ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 608/2427/21Головуючий у1-йінстанції Коломієць Н. З. Провадження № 22-ц/817/77/22 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
представників ПАП Дзвін та
ТОВ Калина Фарминг
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року (постановлену суддею Коломієць Н. З., повний текст якої складено 05 листопада 2021 року) у цивільній справі № 608/2427/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" до ОСОБА_1 , Приватного агропромислового підприємства "Дзвін", державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В. В. про визнання договору оренди землі недійсним,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» (далі - ТзОВ «Калина Фармінг») звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що 30 березня 2011 року ТзОВ «Нива Біла» (після зміни назви - ТзОВ «Калина Фармінг») уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі, за умовами якого, орендодавець, передав ТзОВ «Нива Біла», як орендарю, в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,0811 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0108, яка знаходиться на території Білівської сільської ради.
26.02.2021 року ТзОВ «Калина Фармінг» з метою реалізації свого переважного права оренди вказаної земельної ділянки, керуючись положеннями ст.33 Закону України «Про оренду землі», направило ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на новий строк на змінених (кращих) умовах і додало до цього листа проект відповідного договору оренди землі, а також письмову пропозицію виплати додаткової разової винагороди за укладення нового договору оренди землі.
17.03.2021 року ТзОВ «Калина Фармінг», як добросовісний орендар, повторно надіслало орендодавцю лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на змінених (кращих) умовах та проектом нового договору оренди землі.
Разом з тим, як стало відомо заявнику, 06.07.2021 року ОСОБА_1 , як власник спірної земельної ділянки, уклала інший договір оренди землі №339 з приватним агропромисловим підприємством «Дзвін» (далі - ПАП «Дзвін»).
Згідно рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В.В. здійснено державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем ПАП «Дзвін». При цьому, як на дату укладення оскаржуваного договору, так і на дату здійснення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за ПАП «Дзвін», переважне право на укладення договору оренди на новий строк щодо цієї ділянки належало ТзОВ «Калина Фармінг».
Заявник вказував, що має намір невідкладно звернутися до Чортківського районного суду Тернопільської області суду із позовною заявою до відповідачів ПАП «Дзвін» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2021 року №339, який укладений між ОСОБА_1 та ПАП Дзвін, скасування рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В.В. про державну реєстрацію права оренди за ПАП «Дзвін» та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТзОВ Калина Фармінг в редакції, запропонованій позивачем.
Зазначив, що у ОСОБА_1 та ПАП «Дзвін» наразі існують правові підстави та реальна можливість розпоряджатися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, зокрема, витребувати її з володіння ТзОВ «Калина Фармінг» з метою її передачі ПАП «Дзвін» на підставі оскаржуваного договору, а також використовувати самостійно спірну земельну ділянку або передати її в оренду/суборенду будь-яким іншим третім особам, здійснити поділ спірної земельної ділянки або її об`єднання, тощо. Вчинення вказаних дій відповідачами до відкриття провадження за позовом або до вирішення судової справи по суті призведе до того, що навіть після (і за умови) задоволення позовних вимог судом ефективний захист і поновлення порушеного права ТзОВ «Калина Фармінг», за захистом якого воно звертатиметься до суду, буде істотно ускладнений.
У зв`язку з викладеним, ТзОВ «Калина Фармінг» просило до набрання законної сили рішенням суду у справі за їх позовом заборонити ОСОБА_1 або будь-яким особам від її імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ «Калина Фармінг», і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в т.ч. передачу в оренду та/або суборенду) земельної ділянки загальною площею 1,0811 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0108; заборонити ПАП «Дзвін» або будь-яким особам від його імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ «Калина Фармінг», і подальше користування та розпорядження, зокрема, передачу в суборенду спірної земельної ділянки; а також заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказаної земельної ділянки.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року заяву ТзОВ «Калина Фармінг» про забезпечення позову задоволено.
До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТзОВ «Калина Фармінг» про визнання недійсним договору оренди землі № 339, укладеного 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та ПАП «Дзвін» щодо земельної ділянки загальною площею 1,0811 га із кадастровим номером 6125581000:01:005:0108; скасування рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В.В. про державну реєстрацію права оренди ПАП «Дзвін» земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0108 та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТзОВ «Калина Фармінг» щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0108:
- заборонено ОСОБА_1 або будь-яким особам від її імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ «Калина Фармінг», і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду та/або в суборенду) земельної ділянки загальною площею 1,0811 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0108;
- заборонено ПАП «Дзвін» або будь-яким особам від його імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ «Калина Фармінг», і подальше користування та розпорядження, зокрема, передачу в суборенду земельної ділянки загальною площею 1,0811 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0108;
- заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки загальною площею 1,0811 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0108.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ПАП «Дзвін» оскаржило її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та порушення судом норм процесуального права.
Вказує, що застосований вид заходів забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства. Крім того, визначений судом вид забезпечення позову не тільки позбавляє ПАП «Дзвін», як добросовісного орендаря, на час вирішення спору права використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності як юридичної особи, з якою укладено оскаржуваний договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним.
Зазначає, що суд порушив їх право на користування земельною ділянкою та ще до вирішення справи по суті надав перевагу позиції позивача. Звертає увагу на те, що позивачем не доведено наявності наміру відповідачів або третьої особи будь яким чином вчинити дії, з метою уникнення виконання рішення суду. Суд першої інстанції фактично втрутився в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Калина Фармінг» вказує, що між сторонами дійсно виник спір, в межах якого заявлено позовні вимоги.
Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виникне реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки передача земельної ділянки відповідачем в оренду іншій особі ускладнить поновлення порушеного переважного права позивача.
Звертає увагу на те, що у даній справі існує очевидна співмірність вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не призводить до втручання в господарську діяльність ПАП Двін, як агропромислового підприємства, чи до перешкоджання такій діяльності, оскільки останнє не матиме жодних перешкод у здійсненні ним агропромислового виробництва та користуванні орендованою земельною ділянкою.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник ПАП Дзвін Процько І.Я. підтримав апеляційну скаргу в її межах, посилаючись на доводи, викладені в ній.
Представник ТзОВ Калина Фармінг Шаповал В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в її межах, відзвиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що це буде сприяти гарантуванню відновлення порушених прав заявника ТзОВ «Калина Фармінг» в разі задоволення позову та виконання постановленого в майбутньому судового рішення, що повністю відповідає вимогам усталеної практики ЄСПЛ та ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Передбачені законодавством види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. А таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.
Предметом позову по даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора та визнання укладеним договору оренди землі. Жодних майнових вимог щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки, право оренди якої в даний час належить ПАП Дзвін та стосовно якої судом першої інстанції заборонено вчиняти дії щодо володіння, користування та розпорядження, ТзОВ «Калина Фармінг» не заявляє.
Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову судом вказані обставини не враховано.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
Крім того, обгрунтованими є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції фактично втрутився в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі, виходячи з наступного.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що застосований судом вид заходів забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства, оскільки заборона не тільки позбавляє ПАП «Дзвін» на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 700/720/17.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.ст. 77-80 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також позивачем не доведено наявності наміру відповідачів або третьої особи будь яким чином вчинити дії, з метою уникнення виконання рішення суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" задовольнити.
Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді:
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103590013 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Бершадська Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні