Рішення

від 27.02.2022 по справі 497/2364/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.02.2022

Справа № 497/2364/2021

Провадження № 2/497/158/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

28.02.2022 рокуБолградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Вачева Т.М.,

розглянувши завідсутністю сторінзаочно у приміщенні судув м.Болград цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до АТ"Перший Український Міжнародний Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021р.позивачказвернулася досуду звищевказаним позовом, яким просить визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис№21147, що був вчинений 16.08.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. -про стягнення з неї, ОСОБА_1 , заборгованості накористь АТ"Перший Український Міжнародний Банк" в розмірі17141,74грн.,на підставіякого 6.09.2021р. приватним виконавцем виконавчогоокругу Одеськоїобласті Шуляченко М.Б. було відкритовиконавче провадження №66842551, також просить стягнути судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору 1382 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що вчинений приватним нотаріусом вищезазначений виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, оскільки заборгованість не є безспірною, адже в позивачки та відповідача ніколи не було договорно-кредитних правовідносин, вона ніким не була повідомлена про наявність та розмір заборгованості на її ім`я, про звернення кредитором до нотаріуса, а наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом розміру боргу. При цьому позивача посилається на порушення при вчиненні виконавчого напису положень ст.87,88,89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, та судову практику.

Ухвалою суду від 16.12.2021р. було відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження, та зобов`язано відповідача та третіх осіб надати суду докази, на підставі яких було вчинено нотаріальну дію, що оспорюється позивачкою.

27.01.2022 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, згідно якої він просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, також просив стягнути а нього 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

У підготовче судове засідання, призначене на 18.02.2022 року, яке потім відкладалось сторони та треті особи, будучи повідомленими належним чином, - не прибули.Позивачка надала заяву, якою просить позов розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Представник відповідача - АТ"Перший Український Міжнародний Банк" - у судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позовних вимог в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.Треті особи - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. також були про розгляд справи повідомлені належним чином,але до суду також не з`явилися, не надали суду будь-яких заяв. Тому фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №21147, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ"Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 17141,74грн., виконавчий напис було пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б., де було відкрито виконавче провадження №66842551. Доказів на підтвердження підстав вчинення зазначеного виконавчого напису - суду не надано.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованності з підстав, що випливають, як зазначено у доказах, наданих виконавцем - з кредитних правовідносин.

Частиною першоюстатті 88 Закону України "Про нотаріат"передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерстваюстиції Українивід 03березня 2004року N20/5 вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогоПостановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року N1172для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі N 6-887цс17. Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 305/2082/14-ц (провадження N 14-557цс19).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

З наданих суду доказів та відомостей не вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з належним підтвердженнмя безспірності вимоги кредитора, - тобто, переконавшись, що боржнику відомо про наявність заборгованості, проте доказів і відомостей щодо заборгованості позивачки перед відповідачем суду не надано, та й сама позивачка не визнає існування в неї заборгованості, а також стверджує, що їй до арешту її рахунків будь-ким повідомлялося про існування будь-яких боргів.

А відтак, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19). Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч.1 ст.81 ЦПК України регламентовано, що кожнасторонамає довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно ч.1ст. 142 ЦПК України, в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, - суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Звертаючись до суду з позовом, позивачем було сплачено 1382 гривень судового збору, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.4,12,13,19,76-81, 133, 137,141,142,211,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до АТ"Перший Український Міжнародний Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович.

Визнати таким,щонепідлягаєвиконанню виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №21147, та був вчинений 16.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем - про стягнення коштів з ОСОБА_1 в розмірі 17141,74грн. заборгованості на користь АТ"Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829).

Стягнути з АТ"Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829, адреса 04070, вул.Андріївська,4 м.Київ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) - 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого нею за подання позовної заяви та заяви про забеспечення позову в розмірі 691 (шістсот дев`яносто одну) гривню.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Болградському районі Одеської області(код ЄДРПОУ 37801706, адреса: 68702, Одеська обл., м.Болград, Майдан 28 Червня,7) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - сплачених нею надмірно в якості судового збору 691 (шістсот дев`яносто одну) гривню на підставі квитанцій №1018684982та №1018685043 від 09.12.2021р.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, та, після сплину цього строку набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.02.2022 року.

Суддя А.В. Кравцова