Ухвала

від 27.02.2022 по справі 916/115/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" лютого 2022 р.Справа № 916/115/22Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали заяви Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» від 23.02.2022 за вх.№2-218/22 про забезпечення позову по справі №916/115/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕЛЛІС» (01021, м. Київ, вул. Липська, 15 Б; ел. пошта представника: Serdiukov.Boris@gmail.com) до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8 Б, оф.9), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 714, офіс 182) про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 відкрито провадження по справі №916/115/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕЛЛІС» (01021, м. Київ, вул. Липська, 15 Б; ел. пошта представника: Serdiukov.Boris@gmail.com) до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «МІКРОМЕГАС» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8 Б, оф.9), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 714, офіс 182) про визнання недійсними договорів, постановлено розглядати справу №916/115/22 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

23.02.2022 за вх.№507/22 до суду звернулось ПП ВКФ «Мікромегас» із зустрічним позовом до ТОВ «Корнелліс» про стягнення штрафу за договором № 2-К/М від 12.08.2015 про пайову (часткову) участь у будівництві, укладеним між ТОВ «Корнелліс» та ПП ВКФ «Мікромегас», у зв`язку з недотриманням ТОВ «Корнелліс» умов визначених п.6.2. договору в розмірі 23629562,46 грн.

Також 23.02.2022 за вх.№2-218/22 до суду ПП ВКФ «Мікромегас» подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на майно ТОВ «Корнелліс», заборонити ТОВ «Корнелліс» та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії: відчужувати закріплені (відповідно до додатку 1 договору № 2-К/М про пайову (дольовою) участь у будівництві між товариством з обмеженою відповідальністю "'КОРНЕЛЛІС" та приватним підприємством виробничо-комерційна фірма МІКРОМЕГАС") за ТОВ «Корнелліс» майнові права на квартири загальною площею: 344,77 кв.м. в 9-ти поверховому 4-х секційному житловому будинку з мансардою, вбудованими магазинами та суспільно-адміністративними приміщеннями по вул. Європейська (вул. Леніна), 92-6 у м. Умань, Уманської територіальної громади, Черкаської області.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, заявник у зустрічному позові виклав позовну вимогу про стягнення грошових коштів, тоді як у заяві про забезпечення позову просить суд накласти арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю та земельну ділянку відповідача за зустрічним позовом та заборонити останньому і іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових прав. Отже, заходи забезпечення позову, про які просить заявник, не є співмірними до його зустрічних позовних вимог, тому їх вжиття не сприятиме уникненню можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заяника, а також не створить можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи викладене, заява ПП ВКФ «Мікромегас» від 23.02.2022 за вх.№2-218/22 про забезпечення позову задоволенню судом не підлягає.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ПП ВКФ «Мікромегас» у задоволенні заяви від 23.02.2022 за вх.№2-218/22 про забезпечення позову.

2. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 28.02.2022 та згідно ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

3. Повну ухвалу складено 28.02.2022.

Суддя І.А. Малярчук