5 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку). При цьому до бюджетного відшкодування позивач відніс 0,00 (рядок 359, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

Також позивач в уточнюючому розрахунку задекларував від`ємне значення ПДВ за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» в розмірі 15 501,43 грн. (рядок 528, стовпчик 5 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку). При цьому до бюджетного відшкодування позивач відніс 0,00 (рядок 528, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

Тобто загальна сума до бюджетного відшкодування за господарськими операціями із ПП «Віста Спейс» з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020 становить 00,00 грн.

За господарськими операціями із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 218 928,09 грн. (рядок 401, стовпчик 7 таблиці 2 додатку 3 до уточнюючого розрахунку).

За господарськими операціями із ТОВ «Родина ІР» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 168 307,32 грн.

За господарськими операціями із ФОП ОСОБА_2 позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 145 392,30 грн.

За господарськими операціями із ТОВ «Альбіна і Ко» позивач в декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17.04.2020, задекларував від`ємне значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 81 880,47 грн.

Як вбачається з Акта перевірки № 683/28-10-05-01-02/20010397 від 19.05.2020 та письмового відзиву відповідача, зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення від`ємного значення з ПДВ та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Альбіна і Ко».

Нереальність господарських операцій, в свою чергу, вбачається контролюючому органу з огляду на:

1) відсутність у контрагентів позивача (ПП «Віста Спейс», ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», ТОВ «Родина ІР», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Альбіна і Ко») офісних, складських приміщень, власних або орендованих земельних ділянок. Такий висновок відповідача базується на формах № 20-ОПП вказаних контрагентів та факті відсутності подання контрагентами податкових декларацій з плати за землю за 2019 рік;

2) дані ЄРПН, за якими вбачається, що контрагенти постачальників та постачальники позивача є посередниками (а не виробниками) та придбавали сільськогосподарську продукцію у підприємств, які по ланці поставки формували податковий кредит з номенклатурою, не пов`язаною із придбанням сільськогосподарської продукції (так званий «пересорт»);

3) відповідно до листа ДП «Держреєстри України» від 14.05.2020 складські документи на зерно, за якими зберігались зернові культури, за ПП «Віста Спейс» не зареєстровані.

Інших обставин зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення від`ємного значення з ПДВ та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій акт перевірки в собі не містить.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід дослідити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Отже з метою всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин по справі, судом досліджено матеріали справи та встановлено наступне.

Між ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) та ПП «Віста Спейс» (постачальник) було укладено ряд типових договорів поставки сільськогосподарської продукції, а саме:

- договір № CVP34373 від 10.12.2019; договір № CVP34862 від 21.12.2019; договір № CVP34901 від 23.12.2019; договір № CVP34927 від 24.12.2019; договір № CVP34933 від 26.12.2019, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100047823 від 30.01.2020, договір № 2100047824 від 29.01.2020; договір № 2100048237 від 04.02.2020; договір № 2100048870 від 12.02.2020; договір № 2100049396 від 17.02.2020; договір № 2100049138 від 14.02.2020; договір №2100049536 від 18.02.2020, згідно із якими поставлялась кукурудза врожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна;

- договір № 2100048879 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року, на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «М.В.Карго», Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60;

- договір № 2100048890 від 12.02.2020, згідно із яким поставлялась продовольча пшениця 2 класу, продовольча пшениця 3 класу, продовольча пшениця 4 класу урожаю 2019 року на базисі DAP (Інкотермс 2010) до ТОВ «Аскет Шипінг «Жовтневий», м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8, Спеціальний морський порт «Ольвія».

Пунктами 4.1., 4.7., 5.1., 5.3., 5.4. вказаних договорів встановлено, що поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із графіком, узгодженим із покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент прийняття товару за якістю та кількістю в місці поставки (розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після приймання експедитором покупця у місці поставки товару в повному обсязі та отримання покупцем усіх документів. передбачених договорами; постачальник зобов`язаний в день передачі товару оформити видаткові накладні на товар та надати покупцеві їх оригінали протягом двох днів з дати оформлення (якщо оригінали видаткових накладних не надаються для оплати товару); обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця для перерахування у відповідності із реквізитами, вказаними в рахунку-фактурі постачальника.

Факт поставки сільськогосподарської продукції за вказаними договорами підтверджується видатковими накладними: № 33 від 24.12.2019; № 29 від 21.12.2019; № 28 від 13.12.2019; № 26 від 11.12.2019; № 27 від 12.12.2019; № 37 від 26.12.2019; № 34 від 24.12.2019; № 36 від 26.12.2019; № 35 від 25.12.2019; № 32 від 23.12.2019; № 31 від 23.12.2019; № 30 від 22.12.2019; № 38 від 27.12.2019; № 1 від 04.01.2020; № 2 від 10.01.2020; № 3 від 11.01.2020; № 4 від 12.01.2020; № 5 від 16.01.2020; № 6 від 18.01.2020; № 7 від 19.01.2020; № 8 від 20.01.2020; № 9 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 11 від 29.01.2020; № 12 від 29.01.2020; № 13 від 30.01.2020; № 14 від 31.01.2020; № 16 від 05.02.2020; № 36 від 16.02.2020; № 37 від 17.02.2020; № 38 від 17.02.2020; № 39 від 17.02.2020; № 41 від 17.02.2020; № 43 від 17.02.2020; № 44 від 18.02.2020; № 45 від 18.02.2020; № 46 від 19.02.2020; № 47 від 19.02.2020; № 48 від 20.02.2020; № 49 від 20.02.2020; № 50 від 21.02.2020; № 51 від 22.02.2020; № 52 від 22.02.2020; № 53 від 22.02.2020; № 54 від 23.02.2020; № 55 від 23.02.2020; № 56 від 23.02.2020;

Також з матеріалів справи вбачається, що ПП «Віста Спейс» виставило позивача рахунки на оплату, а саме: № 22 від 24.12.2019; № 18 від 21.12.2019; № 17 від 13.12.2019; № 15 від 11.12.2019; № 16 від 12.12.2019; № 26 від 26.12.2019; № 23 від 24.12.2019; № 25 від 26.12.2019; № 24 від 25.12.2019; № 21 від 23.12.2019; № 20 від 23.12.2019; № 19 від 22.12.2019; № 27 від 27.12.2019; № 1 від 04.01.2020; № 2 від 10.01.2020; № 3 від 11.01.2020; № 4 від 12.01.2020; № 5 від 16.01.2020; № 6 від 18.01.2020; № 7 від 19.01.2020; № 8 від 20.01.2020; № 9 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 11 від 29.01.2020; № 12 від 29.01.2020; № 13 від 30.01.2020; № 14 від 31.01.2020; № 16 від 05.02.2020; № 36 від 16.02.2020; № 37 від 17.02.2020; № 38 від 17.02.2020; № 39 від 17.02.2020; № 41 від 17.02.2020; № 43 від 17.02.2022; № 44 від 18.02.2020; № 45 від 18.02.2020; № 46 від 19.02.2020; № 47 від 19.02.2020; № 48 від 20.02.2020; № 49 від 20.02.2020; № 50 від 21.02.2020; № 51 від 22.02.2020; № 52 від 22.02.2020; № 53 від 22.02.2020; № 54 від 23.02.2020; № 55 від 23.02.2020; № 56 від 23.02.2020.

В матеріалах справи також наявні копії товарно-транспортних накладних, а саме: серії 12ААЗ № 720752 від 10.12.2019; серії 12ААЗ № 720763 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720753 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720762 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720754 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720757 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720761 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720758 від 11.12.2019; серії 12ААЗ № 720760 від 11.12.2019; № 14 від 20.12.2019; № 12 від 21.12.2019; № 11 від 21.12.2019; № 235056 від 21.12.2019; № 235055 від 21.12.2019; № 766 від 21.12.2019; № 74 від 24.12.2019; № 78 від 21.12.2019; № 1215 від 21.12.2019; № 33604721 від 21.12.2019; № 4240 від 21.12.2019; № 222 від 21.12.2019; № 1320 від 22.12.2019; № 7775 від 22.12.2019; № 111 від 22.12.2019; № 1986 від 22.12.2019; № 151 від 22.12.2019; № 160 від 22.12.2019; № 0020 від 22.12.2019; № 1 від 22.12.2019; № 2832 від 23.12.2019; № 231 від 23.12.2019; № 1958 від 22.12.2019; № 1975 від 22.12.2019; № 1740 від 22.12.2019; № 1906 від 22.12.2019; № 1986 від 22.12.2019; № 255055 від 23.12.2019; № 255056 від 23.12.2019; № 5015 від 23.12.2019; № 7334 від 22.12.2019; № 7333 від 22.12.2019; № 514 від 23.12.2019; № 513 від 23.12.2019; № 512 від 23.12.2019; № 77 від 21.12.2019; № 2020 від 24.12.2019; № 6549 від 23.12.2019; № 2021 від 24.12.2019; № 9 від 24.12.2019; № 2440 від 24.12.2019; № 38 від 24.12.2019; № 235058 від 24.12.2019; № 384 від 24.12.2019; № 235057 від 24.12.2019; № 8654 від 29.12.2019; № 711 від 24.12.2019; № 810 від 24.12.2019; № 1973 від 24.12.2019; № 2022 від 24.12.2019; № 15 від 25.12.2019; № 25 від 25.12.2019; № 1133 від 24.12.2019; № 16 від 24.12.2019; № 36 від 24.12.2019; № 10 від 25.12.2019; № 35 від 24.12.2019; № 232 від 25.12.2019; № 15 від 24.12.2019; № 2729 від 25.12.2019; № 33 від 25.12.2019; № 438 від 25.12.2019; № 115 від 25.12.2019; № 116 від 25.12.2019; № 25 від 25.12.2019; № 302175 від 25.12.2019; № 1919 від 25.12.2019; № 230 від 26.12.2019; № 235060 від 26.12.2019; № 235059 від 26.12.2019; № 101 від 10.01.2020; № 1 від 11.01.2020; № 6888 від 11.01.2020; № 77 від 11.01.2020; № 2338 від 11.01.2020; № 7 від 11.01.2020; № 6 від 11.01.2020; № 55 від 11.01.2020; № 155 від 15.01.2020; № 1 від 18.01.2020; № 7 від 11.01.2020; № 156 від 17.01.2020; № 2 від 18.01.2020; № 3 від 18.01.2020; № 4 від 18.01.2020; № 26 від 20.01.2020; № 20 від 20.01.2020; № 21 від 19.01.2020; № 26 від 26.01.2020; № 27 від 27.01.2020; № 11 від 28.01.2020; № 12 від 27.01.2020; № 10 від 28.01.2020; № 14 від 28.01.2020; № 13 від 28.01.2020; № 28 від 03.01.2020; № 31 від 03.01.2020; № 101 від 10.01.2020; № 384 від 10.01.2020; № 55443 від 04.01.2020; № 26 від 21.02.2020; № 18 від 20.02.2020; № 151 від 21.02.2020; № 131 від 20.02.2020; № 12 від 13.02.2020; № 13 від 13.02.2020; № 1001 від 13.02.2020; № 571215 від 13.02.2020; № 01 від 13.02.2020; № 88 від 13.02.2020; № 21 від 12.02.2020; № 02 від 13.02.2020; № 1515 від 13.02.2020; № 113 від 14.02.2020; № 16 від 12.02.2020; № 235 від 12.02.2020; № 10 від 13.02.2020; № 293 від 13.02.2020; № 294 від 13.02.2020; № 295 від 13.02.2020; № 13 від 13.02.2020; № 44 від 13.02.2020; № 254 від 13.02.2020; № 1549 від 13.02.2020; № 5446 від 13.02.2020; № 0102 від 13.02.2020; № 1 від 13.02.2020; № 1740 від 13.02.2020; № 55 від 12.02.2020; № 240 від 13.02.2020; № 0008 від 13.02.2020; № 007 від 13.02.2020; № 333 від 13.02.2020; № 56 від 13.02.2020; № 4124 від 12.02.2020; № 217 від 13.02.2020; № 0777 від 13.02.2020; № 3 від 13.02.2020; № 12 від 12.02.2020; № 10 від 13.02.2020; № 26 від 13.02.2020; № 25 від 13.02.2020; № 22 від 20.02.2020; № 333 від 14.02.2020; № 8 від 15.02.2020; № 1275 від 17.02.2020; № 9 від 15.02.2020; № 12 від 15.02.2020; № 17 від 14.02.2020; № 0044 від 18.02.2020; № 0045 від 18.02.2020; № 35 від 19.02.2020; № 0047 від 21.02.2020; № 25 від 22.02.2020; № 17 від 22.02.2020; № 7583 від 22.02.2020; № 6006 від 22.02.2020; № 166 від 22.02.2020; № 60 від 16.02.2020; № 16 від 14.02.2020; № 147 від 11.02.2020; № 149 від 11.02.2020; № 146 від 11.02.2020; № 12 від 12.02.2020; № 123 від 12.02.2020; № 15 від 12.02.2020; № 32 від 17.02.2020; № 16 від 18.02.2020; № 31 від 17.02.2020; № 1 від 17.02.2020; № 30 від 17.02.2020; № 217 від 17.02.2020; № 99 від 17.02.2020; № 34 від 17.02.2020; № 33 від 17.02.2020; № 2 від 17.02.2020; № 99 від 17.02.2020; № 1 від 17.02.2020; № 7802 від 11.02.2020; № 21 від 14.02.2020; № 3 від 14.02.2020; № 277 від 14.02.2020; № 57 від 14.02.2020; № 488 від 14.02.2020; № 16 від 14.02.2020; № 8 від 14.02.2020; № 128 від 14.02.2020; № 123 від 14.02.2020; № 0041 від 14.02.2020; № 0040 від 14.02.2020; № 0935 від 14.02.2020; № 1502 від 15.02.2020; № 1344 від 15.02.2020; № 1345 від 15.02.2020; № 27 від 15.02.2020; № 25 від 15.02.2020; № 6 від 04.02.2020; № 5 від 04.02.2020; № 4 від 04.02.2020; № 60 від 14.02.2020; № 149 від 14.02.2020; № 353561 від 14.02.2020; № 353560 від 14.02.2020; № 150 від 14.02.2020; № 151 від 14.02.2020; № 166 від 14.02.2020; № 1121 від 13.02.2020; № 2 від 13.02.2020; № 238 від 13.02.2020; № 453556 від 12.02.2020; № 453555 від 12.02.2020; № 26 від 15.02.2020; № 100 від 12.02.2020; № 130 від 12.02.2020; № 62 від 12.02.2020; № 140 від 12.02.2020; № 63 від 12.02.2020; № 30 від 12.02.2020; № 2122 від 13.02.2020; № 180 від 14.02.2020; № 30 від 16.02.2020; № 28 від 15.02.2020; № 27 від 15.02.2020; № 161 від 15.02.2020; № 135 від 12.02.2020; № 2 від 13.02.2020; № 04566 від 13.02.2020; № 7 від 13.02.2020; № 110 від 12.02.2020.

Вантажовідправником у вказаних товарно-транспортних накладних зазначено ПП «Віста Спейс», а вантажоодержувачами - ТОВ «М.В. Карго», ТОВ «СП Рісоіл Термінал», ТОВ «Аскет Шипінг», тобто компанії, за адресами яких на умовах DAP (Інкотермс 2010) поставлялась кукурудза та пшениця за укладеними договорами.

Оплата придбаного позивачем у ПП «Віста Спейс» товару підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» (вих. № 200574/0401-1 від 05.05.2020), довідкою АТ «Сітібанк» (вих. № 200595/0401-1 від 08.05.2020) та платіжними дорученнями:

- № 49141 від 11.12.2019 на суму 173 002,67 грн.;

- № 49621 від 13.12.2019 на суму 567 156,26 грн.;

- № 49853 від 16.12.2019 на суму 642 954,09 грн.;

- № 50951 від 20.12.2019 на суму 113 431,25 грн.;

- № 50953 від 20.12.2019 на суму 34 600,53 грн.;

- № 51025 від 20.12.2019 на суму 128 590,82 грн.;

- № 51327 від 23.12.2019 на суму 1 004 284,29 грн.;

- № 51329 від 23.12.2019 на суму 459 233,67 грн.;

- № 51333 від 23.12.2019 на суму 94 005,25 грн.;

- № 51553 від 24.12.2019 на суму 757 200,00 грн.;

- № 51555 від 24.12.2019 на суму 859 366,13 грн.;

- № 51725 від 26.12.2019 на суму 795 450,00 грн.;

- № 51728 від 26.12.2019 на суму 1 028 340,42 грн.;

- № 51735 від 26.12.2019 на суму 1 963 650,00 грн.;

- № 52030 від 27.12.2019 на суму 421 081,07 грн.

За вказаними господарськими операціями ПП «Віста Спейс» були оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку контрагента ПП «Віста Спейс», а саме: перед початком господарських відносин позивач отримав копії таких документів:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємств ПП «Віста Спейс» за 2019 рік;

- рішення засновника № 1 про створення ПП «Віста Спейс», посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.К. 01.09.2009 та зареєстрованого в реєстрі за № 6492;

- фінансові звіти ПП «Віста Спейс»;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014, укладений між ПП «Віста Спейс» та МПП «Полана»;

- договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 02.01.2020, укладений між ПП «Віста Спейс» та МПП «Полана»;

- реквізитний лист ПП «Віста Спейс»;

- наказ № 1/09 від 01.09.2019 про призначення директора ПП «Віста Спейс»;

- копію паспорта засновника та директора ПП «Віста Спейс»;

- форму звіту представника ТОВ «АТ Каргілл»;

- згоду на обробку персональних даних від 02.10.2019;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- протокол № 8 загальних зборів учасників (засновників) ПП «Віста Спейс» від 24.09.2019 про надання згоди директору ПП «Віста Спейс» укладати договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ТОВ «АТ Каргілл» протягом 2019-2020 років.

Між ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) та ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (постачальник) були укладені договори № 2100045675 від 14.01.2020 та № 2100048147 від 03.02.2020, предметом яких була поставка пшениці 3, 4 класів урожаю 2019 року.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 5.1. вказаних договорів постачальник передає товар покупцеві в повному обсязі в термін до 21.01.2020 та 10.02.2020 відповідно; на підтвердження передачі товару від постачальника до покупця на зерновому складі постачальник, покупець та зерновий склад підписують трьохсторонній акт приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця; у разі, якщо зерновий склад має доступ до реєстру складських документів на зерно, на підставі акту приймання-передачі товару зерновий склад видає складські документи на товар на ім`я покупця; право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту видачі зерновим складом складського документу на ім`я покупця або підписання постачальником, покупцем та зерновим складом трьохстороннього акту приймання-передачі товару у формі, прийнятній для покупця; покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

В п. 1.1. договорів вказано, що поставка здійснюється на умовах EXW «Франко завод - зерновий склад Постачальника» за зерновому складі Філія «Степовий елеватор» ТОВ «АТ Каргілл» (Брагиновка) Дніпропетровська область згідно Інкотермс-2010.

В рамках співробітництва сторін за вказаними договорами останніми були підписані видаткова накладна № 1 від 15.01.2020 про поставку продовольчої пшениці 3 класу урожаю 2019 року в кількості 86,054 тон загальною вартістю 431 990,74 грн., в т.ч. ПДВ 71 998,46 грн. та видаткова накладна № 6 від 06.02.2020 про поставку продовольчої пшениці 4 класу урожаю 2019 року в кількості 139 606 тон загальною вартістю 705 009,74 грн., в т.ч. ПДВ 117 501,62 грн.

Також факт приймання-передачі пшениці підтверджується складськими квитанціями № 3327 від 05.02.2020 (серія БА № 598544) та № 3272 від 15.01.2020 (серія БА № 598489).

Загалом за вказаними договорами було поставлено 225,66 тон пшениці на загальну суму 1 137 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 189 500,00 грн.

ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» виставило позивачу рахунки на оплату № 1 від 15.01.2020 та № 2 від 06.02.2020.

Факт плати позивачем придбаного товару підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 200605/0401-1 від 14.05.2020.

За вказаними господарськими операціями ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

Також із матеріалів справи вбачається, що позивач перед початком господарських відносин з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» отримав копію звітів про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року.

Між ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) та ТОВ «Родина ІР» (постачальник), були укладені договори поставки № 2100048301 від 05.02.2020, № 2100048091 від 03.02.2020, № 2100047949 від 31.01.2020, № 2100049932 від 24.02.2020, № 2100050411 від 28.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1.

Згідно із п.п. 4.2., 4.4., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із фіксингами / графіком, наданим покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки (дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

Факт поставки соняшнику урожаю 2019 року за вказаними договорами підтверджується товарними накладними № 8 від 06.02.2020, № 7 від 03.02.2020, № 6 від 01.02.2020, № 10 від 26.02.2020, № 9 від 25.02.2020, № 11 від 29.02.2020.

Всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 117,4 тон на загальну суму 1 009 843,92 грн., в т.ч. ПДВ 168 307,32 грн.

Також ТОВ «Родина ІР» на адресу позивача були виставлені рахунки: № 4 від 06.02.2020, № 3 від 03.02.2020, № 2 від 01.02.2020, № 6 від 26.02.2020, № 5 від 25.02.2020, № 7 від 29.02.2020.

Позивач оплатив придбаний товар, що підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 20054/0401-1 від 30.04.2020.

На підтвердження транспортування товару позивач надав суду товарно-транспортні накладні № 0015 від 24.02.2020, № 701011 від 25.02.2020, № 0016 від 28.02.2020, № 002 від 03.02.2020, № 003 від 05.02.2020, № 001 від 31.01.2020.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Родина ІР» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку контрагента ТОВ «Родина ІР», а саме: перед початком господарських відносин позивач отримав такі документи:

- витяг з протоколу № 1 засідання зборів засновників ТОВ «Родина ІР» від 25.09.2019, яким було прийнято рішення про укладення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва з покупцем ТОВ «АТ Каргілл» протягом 2019-2020 років та уповноважено директора ТОВ «Родина ІР» на підписання таких договорів;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- згоду на обробку персональних даних;

- копію паспорту та ІПН засновника ТОВ «Родина ІР»;

- довідку про оренду основних засобів для обробітку землі;

- рішення учасника ТОВ «Родина ІР» № 1 від 03.10.2018 про творення ТОВ «Родина ІР»;

- форму звіту представника ТОВ «АТ Каргілл»;

- довідку ТОВ «Родина ІР» про кількість працівників.

Між ТОВ «Каргілл» (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) були укладені договори поставки № 2100047498 від 28.01.2020, № 2100049715 від 20.02.2020, № 2100049902 від 24.02.2020, № 2100050115 від 26.02.2020, предметом яких була поставка соняшника урожаю 2019 року; поставка здійснювалась на базисі DAP (Інкотермс 2010) до Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1.

Згідно із п.п. 4.2., 4.4., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із фіксингами / графіком, наданим покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки(дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

Всього за вказаними договорами було поставлено насіння соняшнику в кількості 94,44 тон на загальну суму 872 353,80 грн., в т.ч. ПДВ 145 392,30 грн.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними № 1 від 22.02.2020, № 2 від 24.02.2020, № 3 від 25.02.2020, № 4 від 27.02.2020, № 5 від 29.01.2020.

Також ФОП ОСОБА_2 виставлено позивачу рахунки на оплату № 1 від 22.02.2020, № 2 від 24.02.2020, № 3 від 25.02.2020, № 4 від 27.02.2020, № 5 від 29.01.2020.

Оплата товару позивачем підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 20064/0401-1 від 14.05.2020.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні № 9 від 26.02.2020, № 10 від 27.02.2020, № 7 від 23.02.2020, № 8 від 25.02.2020, № 6 від 21.02.2020.

За вказаними господарськими операціями ФОП ОСОБА_2 були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку контрагента ФОП ОСОБА_2 , а саме: перед початком господарських відносин позивач отримав такі документи:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- звіт регіонального представника про перевірку контрагента ТОВ «АТ Каргілл»;

- довідку Новокам`янської сільської ради про оренду ФОП ОСОБА_1 земельних ділянок;

- копію паспорту та ІПН ОСОБА_2 ;

- згоду на обробку персональних даних.

Між ТОВ «Каргілл» (покупець) та ТОВ «Альбіна і Ко» (постачальник), були укладені договори поставки № 2100047497 від 27.01.2020, № 2100047543 від 28.01.2020, № 2100047919 від 30.01.2020, предметом яких була поставка кукурудзи врожаю 2019 року на умовах DAP до ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна (Інкотермс-2010).

Згідно із п.п. 4.1., 4.7., 5.1. вказаних договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом у суворій відповідності із графіком, узгодженим із покупцем; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару за якістю та кількістю в місці поставки (дата розвантаження транспортного засобу); покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом трьох банківських днів після приймання експедитором покупця у місці поставки товару в повному обсязі, виконання постачальником обов`язків за договором та отримання покупцем документів, передбачених договором.

ТОВ «Альбіна і Ко» поставило позивачу кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 98,26 тон на загальну суму 491 282,82 грн., в т.ч. ПДВ 81 880,47 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 3 від 29.01.2020 та № 4 від 30.01.2020.

Також ТОВ «Альбіна і Ко» на адресу позивача були виставлені рахунки № 3 від 29.01.2020 та № 4 від 30.01.2020.

Оплата товару позивачем підтверджується довідкою АТ «Сітібанк» вих. № 200537/0401-1 від 30.04.2020.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні серії 19КО № 06 від 29.01.2020, серії 19КО № 12 від 29.01.2020, серії 20КО № 03 від 30.01.2020, серії 19КО № 07 від 30.01.2020.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Альбіна і Ко» були оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (копії податкових накладних наявні в матеріалах справи).

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку контрагента ТОВ «Альбіна і Ко», а саме: перед початком господарських відносин позивач отримав такі документи:

- довідку з реквізитами банківського рахунку ТОВ «Альбіна і Ко»;

- рішення засновника № 1 від 16.05.2019 про створення ТОВ «Альбіна і Ко»;

- протокол засновників № 3 від 18.0.2019 про укладення договорів із ТОВ «АТ Каргілл»;

- наказ № 1 від 24.05.2019 про призначення директора ТОВ «Альбіна і Ко»;

- згоду на обробку персональних даних;

- копію паспорту та ІПН засновника та директора ТОВ «Альбіна і Ко»;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- лист вих. № 08/05 від 08.05.2020;

- договір поставки № 24/05-1 від 24.05.2019, за яким ТОВ «Альбіна і Ко» придбавало насіння для вирощування кукурудзи;

- видаткову накладну № 36 від 24.05.2019 на поставку насіння кукурудзи;

- акт приймання-передачі продукції № 36 від 24.05.2019;

- договір про надання послуг № 16/05-1 від 16.05.2019, за яким ТОВ «Альбіна і Ко» замовляла послуги по культивації та посіву кукурудзи на площі 200 га;

- акт надання послуг № 38 від 31.05.2019 за послугам культивації та посіву;

- подорожні листи трактора (сільгоспоблік форма № 68) за 22.05.2020 та за 27.05.2020.

Також в матеріалах справи наявна копія договору № 16-Н про надання транспортно-експедиторських послуг від 21.06.2019, укладеного між ТОВ «Аскет Шиппінг» (експедитор) та ТОВ «АТ Каргілл» (замовник), відповідно до п. 2.1., 2.3. якого експедитор за обумовлену плату надає замовнику комплекс транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією перевалки вантажів замовника через морські та/або річні порти України; найменування та кількість вантажу, вимоги до якості вантажу зазначаються сторонами в додатках до цього договору та/або заявках чи інструкціях замовника.

Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, на підставі вказаного договору ТОВ «Аскет Шиппінг» в якості експедитора забезпечував координацію процесів прийому, вивантаження, зважування вантажу, відвантаження вантажу, перевезення від терміналу до порту, завантаження на борт судна, а також інші супутні послуги. Також в матеріалах справи наявні копії додатків № 1-8 до вказаного договору, акти наданих послуг та рахунки на оплату.

Відповідно до договору № МВК-0010 з надання послуг з накопичування та перевантаження зерна від 20.06.2019, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «М.В. Карго» (виконавець), останній забезпечував перевантаження (приймання, технологічне накопичення, зберігання, відвантаження) зерна та інші супутні послуги, пов`язані із перевалкою зерна від терміналу (зерносховища) за адресою: вул. Морська, 1, с. Визирка, Лиманського району Одеської області до державного підприємств «Морський Торгівельний порт «Південний». На підтвердження господарських операцій позивач надав копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які підтверджують надання ТОВ «М.В. Карго» послуг позивачу по зберіганню, накопиченню та перевалці вантажів.

Як зазначалось вище, позивач придбавав насіння соняшнику урожаю 2019 року у ТОВ «Родина ІР» та ФОП ОСОБА_1 . На підтвердження подальшої переробки насіння соняшника в соняшникову олію на виробничих потужностях Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» позивач надав копії:

- акту інвентаризації сировини та продуктів виробництва від 31.01.2020;

- виробничого звіту з переробки насіння соняшника за період з 28.12.2019 по 31.01.2020;

- акту інвентаризації сировини та продуктів виробництва від 27.02.2020;

- виробничого звіту з переробки насіння соняшника за період з 31.01.2020 по 28.02.2020.

В подальшому виготовлена соняшникова олія відвантажувалася позивачем на експорт, що підтверджується копіями документів, а саме:

- реєстром відвантаження олії соняшникової за період з 28.12.2019 по 05.01.2020;

- реєстром відвантаження олії соняшникової за період з 06.01.2020 по 31.03.2020;

- контрактом № CVS32160JJР216600 від 29.10.2019 з додатковими угодами до нього;

- контрактом № CVS33897JJР218700 від 29.11.2019 з додатковими угодами до нього;

- контрактом № CVS34333JJР220200 від 09.12.2019 з додатковими угодами до нього;

- митною декларацією № UA508220/2020/101551;

- митною декларацією № UA508220/2020/102921;

- митною декларацією № UA508220/2020/102942;

- митною декларацією № UA508220/2020/102638.

Шрот соняшниковий гранульований, як продукт виробництва, також експортувався позивачем на підставі контракту № CVS31102JJР214500 від 11.10.2019 та митних декларацій № UA508150/2020/000462 та UA508150/2020/001666.

Після поставки та перевалки, товар, придбаний позивачем у ПП «Віста Спейс» експортувався на підставі зовнішньоекономічних контрактів, за якими позивач є продавцем (постачальником). На підтвердження цього факту позивач надав до матеріалів справи копії:

- контракту № CVS30247JAP584900 від 27.09.2019 з додатковими угодами до нього;

- контракту № CVS30248JAP585000 від 27.09.2019 з додатковими угодами до нього;

- контракту № CVS31339JAP591900 від 16.10.2019 з додатковими угодами до нього;

- контракту № CVS31339JAP595600 від 24.10.2019 з додатковими угодами до нього;

- контракту № 1100071395/JAP620600 від 16.01.2020;

- митної декларації № UA500090/2020/002208;

- митної декларації № UA500130/2020/202691;

- митної декларації № UA500130/2020/203102;

- митної декларації № UA500130/2020/205357;

- митної декларації № UA500130/2020/208125;

- митної декларації № UA500130/2020/208126;

- митної декларації № UA500130/2020/208129;

- митної декларації № UA500130/2020/208601;

- митної декларації № UA110210/2020/000728;

- митної декларації № UA110210/2020/000729;

- митної декларації № UA110210/2020/000730;

- митної декларації № UA110210/2020/000732;

- митної декларації № UA110210/2020/000733;

- митної декларації № UA110210/2020/000734;

- митної декларації № UA110210/2020/000902;

- митної декларації № UA1508150/2020/001138;

- митної декларації № UA1508150/2020/001828.

На підтвердження факту подальшого експорту кукурудзи урожаю 2019 року, придбаної у ТОВ «Альбіна Ко», позивач надав копії:

- контракту № CVS31830JAP595600 від 24.10.2019;

- митної декларації № UA500090/2020/002208.

На підтвердження факту подальшого експорту товару, придбаного у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», позивач надав копії:

- контракту № CVS31339JAP591900 від 16.10.2019;

- контракту № CVS34212JAP612100 від 06.12.2019;

- митної декларації № UA508150/2020/001828;

- митної декларації № UA508150/2020/000420.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Частиною 2 ст. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (п. 2.2. Положення № 88).

Пунктом 2.4. Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції;

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції

- установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов`язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від`ємне значення податкових зобов`язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов`язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Аналіз вказаних норм у їх сукупності свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що для формування витрат та/або податкового кредиту необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Так, господарські операції для визначення витрат та/або податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Іншими словами, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В свою чергу, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що наявні в матеріалах справи господарські договори містять передбачені законодавством істотні умови, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками, та відповідають вимогам ст. ст. 203, 204, 207, 208 ЦК України.

Факт виконання договорів підтверджується первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, зазначені договори поставки сільськогосподарської продукції укладалися позивачем з метою здійснення не забороненої законодавством підприємницької діяльності. Складені сторонами первинні документи містять передбачені законодавством обов`язкові реквізити.

За вказаних обставин, аналіз наведених вище норм закону та матеріалів справи у сукупності дає підстави для висновку про те, що господарські договори укладені позивачем з метою настання реальних наслідків, здійснені господарські операції відповідають їх економічному змісту, що, в свою чергу, є свідченням добросовісності позивача при їх здійсненні.

Суд також акцентує увагу, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, твердження відповідача про те, що господарські операції позивача є нереальними через відсутність у контрагентів земельних ділянок та іншого майна, спростовується матеріалами справи.

Так, висновок відповідача про те, що у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211645869 від 05.06.2020), згідно із якою у розпорядженні ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є нерухоме майно та більше ніж 100 земельних ділянок.

Висновок відповідача про те, що у ТОВ «Родина ІР» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211653496 від 05.06.2020), з якої вбачається, що у розпорядженні ТОВ «Родина ІР» є нерухоме майно та орендовані земельні ділянки.

Висновок відповідача про те, що у ФОП ОСОБА_2 не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 211656713 від 05.06.2020), з якої вбачається, що у розпорядженні ФОП ОСОБА_2 є нерухоме майно та близько 100 орендованих земельних ділянок.

Висновок відповідача про те, що у ТОВ «Альбіна і Ко» не було можливості виготовити поставлену продукцію, оскільки у нього відсутні землі та основні засоби, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 185535790 від 21.10.2019), з якої вбачається, що у розпорядженні ТОВ «Альбіна і Ко» є нерухоме майно та орендовані земельні ділянки.

З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу.

Економічний ефект від здійснених господарських операцій з контрагентами позивач отримав у вигляді реалізованої продукції й отриманих від цього доходів, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи.

В свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, банкрутами не визнавались.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, сам по собі факт недекларування контрагентами позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредит, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 року № К/9901/612/18 і № К/9901/630/18.

Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Платник податку не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладено. в постанові від 24.01.2018 у справі № 824/942/13.

Як вже вище зазначалося судом, позивач як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 808/1593/17 (адміністративне провадження № К/9901/48159/18).

До того ж, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не обґрунтовано та не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні по справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішеннях від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України», від 10.03.2010 у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у його постановах від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16 (адміністративне провадження № К/9901/33072/18), від 05.02.2019 у справі № 805/4717/15-а (адміністративне провадження № К/9901/36631/18), від 19.03.2019 у справі № 815/3705/13-а (адміністративне провадження № К/9901/8551/18) тощо.

За таких обставин, висновок відповідача про зменшення від`ємного значення ПДВ та зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ з посиланням на нереальність господарських операцій є декларативним та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної податкової служби № 0001374205 від 03.06.2020 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20010397; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3) суми державного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 817 899,84 грн., та в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 408 949,92 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36635510), ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37884028), ТОВ «Родина ІР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42559019), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Альбіна і Ко» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43017253).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної податкової служби № 0001364205 від 03.06.2020 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 279 715,29 грн. по взаємовідносинах з ПП «Віста Спейс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36635510).

4. Стягнути з Офісу великих платників податків державної податкової служби (ідентифікаційний код юридичної особи: 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20010397; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко

Дата ухвалення рішення17.02.2022
Оприлюднено25.06.2022

Судовий реєстр по справі —640/13368/20

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 25.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 28.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 31.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 14.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 25.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 29.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 16.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Постанова від 16.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні