Ухвала

від 02.05.2022 по справі 569/3848/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3848/20

1-кс/569/1555/22

УХВАЛА

02 травня 2022 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 23 лютого 2022 року слідчим СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 за участю співробітників ГУНП в Рівненській області на підставі ухвали від 17.02.2022 слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області проведено обшук в житловому будинку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді була прийнята в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньпід № 42020181010000035 від 29.02.2020, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 240-1 КК України.

В ході вказаного обшуку по вказаному кримінальному провадженню, проведеного працівниками ГУНП в Рівненській області за адресою: м.Рівне, вул. Костомарова, 22, було вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, та один камінь коричневого кольору, схожий на бурштин.

24.02.2022 процесуальним прокурором по кримінальному провадженню № 42020181010000035 від 29.02.2020 Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 до Рівненського міського суду направлено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, а саме мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, та один камінь коричневого кольору, схожий на бурштин.

Станом на 11.04.2022 жодної інформації щодо процесуального статусу вилученого в ході обшуку від 23.02.2022 майна у ОСОБА_4 немає, відповіді на клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 в порядку ст. 64-2, 220 КПК України щодо письмового повідомленняпро стандосудового слідствапо кримінальномупровадженню №42020181010000035від 29.02.2020в частині,що стосуєтьсяарешту майна,вилученого в ході обшуку по вказаному кримінальному провадженню, не надходило.

Допитаний 04.04.2022 в якості свідка ОСОБА_4 дав показання, що вилучений в ході обшуку один камінь, схожий на бурштин, в червні 2018 року йому подарував як сувенір з нагоди весілля доньки його товариш ОСОБА_7 , який в жовтні 2020 року помер, при чому наявні документи, які підтверджують законність придбання ОСОБА_7 вказаного каменю, який ОСОБА_4 в подальшому надасть на вимогу суду. Мобільний телефон ОСОБА_4 придбаний на законних підставах, належить йому на праві приватної власності жодної протиправної інформації не містить, знаряддям чи предметом кримінального правопорушення не являється.

Аналогічні показання в якості свідка надала допитана у кримінальному провадженні дружина ОСОБА_4 ОСОБА_8 .

Станом на 11.04.2022 жодної підозри ОСОБА_4 у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не повідомлено, судова експертиза виконана та долучена до матеріалів кримінального провадження

Підставами для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може бути те, що вилучені предмети являється речовими доказами у кримінальному провадженні, та необхідність проведення з вилученим предметом каменем, схожим на бурштин, судової експертизи.

Вилучений мобільнийтелефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, завжди використовувався лише для потреб сім`ї та для громадської діяльності. Жодного разу, жодним чином вилучений мобільний телефон не використовувався для вчинення будь-яких злочинів. Крім того, по вказаному мобільному телефону проведені всі необхідні слідчі дії, тому його перебування під арештом є недоцільним.

Крім того, станом на 11.04.2022 жодним чином не доведено винуватості ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального провадження.

Просить суд скасувати арешт на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, та один камінь коричневого кольору, схожий на бурштин, що належить ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що був накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду.

Повернути ОСОБА_4 як законному власнику вилучені у нього мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, та один камінь коричневого кольору, схожий на бурштин.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, своє клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про час місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 23 лютого 2022 року слідчим СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 за участю співробітників ГУНП в Рівненській області на підставі ухвали від 17.02.2022 слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області проведено обшук в житловому будинку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді була прийнята в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньпід № 42020181010000035 від 29.02.2020, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 240-1 КК України.

В ході вказаного обшуку по вказаному кримінальному провадженню, проведеного працівниками ГУНП в Рівненській області за адресою: м.Рівне, вул. Костомарова, 22, було вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, та один камінь коричневого кольору, схожий на бурштин.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно, до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, повідомлень про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не вручено. ОСОБА_4 не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а є власником вказаного майна.

Таким чином, мають місце суттєві порушення моїх прав, гарантованих Конституцією України, мають місце суттєві порушення визначених главою 2 КПК України засад кримінального провадження та передбачених статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, підставами для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може бути те, що вилучені предмети являються речовими доказами у кримінальному провадженні, та необхідність проведення з вилученим предметом каменем, схожим на бурштин, судової експертизи.

Вилучений мобільнийтелефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, по вказаному мобільному телефону проведені всі необхідні слідчі дії, тому його перебування під арештом є недоцільним.

За таких обставин, в подальшому застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляд арешту майна, відпала необхідність, а відповідне майно підлягає скасуванню частково.

Відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ »посовується українськими судами як джерело права. Тому слід ураховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального збавила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1 чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна. При цьому варто звернути увагу, зокрема, на зазначене.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є пручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest. general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), і зв`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе ««індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть, якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було» дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Підсумовуючи наведене, подальше обмеження ОСОБА_4 у користуванні майна через накладення на нього арешту в рамках досудового розслідування, буде рахуватись порушення ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання підлягає до задоволення частково.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволити частково.

Скасувати арешт на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі, що належить ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що був накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду.

Повернути ОСОБА_4 як законному власнику вилучені у нього мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 в чорному чохлі.

Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1