Ухвала

від 02.03.2022 по справі 199/5033/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5033/20

(1-кп/199/50/22)

У Х В А Л А

іменем України

02 березня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «ЕКСПОФУД» - адвоката ОСОБА_3 , клопотання представника ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ» - адвоката ОСОБА_4 , та прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту та повернення власникам майна, вилученого під час обшуку у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000001, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час проведення 28 травня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді обшуку у межах зазначеного кримінального провадження, проведеного, було вилучено:

-суха сироватка у кількості 179 мішків по 25 кг кожен;

-мальтодекстрин (глюкоза) у кількості 13 мішків по 25 кг кожен;

-молоко сухе знежирене (Веселиново) у кількості 6 мішків по 25 кг кожен;

-яєчний порошок ТОВ «Овостар» у кількості 62 мішка по 20 кг кожен;

-какао-порошок (алкалізований) у кількості 24 мішка по 25 кг кожен;

-какао-порошок (натуральний) у кількості 28 мішків по 25 кг кожен;

-борошно у кількості 229 мішків по 25 кг кожен;

-18 мішків яєчного порошку «ЦЯП»;

-179 коробів по 25 кг. суміш яєчна;

-крохмаль 25 мішків по 45 кг кожен;

-ванілін 82 короби по 10 кг кожен.

Представник ТОВ «ЕКСПОФУД» - адвокат ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, за яким просить суд у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України якнайшвидше ухвалити рішення про зняття будь-яких заборон та арештів та безкоштовну передачу належного ТОВ «ЕКСПОФУД» майна, а саме: суха сироватка у кількості 179 мішків по 25 кг кожен, мальтодекстрин (глюкоза) у кількості 13 мішків по 25 кг кожен, молоко сухе знежирене (Веселиново) у кількості 6 мішків по 25 кг кожен, яєчний порошок ТОВ «Овостар» у кількості 62 мішка по 20 кг кожен, какао-порошок (алкалізований) у кількості 24 мішка по 25 кг кожен, какао-порошок (натуральний) у кількості 28 мішків по 25 кг кожен, на потреби Української армії та тероборони м. Дніпро.

Представник ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ» - адвокат ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, за яким просить суд у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України якнайшвидше ухвалити рішення про зняття будь-яких заборон та арештів та безкоштовну передачу належного ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ» майна, а саме: борошно у кількості 229 мішків по 25 кг кожен, 18 мішків яєчного порошку «ЦЯП», 179 коробів по 25 кг. суміш яєчна, крохмаль 25 мішків по 45 кг кожен, ванілін 82 короби по 10 кг кожен, на потреби Української армії та тероборони м. Дніпро.

Прокурор ОСОБА_5 просить суд прийняти рішення про перебачу на потреби територіальної оборони міста Дніпра для виготовлення хліба та інших життєво необхідних цілей речові докази по кримінальному провадженню - борошно у кількості 229 мішків по 25 кг кожен, які належить ТОВ «Торгівельний дім Атріум».

Визначаючи межі судового розгляду, суд виходить з того, що до повноважень суду законодавством не віднесене вирішення судом питань про передачу певного майна чи речових доказів на потреби Збройних Сил України чи підрозділів територіальної оборони. Разом з тим, суд повноважний вирішувати питання про скасування арешту з певного майна, яке на цей час має процесуальний статус речових доказів, та повернення його власникам (законним володільцям), які в подальшому матимуть можливість розпорядитися таким майном на власний розсуд. З огляду на викладене, відповідні клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 тлумачаться судом як клопотання про скасування арешту та повернення власникам майна, вилученого під час обшуків у межах кримінального провадження, і саме в такому тлумаченні вирішуються судом по суті.

Учасники судового провадження, сповіщені про час та місце розгляду клопотань, в судове засіданні не з`явилася.

Прокурор ОСОБА_5 , представники власників майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і представник потерпілих ОСОБА_13 надали суду письмові заяви, за якою просять зазначені клопотання розглянути без їх участі та їх задовольнити.

Інші учасники судового провадження про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

З огляду на те, що з одного боку за приписами ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядається судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за обов`язкової участі прокурора, а з іншого боку, за цією ж нормою, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, з огляду на нагальність потреби в терміновому вирішенні клопотань, з урахуванням введеного на території країни воєнного стану, суд вважає за можливе розгляд клопотання провести за відсутності учасників судового провадження.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом обвинувачення, яке підтримується в суді прокурором, усі обвинувачені обвинувачуються у незаконному використанні фірмового найменування ТОВ «Рихальський завод сухого молока», нанесеного на виготовлену обвинуваченими продукцію, позначену як «молоко сухе знежирене» і «молоко сухе незбиране».

Перелічена у клопотаннях продукція, за цим же змістом обвинувачення, не є вищенаведеною продукцією, на яку незаконно нанесене фірмове найменування, та не використовувалася в технологічному ланцюжку її виготовлення.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

З досліджених судом на цей час письмових доказів вбачається, що перелічене майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошами, цінностями та іншим майном, набутим кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, перелічене майно не відповідає критеріям речових доказів та фактично речовими доказом не є.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

За сукупності досліджених судом фактичних обставин, з огляду на строки судового провадження, подальше збереження обмеження державою здійснення власниками свого права власності щодо вказаного майна, при обмежених можливостях держави забезпечити збереження такого майна, призводить до свавільного втручання у їх майнові права, не відповідає принципу пропорційності. Скасування такого арешту і повернення майна власникам забезпечить дотримання розумного балансу між приватно - правовим та публічно правовим інтересом.

На підставі викладеного, клопотання про скасування арешту та повернення майна, вилученого під час обшуків у межах кримінального провадження, підлягає задоволенню, а зазначене у клопотаннях майно поверненню відповідно ТОВ «ЕКСПОФУД» і ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ», які за дослідженими судом документами є його власниками.

Керуючись ст.ст. 170-174, 350 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ТОВ «ЕКСПОФУД» - адвоката ОСОБА_3 , клопотання представника ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ» - адвоката ОСОБА_4 , та прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту та повернення власникам майна, вилученого під час обшуку у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000001 задовольнити.

Скасувати арешт та повернути ТОВ «ЕКСПОФУД» (код ЄДРПОУ 41163273) майно, вилучене 28 травня 2020 року під час обшуку у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000001, а саме:

- суха сироватка у кількості 179 мішків по 25 кг кожен;

- мальтодекстрин (глюкоза) у кількості 13 мішків по 25 кг кожен;

- молоко сухе знежирене (Веселиново) у кількості 6 мішків по 25 кг кожен;

- яєчний порошок ТОВ «Овостар» у кількості 62 мішка по 20 кг кожен;

- какао-порошок (алкалізований) у кількості 24 мішка по 25 кг кожен;

- какао-порошок (натуральний) у кількості 28 мішків по 25 кг кожен.

Скасувати арешт та повернути ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АТРІУМ» (код ЄДРПОУ 40375632) майно, вилучене 28 травня 2020 року під час обшуку у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000001, а саме:

- борошно у кількості 229 мішків по 25 кг кожен;

- 18 мішків яєчного порошку «ЦЯП»;

- 179 коробів по 25 кг. суміш яєчна;

- крохмаль 25 мішків по 45 кг кожен;

- ванілін 82 короби по 10 кг кожен.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Головуючий:

02.03.2022