Ухвала

від 02.03.2022 по справі 569/3848/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3848/20

1-кс/569/1240/22

УХВАЛА

02 березня 2022 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання виконувача обов`язків прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Рівненської обласної прокуратури прокурора Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, у рамках кримінального провадження №42020181010000035від 29.02.2020за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.240-1КК України,звернувся досуду зклопотанням уякому проситьнакласти арешт на майно, що було вилучене в ході проведення 23.02.2022 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживаня ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що група невстановлених осіб, із заздалегідь приготовленим спеціальним обладнанням для гідророзмиву ґрунту здійснюють незаконний видобуток дорогоцінного каміння бурштину-сирцю, який відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення і є дорогоцінним камінням органогенного утворення на території Сарненського району Рівненської області.

До матеріалівкримінального провадженнядолучено рапортстаршого оперуповноваженогоСЗІСД ГУНПв Рівненськійобласті ОСОБА_5 ,про тещо вході здійсненнясупроводження кримінальногопровадження встановлено,що ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_2 , відноситься до групи невстановлених осіб, які здійснюють незаконний видобуток дорогоцінного каміння бурштину-сирцю на території Сарненського району Рівненської області, та з метою конспірації своєї діяльності, на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , зберігає каміння бурштину-сирцю, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Вищевказані данні підтверджуються протоколом допиту свідка ОСОБА_7 та рапортом старшого оперуповноваженого СЗІСД ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 .

23.02.2022 в ході проведення санкціонованого обшуку на території домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , виявлено та вилучено: каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, яке поміщено в спецпакет НПУ №INP 1011128, каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, яке поміщено в спецпакет НПУ №SUD 4005328, каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, яке поміщено в полімерний мішок, горловина якого скріплена биркою «Е21723680 CONTROL», каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, яке поміщено в полімерний мішок, горловина якого скріплена биркою «Е21723679 CONTROL», каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, яке поміщено в спецпакет НПУ №SUD 4005330, порошок білого кольору, схожий на пилюку, поміщено в спецпакет НПУ №SUD 4005329, аркуш паперу з записами, який поміщено в спецпакет НПУ №INP 1011125.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вищезазначені вилучені речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Покликаючись на викладене, прокурор вказує на необхідність накладення арешту на вилучене в ході проведення 23.02.2022 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживаня ОСОБА_4 , вищевказане майно, з метою з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів.

З урахуванням заяви прокурора, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Рівненській області знаходяться матеріали кримінального провадження №42020181010000035 від 29.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України.

23.02.2022 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,за місцемфактичного проживаня ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке постановою від 23.02.2022 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий судя з урахуванням заяви слідчого, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення 23.02.2022 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживаня ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арештна майно,а самена: каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець, в різних спец пакетах, порошок білого кольору, схожий на пилюку, аркуш паперу з записами, які вилучені 23.02.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживаня ОСОБА_4 , та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1