Постанова

від 21.02.2022 по справі 2-749/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

м. Черкаси

Справа № 2-749/11Провадження № 22-ц/821/217/22Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

за участю секретаря: Захарченко А.Д.

учасники справи:

скаржник: ОСОБА_1

особа, дії якої оскаржуються: Центральний відділ державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)

зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2021 року (постановлену під головуванням судді Романенко В.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси, повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2021 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку,-

в с т а н о в и в :

02 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із скаргою на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку, зацікавлена особа: (стягувач) ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Скаргу обґрунтовано тим, що в провадженні Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (старший державний виконавець Постоєнко М.В.) перебуває виконавче провадження № 52436564 з примусового виконання виконавчого листа № 2-749/11 від 24 жовтня 2013 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1 211 357,05 грн.

Вказаний виконавчий лист видано на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2012 року, відповідно до якого стягнення боргу в сумі 1 211 357,05 грн. відбувається солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скаржниця зазначає, що вказане рішення суду частково виконується ОСОБА_2 , у якого із зарплати вираховуються кошти і станом на січень 2021 року в рахунок виконання вказаного рішення суду було сплачено 67839,00 грн.

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 09 липня 2021 року ОТП Банк зупинив видачу ОСОБА_1 зарплатних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 в повному обсязі, при цьому, як пояснив банк, видачу коштів зупинив на виконання постанови про арешт коштів, винесеної державним виконавцем.

14 липня 2021 року, вказує ОСОБА_1 , вона звернулась із клопотанням до старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку та надала докази того, що даний картковий рахунок є зарплатний. Проте, 22 липня 2021 року ОСОБА_1 отримала відповідь від старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку.

Крім того, зазначає скаржник, що постанову від 08 липня 2021 року про арешт коштів ОСОБА_1 із виконавчої служби не отримала.

ОСОБА_1 вважає, що бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. щодо скасування постанови в частині накладення арешту на зарплатний рахунок скаржниці в AT «ОТП банк» є протиправною і постанова від 08 липня 2021 року в частині накладення арешту на її банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT « ОТП Банк» повинна бути скасована, оскільки даний рахунок є зарплатний і до нього відкрита платіжна карта, через яку ОСОБА_1 отримує зарплату, яка є єдиним джерелом її існування. Накладений арешт на вищевказаний рахунок, вказує ОСОБА_1 , позбавляє її засобів до існування.

У зв`язку з чим, з метою захисту своїх прав, ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із вищевказаною скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця та просила постановити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. щодо скасування арешту, накладеного на зарплатні кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в AT «ОТП Банк» (ідентифікаційний код - 21685166); зобов`язати старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 08 липня 2021 року у виконавчому провадженні № 52436564 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритий в AT «ОТП Банк» (ідентифікаційний код - 21685166) на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., щодо не скасування арешту.

Зобов`язано старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В скасувати постанову про арешт коштів боржника від 08 липня 2021 року у виконавчому провадженні № 52436564 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОТП БАНК» ( РНОКПП НОМЕР_3 ) на ім`я ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі, поданій 15 листопада 2021 року, Центральний ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із порушенням норм матеріального права, при невірно зроблених судом висновків, які не відповідають обставинам справи, просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної уваги тому, що виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Всі вони перелічені в ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження». Помилково вважати рахунки для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії тощо, оскільки це кошти цільового призначення. В той час рахунки зі спеціальним режимом використання, це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Надані скаржником документи не містять підтверджень того, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством України.

При цьому, АТ «ОТП Банк» постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало, при цьому банком не визнано цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

У відзиві на апеляційну скаргу Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який надійшов 13 січня 2022 року, ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», погоджуючись із доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в провадженні Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (старший державний виконавець Постоєнко М.В.) перебуває виконавче провадження № 52436564 з примусового виконання виконавчого листа № 2-749/11 від 24 жовтня 2013 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1211357,05 грн. (а.с. 9)

Вказаний виконавчий лист видано на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2012 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1211357,05 грн. (а.с. 12)

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача по справі № 2-749-2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Довіра та Гарантія» щодо виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2012 року. (а.с. 11)

08 липня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на яке заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-8)

При цьому, державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

09 липня 2021 року ОТП Банк зупинив видачу ОСОБА_1 зарплатних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 в повному обсязі, як пояснив банк, видачу коштів зупинив на виконання постанови про арешт коштів, винесеної державним виконавцем.

14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку та надала докази того, що даний картковий рахунок є зарплатний. (а.с. 3)

22 липня 2021 року ОСОБА_1 отримала відповідь від старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., якою відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку. (а.с. 4)

Відповідно до довідки АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 має у банку відкритий зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в гривні. До рахунку відкрита платіжна картка типу MasterCard World № НОМЕР_4 . (а.с.5)

Згідно довідки ТОВ «ВІВАСІТІ» від 09 липня 2021року № ВІ00000012, ОСОБА_1 працює в ТОВ «ВІВАСІТІ» з 02 червня 2020 року. Заробітна плата перераховується на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «ОТП Банк». (а.с. 6).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 19 жовтня 2021 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при винесенні постанови про арешт майна від 08 липня 2021 року державним виконавцем порушені вимоги статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним із достовірністю не з`ясовано чи не є картковий рахунок боржника рахунком зі спеціальним режимом, кошти на якому не підлягають арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з наявних матеріалів справи, здійснюючи виконання постанови державного виконавця від 08 липня 2021 року та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка № НОМЕР_1 , АТ «ОТП Банк» вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

Згідно довідки АТ «ОТП БАНК» від 12 липня 2021року № F00-1/59, ОСОБА_1 має у Банку відкритий зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в гривні. (а.с. 5)

Частинами першою, третьою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено максимальний розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника з врахуванням положень ч. 3 цієї статті, згідно з якою розмірусіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що законом визначено як перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, так і граничні розміри відрахувань із тих виплат боржника, на які може бути звернено стягнення та, відповідно, накладено арешт виконавцем.

Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Аргументи апеляційної скарги, поданої Центральним відділом ДВС в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак

/повний текст постанови суду виготовлений 28 лютого 2022 року/