Ухвала

від 21.02.2022 по справі 191/378/22

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/378/22

Провадження № 2-з/191/28/22

У Х В А Л А

22 лютого 2022 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він посилається на те, що Синельниківською міською радою Дніпропетровської області подано позов про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення речових прав. У позовній заяві позивач вважає незаконним і оспорює рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю. про державну реєстрацію права власності об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за відповідачем ОСОБА_1 . На думку позивача, відповідач на даний час безпідставно користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0242 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1213000000:01:630:0014, на якій розміщено об`єкт належного ОСОБА_1 на праві власності нерухомого майна - незавершеного будівництва. З позовом відповідач не згоден, в подальшому має намір подати відзив на позов і доводити незаконність вимог позивача щодо припинення права на об`єкт вищевказаного нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці. Відповідач ОСОБА_1 просить врахувати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна імовірність використання позивачем земельної ділянки в інших цілях, зокрема її передача іншій особі у власність чи користування, на якій розміщене нерухоме майно, належне ОСОБА_1 на будівництво якого ним витрачені значні кошти. Вказані дії в подальшому можуть позбавити відповідача ОСОБА_1 права володіння і користування вказаним майном, ще до ухвалення рішення по справі, а це означає, що йому може бути заподіяна значна матеріальна шкода, чим будуть порушені права і законні інтереси власника майна. Відповідач також вказав, що Синельниківська міська рада Дніпропетровської області вже прийняла рішення про продаж з аукціону права оренди вказаної земельної ділянки, на якій розміщене належне ОСОБА_1 нерухоме майно, не дочекавшись судового рішення щодо правомірності чи неправомірності належності йому вказаного майна і, як наслідок, законності користування земельною ділянкою. З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі відмови у задоволенні позову, тому просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0242 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1213000000:01:630:0014, до ухвалення рішення у цивільній справі №191/378/22;

- заборонити Синельниківській міській раді Дніпропетровської області, а також іншим особам вчиняти буд- які дії щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0242 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1213000000:01:630:0014, до ухвалення рішення по цивільній справі №191/378/22ю.

Згідно ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Суддею встановлено, що заява відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову не віднесена до випадків, передбачених ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені,крім інших,і таківиди забезпеченняпозову,зокрема,накладення арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб,а також заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, суддею встановлено, що 14.02.2022 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Синельниківської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю. про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення речових прав на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 на праві власності, а саме будівель торгівлі незавершеного будівництва, площею 0,0242 га, за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером: 1213000000:01:630:0014, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади Синельниківської міської ради Дніпропетровської області.

Провадження у зазначеній справі не відкрито.

Суддя зазначає про те, що вищевказаний позов Синельниківської міської ради Дніпропетровської області має немайновий характер, вимоги у якому не підлягають вартісній оцінці.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Суддя вказує на те, що накладення арешту на майно не може бути співмірним заходом забезпечення позову за позовними вимогами немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Щодо вимоги відповідача про заборону позивачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності, суддя приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, але не щодо земельної ділянки, а відносно державної реєстрації на ній нерухомого майна відповідача, який в обґрунтування своєї заяви не підтвердив правомірність і строковість користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером: 1213000000:01:630:0014, тому наявність заборони вчиняти певні дії, вразі задоволення позову позивача, не є необхідною, і може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, який звернувся до суду за захистом своїх прав.

Викладені вище обставин свідчить про відсутність обґрунтованих підстав у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-154,260,353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, якаїї оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днівздняотримання копії ухвали.

Суддя А. В. Твердохліб