Рішення

від 20.02.2022 по справі 640/16437/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року м. Київ№ 640/16437/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09 липня 2019 року №0206331309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 31 071,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, яким до ТОВ «АІКОМ Україна» застосовано штраф за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки спірна сума недоїмки виникла у зв`язку із помилковим визначенням суми податку, яку в подальшому було самостійно виправлено товариством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року замінено відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року замінено відповідача Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

18 листопада 2019 року до суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, з урахуванням їх необґрунтованості. Також, контролюючим органом зазначено, про відповідність оскаржуваного рішенням вимогам чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач заперечує проти доводів останнього, викладених у його відзиві.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з рішенням ГУ ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09 липня 2019 року №0206331309 на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вирішено застосувати до ТОВ «АІКОМ Україна» штраф у розмірі 29 507,91 грн. (20% з 01.01.2015), за період з 21.05.2015 по 20.03.2018 та нарахувати пеню у розмірі 1 563,72 грн. (0,1% від суми недоїмки).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 20 серпня 2019 року №40069/6/99-99-11-05-02-25 залишено без змін рішення від 09 липня 2019 року №0206331309, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають з приводу забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 зазначеного Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (пункт 10 статті 9 цього Закону).

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2015 року TOB «АІКОМ УКРАЇНА» нарахована допомога працівнику останнього, у зв`язку з вагітністю та пологами на суму 52 252,20 грн. (нараховано ЄСВ -17347,73грн. та утримано ЄСВ (2%)-1 045,04 грн).

Вказані показники були відображені товариством у звіті ЄСВ за березень 2015 року, наступним чином: в таблиці 1 в рядку 1.5 в сумі 52 252,20 грн. та в таблиці 4 в рядку 4.4 в сумі 52 252,20 грн.

Разом з цим, як зазначено позивачем, відображення суми допомоги працівнику у зв`язку з вагітністю та пологами в розмірі 52 252,20 грн. в таблиці 4 в рядку 4.4 Звіту за березень 2015 року було помилковим, адже у платника були відсутні будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, згідно яких у нього, як платника ЄСВ, виникав би обов`язок з складання та подання звіту по вказаному рядку, нарахування та сплати ЄСВ за застраховану особу.

Отже, вказана помилка платника стала підставою для задвоєння одних і тих же показників, і, як наслідок, безпідставне збільшення зобов`язань TOB «АІКОМ УКРАЇНА» з ЄСВ.

В лютому 2018 року TOB «АІКОМ УКРАЇНА» самостійно виявило вказану помилку та з метою її виправлення 01 березня 2018 року подало уточнюючий звіт, в якому відобразило зміст помилки та суму, на яку зменшено єдиний внесок у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (березень 2015 року), а саме: відобразило суму зменшення на зобов`язання з ЄСВ в розмірі 18 932,77 грн. (17 347,73 (22%)+1 045,04 (2%).

Таким чином, вказана помилка призвела до завищення показника за березень 2015 року суми грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок, що, в свою чергу, призвело до неправильного автоматичного розрахунку нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та його завищення.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами пункту 2 частини 11 статті 25 цього Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З наведеного слідує, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені слід встановити факт невиконання платником єдиного соціального внеску обов`язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.

При цьому, законодавцем визначено правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.

Для підтвердження факту несплати єдиного соціального внеску, як узгодженої суми грошового зобов`язання, необхідно встановити, що платник єдиного соціального внеску не вчиняв дій, спрямованих на перерахування ЄСВ до державного бюджету. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного соціального внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону.

При виправленні помилок у звітності з єдиного внеску, платник єдиного соціального внеску керується розділом V «Виправлення помилок» Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14 квітня 2015 року.

Форма самої таблиці 1 додатка 4 не має уточнюючої чи скасовуючої або нової звітної форми, помилки виправляються (у таблиці 1 додатка 4) в тому звітному періоді (місяці), у якому їх виявлено.

Окрім цього, числові показники звіту та правильність обрахування їх позивачем, факт сплати позивачем сум єдиного внеску з дійсної суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податковим органом в порядку виконання обов`язку, визначеного частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не заперечувалися та не спростовані належними та допустимими доказами.

В контексті наведеного, суд зазначає, що об`єктом правопорушення, визначеного пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», є правовідносини щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Об`єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність - несплата грошових зобов`язань у передбачених Законом розмірах.

Відповідальність за приписами пункту 2 частини 11 статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом суми. В цьому випадку сума штрафу становитиме 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення, оскільки позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законом терміни для такої сплати, а помилка допущена у звіті з єдиного внеску, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки визначена позивачем сума грошового зобов`язання перерахована до бюджету у визначений законом строк та у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у сукупності встановлені у даній справі обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів та аргументів позивача та їх підтвердження належними та достатніми доказами, які містяться в матеріалах справи. Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено обґрунтованості своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09 липня 2019 року №0206331309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» (код ЄДРПОУ 32918015, пров. Новопечерський, буд. 3 корп. 2, оф. 9, м. Київ, 01042) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3 корп. 2, оф. 9, код ЄДРПОУ 32918015).

Відповідач Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Суддя В.І. Келеберда