Постанова

від 01.03.2022 по справі 300/3566/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 рокум.ЛьвівСправа № 300/3566/21 пров. № А/857/22569/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівУлицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Логістик» щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт,-

В С Т А Н О В И В:

16.07.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Ріо-Логістик» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки) № 234246 від 11.05.2021р. про застосування адміністративно-господарського штрафу; стягнути з відповідача понесені судові витрати (Т.1, а.с.2-10).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021р. адміністративний позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 234246 від 11.05.2021р. про застосування адміністративно-господарського штрафу; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2270 грн. (Т.1, а.с.133-137).

Згідно додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021р. заяву ТзОВ «Ріо-Логістик» задоволено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6400 грн. (Т.1, а.с.147-150).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки), яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.157-165).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022р. апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021р. в адміністративній справі № 300/3566/21 залишено без задоволення, а вказане рішення суду без змін; понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладені на апелянта Державну службу України з безпеки на транспорті (Т.1, а.с.230-240).

17.02.2022р. на адресу апеляційного суду за допомогою засобів електронного зв`язку надійшла заява позивача ТзОВ «Ріо-Логістик» (підписана із застосуванням кваліфікованого електронного підпису) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на його користь понесені витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 2966 грн. (Т.1, а.с.241-244).

У відповідь на вказану заяву Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки направила за допомогою засобів електронного зв`язку до апеляційного суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (Т.2, а.с.5-9).

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.252, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність і обґрунтованість заяви ТзОВ «Ріо-Логістик» та необхідність вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи, про що слід винести додаткову постанову.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді апеляційної інстанції від адвоката Булавинця М.М. у вигляді правового аналізу апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, підготовки відзиву на апеляційну скаргу, участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Звідси, надані послуги не дублюють одна одну, мали вплив на хід розгляду справи та потребували спеціальних професійних навиків.

На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом позивачем представлено договір № б/н від 25.05.2021р. про надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат Булавинець М.М. зобов`язався надавати ТзОВ «Ріо-Логістик» правову допомогу по захисту інтересів клієнта (Т.1, а.с.143 і на звороті).

Пунктом 3.1. цього договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду, яка включає в себе понесені адвокатом витрати і гонорар за надані послуги. Обчислення гонорару здійснюється у формі погодинної оплати (1000 грн. з годину, окрім участі в судовому засіданні, вартість якої становить 2000 грн.) згідно підписаного сторонами акту про надання правової допомоги.

Згідно Акту від 16.02.2022р. про надання правничої допомоги розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг)) винагорода адвоката складає 2966 грн., що включає в себе:

юридичний аналіз апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, подання відзиву на зазначену апеляційну скаргу тривалістю 2,2 години за ставкою 1000 грн. за год. загальною вартістю 2333 грн.;

участь в судовому засіданні апеляційного суду від 16.02.2022р. тривалістю 0,19 год. за ставкою 2000 грн. за год. загальною вартістю 633 грн. (Т.1, а.с.245).

Оплата наданих послуг здійснена позивачем в повному обсязі, що стверджується платіжним дорученням № 1420 від 16.02.2022р. (Т.1, а.с.246).

Також в матеріалах справи наявний ордер серії АТ № 1020611 від 10.02.2022р., оформлений адвокатом Булавинцем М.М. на представництво інтересів позивача у Восьмому апеляційному адміністративному суді (Т.1, а.с.210).

Із змісту згаданих документів однозначно та чітко убачається, що останні стосуються правової допомоги, наданої позивачу під час розгляду апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021р. в адміністративній справі № 300/3566/21. Аналіз цих документів дозволяє чітко та однозначно визначити обсяг наданої правової допомоги, кількість годин, витрачених для їх надання, а також їхню вартість.

Надані послуги передбачені умовами договору про надання правової допомоги, заявлені витрати є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору.

Отже, представлені суду апеляційної інстанції матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме під час апеляційного розгляду адміністративної справи № 300/3566/21.

Окрім цього, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в своєму клопотанні не навела жодного вагомого аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Натомість, покликаючись на численну судову практику і норми діючого законодавства, відповідачем не вказано чітких і конкретних доводів щодо завищення суми витрат на правову допомогу в розрізі розглядуваної справи.

Також чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Резюмуючи викладене, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді вивчення та правового аналізу апеляційної скарги, направлення відзиву на апеляційну скаргу, участь адвоката в судовому засіданні.

Таким чином, в порядку п.3 ч.1 ст.252 КАС України належить винести додаткову постанову з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань апелянта Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2966 грн.

Керуючись ст.ст.139, 143, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.252, ч.3 ст.268, ст.310, ч.2 ст.313, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Логістик» щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи № 300/3566/21.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Логістик» (юридична адреса: 77300, Івано-Франківська обл., м.Калуш, вул.Богдана Хмельницького, буд.96; код ЄДРПОУ 36609370) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м.Київ, просп.Перемоги, буд.14; код ЄДРПОУ 39816845) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2966 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 04.03.2022р.