Рішення

від 15.02.2022 по справі 695/1750/13-ц

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1750/13-ц

номер провадження 2/695/47/22

16 лютого 2022 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участі

секретаря Оніщенко Н.В.

позивача за первісним позовом,

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом,

відповідача за зустрічним позовом, адвоката Гончара С.М.

представників відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом, адвокатів Сизька Б.Б., Хорошого І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в березні 2012р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя.

Позовна заява ОСОБА_1 , з урахуванням усіх уточнених позовних вимог, мотивована тим, що вона разом із відповідачем з вересня 1991р. перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився їх син ОСОБА_4 .

Спільне життя у позивача та відповідача не склалось, у зв`язку з чим сторони в лютому 2012р. фактично припинили шлюбні відносини. За час спільного проживання сторони займалися підприємницькою діяльністю, задля якої набули у власність 52 транспортні засоби, зокрема причепи та напівпричепи, сідлові тягачі, самоскиди, перелік яких наведений у позовній заяві.

Крім того, перебуваючи у шлюбі сторони придбали житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площадку АТП з наступними будівлями: диспетчерська А1, водонагрівальня В, вбиральня Г, навіс К та земельну ділянку по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110400000 030030025, яка в подальшому була розділена на дві земельні ділянки за наступними кадастровими номерами 7110400000:03:003:0061 та 7110400000:03:003:0062, а також набули у власність житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Враховуючи норми СК України позивач за первісним позовом вважає майно, яке було набуте в період спільного проживання із відповідачем за первісним позовом, об`єктом права спільної сумісної власності, який належить сторонам по справі, виходячи з принципу рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності.

При цьому позивач за первісним позовом просить розподілити спільне майно шляхом наведеного нею варіанту розподілу та визнати за нею право власності на 18 транспортних засобів, перелік яких наданий позивачем, загальною вартістю 1877038.12 грн., яка визначена на основі висновку експертів за результатами проведення комплексної судової автотоварознавчої, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 15.01.2016р. за №1584/1587/14-23, 1074-1130/15-23.

Крім того просила визнати за собою право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер 7110400000 080040172 та житловий будинок з мансардою та підвалом, загальною площею 195.50 кв. м., що знаходяться по АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 просить визнати за собою площадку АТП з наступними будівлями диспетчерська А1, водонагрівальня В, вбиральня Г, навіс К та земельну ділянку з кадастровим 7110400000:03:003:0061, що знаходяться по АДРЕСА_2 .

У свою чергу відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 позивач просить залишити 22 транспортних засоби, перелік яких наданий позивачем, загальною вартістю 2223919.12 грн., вартість яких визначено на основі вказаної експертизи, а також житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000:03:003:0062, що знаходяться по АДРЕСА_2 .

Крім того позивач вказує, що за період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі останні на рахунок АСМАП внесли грошові кошти в сумі 42246.40 коп., що також є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому позивач за первісним позовом просить стягнути із відповідача за первісним позовом компенсацію половини внесених грошових коштів в розмірі 21123 грн. 20 коп..

Окрім вказаного, ОСОБА_1 наполягає, що за період судового розгляду справи відповідач за первісним позовом відчужив ряд транспортних засобів, а тому він повинен сплатити на її користь половину вартості від вказаних відчужених транспортних засобів в розмірі 522837.73 грн..

Також за підрахунками позивача за первісним позовом частка відповідача ОСОБА_2 у спільному майні подружжя буде більшою на 111 грн., а тому позивач просить суд стягнути із відповідача грошову компенсацію в сумі 55.50 грн.

У липні 2013 ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, яка мотивована тим, що сторони дійсно з вересня 1991р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний в літку 2012р.. За час шлюбу сторонами по справі було набуто спільне майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML350, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 . Також для благоустрою збудованого будинку по АДРЕСА_1 було придбано майно, а саме меблі, побутова техніка, сходи в підвал та на другий поверх будинку, акваріум та інші речі, перелік яких наведено у позовній заяві.

При цьому ОСОБА_2 наполягав, що наведений ОСОБА_1 перелік автомобілів був придбаний саме для ведення його підприємницької діяльності, в ході ведення якої він укладав договори позики та віддавав вказані автомобілі в заставу з метою забезпечення належного виконання взятих боргових зобов`язань. Однак, у зв`язку з настанням всесвітньої фінансової кризи майже повністю занепав ринок автомобільних послуг та вантажних перевезень. Внаслідок вказаних обставин виник борг на загальну суму 5429 800 грн., а тому деякі транспортні засоби були передані позикодавцям в рахунок погашення вказаного боргу.

Також позивач за зустрічним позовом вказував, що придбані ним автомобілі для ведення підприємницької діяльності та земельна ділянка з відповідними господарськими будівлями по АДРЕСА_2 не є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та не підлягають поділу, оскільки майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того вказані автомобілі були придбані за особисті кошти ОСОБА_2 ..

За цих підстав позивач за зустрічним позовом просить поділити вказане майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя визнавши за ним та за відповідачем право власності по 1/2 житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , а також по 1/2 житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Крім того просить визнати за собою право власності на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML350, д.н.з. НОМЕР_1 , а за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , а також просив провести розподіл наведеної у позовній заяві побутової техніки, меблів, сходів та акваріуму.

В подальшому позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала до суду заперечення проти зустрічного позову, у якому проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечувала та вказувала, що матеріали справи не містять жодних відомостей щодо наявності будь-яких обтяжень з приводу вказаної ОСОБА_2 застави автомобілів, як і не містять належних доказів наявності заборгованості ОСОБА_2 про які останній вказує. Крім того, ОСОБА_2 реєстрував вказані автомобілі як за фізичною особою, відповідних звітів до Золотоніської ОДПІ про транспортні засоби, які використовуються фізичною особою підприємцем не подавав, доказів придбання вказаних автомобілів тільки за свої, особисті кошти, не надав. Крім того відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом вчиняє дії з переховування майна, безпідставно знімає транспортні засоби із обліку, передає їх у володіння інших осіб, що свідчить про наміри останнього ухилитися від поділу майна подружжя та приховати його.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , адвокат Хороший І.В. надав суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 у якому заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 наполягаючи на тому, що наведені нею транспортні засоби, окрім автомобілів Mercedes-Benz ML350, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , були придбані ним виключно з метою здійснення підприємницької діяльності, більше того більша частина вказаних автомобілів була передана іншим особам в рахунок погашення боргів. Вважав, що лише житлові будинки та земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 були придбані сторонами за спільні кошти та підлягають поділу. Решта майна була придбана ОСОБА_2 за кошти від зайняття ним підприємницької діяльності та для ведення останньої. За таких підстав вказане майно не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Просив також врахувати боргові зобов`язання ОСОБА_2 та те, що позивач за первісним позовом просить виділити їй значну кількість саме тих автомобілів, які ним були передані іншим особам в рахунок погашення вказаних боргів. Окрім того ОСОБА_1 просить провести розподіл транспортних засобів, які були пошкоджені в ДТП або які фізично не придатні до використання, знаходяться в непридатному стані чи продані як металобрухт. За таких підстав проведення грошової компенсації транспортних засобів неможливо, оскільки останні їх вартість вираховувалась виходячи із ринкової вартості без врахування їх придатності та фактичного стану. З таких підстав, на думку представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 необґрунтовано, без будь-яких належних доказів, виключно на власний розсуд визначає вартість майна, та проводить його розподіл на свою користь без будь-яких на те правових підстав.

У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Гончар С.М. позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на його задоволенні, проти задоволення зустрічного позову заперечували вказуючи підстави, аналогічні підставам, що вказані у їх позовній заяві та запереченнях на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, адвокати Сизько Б.Б. та Хороший І.В. проти задоволення первісного позову заперечували з тих же підстав, що вказані у зустрічній позовній заяві та запереченні на первісний позов. При цьому представник відповідача за первісним позовом, адвокат Сизько Б.Б. стверджував, що мирова угода, що була укладена між сторонами та ухвалу про затвердження якої скасував суд апеляційної інстанції, діє та повинна бути врахована сторонами при розподілі майна подружжя.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань суду не надав.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що розгляд справи можливо здійснювати за відсутності третьої особи по справі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_3 від 20.09.1991р.) сторони по справі 20.09.1991р. зареєстрували шлюб в Мітлинецькій сільській раді Гайсинського району Вінницької області, про що складено запис за №9.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_4 від 05.02.1993р.) у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

06.03.2012 р. ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя. Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу були виділені у самостійне провадження.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2012р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Крім того, ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р. була затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , який ухвалою суду від 06.07.2012р. був залучений до справи у якості співвідповідача.

Вказаною мировою угодою сторони по справі провели розподіл спільно нажитого майна подружжя, зокрема житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , земельної ділянки по АДРЕСА_2 , автомобілів Mercedes-Benz ML350, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , а також здійснили поділ вантажних автомобілів, причепів та напівпричепів, що наведені у вказаній мировій угоді в кількості 41 шт.

При цьому сторони визначили, що Золотонський МРЕЕВ має провести перереєстрацію вказаних автомобілів що виділялись у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 із майна ОСОБА_2

01.02.2013р., тобто більше ніж через сім місяців після затвердження мирової угоди, після набрання ухвали законної сили, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р. та просив направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23.04.2013р. ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р. про визнання мирової угоди сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про поділ майна скасовано, справу направлено до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

У липні 2013р. ОСОБА_2 подав до суду вказану вище зустрічну позовну заяву у якій просив об`єднати в одному провадженні даний позов із первісним позовом ОСОБА_1 .. Ухвалою суду від 11.07.2013р. вказану позовну заяву прийнято до сумісного розгляду.

Ухвалою Золотоніського суду Черкаської області від 28.08.2014р. до участі в справі було залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом, як володільця транспортного засобу Iveco Turbo Dally, д.н.з. НОМЕР_5 , який він придбав на прилюдних торгах, які здійснювались Черкаською філією ТОВ «Укрспецторг Групп».

15.03.2016р. ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності батьків і дитини та поділ спільного майна та ухвалою суду від 15.03.2016р. його було виключено з числа відповідачів за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ..

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2019р. позовну заяву ОСОБА_4 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності батьків і дитини та поділ спільного майна залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Вирішуючи позовні вимоги сторін по справі суд бере до уваги наступні докази.

Як вбачається з договору купівлі-продажу будинку від 09.02.2004р., державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.01.2008р., серії ЯЕ №633210 (Т.1 стор., 21, 22) ОСОБА_2 придбав будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_2 на підставі рішення Золотоніської міської ради від 19.02.2004р. за №52-25-24 набув у власність земельну ділянку площею 0.1000 га, кадастровий номер 7110400000 08 0040172, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_2 на вказаний вище будинок з мансандрою, підвалом та погрібом, за адресою АДРЕСА_1 стверджується також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, що видана Золотоніським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 02.03.2012, № витягу 33363775 (Т.1 стор. 26).

Як вбачається із договору купівлі продажу від 05.07.2002р. (Т. 1 стор. 23) ОСОБА_2 придбав площадку АТП з будівлями: диспетчерська А1, клуб - А1», гараж Б, водонагрівальня В, вбиральня Г, кавіс Д, К, стоянка для ремонту-1, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2002 р. (Т.6, стор. 6) ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 нежилі приміщення - клуб А1», навіс Д, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з даними державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №141578 (Т.1, стор. 20) ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.04.2007 року №1271 набув у власність земельну ділянку площею 0,5610 га, кадастровий номер 7110400000 03003 0025 що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

У подальшому ОСОБА_2 , після вступу в законну силу ухвали Золотонічького міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р. про затвердження мирової угоди, вказану земельну ділянку площею 0,5610 га, кадастровий номер 7110400000 03003 0025 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 розділив на дві земельні ділянки площами 0.2805 га з кадастровими номерами 7110400000:03:003:0061 та 7110400000:03:003:0062, що стверджується доданими державними актами на право власності на земельну ділянку (Т. 3, стор. 162, 163).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, що складений Золотоніським виробничим відділком комунального підприємства « Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», № витягу 32804787 від 10.01.2012р. (Т. 3, стор. 243) ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2011, є власником будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Золотоноша, Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського районів від 12.03.2014, за №125 (Т. 4, стор. 110-115) за ОСОБА_2 були зареєстровані 53 транспортних засобів, серед яких сідлові тягачі, причепи та напівпричепи, д.н.з., № свідоцтв, марка, рік випуску, колів, номер кузова, шасі яких наведено в переліку.

Аналогічний перелік транспортних засобів, які належали ОСОБА_2 наведений Золотоніським ВРЕВ УДАІ УМВС у листі 06.03.2012р. за №131 (Т. 1, стор. 33-39).

Відповідно до листа Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, від 27.11.2013р., за №1/8-2/7282 (Т. 4, стор. 74), Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України повідомила про те, що до системи МДП була внесена ФОП ОСОБА_2 05.04.2005р. фінансова гарантія, яка склала 42246.50 грн..

Надаючи правову оцінку вимогам сторін, їх доводам та запереченням, суд зазначає наступне.

Щодо нерухомого майна.

Відповідно дозмісту ст.,ст.12,13,76,81ЦПК України,судслухає цивільнісправи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1ст. 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено вст.24 Сімейного кодексу України.

Статтею 22КпШС України,який бувчинним начас придбаннявказаної площадкиАТП,майно,нажите подружжямза часшлюбу,є йогоспільною сумісноювласністю.Кожен зподружжя маєрівні прававолодіння,користування ірозпорядження циммайном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

За визначенням ч. 2 ст. 3 СК України (який набрав чинності в 2004 р., тобто діяв на час придбання більшості майна подружжя та діяв на час розірвання шлюбу та вирішення даного спору по суті) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 60 СК Українипередбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Таким чином позивач та відповідач мають право при поділі майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, отримати рівні частини вказаного майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 372 ЦК Українимайно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Як зазначалось вище за загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору були не інтереси сім`ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов`язані із сімейними. При цьому, не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Варто також зауважити, що за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Поділ майна, що є об`єктом права сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, що передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 71 СК України, або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди, присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статті 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.

Отже, поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

При цьому суд наголошує, що статтею 13 ЦПК України закріплений принцип диспозитивності, як один із головних принципів цивільного судочинства, який зводиться до того, що суд здійснює розгляд справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Отже, враховуючи вказані вище докази, суд вважає доведеними, що земельна ділянка та житловий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1 , АТП з будівлями, за виключенням тих будівель, що були відчужені за час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу та дві земельні ділянки по АДРЕСА_2 , а також житловий будинок по АДРЕСА_3 є спільним майном подружжя.

При цьому дві земельні ділянки по АДРЕСА_2 хоча й були розділені на підставі діючої мирової угоди про розподіл майна подружжя, однак вони походять від земельної ділянки, що була набута в період шлюбу сторін, а отже є спільним майном подружжя.

При цьому провести запропонований ОСОБА_1 поділ майна подружжя є неможливим, з огляду на різну вартість такого майна, його технічний стан, придатність для користування, тощо. При цьому суд зауважує, що компенсація співвласникові за майно, право власності на яке він позбавляється, можливе тільки за його згодою. Однак такої домовленості сторони за більше ніж дев`ять років не досягли.

Будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не є співмірним із будинком, що знаходиться в АДРЕСА_3 ні за загальною площею, ні за придатністю до використання, ні за ринковою вартістю.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги один одного не визнають, доводи заперечують та спільної домовленості не досягають, а жодна із сторін ніяких дій, які спрямовані на отримання грошової компенсації не здійснила, суд керуючись вказаною вище Постановою Пленуму Верховного суду України №11, ст. 71 СК України та ст. 365 ЦК України визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За таких обставин, в частині розподілу вказаного нерухомого майна задоволенню підлягають саме зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , які відповідають нормам наведеного вище законодавства.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18)

Разом із тим доводи ОСОБА_2 щодо придбання ним іншого майна, а саме: приміщення АТП та двох земельних ділянок по АДРЕСА_2 за рахунок коштів із підприємницької діяльності та особистих коштів не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 318/1863/17 відмовив у задоволенні касаційної скарги фізичної особи-підприємця, який наполягав, що частина майна, придбана ним як підприємцем, не є спільним майном подружжя. Верховний Суд вказав, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно зі ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Системний аналіз статей 57, 60, 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи - підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними.

Отже, майно фізичної особи - підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичною особою - підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу. Проте за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №279/6459/14-ц від 19-го лютого 2020 року.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували набуття спірного майна за рахунок коштів відповідача як підприємця, тобто за його особисті кошти, розмір цих коштів та джерело їх походження.

При цьому суд зауважує, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 також є фізичною особою-підприємцем, що стверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (Т. 2, стор. 240), займалася активною підприємницькою діяльністю, отримувала кредити для ведення підприємницької діяльності, придбання транспортних засобів, надавала послуги з перевезення вантажів, що стверджується відповідними доказами (Т. 2, стор. 9-32).

За таких обставин судом встановлено, що обидві сторони по справі займалися підприємницькою діяльністю, і така діяльність здійснювалась саме в інтересах сім`ї.

За такихобставин,доводи ОСОБА_2 про те,що спірнемайно,набуте зайого особистікошти зарахунок підприємницькоїдіяльності,є необґрунтованими,оскільки останнійпрезумпцію спільностіправа власностіподружжя навказане майноне спростував.

Отже, спірне майно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, оскільки сторони його набули під час шлюбу та за спільні сумісні кошти внаслідок спільної праці подружжя, й воно підлягає поділу у рівних частках, виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.

Належних доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.

Щодо рухомого майна.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить визнати 52 транспортні засоби, а також провести їх розподіл шляхом виділення їй в натурі та визнання за нею право власності на 18 транспортних засобів та за ОСОБА_2 22 транспортні засоби. При цьому ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 зняв з реєстрації та відчужив ряд транспортних засобів у період після постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди, яка набрала законної сили доки не була скасована судом апеляційної інстанції за заявою того ж ОСОБА_2 .. За таких підстав просить стягнути із ОСОБА_2 половину вартості проданого майна в сумі 522837.73 грн.

ОСОБА_2 заперечує проти такого розподілу вказуючи, що ряд транспортних засобів йому вже не належать, оскільки були передані в рахунок погашення боргів, ряд транспортних засобів не придатні для використання, розібрані на запасні частини чи металобрухт, були в ДТП, тощо, а тому такий розподіл є неможливим. Крім того вказані транспортні засоби були набуті саме ОСОБА_2 за його особисті кошти за рахунок підприємницької діяльності, а тому є його особистим майном.

Надаючи правову оцінку таким обставинам, суд зазначає, що підстави вважати, що вказані транспортні засоби набуті за особисті кошти за рахунок підприємницької діяльності ОСОБА_2 відсутні, оскільки останній презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно належними доказами не спростував.

Матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать, що обидві сторони займалися підприємницькою діяльністю в інтересах сім`ї. А тому, з урахуванням зазначених вище обставин щодо майна фізичної особи підприємця, суд відкидає вказані доводи ОСОБА_2 ..

Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про перебування транспортних засобів в заставі в рахунок погашення кредитних договорів (Т. 1, стор. 92-213), оскільки надані суду договори позики та застави свідчать, що термін виконання вказаних договорів ще на час подання позову до суду про розподіл майна подружжя закінчився, однак позикодавці не звертали стягнення на вказані у договорах застави автомобілі та останні продовжують перебувати у власності ОСОБА_2 ..

Відповідні дані про обтяження вказаних транспортних засобів у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а наявність доручень на користування вказаними автомобілями іншими особами зазначених вище висновків не спростовує.

Згідно наданих суду доказів, зокрема відповідного листа Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Золотоноша, Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського районів від 12.03.2014р. за №125 (Т.4, стор. 110-115), всі наведені транспортні засоби були придбані в період шлюбу.

За таких підстав суд вважає такі доводи ОСОБА_2 намаганням приховати відповідні автомобілі з метою уникнення їх поділу.

Враховуючи вказане та зазначені вище обставини суд вважає, що наведений ОСОБА_1 перелік транспортних засобів є спільним майном подружжя за виключенням наступних транспортних засобів:

1. КАМАЗ 55102, (1985), Синій, № шасі 5320229352, д.н.з. НОМЕР_6 , № свідоцтва НОМЕР_7 від 11,04,2009, який 02.02.2013р. тобто в період дії мирової угоди , було знято з обліку для реалізації 02.02.2013р. ОСОБА_6 ;

2. ГКБ 8551, (1989), Зелений, № шас 16389, д.н.з. НОМЕР_8 , № свідоцтва НОМЕР_9 від

07,09,2007, який 02.02.2013р. тобто в період дії мирової угоди, було знято з обліку для реалізації 02.02.2013р. ОСОБА_6 ;

3. DAF 95XF, (1999), Синій, №шасі НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_11 , № свідоцтва НОМЕР_12 від 06,09,2011, який 12.02.2013р., тобто в період дії мирової угоди було знято з обліку для реалізації13.02.2013р. ОСОБА_7 ;

4. KOGEL SN 24, (2002) Синій, № шасі НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_14 , № свідоцтва НОМЕР_15 від 06,09,2011, який 12.02.2013р., тобто в період дії мирової угоди було знято з обліку для реалізації13.02.2013р. ОСОБА_7 ;

5. VANHOOL.S317,(1991),Чорний, № шасі НОМЕР_16 , д.н.з. НОМЕР_17 , № свідоцтва НОМЕР_18 від 09,02,2005, який 12.02.2013р., тобто в період дії мирової угоди було знято з обліку для реалізації 13.02.2013р. ОСОБА_7 ;

6. IVECO EUROTECH 440E39 (2000) Білий, № шасі НОМЕР_19 , д.н.з. НОМЕР_20 , № свідоцтва НОМЕР_21 від 15,06,2007, який 12.02.2013р., тобто в період дії мирової угоди було знято з обліку для реалізації 13.02.2013р. ОСОБА_7 ;

7. ЗИЛ 431412, (1993) Синій, № шасі НОМЕР_22 , д.н.з. НОМЕР_23 , № свідоцтва НОМЕР_24 від 23,03,2012, який 11.04.2013р. знято з обліку для реалізації;

8. ОДАЗ 885, (1987) Сірий, № шасі 678, д.н.з. НОМЕР_25 , № свідоцтва НОМЕР_26 , від 23,03,2012, який 11.04.2013 знято з обліку для реалізації;

9. DAF 95.430 ATI, (2000), Білий, №шасі НОМЕР_27 , д.н.з. НОМЕР_28 , № свідоцтва НОМЕР_29 від 06,12,2006, який перереєстровано 19.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р.;

10. DAF XF 95.430, (2004) Білий № шасі XLRTE47XS0E632728, д.н.з. НОМЕР_30 , № свідоцтва НОМЕР_31 від 05,08,2010, який перереєстровано 22.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р.;

11. KRONE SDP 27, (2000), Синій, № шасі НОМЕР_32 , д.н.з. НОМЕР_33 , № свідоцтва НОМЕР_34 від 05,08,2010, який перереєстровано 22.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р.;

12. KOGEL.SN 24.(1997). Сірий, № шасі НОМЕР_35 , д.н.з. НОМЕР_36 , № свідоцтва НОМЕР_37 від 09,02,2005, який перереєстровано 22.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р.;

13. MAN F 2000. (2000). Білий, № шасі НОМЕР_38 , д.н.з. НОМЕР_39 , № свідоцтва НОМЕР_40 від 23,08,2005, який перереєстровано 22.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р.;

14. SCHWARZMULLER SPA3/E, (2002), Сірий, № шасі НОМЕР_41 , д.н.з. НОМЕР_42 , № свідоцтва НОМЕР_43 від 12,05,2007, який перереєстровано 22.06.2012р. на ОСОБА_4 (сина сторін по справі) згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2012р., яка вступила в законну силу 18.06.2012р..

Зазначені транспортні засоби на час розгляду справи в суді жодній із сторін по справі не належать, зняті з реєстрації та зареєстровані за іншими особами. Належного рішення суду про скасування такої реєстрації, повернення майна чи інших дій матеріали справи не містять.

За таких підстав вказані транспортні засоби не можуть бути визнані об`єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Разом із тим наступні транспортні засоби:

1. RENAULT MAGNUM, (2001), Білий № шасі НОМЕР_44 , д.н.з. НОМЕР_45 , № свідоцтва НОМЕР_46 від 16,02,2008, який 14.09.2012р. був знятий з реєстрації для реалізації ОСОБА_8 ;

2. KRONE SDP 27, (2000), Синій, № шасі НОМЕР_47 , д.н.з. НОМЕР_48 , № свідоцтва НОМЕР_49 від 16,02,2008, який 14.09.2012р. був знятий з реєстрації для реалізації ОСОБА_8 ;

3. SCHMITZ SKO 24,Білий,(1998) № шасі НОМЕР_50 , д.н.з. НОМЕР_51 , № свідоцтва НОМЕР_52 від 06,04,2011, який 19.02.2013р. був знятий з реєстрації для реалізації ОСОБА_9 ;

4. DAF XF 95.430, (2005) Зелений, № шасі НОМЕР_53 , д.н.з. НОМЕР_54 , № свідоцтва НОМЕР_55 від 04,03,2011, який 19.02.2013р. був знятий з реєстрації для реалізації ОСОБА_10

є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2015р. та рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26.08.2015р. (Т. 6, стор. 103-105) визнано недійсним договір купівлі-продажу сідлового тягача RENAULT MAGNUM, (2001), Білий № шасі НОМЕР_44 , д.н.з. НОМЕР_45 та договору купівлі-продажу напівпричепу KRONE SDP 27, (2000), Синій, № шасі НОМЕР_47 , д.н.з. НОМЕР_48 , що були укладені між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ..

Також рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2015р. та апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2016р. (Т. 6, стор. 108-111) визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля DAF XF 95.430, (2005) Зелений, № шасі НОМЕР_53 , д.н.з. НОМЕР_54 , що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 ..

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.03.2016р. (Т. 6, стор. 112-113) визнано недійсним договір купівлі-продажу напівпричепа SCHMITZ SKO 24,Білий,(1998) № шасі НОМЕР_50 , д.н.з. НОМЕР_51 , що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ..

Таким чином вказані транспортні засоби є об`єктами поділу майна подружжя.

Вирішуючи вказаний спір суд вважає не правовими доводи ОСОБА_1 про можливість реального поділу транспортних засобів між сторонами та стягнення із ОСОБА_2 суми коштів за продані останнім автомобілі.

Як зазначено вище примусове припинення права власності, в тому числі на транспортні засоби, можливо лише згідно зі ст. 365 ЦК України. Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що вказані спірні автомобілі набуті у шлюбі за спільні кошти, є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними і вказана презумпція спільності майна жодною із сторін не спростована.

Коли один з подружжя не вчинив передбачених ч. 5 ст. 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподілні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Оскільки сторони позовні вимоги один одного не визнають, згоди щодо запропонованого позивачем за первісним позовом розподілу майна не досягли, а суд позбавлений можливості позбавити ОСОБА_2 права власності на частину зазначених ОСОБА_1 транспортних засобів, то суд вважає правильним залишити спірні автомобілі у спільній частковій власності сторін, визнавши їх ідеальні частки власності в цьому майні.

Також суд зауважує, що запропонований ОСОБА_1 варіант поділу транспортних засобів також не є співмірним у зв`язку із різними характеристиками транспортних засобів, їх стану, придатності, ринкової вартості, тощо.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відчуження транспортних засобів та стягнення половини вартості такого майна суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 при обрахунку вартості транспортних засобів виходила із висновку експертів за результатами проведення комплексної судової авто товарознавчої, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 15.01.2016 за №1584/1587/14-23, 1074-1130/15-23.

Разом із тим вартість вказаних транспортних засобів здійснювалася на основі ринкової вартості кожного КТЗ станом на 09.07.2012р.. При цьому належних доказів відчуження вказаних транспортних засобів на користь інших осіб за вказані суми матеріали справи не містять.

Окрім того в матеріалах справи наявні докази (Т. 4, стор. 116-126) відповідно до яких транспортні засоби відчужувались на користь інших осіб за сумами значно нижчими від вказаних позивачем коштів.

Окрім того у встановленому законом порядку відчуження вказаних транспортних засобів та їх реєстрація за іншими особами не скасовано.

Отже, в порушення вимог ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст.81 ЦПК України, позивачем не доведено необхідність стягнення вказаних коштів у заявленому нею розмірі.

Вирішуючи вказаний спір суд встановив, що сторони не заперечували проти визнання права власності за ОСОБА_1 - на автомобіль TOYOTA CAMRY, Чорний, № куз НОМЕР_56 , д.н.з. НОМЕР_2 та за ОСОБА_2 - на автомобіль MERCEDES-BENZ ML350, (2007),Чорний № куз НОМЕР_57 , д.н.з. НОМЕР_1 .

За таким підстав, враховуючи досягнення згоди між сторонами по вказаних вимогах, суд визнає право власності за сторонами на вказані автомобілі.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на кошти внесені ОСОБА_2 на рахунок АСМАП в сумі 42246 грн. 40 коп. та компенсацію половини вказаних грошових коштів, суд зазначає наступне.

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) (далі Асоціація) є договірним об`єднанням, яке створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися для роботи, в тому числі в системі МДП, і діє на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів України.

Так учасниками Асоціації можуть бути суб`єкти господарювання всіх форм власності, а також, які мають зареєстровані на них транспортні засоби, ліцензію на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів або пасажирів, визнають Статут Асоціації, сплачують членські внески та інші платежі відповідно до основних принципів діяльності та завдань Асоціації. Всі Учасники Асоціації сплачують членські внески в порядку та розмірах, що розглядаються Радою Асоціації та затверджуються Загальними Зборами (Конференцією) Учасників Асоціації.

Учасники Асоціації зобов`язані вчасно сплачувати членські внески та оплачувати послуги, які надає Секретаріат Асоціації, а також перераховувати кошти у спеціальні фонди Асоціації, що створені за рішенням Загальних Зборів (Конференції) Учасників Асоціації, виконувати інші матеріальні зобов`язання, які випливають з діяльності Асоціації;

Отже, вказані внески були внесені ОСОБА_2 задля ведення підприємницької діяльності, в тому числі ОСОБА_1 . Крім того такі внески мають особливу правову форму, пов`язані із веденням підприємницької діяльності, а тому вони не можуть підлягати стягненню із ОСОБА_2 .

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 щодо розподілу майна, а саме меблі, побутова техніка, сходи в підвал та на другий поверх будинку, акваріум та інші речі, перелік яких наведено у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Зі змісту ст.,ст. 76, 77, 78, 81 ЦПК України вбачається, що обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Предметом доказування є коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті.

Враховуючи принцип безпосередності судового розсліду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Однак ОСОБА_2 не було надано жодних належних доказів обставин придбання вказаного майна, його вартість чи будь-яких характеристик.

Крім того, суду не було надано позивачем жодних доказів ідентифікуючих ознак такого майна, що давало б можливість виокремити його з поміж іншого.

Відтак суд не вбачає законних підстав для включення зазначеного майна до переліку спільної сумісної власності подружжя та не вбачає правових підстав для його поділу між сторонами, оскільки ідентифікуючі ознаки майна, його характеристики та вартсіть суду не відомі та сторонами не надані.

При цьому, при поділі спільного майна подружжя в спорі, суд має застосовувати принцип рівності сторін, що за умов наведених вище є неможливим.

Інші доводи позовних заяв, заперечень сторін по справі не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на судове рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд наголошує на тому, що згаданий варіант розподілу спільного майна подружжя в остаточному підсумку цілком відповідатиме законодавчо закріпленому Законом способу та порядку поділу майна,що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя з урахуванням рівності розміру часток дружини та чоловіка у спільному майні.

З матеріалів справи вбачається, що в ході її розгляду застосовувалися заходи забезпечення позову відносно спірного майна.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 10, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:

Нерухоме майно:

1. Житловий будинок з мансардою та підвалом, загальною площею 195,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Земельна ділянка, площею 0.1000 га, кадастровий номер 7110400000 08 0040172, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. Площадка АТП з наступними будівлями диспетчерська А1, водонагрівальня В, вбиральня Г, навіс К, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_5 . Земельна ділянка, площею 0.2805 га, кадастровий номер 7110400000:03:003:0061, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

5. Земельна ділянка, площею 0.2805 га, кадастровий номер 7110400000:03:003:0062 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

6. Житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 .

Транспортні засоби з наступними ознаками:

Державний номерний знак номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ, дата реєстрації ТЗТЗ (марка, рік випуску, колір, номери агрегатів)Тип кузоваНОМЕР_58 НОМЕР_59 KEEWAY ARN 150, (2007) ,Червоний, № шасі НОМЕР_60 Моторолер-АНОМЕР_61 НОМЕР_62 DAF 95XF430, (2000), Червоний, № шасі НОМЕР_63 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_64 НОМЕР_65 SCHWARZMULLER SPA-3E. (2003). Червоний, № шасі НОМЕР_66 Н/Причіп-Бортовий -ЕCА7500АН РСА729889 09,09,2006DAF 95XF430.(1998).Білий, № куз. НОМЕР_67 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_68 РСА817416 25,09,2006DAF TE 85 WC,(2001), Білий, № куз. НОМЕР_69 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_70 САЕ075616 18,09,2010SCWARZMUELLER SPA-3E,(2002), Сірий, № шасі НОМЕР_71 /Причіп бортовий -ЕСА7470 ВВ САЕ075802 01,10,2010DAF XF 95.430 (2004) Білий , № шасі НОМЕР_72 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_73 САС011854 05,02,2007ZREMB N263, (2002), Сірий, № шас SWZN2630010001615Н/Причіп бортовий -Е75742МА САС102528 23,04,2009КАМАЗ 532130, (1990), Оранжевий, № шасі НОМЕР_74 № куз НОМЕР_75 Автокран 10- 20т-СНОМЕР_76 РСА863230 23,01,2007SCHWARZMULLER SPA-3E. (1995) Чорний, № шас W09X99335SHS09578Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_77 САС085344 08,10,2008IVECO 440E42, (1998), Білий, №шасі НОМЕР_78 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_79 САС085343 08,10,2008KRONE SDP 27, (1998), Сірий, № шас НОМЕР_80 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_2 САК188493 29,10,2011TOYOTA CAMRY,(2007), Чорний, № куз НОМЕР_56 Легковий седан-ВНОМЕР_81 НОМЕР_82 08,10,2008SCHMITZ S 01, (1997), Синій, № шасі НОМЕР_83 /Причіп бортовий -ЕНОМЕР_1 САЕ886796 02,08,2011MERCEDES-BENZ ML350, (2007),Чорний №куз 4JGBB86E27A262171Універсал-ВНОМЕР_84 НОМЕР_85 08,10,2008IVEKO 440 E42, (1997), Білий, № шасі НОМЕР_86 Сідловий тягач-Е06448МА РКС260533 25,07,2001ОДАЗ 9370,(1987) зелений, № шасі НОМЕР_87 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_88 РКС359692 08,05,2004ПФ 01 ФЕРМЕР,(2004), червоний, № шасі НОМЕР_89 Причіп-легковий-ВНОМЕР_90 ЕІС278484 09,02,2005MAN 19.403 FT. (1997) Червоний, № кузова НОМЕР_91 , Сідловий тягач-ЕНОМЕР_92 ЕІС278481 09,02,2005VAN HOOL.3B0040, (1991), сірий, №шасі НОМЕР_93 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_94 ІСС272398 30,07,2005КАМАЗ 55102,(1986) Зелений, , №шасі НОМЕР_95 Самоскид-СНОМЕР_96 САС034579 28,08,2007RENAULT MASCOTT, (2000), Червоний, № шасі НОМЕР_97 Бортовий-СНОМЕР_98 НОМЕР_99 SCHWARZMULLER SPA-3E, (1999), Синій, № шасі НОМЕР_100 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_101 САС060315 27,03,2008DAF TE 95 XF 430. (1999).Зелений, № шасі НОМЕР_102 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_103 САС062835 08,05,2004MERCEDES-BENZ ATEGO, (1999), Синій, № шасі НОМЕР_104 Фургон-СНОМЕР_105 НОМЕР_106 , (1999), Білий № шасі НОМЕР_107 Фургон-СНОМЕР_108 НОМЕР_109 MERCEDES-BENZ 902KA, (2002) Зелений, № кузов НОМЕР_110 Фургон мало тон нажний- ВНОМЕР_111 САС073338 08,07,2008ГКБ 8350, (1985),ЗеленийПричіп бортовий - Е17840МА САС073363 09,07,2008ГКБ 8350, (1983), СірийПричіп самоскид-ЕНОМЕР_112 ЕІС278483 09,02,2005КАМАЗ 54112,(1988),Зелений, № шасі НОМЕР_113 Сідловий тягач-Е12652МА САС075721 24,07,2008ГКБ 8527, (1986), ЗеленийПричіп самоскид - ЕНОМЕР_6 САС102438 11,04,2009КАМАЗ 55102, (1985), Синій, № шасі НОМЕР_114 Самоскид-СНОМЕР_115 САС060413 29,03,2008MERCEDES-BENZ 616CDI, (2003) Білий № шасі НОМЕР_116 Фургон-С14444МА РКС292993 14,01,2003ЛТ191, (1992 ), Сірий, № шасі 1112,Н/Причіп бортовий -Е НОМЕР_45 САС056850 16,02,2008RENAULT MAGNUM, (2001), Білий № шасі НОМЕР_44 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_48 САС056854 16,02,2008KRONE SDP 27, (2000), Синій, № шасі НОМЕР_47 Н/Причіп бортовий -ЕСА2210 ХР САЕ496568 06,04,2011SCHMITZ SKO 24,Білий,(1998) № шасі НОМЕР_50 Н/Причіп-Фургон ізотерм-ЕНОМЕР_54 САЕ439228 04,03,2011DAF XF 95.430, (2005) Зелений № шасі XLRTE47XS0E668211Сідловий тягач-Е

Поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом визнання права власності:

за ОСОБА_1 - на автомобіль TOYOTA CAMRY, Чорний, № куз НОМЕР_56 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

за ОСОБА_2 - на автомобіль MERCEDES-BENZ ML350, (2007),Чорний № куз НОМЕР_57 , д.н.з. НОМЕР_1 .

Поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом визнання ідеальних часток та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 (одній другій) за кожним на наступне майно:

Нерухоме майно:

1. Житловий будинок з мансардою та підвалом, загальною площею 195,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Земельна ділянка, площею 0.1000 га, кадастровий номер 7110400000 08 0040172, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. Площадка АТП з наступними будівлями диспетчерська А1, водонагрівальня В, вбиральня Г, навіс К, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_5 . Земельна ділянка, площею 0.2805 га, кадастровий номер 7110400000:03:003:0061, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

5. Земельна ділянка, площею 0.2805 га, кадастровий номер 7110400000:03:003:0062 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

6. Житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 .

Транспортні засоби з наступними ознаками:

Державний номерний знак номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ, дата реєстрації ТЗТЗ (марка, рік випуску, колір, номери агрегатів)Тип кузоваНОМЕР_58 НОМЕР_59 KEEWAY ARN 150, (2007) ,Червоний, № шасі НОМЕР_60 Моторолер-АНОМЕР_61 НОМЕР_62 DAF 95XF430, (2000), Червоний, № шасі НОМЕР_63 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_64 НОМЕР_65 SCHWARZMULLER SPA-3E. (2003). Червоний, № шасі НОМЕР_66 Н/Причіп-Бортовий -ЕCА7500АН РСА729889 09,09,2006DAF 95XF430.(1998).Білий, № куз. НОМЕР_67 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_68 РСА817416 25,09,2006DAF TE 85 WC,(2001), Білий, № куз. НОМЕР_69 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_70 САЕ075616 18,09,2010SCWARZMUELLER SPA-3E,(2002), Сірий, № шасі НОМЕР_71 /Причіп бортовий -ЕСА7470 ВВ САЕ075802 01,10,2010DAF XF 95.430 (2004) Білий , № шасі НОМЕР_72 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_73 САС011854 05,02,2007ZREMB N263, (2002), Сірий, № шас SWZN2630010001615Н/Причіп бортовий -Е75742МА САС102528 23,04,2009КАМАЗ 532130, (1990), Оранжевий, № шасі НОМЕР_74 № куз НОМЕР_75 Автокран 10- 20т-СНОМЕР_76 РСА863230 23,01,2007SCHWARZMULLER SPA-3E. (1995) Чорний, № шас W09X99335SHS09578Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_77 САС085344 08,10,2008IVECO 440E42, (1998), Білий, №шасі НОМЕР_78 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_79 САС085343 08,10,2008KRONE SDP 27, (1998), Сірий, № шас НОМЕР_80 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_81 САС085345 08,10,2008SCHMITZ S 01, (1997), Синій, № шасі НОМЕР_83 /Причіп бортовий -ЕНОМЕР_84 САС085342 08,10,2008IVEKO 440 E42, (1997), Білий, № шасі НОМЕР_86 Сідловий тягач-Е06448МА РКС260533 25,07,2001ОДАЗ 9370,(1987) зелений, № шасі 144684Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_88 РКС359692 08,05,2004ПФ 01 ФЕРМЕР,(2004), червоний, № шасі НОМЕР_89 Причіп-легковий-ВНОМЕР_90 ЕІС278484 09,02,2005MAN 19.403 FT. (1997) Червоний, № кузова НОМЕР_91 , Сідловий тягач-ЕНОМЕР_92 ЕІС278481 09,02,2005VAN HOOL.3B0040, (1991), сірий, №шасі НОМЕР_93 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_94 ІСС272398 30,07,2005КАМАЗ 55102,(1986) Зелений, , №шасі НОМЕР_95 Самоскид-СНОМЕР_96 САС034579 28,08,2007RENAULT MASCOTT, (2000), Червоний, № шасі НОМЕР_97 Бортовий-СНОМЕР_98 НОМЕР_99 SCHWARZMULLER SPA-3E, (1999), Синій, № шасі НОМЕР_100 Н/Причіп бортовий -ЕНОМЕР_101 САС060315 27,03,2008DAF TE 95 XF 430. (1999).Зелений, № шасі НОМЕР_102 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_103 САС062835 08,05,2004MERCEDES-BENZ ATEGO, (1999), Синій, № шасі НОМЕР_104 Фургон-СНОМЕР_105 НОМЕР_106 , (1999), Білий № шасі НОМЕР_107 Фургон-СНОМЕР_108 НОМЕР_109 MERCEDES-BENZ 902KA, (2002) Зелений, № кузов НОМЕР_110 Фургон мало тон нажний- ВНОМЕР_111 САС073338 08,07,2008ГКБ 8350, (1985),ЗеленийПричіп бортовий - Е17840МА САС073363 09,07,2008ГКБ 8350, (1983), СірийПричіп самоскид-ЕНОМЕР_112 ЕІС278483 09,02,2005КАМАЗ 54112,(1988),Зелений, № шасі НОМЕР_113 Сідловий тягач-Е12652МА САС075721 24,07,2008ГКБ 8527, (1986), ЗеленийПричіп самоскид - ЕНОМЕР_6 САС102438 11,04,2009КАМАЗ 55102, (1985), Синій, № шасі НОМЕР_114 Самоскид-СНОМЕР_115 САС060413 29,03,2008MERCEDES-BENZ 616CDI, (2003) Білий № шасі НОМЕР_116 Фургон-С14444МА РКС292993 14,01,2003ЛТ191, (1992 ), Сірий, № шасі 1112,Н/Причіп бортовий -Е НОМЕР_45 САС056850 16,02,2008RENAULT MAGNUM, (2001), Білий № шасі НОМЕР_44 Сідловий тягач-ЕНОМЕР_48 САС056854 16,02,2008KRONE SDP 27, (2000), Синій, № шасі НОМЕР_47 Н/Причіп бортовий -ЕСА2210 ХР САЕ496568 06,04,2011SCHMITZ SKO 24,Білий,(1998) № шасі НОМЕР_117 /Причіп-Фургон ізотерм-ЕНОМЕР_54 САЕ439228 04,03,2011DAF XF 95.430, (2005) Зелений № шасі XLRTE47XS0E668211Сідловий тягач-Е

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даного рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Середа Л.В.