Рішення

від 20.02.2022 по справі 459/4082/21

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/4082/21

Провадження № 2/459/1254/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючої судді Демяновської Ю.Д.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко І.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бордюка М.Й.,

представника відповідача Денисюк Л.К.,

представника третьої особи Андріанової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Червоноград в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградської загально освітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділу освіти Червоноградської міської ради, про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ освіти Червоноградської міської ради, яким просить скасувати наказ директора Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради від 08.11.2021 року №199-к про відсторонення її від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати; стягнути з Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради в її користь середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи з 08.11.2021 року по день ухвалення рішення у справі; стягнути з відповідача у її користь 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди; вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що працює вчителем математики та інформатики у Червоноградській загально-освітній школі I-III ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області. Вказує, що оскаржуваним наказом директора Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради від 08.11.2021 року №199-к її відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставою для відсторонення слугувало повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 02.11. №01-15/503 про те, що до 05.11.2021 року вона повинна надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджених наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595, оскільки в іншому випадку з 08.11.2011 року буду відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП та ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відтак з 18.11.2021 року вона не має можливості виконувати свої функціональні обов`язки вчителя математики у цій школі як і більше не отримує заробітної плати. Зазначає, що із оскаржуваним наказом не згідна, оскільки в адміністрації школи не було законних підстав для її відсторонення від роботи, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 їй ніхто не вручав. Окрім цього, при її відстороненні від роботи директор керувався нормами Законів та підзаконних нормативних актів, які передбачають, що відсторонення від роботи можливе лише за умови, коли особа відмовляється або ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, в той час, коли її відсторонили від роботи з зв`язку з тим, вона не надала роботодавцю документ, який підтверджував наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. Звертає увагу на те, порядок відмови від обов`язкових профілактичних щеплень визначено положенням ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яке не передбачає іншої підстави для встановлення юридичного факту відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень як відібране лікарем письмове підтвердження особи про відмову від вакцинації або акт складених лікарем в присутності свідків про відмову скласти особою таке письмове підтвердження, відтак вважає, що посилання відповідача в оспорюваному наказі на повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 є порушенням вимог частин другої та шостої вказаної норми Закону. З посиланням на норми Конституції України, Загальної декларації прав людини, Європейської соціальної хартії та КЗпП України вважає своє відсторонення незаконним. При цьому також зазначає, що порушення її трудових прав призвело до заподіяння їй моральної шкоди, яка полягає у втраті нормальних життєвих зв`язків через втрату засобів до існування і вимагає у неї додаткових зусиль для організації свого життя. З врахуванням глибини душевних страждань, розмір моральної шкоди оцінює у 3500 грн.

Ухвалою від 21.12.2021 року відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 13.01.2022 року.

05.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив проти позову, яким відповідач заперечив позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що оспорюваний наказ був виданий відповідно до вимог законодавства. Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, який набрав чинності з 08.11.2021 року затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, у відповідності до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають зокрема працівники закладів вищої, післядипломної, фахової перед вищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у т. ч. спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Зазначає, що ст.46 КЗпП України передбачає відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством. Оскільки Постановою КМУ від 20.10.2021 р. № 1096 внесено зміни до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236, то керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій наказано забезпечити: 1)контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153, 2)відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КЗпП України та ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», окрім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я. Зазначає, що відповідач не надав довідки про проведення профілактичного щеплення проти COVID-19, тому був відстороний від роботи до усунення причин, що його зумовили. Вказала, що твердження позивача стосовно не повідомлення її про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 є безпідставними, так як на педраді (протокол від 31.08.2021 року №1), нарадах при директору, виробничих нарадах (листок реєстрації присутніх на оперативній нараді щодо необхідності вакцинації від 27.09.2021 року), у інформаційних бюлетенях, через спільноту працівників у вайбері постійно наголошувалося на виконанні і дотриманні працівниками освітнього закладу протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19, наголошувалося на важливості вакцинації як дієвого засобу запобігання захворюванню на COVID-19 та його наслідків, ознайомили з графіками, місцями проведення вакцинації. Сестра медична провела інструктаж під підпис щодо вакцинації проти COVID-19. Також 08.10.2021 року директор ЧЗШ №9 Денисюк Л.К. у зв`язку із посиленням карантинних обмежень у закладі через спалах коронавірусної хвороби серед працівників та здобувачів освіти через спільноту у вайбері і індивідуально ознайомила працівників зі змістом наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153. 02.11.2021 року позивачу було вручено повідомлення про можливе відсторонення та умови, за якими відбудеться відсторонення та в телефонному режимі викликано для ознайомлення зі змістом повідомлення, однак вона відмовилась, тому було складено акт від 05.11.2021 року №2 «Про відмову ОСОБА_1 від підпису у повідомленні від 02.11.2021 року№01-15/503 про відсторонення від роботи». Вважає, що відсторонення позивача від роботи не є порушенням її права на працю, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не розірвано, а трудові відносини лише призупинено.

10.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив проти позову, яким представник третьої особи заперечив позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що оспорюваний наказ був виданий відповідно до ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 зі змінами і доповненнями, у відповідності до якої на території України встановлено карантин до 31.12.2021 року та відповідні обмежувальні заходи та на виконання Постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 20.10.2021 № 1096, яка зобов`язує керівників установ, організацій, підприємств забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним в позові. Додатково зазначили, що згідно ст.27 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники не допускаються до роботи у разі необгрунтованої відмови від щеплення лише за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. Санітарна служба не вносила подання керівництву школи про усунення позивача від роботи у зв`язку із ухиленням від обов`язкового щеплення проти інфекції, що могло слугувати підставою для відсторонення від роботи.

Представник відповідача в судовому засіданні категорично заперечила проти позову, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні позову не визнала, пояснила, що у зв`язку із відмовою проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти СОVID-19 та надання відповідного документу про це, наказом від 08.11.2021 № 199-к відсторонено позивача від роботи з 08 листопада 2021 року.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно доч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення(ч.1,2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч.1ст.89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачка працює вчителем математики Червоноградської загальноосвітньої школи I-III ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області.

Наказом Червоноградської загальноосвітньої школи I-III ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області №19 від 27.01.2021 року «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19» затверджено алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації, пов`язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників закладу (п.1) та проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції, дотримання правил респірарної гігієни та протиепідемічних заходів (п.4.3) (а.с.52).

Наказом Червоноградської загальноосвітньої школи I-III ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області №69 від 07.05.2021 року «Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19» затверджено алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації, пов`язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників закладу (п.2) (а.с.51).

Як вбачається з протоколу № 1 засідання педагогічної ради Червоноградської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 9 Червоноградської міської ради Львівської області від 31.08.2021 року, на такій розглядалися питання протиепідемічних заходів у ЧШС №9 на період карантину у зв`язку із поширенням короновірусної хвороби COVID-19 та про вакцинацію працівників. Позивач була присутня на педраді, що підтверджується її підписом 28.01.2021 року (а.с.42-47).

Згідно копії повідомлення про відсторонення від роботи працівнику ОСОБА_1 від 02.11.2021 року №01-15/503, таким попереджено ОСОБА_1 про можливе майбутнє відсторонення, однак в присутності секретаря Л.Я.Качан, заступника з НВР Г.М.Каравець, оператора ОСОБА_2 .Кіх, ОСОБА_1 від підпису відмовилася про що складено відповідний акт акт №2 від 02.11.2021 року за їх підписами (а.с.38,39).

Наказом № 199-к від 08.11.2021 року Червоноградської загальноосвітньої школи I-III ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » позивача було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с.8).

Ст.46 КЗпП України передбачає, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Вирішуючи спір в межах предмету доказування, а саме перевірки законності відсторонення позивачки суд виходить з того, що відповідно до преамбули ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Відповідно до ст.1 цього ж закону законодавство України про охорону здоров`я базується наКонституції Україниі складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Ст.5 цього ж закону визначено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

За п.б,г ч.1 ст.10 цього ж закону громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

За ст.1 цього закону протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Ст.11 цього закону визначає, що організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Відповідно до ч.1,2 ст.12 цього ж закону профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Ст.27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За п.й ч.1 ст.41 вказаного закону до повноважень головних державних санітарних лікарів Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступників, головних державних санітарних лікарів на транспорті та їх заступників у межах відповідних територій (об`єктів транспорту) віднесено визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.

Таким чином, профілактичні щеплення є одним з засобів реалізації протиепідемічних заходів, спрямованих на забезпечення санітарного благополуччя населення з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а описані вище нормативні акти є формою реалізації норм Конституції України у сфері охорони здоров`я.

Постанова Головного державного санітарного лікаря «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 50 від 22.08.2020 року втратила чинність на підставі Постанови Головного державного санітарного лікаря№ 4від 23.04.2021 року.

Відповідно до Постанова «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 4від 23.04.2021 року втратила чинність на підставі Постанови Головного державного санітарного лікаря№ 9від 26.08.2021 року.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України 26 серпня 2021 року № 9, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"» затверджено протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в преамбулі яких вказано, що з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020 - 2021 році суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 9 грудня 2020 р (в редакції від 26.10.2021 року, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. установити на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою КМУ № 1096 від 20 жовтня 2021 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» постанова № 1236 доповнена п.41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбаченапереліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46Кодексу законів про працю України,частини другоїстатті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб тачастини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (п.3 переліку) * В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно доПереліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

На думку суду, в даному випадку відсторонення позивача від роботи ґрунтувалось на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом за існування правових та фактичних підстав. Щодо посилань позивача на ту обставину, що відсторонення від роботи суперечить Конституції України, то з цього приводу слід вказати наступне.

Європейським судомз правлюдини (далі-ЄСПЛ)у справіСоломахін протиУкраїниу рішеннівід 15березня 2012року вказанонаступне: ст.8передбачається право кожного на повагу до приватного і сімейного життя. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Отже ЄСПЛ, розглядаючи порушеннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу цій справі, вказав, що відповідно до його прецедентної практики фізична недоторканність особи охоплюється поняттям приватне життя, яке охороняєтьсястаттею 8 Конвенції.Примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи, як це гарантується пунктом 1 статті 8(див. Сальветті проти Італії, № 42197/98, 9 липня 2002 р., та Маттер проти Словаччини, № 31534/96, 5 липня 1999 р.) Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважативиправданим міркуваннями охорони здоров`я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

Одночасно, постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20) вказано, що вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту, а право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.

В даному випадку, суд вважає, що відсутнє порушення права позивачки на працю, визначене ст.43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини.

Доводи представника позивача щодо незаконності наказу про відсторонення через відсутність подання санітарного лікаря не спростовують правомірності відсторонення.

Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинстває справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільнихсправ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України)

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи те, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача щодо відсторонення позивача від роботи, то і правових підстав для поновлення її права судом та скасування наказу директора Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради від 08.11.2021 року №199-к про відсторонення позивача від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати не встановлено.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи і моральної шкоди є похідними від основної вимоги, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 908,00 (дев`ятсот вісім,00) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Червоноградська загально освітня школа І-ІІІ ступенів №9 Червоноградської міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 22339420, Львівська область м.Червоноград вул.Шептицького, 17);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ освіти Червоноградської міської ради (ЄДРПОУ 021444482, Львівська область м.Червоноград пр.Шевченка,19).

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2022 року.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська