Ухвала

від 22.02.2022 по справі 914/3560/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2022 Справа № 914/3560/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглядаючи

справу № 914/3560/21

за позовом: Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укртепло-Львів, м. Львів

про стягнення 24 350, 08 грн

за участю представників:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор;

від позивача: Петрівська М. - представник;

від відповідача: Яхвак Д.М. директор, Мандук Я.О. - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртепло-Львів про стягнення 24 350, 08 грн.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду.

На адресу суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 646/4738/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Необхідність зупинення провадження у справі мотивоване важливістю дотримання єдності судової практики в частині застосування приписів статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 1212-1214 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Прокуратура у письмових поясненнях заперечила щодо зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що спір у справі № 646/4738/19 не є тотожним цьому спору, оскільки у справі № 646/4738/19, на відміну від цієї справи, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

У судовому засіданні 23.02.2022 відповідач підтримав заяву про зупинення провадження у справі.

Прокурор та позивач заперечили щодо зупинення провадження у справі.

Водночас, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у цій справі, враховуючи таке.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.06.2019 відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю під літ. А-1 загальною площею 189, 7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно розташовано на земельній ділянці площею 0, 0478 га, кадастровий номер 4610136300:04:002:0083, яка, як стверджує прокурор та позивач, є комунальною власністю. Оскільки відповідач не оформив за собою право оренди земельною ділянкою площею 0, 0478 га, кадастровий номер 4610136300:04:002:0083 та не сплачував орендну плату за користування цією земельною ділянкою, такий з 25.04.2019 по 31.09.2021 безпідставно зберіг (утримав) у себе кошти на суму 24 350, 08 грн, які відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України повинен повернути позивачу.

Відповідач, заперечив щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та посеред іншого, звернув увагу, що твердження про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку не відповідає дійсності, оскільки за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права на земельну ділянку площею 0, 0478 га, кадастровий номер 4610136300:04:002:0083 не зареєстровані. Тому відповідач вважає, що земельна ділянка не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав.

Під час вивчення спірних правовідносин, суд встановив, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 01.07.2021 прийняв до розгляду справу № 646/4738/19 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.04.2021 у справі № 645/1040/19 (провадження № 61-19442 св 20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 646/4546/19 (провадження № 61-7171 св 20) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.07.2020 у справі № 463/12532/18 (провадження № 61-21651 св 19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 у справі № 638/13423/18 (провадження № 61-13423 св 19) застосовано принципово різний підхід для вирішення справ, що випливають із одних і тих правовідносин, в яких один і той самий предмет спору, та які врегульовані одними і тими самими нормами права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом шляхом відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викликана тим, що колегії суддів з різних судових палат у наведених вище судових рішеннях дійшли протилежних висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- одна колегія суддів дійшла правового висновку про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові;

- інша колегія суддів, установивши, що фактичний розмір земельної ділянки визначено актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, складеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, різне застосування положень закону, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом, так як, застосовуючи положення статті 79-1 Земельного кодексу України до правовідносин, що виникають у зв`язку із безпідставним збереженням коштів, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі з метою дотримання єдності судової практики в частині застосовування приписів статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 1212-1214 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 914/3560/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 646/4738/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

3. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугувала підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Галамай О. З.