Рішення

від 25.06.2010 по справі 2-5230-10

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5230

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року

Мелітопольський міськрайо нний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Б аранова В.І., при секретарі Сюс ель І.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м.Меліто полі цивільну справу за позо вом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м .Мелітополі Запорізької обла сті про поновлення пропущено го строку для звернення до су ду, визнання дій протиправни ми, зобов' язання нарахуванн я та виплати недоплаченої що місячної державної соціальн ої допомоги „Дітям війни”,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до М елітопольського міськрайон ного суду Запорізької област і з позовом до відповідача пр о поновлення пропущеного стр оку для звернення до суду за з ахистом порушених прав, своб од та інтересів за період з 01.01. 2006 р. до часу подання позо вної заяви, тобто до 07.06.2010 р., просить визнати протиправ ними рішення відповідача про відмову у призначенні ї й підвищення до пенсії в ідповідно до ст.6 Закону Украї ни „Про соціальний захист ді тей війни”, зобов' язати від повідача нарахувати та випла тити їй недоплаче ну щомісячну державну соціал ьну допомогу за період з 01.01.2006 р оку по 07.06.2010 року, обчислюючи її з урахуванням підвищення в р озмірі 30% мінімальної пенсії з а віком, визначеної відповід но до ч.1 ст.28 Закону України “Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування”, зобов' язати відповіда ча прийняти рішення про пода льше призначення та виплату їй щомісячної державної соці альної допомоги у вказаному розмірі з 08.06.2010 року . В обґрунтування позову посила ється на те що вона , ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно зі ст .1 Закону України “Про соціаль ний захист дітей війни”, має с оціальний статус “дитина вій ни” та їй згідно зі ст.6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року повинна була щомісячн о виплачуватися соціальна до помога в розмірі 30% мінімально ї пенсії за віком. В 2006-2007 роках п озивачеві така допомога не в иплачувалась. Законом Україн и від 20.12.2005 року “Про державний бюджет України на 2006 рік” та ст .71 п.12 Закону України від 19.12.2006 рок у “Про державний бюджет Укра їни на 2007 рік” Верховна Рада України призупинила дію ст .6 розділу 2 Закону України “Пр о соціальний захист дітей ві йни”. Однак, Конституційний С уд України своїм рішенням ві д 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції Ук раїни та є неконституційними положення Закону України “П ро державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено дію с т.6 Закону України “Про соціал ьний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, а також положення ст .71 Закону України “Про державн ий бюджет України на 2007 рік” ви знані неконституційними. Ріш ення Конституційного суду по цій справі має преюдиціальн е значення для судів загальн ої юрисдикції при розгляді н ими позовів у зв' язку з прав овідносинами, які виникли вн аслідок дій положень статей зазначених законів, що визна ні неконституційними. Зазнач ене рішення є обов' язковим для виконання на території У країни, остаточним і не може б ути оскаржене. Окрім того, поз ивач зазначає, що посилання в ідповідача на відсутність фі нансових можливостей держав и для обчислення та виплати п ідвищення до пенсії особам - “дітям війни” не можуть вваж атись обґрунтованими, тому щ о Європейський суд з прав люд ини при розгляді справи “Кеч ко проти України” не прийняв до уваги позицію Уряду Украї ни про колізію двох норматив них актів - Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, згідно якого встанов лені надбавки з бюджету і яки й є діючим, та Закону України “ Про державний бюджет” на від повідний рік, де положення ос таннього закону, на думку Уря ду України, превалювали. Євро пейський суд не прийняв і арг ументи Уряду України щодо бю джетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатися на відсутніс ть коштів як на причину невик онання своїх зобов' язань. Т аким чином, позивач вказує, що невиплата йому соціальної д опомоги, передбаченої ст. 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» є протип равною і такою, що суперечить Конституції та Законам Укра їни. Розмір підвищення відпо відно до ст.6 вказаного закону становить 30% мінімальної пенс ії за віком. Мінімальна пенсі я за віком відповідно ст.28 Зак ону України “Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування” встановлюєтьс я у розмірі прожиткового мін імуму для осіб, які втратили п рацездатність. Згідно із Зак оном України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, прож итковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, ст ановив з 01 січня 2006 року 350 грн., з 01 квітня 2006 року - 359 грн., з 01 жовт ня 2006 року - 366 грн.. Згідно із За коном України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, прож итковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, ст ановив з 01 січня 2007 року - 380 грн ., з 01 квітня 2007 року - 406 грн., з 01 жо втня 2007 року - 411 грн. Відповідн о до ст.58 Закону України “Про д ержавний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяки х законодавчих актів України ” прожитковий мінімум осіб, я кі втратили працездатність с кладає: з 1 січня - 470 грн., з 1 кві тня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Таким чином, п озивач вказує, що сума невипл аченої ї й соціаль ної допомоги за 2006-2007 роки стано вить 2733 грн. 30 коп. Крім того, з по чатку 2008 року позивач отримув ала соціальну допомогу у роз мірі 10% від мінімальної пенсії за віком, що, на її д умку, також є порушенням її прав на отримання со ціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за в іком. У 2008 році позивачу за перш ий квартал повинні були випл ачувати по 141 грн., а виплатили п о 47 грн., тобто не доплачено 282 гр н.; за другий квартал - по 144,30 гр н. за кожний місяць, а виплатил и по 48,10 грн., тобто не доплачено 288,60 грн.; за третій квартал - по 144,60 грн. за кожний місяць, а випл атили по 48,20 грн., тобто не допла чено 289,20 грн.; за четвертий квар тал 2008 року повинні були випла чувати по 149,40 грн. за кожний міс яць, а виплатили по 49,80 грн., тобт о не доплачено 298,80 грн. Таким чи ном, позивач зазначає, що зага лом за 2008 рік їй не д оплачено соціальну допомогу у розмірі 1158,60 грн. У 2009 та 2010 роках пенсія також виплачувалась без вказаних доплат. Таким чи ном, позивач зазначає, що зага льна сума недоплати за 2006-2009 рок и та перший квартал 2010 року скл адає 5435,70 грн.

Позивач зазначає, що про нал ежні їй як дитині в ійни виплати її по відомлено не було, про факт по рушення своїх прав вона дізналася л ише після висвітлення зазнач ених подій у ЗМІ у зв' язку з у хваленням відповідного ріше ння Конституційним судом Укр аїни 09.07.2007 року, тому просить по новити їй пропуще ний строк звернення до суду з позовом за період з 01.01.2006 р. до ча су подання позовної заяви, то бто по 07 .06.2010 р., визнат и протиправними дії відповід ача про відмову у призначенн і їй підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Зако ну України “Про соціальний з ахист дітей війни”, зобов' я зати відповідача нарахувати та виплатити їй не доплачену щомісячну державн у соціальну допомогу з 01.01.2006 р. п о 07.06.2010 р., обчислюючи її з урахув анням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 с т.28 Закону України “Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування” та з обов' язати відповідача при йняти рішення про подальше п ризначення та виплату їй так ої допомоги у вказаному розм ірі з 08.06.2010 року .

Позивач у судове засідання не з' явилася, але від неї над ійшла заява з проханням слух ати справу за її відсутності , на задоволенні позовних вим ог наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з' явив ся, надав до суду свої запереч ення, згідно яких позов не виз нає повністю. Пояснив, що на 2006- 2007 роки не був визначений меха нізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Зак ону України „Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема , із змісту цієї статті не вбач ається, яким саме органом, за р ахунок яких коштів і джерел т а в якому процедурному поряд ку здійснюється призначення і виплата пенсій. Відтак пред ставник вказує, що відсутні п ідстави щодо зобов' язання в ідповідача провести перерах унки пенсії та забезпечити ї ї виплату територіальним орг аном Пенсійного фонду Україн и та Пенсійним Фондом Україн и. Разом з тим, представник від повідача вказав, що з 01.01.2008 року механізм реалізації положе нь ст.6 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни” врегульовано шляхом внесенн я змін до цієї статті Законом України „Про державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України”, згідно з якими дітям війни (крім тих, н а яких поширюється дія Закон у України „Про статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, вип лачується підвищення в розмі рі надбавки, встановленої дл я учасників війни. Розмір заз наченого підвищення станови в: з 01.01.2008 року - 47 грн. (470грн.х10%), з 01. 04.2008 року - 49,80 грн. Згідно зі ст.14 Закону України „Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту” учасник ам війни пенсії або щомісячн е довічне грошове утримання чи державна соціальна допомо га, що виплачується замість п енсій, підвищується на 10% від п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, тому дітям війни з 01.10.2008 року виплачується щомісячно по 49,8 0 грн. Крім того, представник в ідповідача посилається на те , що позивач пропустив строк п озовної давності, встановлен ий ст.257 ЦК України, тому просит ь у задоволенні вимог позива ча відмовити.

Дослідивши матеріали спра ви, суд вважає, що позов підляг ає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимог позивача про від новлення пропущеного ним стр оку для звернення до суду за з ахистом порушених прав, своб од і інтересів за період з 01.01.2006 року до часу подання заяви, су д виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК Україн и, позовна давність - це стро к, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України, пе ребіг позовної давності почи нається від дня, коли особа до відалася або могла довідати ся про порушення свого права або про особу, яка його поруши ла.

З матеріалів справи вбачає ться, що про належні позиваче ві як дитині війни виплати вона дізналас я лише після висвітленн я зазначених подій у ЗМІ у зв' язку з ухваленням відповідно го рішення Конституційним су дом України 09.07.2007 року. Однак, по зивач звернулася до суду з позовом тільки 07.06.2010 р оку, не надала суду доказів того, що пропус тила строк позовної дав ності з поважних причин, не зазначила , коли саме дізналася про ухв алення Конституційним судом рішення. Крім того, у від повідності до положень ст.57 Ко нституції України, закони та інші нормативно-правові акт и, що визначають права і обов' язки громадян, мають бути дов едені до відома населення у п орядку, встановленому законо м. Рішення Конституційного с уду було оприлюднено в офіці йному друкованому виданні - Офіційному віснику України від 27.07.2007 року №52 . Отже, пози вач мав змогу та повинен був д ізнатися про порушення своїх прав після висвітлення ріше ння в офіційному друкованому виданні.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України , позовна давність застосову ється судом лише за заявою ст орони у спорі, зробленою до ви несення ним рішення. Сплив по зовної давності, про застосу вання якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмо ви у позові.

Таким чином, враховуючи вик ладене, а також те, що представ ник відповідача обґрунтован о посилався на те, що позиваче м безпідставно пропущений 3-р ічний строк на звернення до с уду за захистом свого поруше ного права, у задоволенні поз ову за період з 01.01.2006 року по 07.06.2007 року слід відмовити через пр опуск позивачкою встановленого законом 3-річн ого строку звернення до суду .

Судом встановлено, що позив ач дійсно, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни”, має статус «дитини війни», що також підтверджується штамп ом в копії її пенсійного посв ідчення / а.с.7 /.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону У країни „Про соціальний захис т дітей війни”, дітям війни (кр ім тих, на яких поширюється ді я Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пен сії або щомісячного довічног о грошового утримання чи дер жавної соціальної допомоги, що виплачується замість пенс ії, виплачується підвищення у розмірі 30% від мінімальної п енсії за віком.

Як вбачається з наданої до м атеріалів справи копії пенсі йного посвідчення позивача, в дійсності вона о тримує не державну соціальну допомогу, що виплачується за мість пенсії, про перерахуно к та виплати якої просить поз ивач, а пенсію за віком.

Законом України “Про держа вний бюджет на 2007 рік” дію цієї статті зупинено, а Законом Ук раїни “Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” викладена в такій ред акції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Зако ну України “Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту”) до пенсії аб о щомісячного грошового утри мання чи державної соціально ї допомоги, що виплачується з амість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавк и, встановленої для учасникі в війни.”

Конституційний Суд Україн и своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнав неконституційними положенн я Закону України “Про держав ний бюджет на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюдж ет на 2008 рік” в частині зупинен ня дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей вій ни” та зміни розміру підвище ння до пенсії дітям війни в 2008 р оці.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначених законі в, що визнані неконституційн ими. Рішення Конституційного Суду України є обов' язкови м до виконання на території У країни, остаточним і не може б ути оскаржене.

Таким чином, після прийнятт я рішень Конституційним судо м України 09.07.2007 року та 22.05.2008 року в ідповідач повинен був здійсн ити перерахунок пенсії позив ача та здійснити виплату у пе редбаченому законом розмірі , тобто в розмірі 30% від мінімал ьної пенсії за віком, оскільк и згідно ст.152 Конституції Укр аїни, закони, інші правові акт и або їх окремі положення, що в изнані неконституційними, вт рачають чинність з дня ухвал ення Конституційним судом Ук раїни рішення про їх неконст итуційність. У 2009 році будь-яки х змін до закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» стосовно розміру підвище ння до пенсії також не вносил ося.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується в ідповідачем, з 2008-2009 роках підви щення до пенсії нараховувало ся та виплачувалося позиваче ві у розмірах менших, ніж це ви значено у ст. 6 вказаного закон у.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку про те, щ о позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 ро ку по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 07 .06.2010 року.

В позові про нарахування пі двищення пенсії за період з 07.06 .2007 р. по 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. слід відмовити, оскі льки в 2007 році Законом України „Про державний бюджет Украї ни на 2007 рік”, який діяв на той ч ас, було зупинено дію положен ь Закону України „Про соціал ьний захист дітей війни” про виплату підвищення пенсії, а Законом України „Про держав ний бюджет на 2008 рік” було змін ено розмір соціальної допомо ги. Рішення Конституційного суду України зворотної дії у часі не мають.

Відповідно до п.3 мотивуваль ної частини рішення Конститу ційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997 року конкретна сфера сусп ільних відносин не може бути водночас врегульована одноп редметними нормативними пра вовими актами однакової сили , які за змістом суперечать од ин одному. Звичайною є практи ка, коли наступний у часі акт м істить пряме застереження що до повного або часткового ск асування попереднього. Загал ьно звичайним є й те, що з прий няттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим акт ом, автоматично скасовується однопредметний акт, який дія в у часі раніше.

Враховуючи ці положення, пр и вирішені спорів необхідно застосовувати положення зак ону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріорите ту тієї норми, яка прийнята пі зніше, тобто до 09 липня 2007 року і з 01 січня до 22 травня 2008 року слі д керуватись нормами Законів України про державний бюдже т на відповідний рік.

Відповідно до ст.28 Закону Ук раїни „Про загальнообов' яз кове державне пенсійне страх ування”, мінімальна пенсія з а віком встановлюється у роз мірі прожиткового мінімуму д ля осіб, які втратили працезд атність.

Згідно із Законом України „ Про державний бюджет України на 2007 рік”, прожитковий мініму м для осіб, які втратили праце здатність, становив з 01.01.2007 року 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 р оку - 411 грн. Відповідно до ст.5 8 Закону України „Про державн ий бюджет України на 2008 рік та в несення змін до деяких закон одавчих актів України”, прож итковий мінімум осіб, які втр атили працездатність: з 1 січн я - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 гр н. Нормами Закону України „Пр о Державний бюджет України н а 2009 рік” не передбачено обмеж ень щодо застосування положе нь ст.6 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни”, та крім цього ст.54 Закону Укра їни „Про Державний бюджет Ук раїни на 2009 рік” встановлено, щ о у 2009 році прожитковий мініму м на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соц іальних та демографічних гру п населення, в розмірах, що дія ли у грудні 2008 року, тобто 498,00 грн . Як вбачається з матеріалів с прави, відповідач підвищення до пенсії у 2009 та 2010 роках здійс нював у меншому розмірі.

Посилання представника ві дповідача на те, що не було роз роблено механізм виплати ціє ї допомоги та не були передба чені кошти на ці витрати в дер жавному бюджеті, суд вважає б езпідставними, оскільки, від повідно до ст.22 Конституції Ук раїни звуження змісту та обс ягу існуючих прав і свобод пр и прийнятті нових законів аб о внесенні змін до чинних зак онів не допускається. Відсут ність коштів на виплату грош ової допомоги не позбавляє о сіб, яким вона повинна виплач уватись, права на таку допомо гу. Окрім того, органи державн ої влади не можуть посилатис ь на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов' язань, які встановлен і ст.46 Конституції України та ст.6 Закону. Крім того, Пенсійн ий фонд України діє у відпові дності до Положення „Про Пен сійний фонд України” і здійс нює свої повноваження на під ставі п.15 зазначеного положен ня через створені в установл еному порядку територіальні управління. Відповідно до За кону України „Про загальнооб ов' язкове державне пенсійн е страхування”, рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймают ься територіальними органам и Пенсійного фонду України з а місцем проживання пенсіоне рів. Таким чином, обов' язок п о нарахуванню та виплаті доп лати до пенсії позивача, пере дбаченої ст.6 Закону покладен о на відповідні територіальн і управління за місцем прожи вання позивача.

Таким чином, доводи предста вника відповідача щодо відсу тності відповідного фінансу вання, суд вважає безпідстав ними, оскільки незалежно від того, чи зазначено в рішенні, висновку Конституційного су ду України порядок його вико нання, відповідні державні о ргани зобов' язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України, використовувати ці повноваження з метою, з якою ц і повноваження надані.

Згідно зі ст.7 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни”, фінансове забезпе чення державних соціальних г арантій, передбачених вказан им законом, здійснюється за р ахунок коштів Державного бюд жету України.

Відповідно до ст.95, ст.96 Конст итуції України, предметом ре гулювання закону України про Державний бюджет України є в становлення доходів та видат ків на загальносуспільні пот реби.

Закон про Державний бюджет України є правовим актом, змі ст якого згідно із Законом Ук раїни „Про бюджетну систему України” чітко зумовлений по няттям бюджету як плану форм ування та використання фінан сових ресурсів для забезпече ння завдань і функцій, які зді йснюються органами державно ї влади, органами влади АРК та органами місцевого самовряд ування протягом бюджетного п еріоду. Такий закон затвердж ує повноваження органів держ авної влади здійснювати вико нання Державного бюджету Укр аїни протягом бюджетного пер іоду. Дія закону про Державни й бюджет України обмежена ка лендарним роком.

Таким чином, оскільки дія За кону про Державний бюджет Ук раїни обмежена календарним р оком, тому перерахунок слід в изначити за кожний рік окрем о, тобто з 09 липня 2007 року по 31 гру дня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 20 10 року по 07 червня 2010 року.

Позивач в позовній заяві п росить визнати протиправним рішення відповідача про від мову у призначенні їй підвищ ення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціа льний захист дітей війни”; ал е, відповідач такого рішення не приймав, і по суті позивач оскаржує бездіяльність відп овідача в частині невиплати їй пенсії у розмірах, передба чених діючим законодавством .

Вимоги позивача про зобов' язання Управління Пенсійног о фонду України в м.Мелітопол і прийняти рішення про подал ьше призначення та виплату п озивачеві щомісячної держав ної соціальної допомоги, обч ислюючи її з урахуванням під вищення в розмірі 30% мінімальн ої пенсії за віком, визначено ї відповідно до ч.1 ст.28 Закону У країни „Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування” з 08.06.2010 року, суд вважа є такими, що не підлягають зад оволенню, оскільки суд не впр аві вирішувати спори на майб утній час.

Керуючись Законами Україн и „Про соціальний захист діт ей війни”, „Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування”, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК Ук раїни, ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК Украї ни, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Упра вління Пенсійного Фонду Укра їни в м. Мелітополі Запорізьк ої області про поновлення ст року на звернення до суду та с тягнення недоплаченої щоміс ячної державної соціальної д опомоги «Дітям війни» задово льнити частково.

Визнати неправомірною без діяльність Управління пенсі йного Фонду України в м. Меліт ополі Запорізької області ст осовно не нарахування та нев иплати ОСОБА_1 пенсії, під вищеної на 30% мінімальної пенс ії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 тра вня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рок у та з 01 січня 2010 року по 07 червня 2010 року.

Зобов' язати Управління п енсійного Фонду України в м.М елітополі Запорізької облас ті здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвище ння до пенсії в розмірі 30 відс отків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни” та част ини 1 статті 28 Закону України „ Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування ” за період з 09 липня 2007 року по 3 1 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 рок у по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 р оку по 31 грудня 2009 року та з 01 січ ня 2010 року по 07 червня 2010 року, з в ідрахуванням отриманих пози вачем сум, які були виплачені у цей період.

В задоволенні іншої ч астини позовних вимог відмов ити повністю.

Заява про апеляційне оскар ження рішення суду може бути подана апеляційному суду За порізької області через Мелі топольський міськрайонний с уд Запорізької області протя гом десяти днів з дня його про голошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається пр отягом двадцяти днів після п одання заяви про апеляційне оскарження, або може бути под ана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.І.БАРАНОВ