Ухвала

від 27.02.2022 по справі 916/470/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/470/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України про забезпечення позову за вх.№ 2-215/22 від 22.02.2022р. у справі № 916/470/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28; код ЄДРПОУ 41041279)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро (21036, м. Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, 6, каб. 508; код ЄДРПОУ 37565654), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Про солідарне стягнення 2230770,76 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. за основаним боргом в сумі 2114944,00 грн. та пені в сумі 115826,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань та направлено на стягнення заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. за основаним боргом в сумі 2114944,00 грн. та пені в сумі 115826,76 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви, заявником було зазначено суду, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що між кредитором і боржником було укладено договір поставки №Р21-046 від 22.07.2021 щодо поставки 3200 метричних тонн пшениці +/- 2% за вибором експедитора на умовах поставки в місці (БАР) ТОВ „Рисоіл Термінал (Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28) до 31.08.2021р. включно.

Для забезпечення зобов`язань продавця за договором поставки між учасником Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро станом на дату укладення Договору поставки Квітчук О.Л., Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро і Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України укладено договір поруки б/н від 22.07.2021, за змістом якого поручитель повністю і безвідклично поручається перед кредитором забезпечити своєчасне виконання усіх зобов`язань, що мають бути виконані у відповідний час боржником на користь кредитора як визначено у Договорі поставки.

Як зазначає позивач, боржник не виконав свої обов`язки щодо поставки пшениці у зазначений у Договорі поставки термін, а також не надав кредитору повного комплекту документів, які вимагаються п. 5.1.1. Договору поставки для здійснення передплати.

З метою мирного врегулювання наслідків порушення Договору поставки 13.09.2021р. між кредитором і боржником була укладена Угода про врегулювання до договору поставки №Р21 -046 від 22.07.2021, яка є невід`ємною частиною Договору поставки. Угодою про врегулювання в редакції Додатку №1 від 29.10.2021р. передбачено, що боржник визнає, що ним порушено зобов`язання за Договором поставки, які призвели до прямих збитків кредитора та зобов`язується сплатити позивачу суму компенсації, яка складає 2114944,00 грн. до 12.12.2021р. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок покупця, та/або укладання нового (-их) договору (-ів) між сторонами на поставку сільськогосподарської продукції та його виконання на умовах, передбачених п. 2.3.2. Угоди про врегулювання.

Згідно п. 2.7. Угоди про врегулювання якщо у термін, зазначений у п. 2.2 цієї Угоди, сума компенсації не була у повному обсязі перерахована на поточний рахунок покупця, та сторонами не укладено договорів відповідно до п. 2.3.2 Угоди, та/або не поставлено товар за таким(-и) договором(-ами) повністю або частково, продавець зобов`язується сплатити покупцю пропорційно суму компенсації шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом наступних 3 (трьох) банківських днів (тобто до 15.12.2021 включно).

Однак станом на дату подання позовної заяви боржник ухиляється від виконання договірних зобов`язань за Угодою про врегулювання, а саме не перерахував кредитору суму компенсації, яка складає 2114944,00 грн. та не уклав та навіть не надав останньому пропозиції щодо укладення нового договору на поставку сільськогосподарської продукції на умовах п. 2.3.2. Угоди про врегулювання.

За посиланням позивача, боржник та поручитель, на виконання пп. 2.7., 4.6. Угоди про врегулювання, солідарно мають сплатити позивачу основний борг у сумі 2114944,00грн. та пеню у сумі 115826,76 грн.

Як вказує позивач, боржник та поручитель свідомо ухиляються від оплати кредитору основного боргу. Починаючи з 13.12.2021р. позивач неодноразово звертався до представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро на зазначені у Договорі поставки телефони і електронні пошти з вимогою оплатити суму компенсації. Також позивачем була направлена до боржника претензія №1712-1 від 17.12.2021р. на електронну пошту, на поштову адресу та відправленням через ТОВ „Нова Пошта, за змістом якої покупець вимагав сплатити суму компенсації та пеню. Крім того позивач направив претензію №24/12 від 24.12.2021 до поручителя ОСОБА_1 з вимогою сплатити суму компенсації та пеню.

За твердженням позивача, боржником вчиняються дії щодо зміни посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро, які безпосередньо приймали участь в укладанні договорів, порушення яких стало підставою для звернення з позовом.

Боржником вчиняються дії, які свідчать про припинення ведення ним господарської діяльності. Як зазначає позивач, з інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро складає лише 500,00 грн., а також було зазначено, у відповідача зменшується кількість орендованих земельних ділянок.

За поясненнями позивача, рішенням господарського суду Вінницької області від 09.11.2021р. по справі №902/745/21 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Фармінг заборгованість у сумі 2100000,00 грн. у зв`язку з неналежним виконанням договору про надання послуг в частині оформлення та реєстрації прав користування на земельні ділянки загальною площею 190 га. Печерським районним судом м. Києва прийнято ухвали від 06.10.2021р. по справі №757/53269/21 -к та від 06.10.2021р. по справі №757/53267/21 -к, якими було накладено арешт на усе рухоме і нерухоме майно, що знаходиться у власності та володінні Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро і ОСОБА_1 , що також свідчить про недобросовісність і протиправність поведінки останніх.

Зазначені обставини, за переконанням позивача, свідчать про вчинення боржником і поручителем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань згідно Угоди про врегулювання. Отже вимоги Позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти і на нерухоме майно боржника і поручителя відповідають вимогам розумності, обгрунтованості і адекватності. Зазначені обставини породжують обгрунтовані підстави вважати, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості та приховувати власні кошти і майно.

Приймаючи до уваги зазначене, заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 2230770,76 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро та знаходяться на банківських рахунках, а також на будь-яких інших виявлених банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро у банківських установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті в майбутньому.

Накласти арешт на нежитлову будівлю молокоблок урочище „Дубина, літ. А-1, загальною площею 52,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 35993499, що належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 2230770,76 грн, що належать ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та знаходяться на будь-яких виявлених банківських рахунках в банківських установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті в майбутньому.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): квартира, загальною площею 118,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675922005101, нежитлове приміщення, загальною площею 17,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна 675913605101, земельна ділянка, кадастровий номер 1825483000:09:000:0155, площею 2 га, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2203928418254, земельна ділянка, кадастровий номер 1825483000:09:000:0143, площею 2 га, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203782818254, земельна ділянка, кадастровий номер 1825483000:09:000:0144, площею 2 га, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032761618220, земельна ділянка, кадастровий номер 1825483000:09:000:0145, площею 2 га, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032655018254, земельна ділянка, кадастровий номер 1825483000:09:000:0147, площею 2 га, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032263518220.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України про забезпечення позову за вх.№ 2-215/22 від 22.02.2022р. у справі № 916/470/22 , суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні обставини, які пов`язують необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідачів від виконання зобов`язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачами ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Крім цього, суд зазнає, що позивачем не здійснено забезпечення надання доказів або інформації, яка б свідчила, що наразі відповідачем вчиняються дії щодо відчуження майна або здійснення дій, направлених на перерахуванням коштів на інші рахунки, тощо.

При цьому, господарський суд зазначає, що підстави, що визначені позивачем у поданій ним позовні заяві до не можна розглядати як безспірні та такі, що не ще потребують доведення та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. №2-215/22 від 22.02.2022р. у справі № 916/470/22.

Ухвала набирає чинності 28.02.2022р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко