Рішення

від 15.02.2022 по справі 902/1181/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2022 р. Cправа № 902/1181/21

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Українська Сталепромислова Компанія" (вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, оф. 302, м. Київ, 01042)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Нафтотранспортна Компанія" (Вінницьке шосе, буд. 17, м. Гнівань, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23310)

про стягнення 1027832,85 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

29.11.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Українська Сталепромислова Компанія" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Нафтотранспортна Компанія" про стягнення 1 027 832,85 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1181/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 02.12.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/1181/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 02.12.2021 р.

Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19.01.2022р.

На визначену дату представники сторін не з`явились.

18.01.2022 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в його відсутність позовні вимоги підтримує повністю.

18.01.2022 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтовуючи тим, що останній має намір ознайомитись із матеріалами справи.

Ухвалою суду від 19.01.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1181/21 для судового розгляду по суті на 16.02.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з`явився про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 19.01.2022 р.

Водночас, відповідачу ухвала суду від 19.01.2022 р. вручена останньому 24.01.2022 р., що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника Відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог зазначено наступне: 12.01.2021 р. між ТОВ «ВІННИЦЬКА НАФТО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (Покупець) та ТОВ «ТД «Українська Сталепромислова Компанія» (Постачальник) укладено договір поставки № ТДУС 0114-1.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар передбачений умовами останнього та у відповідності до укладеної Специфікації, а саме було поставлено товару на загальну суму 1 127 001,56 грн. Натомість відповідачем не здійснено повного розрахунку за поставлений товар, що і стало підставою позову.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 12.01.2021 р. між ТОВ «Вінницька Нафто-Транспортна Компанія» (Покупець) та ТОВ «ТД «Українська Сталепромислова Компанія» (Постачальник) укладено договір поставки № ТДУС 0114-1.

За умовами якого постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, товар сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках та/або Специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.1 договору).

Умовами договору було погоджено, що ціна на Товар встановлюється за домовленістю між Постачальником та Покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на Товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат.

Загальна сума Договору визначається на підставі сплачених рахунків.

Розрахунок по даному Договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі.

Оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у Специфікаціях до даного Договору поставки. У разі одержання від Покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), Постачальник має обов`язки з поставки Товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду Покупця із характеристиками Товару, вказаними Постачальником у рахунку- фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв`язком.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем, реквізити якого вказані в даному Договорі. У випадку надходження коштів від третіх осіб (не від Покупця по даному Договору), відвантаження Товару не здійснюється.

Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. п. 3.1.-3.6. договору).

23.07.2021 р. між Сторонами було погоджено в Специфікації № 1 від 23.07.2021 р. поставку металопрокату в асортименті на загальну суму 1 127 001,56 грн з ПДВ.

Згідно з п. 3 специфікації, оплата вартості товару здійснюється шляхом 50% оплати протягом 14 календарних днів з дня поставки товару та решта оплати - до 27.08.2021 р.

Так як слідує з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору поставлено замовлений товар, а саме 04.08.2021 р. та 06.08.2021 р., на загальну суму 1 127 001,56 грн., що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними № РН-0408-06 від 04.08.2021 р. на суму 524 061,81 грн. з ПДВ та № РН-0608-15 від 06.08.2021 р. на суму 602 939,75 грн з ПДВ.

Відповідачем 26.08.2021 р. було сплачено 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 952 від 26.08.2021 р.

08.09.2021 р. позивачем в адресу відповідача було направлено Претензію-вимогу № 1 з вимогою провести кінцеві розрахунки за поставлений товар в строк до 11.09.2021 р., а саме, сплатити на користь Позивача грошові кошти в сумі 1 077 001, 56 грн.

Натомість відповідачем проведено наступні часткові проплати за поставлений товар, а саме 06.10.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1170 від 06.10.2021; 08.10.2021 р. 150 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1185 від 08.10.2021; 12.10.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1230 від 12.10.2021; 03.11.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1359 від 03.11.2021; 16.11.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1444 від 16.11.2021; 22.11.2021 р. 50 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 1471 від 22.11.2021 р. Всього відповідачем сплачено за поставлений товар 450 000,00 грн. з ПДВ.

З врахуванням часткових проплат заборгованість відповідача станом на день подання позову до суду становила 677 001,56 грн, що і стало підставою позову.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами договору поставки між ними виникли зобов`язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено вище судом, між сторонами умовами укладеної Специфікації № 1 від 23.07.2021 р. між сторонами було погоджено, що оплата вартості товару здійснюється шляхом 50% оплати протягом 14 календарних днів з дня поставки товару та решта оплати - до 27.08.2021 р.

З врахуванням встановленого та зважаючи на умови договору та на те, що товар в повному обсязі був поставлений Покупцю 06.08.2021 р., оплата вартості товару в розмірі 563 500,78 грн з ПДВ, що складає 50% від загальної вартості поставленого товару, повинна була бути сплачено позивача в строк до 20.08.2021 р. Решта 50% вартості поставленого товару, що складає 563 500,78 грн. з ГІДВ, Відповідач повинен був сплатити в строк до 27.08.2021 р.

Натомість, відповідачем 26.08.2021 р. було сплачено 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 952 від 26.08.2021 р.

В подальшому відповідачем були здійснені наступні часткові проплати за поставлений товар, а саме 06.10.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1170 від 06.10.2021; 08.10.2021 р. 150 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1185 від 08.10.2021; 12.10.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1230 від 12.10.2021; 03.11.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1359 від 03.11.2021; 16.11.2021 р. 50 000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 1444 від 16.11.2021; 22.11.2021 р. 50 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 1471 від 22.11.2021 р.

З врахуванням наведеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 677 001,56 грн є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30 % річних в розмірі 72 154,59 грн, 12 924,01 грн інфляційних збитків, пені в розмірі 40 352, 37 грн та 20 % штрафу в розмірі 225 400,32 грн, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором , у зв`язку з чим суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати Товару, на умовах відстрочення платежу, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати понад три дні, Покупець додатково, крім пені, сплачує штраф у розмірі двадцять відсотків від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5. договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо термінів оплати Товару, на умовах відстрочення платежу, Покупець відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості тридцять відсотків річних, якщо інший розмір процентів не встановлений додатками до цього договору. Проценти нараховуються на загальну суму прострочення оплати.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, 30 % річних, інфляційних збитків та 20 % штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства з урахуванням доведеності позивачем факту прострочення боржника.

В той же час за результатами перевірки нарахованих штрафних санкцій судом виявлено помилку у правильності визначення початкової дати періоду їх нарахування.

Так позивачем зазначено період нарахування штрафних санкцій за період з 18.08.2021 р. по 24.11.2021 р., тоді як правильним періодом є з 21.08.2021 р. по 24.11.2021 р., оскільки: товар в повному обсязі був поставлений Покупцю 06.08.2021 р., оплата вартості товару в розмірі 563 500,78 грн з ПДВ, що складає 50% від загальної вартості поставленого товару, повинна була бути сплачено позивача в строк до 20.08.2021 р., тому початком періоду нарахування штрафних санкцій є 21.08.2021 р.

Судом було здійснено перерахунок нарахованих штрафних санкцій за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга: Закон Еліт 9.5.3" калькулятора правильності розрахунку пені, 30 % річних, 20 % штрафу та інфляційних збитків за правильний період та не виявлено арифметичних помилок.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю з мотивів наведених вище.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Нафтотранспортна Компанія" (Вінницьке шосе, буд. 17, м. Гнівань, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23310, код ЄДРПОУ 41050330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Українська Сталепромислова Компанія" (вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, оф. 302, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 42668491) 677 001,56 грн сума основного боргу, 30 % річних в розмірі 72 154,59 грн, 12 924,01 грн інфляційних збитків, пені в розмірі 40 352, 37 грн та 20 % штрафу в розмірі 225 400,32 грн та 15 417,49 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу:позивача: та на електронну адресу: vntk2017@ukr.net.

Повне рішення складено 28 лютого 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, оф. 302, м. Київ, 01042)

3 - відповідачу (Вінницьке шосе, буд. 17, м. Гнівань, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23310)