Рішення

від 02.03.2022 по справі 566/1588/20

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 566/1588/20

провадження № 2/566/21/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районнний суд Рівненської області

в складі:

одноособово - головуючого судді А.С.Лободзінського;

при секретарі судового засідання Драган Л.М.;

за участю: представника позивача адвоката Коломейчука О.М., представника відповідача адвоката Перепечай К.В., третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна стороніпозивача - ОСОБА_1 , приватний нотаріус Млинівського районного нотаріального округу Моісєєва А.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на 1/6 земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в Млинівський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Моісєєва Алла Володимирівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на 1/6 земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 . Після її смерті позивач успадкував 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 . Покійній ОСОБА_5 за життя, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія Р4 №110252 від 28.03.2002 належала, також, земельна ділянка, площею 6,88 га, яку вона заповіла своїй дочці ОСОБА_4 , відповідачу по справі. Позивач ОСОБА_2 , за правилом ч.1 ст. 1241 ЦК України, відноситься до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, так як на час відкриття спадщини був повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця ОСОБА_5 .. Однак, коли він звернувся до приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу Моісєєвої А.В., з приводу видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на обов`язкову частку на земельну ділянку, йому було відмовлено. Крім цього, на час смерті ОСОБА_5 , вони проживали разом із позивачем, а тому вважає себе таким, що прийняв спадщину. Таким чином, вважає своє право порушеним, в зв`язку із чим звернувся до суду.

10 лютого 2021, через канцелярію суду, від представника відповідача адвоката Перепечай К.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , залишилася спадщина у виді:

- земельної ділянки, площею 6,8760 га, кадастровий номер 5623884900:07:003:0038, яка належала покійній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р4 №110252;

- житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- речей домашнього вжитку (шафи, столу, буфету, дивану, газової плити).

За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно якого вона заповіла належну їй земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_4 , відповідачу по справі, яке вона оформила, згідно чинного законодавства. Позивач, у свою чергу, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку, що належав його покійній матері ОСОБА_5 .. Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/6 частину земельної ділянки, яка була успадкована відповідачем ОСОБА_6 не грунтується на положеннях чинного законодавства та суперечить положенням ст. 1241 ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, відповідачем було замовлено оцінку спадкового майна, а саме: житлового будинку та земельної ділянки. Згідно висновків про вартість зазначеного майна, майно набуте позивачем шляхом спадкування після смерті його матері, в грошовому розмірі (18287,33 грн.) складає більше, ніж вартість 1/6 частки всього майна (14473,00 грн). Крім цього, бажання позивача набути у власність, в рахунок своєї обов`язкової частки, саме частину земельної ділянки, не може бути задоволено, за рахунок майна охопленого заповітом. Також, просить застосувати до позовних вимог ОСОБА_2 позовну давність.

Ухвалою судувід 10.03.2021провадження уданій справібуло зупиненоу зв`язкузі смертювідповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 08.11.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_3 , в якості правонаступника померлого відповідача ОСОБА_4 , яка позовні вимоги не визнала, та підтримала відзив, поданий стороною відповідача раніше.

16 грудня 2021, через канцелярію суду, від представника позивача адвоката Коломейчука О.М. надійшло заперечення на відзив, в якому зазначено, що сторона позивача не погоджується із поданим стороною відповідача розрахунком вартості обов`язкової частки у спадковому майні, яка належить ОСОБА_2 , та зазначає, що згідно висновку про вартість нерухомого майна, наданого оцінювачем ОСОБА_7 , вартість 1/6 ч. спірної земельної ділянки становить 31 970 гривень, а відтак вартість усього майна, що входить до спадкової маси становитиме (31 973 х 6 = 191 838 грн) + 54 865 ( вартість житлового будинку) = 246 703 грн. А, отже, розмір обов`язкової частки від 246 703 грн. загальної вартості усього спадкового майна, становить 41117,17 грн., яка має бути задоволена за рахунок спірної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Коломейчук О.М., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, покликаючись на обставини зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Перепечай К.В. в судовому засіданні просила відхилити подані стороною позивача заперечення на відзив, з підстав їх невідповідності вимогам ЦПК України щодо оформлення відповіді на відзив, Крім цього, надала суду додаткові письмові пояснення, в яких міститься розрахунок розміру обов`язкової частки позивача у спадщині зі всього спадкового майна і яка становить 41117,17 грн.. Вартість 1/3 частки в житловому будинку, на який позивач отримав свідоцтво про право на спадщину становить 18 287,33 грн. Таким чином, залишок неуспадкованої обов"якової частки позивача становить ( 41117,17 - 18 287,33 = 22 829,84 грн. ). Вказаний розмір - 22 829,84 грн. менший від вартості майна не охопленого заповітом в сумі 33 577,67 грн.. Відтак, вказаними розрахунками сторона відповідача обгрунтувала підстави, з яких вважає, що задоволення вимог позивача на 1/6 обов"язкову частку у спадковому майні має відбутися за рахунок майна не охопленого заповітом. З огляду на вище наведене представник відповідача, просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що є спадкоємцем майна покійної матері ОСОБА_5 за законом та, на даний час, володіє 1/3 частиною, належного їй за життя житлового будинку, що розташований у будинку АДРЕСА_1 . В данному будинку, крім нього, проживає його брат ОСОБА_2 , який теж успадкував 1/3 його частину. Також, 1/3 частину будинку успадкувала їх сестра ОСОБА_6 , яка на даний час померла.

Третя особа приватний нотаріус Моісєєва Алла Володимирівна в судове засіданння не з`явилася.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивші письмові докази, надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПКУкраїни, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76ЦПК України,доказамиєбудь-якідані,напідставіяких судвстановлюєнаявністьабо відсутністьобставин(фактів),щообґрунтовуютьвимоги ізапереченняучасниківсправи,таіншихобставин,якімаютьзначення длявирішеннясправи.Ціданівстановлюються такимизасобами: 1)письмовими,речовимиіелектроннимидоказами; 2)висновкамиекспертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Брищі Млинівського району Рівненської області померла ОСОБА_5 . (а.с. 5) Після її смерті, залишилася спадщина у виді:

- земельної ділянки, площею 6,8760 га, кадастровий номер 5623884900:07:003:0038, яка належала покійній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р4 №110252;

- житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- речей домашнього вжитку (шафи, столу, буфету, дивану, газової плити), що не оспорюється, а отже, визнається сторонами по справі.

Відповідно до засвідченої копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданного приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального окуругу Моісєєвою А.В., спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку, площею 6,8760 (рілля) га., що розташована на території Малодорогостаївської сільської ради Млинівського району Рівненської області, є дочка покійної ОСОБА_4 . (а.с. 6)

Згідно із засвідченою копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданного приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального округу Моісєєвою А.В., щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_8 , була його дружина ОСОБА_5 і, у звязку із її смертю, спадщину після її смерті прийняли її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , по 1/3 частці кожен. (а.с. 8)

Не погодившись із розподілом успадкованого майна, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду, так як вважає, що за правилом ч.1 ст. 1241 ЦК України, відноситься до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, оскільки, на час відкриття спадщини, був повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця ОСОБА_5 по віку та має право на 1/6 частину земельної ділянки, що розташована на території Малодорогостаївської сільської ради Млинівського району Рівненської області, яка була успадкована ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно ч.2 ст.1241 ЦК України, до обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 року по справі № 542/1022/18 вказав, що якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов"язкова частка визначається, визодячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов"язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов"язкової частки у спадщині, обов"язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд вказав на правильність застосування норм ст.1241 у взаємозв"язку з положеннями п.п.5.11 5.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, пунктами 5.10-5.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок), передбачено, що при визначенні розміру обов`язкової частки нотаріусу слід враховувати, що частиною першою статті 1241 ЦК України встановлено, що обов`язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині нотаріус враховує всіх спадкоємців за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем. При визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі). Якщо спадкодавець розпорядився в заповіті всім своїм майном, не вказавши при цьому обов`язкового спадкомця, за останні визнається право на обов`язкову частку у всьому спадковому майні. Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна , але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Отже, враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку що правильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.1241 ЦК України є застосування вказаних положень у взаємозв"язку з положеннями п.п.5.10-5.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких, якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов"язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов"язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, обов"язкова частка позивача ОСОБА_2 у спадковому майні, що залишилось після смерті ОСОБА_5 складає 1/6 частину і в грошовому виразі від вартості усього спадкового майна складає 41 117,17 гривень (246 703 : 6 = 41 117,17 ) . До вартості цієї частки входять загальна вартість житлового будинку в сумі 54 865 грн. та загальна вартість земельної ділянки в сумі 191 838 грн., а всього ( 191 838 + 54 865 ) = 246 703 грн. ( а.с.12-16, 71-86),

Позивач отримав у спадщину 1/3 ч. житлового будинку після смерті ОСОБА_5 на суму 18 287,33 грн. ( 54 865,00 : 3 = 18 287,33), що підтверджується наданими суду звітами про оцінку суб"єктів оціночної діяльності а.с. (8- 10, 71-86).

Відповідачу ОСОБА_4 , а в подальшому її правонаступнику ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 належала і належить земельна ділянка площею 6,8760 га., кадастровий номер 5623884900:07:003:0038, яка належала покійній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р4 №110252. ( а.с. 6,99,115,117-119)

Вартість обов"язкової частки, яка б належала позивачу в розмірі 1/6 ч. від вартості усього спадкового майна і на яку претендує позивач становить - 41117,17 грн. Отже, залишок неуспадкованої обов"якової частки позивача становить ( 41117,17 - 18 287,33 = 22 829,84 грн. ). Вказаний розмір - 22 829,84 грн. менший від вартості майна не охопленого заповітом в сумі 33 577,67 грн., яка складається з різниці (54865,00 - 22829,84 = 33577,67 грн.) від вартості житлового будинку.

Як зазначено вище, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.1241 ЦК України у взаємозв"язку з п.п.п.п.5.10-5.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких, обов"язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов"язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки вартості майна, яке не охоплене заповітом ( 33 577,67 грн. ) достатньо для задоволення вимог позивача про виділення йому 1/6 ч. обов"язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_5 , то правових підстав для виділення такої частки з майна яке охоплено заповітом, а саме земельної ділянки площею 6,8760 га., кадастровий номер 5623884900:07:003:0038, яка належала покійній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р4 №110252, не має.

Відтак у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі наведеного, ст. 1241 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись статтями 12,13,19,89,141,209-210,258-259,265,354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна стороні позивача - ОСОБА_1 , приватний нотаріус Млинівського районного нотаріального округу Моісєєва А.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на 1/6 земельної ділянки - відмовити.

Повне судове рішення виготовлено 03 березня 2022 року.

Суддя