Рішення

від 28.02.2022 по справі 198/50/22

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/50/22

провадження № 2/0198/52/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Ткаченко Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва Олена Леонідівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, зазначаючи в обґрунтування позову, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212, площею 12,388 га, яка належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 075249 від 19.09.2002.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новоіванівської сільради Юр`ївського району Дніпропетровської області 28.12.2001 за реєстровим номером 08, за яким померла заповідала ОСОБА_1 все належне їй на момент смерті майно.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у справі № 198/107/21 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак при зверненні позивачки для отримання свідоцтва про право на спадщину нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії через невідповідність посвідчувального напису на заповіті вимогам нормативних актів та через невідповідність відомостей про земельну ділянку в державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в правовстановлюючому документі. Зокрема, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212 зареєстровано не за померлою, а за державою.

Однак, ОСОБА_1 вважає недоліки дублікату заповіту, зазначені у відмові нотаріуса, занадто формальними порушеннями форми посвідчення, що не тягнуть за собою недійсність або нікчемність заповіту, а реєстрацію права державної власності на земельну ділянку - такою, що здійснена без правових підстав.

Виходячи з викладеного, позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку та змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212, площею 12,388 га, в порядку спадкування за заповітом та скасування державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку.

Ухвалою від 08.02.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

В підготовчому провадженні за клопотанням позивачки витребувано докази - копію заповіту ОСОБА_2 .

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилась, проте надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, при цьому позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, в поданій на адресу суду заяві просив розглядати справу за відсутності представника відповідача, проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва О.Л. в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, про розгляд справи повідомлена належним чином, пояснень на позов не надавала.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, беручи до уваги визнання позову відповідачем, вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ДП № 075249, виданого Новоіванівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 19.09.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5720, ОСОБА_2 належала земельна ділянка (пай № НОМЕР_1 ) площею 12,388 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоіванівської сільради (а.с. 10).

До моменту видачі державного акта право на земельну частку (пай № НОМЕР_1) в КСП «Красноармієць» належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату ДП № 0074037 (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Новоіванівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 04.06.2004 (а.с. 9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новоіванівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 28.12.2001 за реєстровим номером 08, за яким заповідала ОСОБА_3 належне їй на підставі сертифікату серії ДП № 0074037 право на земельну частку (пай) в КСП «Красноармієць», а також все її майно, де б воно не було та з чого б не складалось, та взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом вона матиме право (а.с. 19, 46).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 04.02.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 8).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадщина, на яку претендує позивачка, відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі ст.ст. 1217, 1218, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Отже, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом, оскільки відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України обов`язковою умовою реалізації спадкових прав спадкоємцем, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем, є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Наслідком невчинення таких дій є пропущення строку для прийняття спадщини.

Звернувшись до приватного нотаріуса Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`євої О.Л. з заявою про прийняття спадщини, 11.01.2021 позивачка отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини, однак рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у справі № 198/107/21 їй визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та встановлено той факт, що на момент смерті разом з ОСОБА_2 не були зареєстровані та не проживали інші особи, а із заявою про прийняття спадщини жоден з інших спадкоємців не звертався.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 на момент прийняття рішення являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Після набрання судовим рішенням законної сили позивачка знову звернулась до приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`євої О.Л. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на землю, однак 05.10.2021 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії через невідповідність посвідчувального напису на заповіті вимогам нормативних актів, якими врегульовано порядок посвідчення заповіту, та через невідповідність відомостей про земельну ділянку в державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, що посвідчує речове право на неї (а.с. 28-29).

Так, підставами для відмови стало те, що:

- у виданому Юр`ївською селищною радою дублікаті заповіту, посвідченого Нововіванівською сільрадою Юр`ївського району Дніпропетровської області 28.12.2001, в посвідчувальному написі наявний підпис посадової особи виконкому (що відображено в дублікаті словом «підпис»), однак відсутній відбиток гербової печатки виконкому як обов`язковий елемент документу;

- підпис заповідача вміщується в посвідчувальному написі одразу після дати вчинення нотаріальної дії, а повинен вміщуватись після підпису громадянина;

- дата вчинення нотаріальної дії зазначена арабськими цифрами 28.12.2001, хоча місяць повинен зазначатись словами;

- посада особи, яка посвідчила заповіт, зазначена як «секретар виконкому Новоіванівської сільської ради», що не відповідає повному найменуванню «секретар виконавчого комітету Новоіванівської сільської Ради народних депутатів Юр`ївської району Дніпропетровської області»;

- прізвище, ім`я та по батькові заповідача зазначено не повністю, а зазначено лише прізвище та ініціали;

- в посвідчувальному написі в рядку «Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено» слово «заповідача» пропущено;

- посвідчувальний напис переривається, а саме, печатка та підпис посадової особи, яка посвідчила заповіт, проставляється не після слів «Стягнуто державного мита 0,85 коп.», а після інших слів.

Разом з тим, під час дослідження завіреної копії заповіту, складеного 28.12.2001 ОСОБА_2 , яка була витребувана судом від Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, судом встановлено, що в заповіті наявний відбиток гербової печатки виконкому. Отже, під час виготовлення дублікату заповіту посадовими особами органу місцевого самоврядування не в повному обсязі було відображено інформацію з оригіналу документу.

Щодо інших вад заповіту, то відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України та інших правових конструкцій, викладених в Книзі шостій «Спадкове право» ЦК України, порушеннями вимог до форми і посвідчення заповіту є лише ті, які прямо визначені у Главі 85 «Спадкування за заповітом» ЦК України, а саме в статтях 1247-1249, 1253.

Однак, зазначені нотаріусом в постанові від 05.10.2021 недоліки не входять до числа тих, що порушують правила вказаних вище статей ЦК України, всі вони є занадто формальними порушеннями форми посвідчення, не тягнуть за собою недійсність або нікчемність заповіту та не впливають на з`ясування справжньої волі померлої ОСОБА_2 .

На думку суду недійсність заповіту з мотивів розширювального розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадано в ч. 1 ст. 1257 ЦК України, матиме наслідком порушення принципу свободи заповіту. Інакший підхід може призвести до необґрунтованого покладення відповідальності за порушення посадовими особами, які здійснюють нотаріальні дії, законодавства, яке регулює порядок його діяльності, на заповідача та спадкоємців, які не зобов`язані бути обізнаними з нотаріальним процедурним законодавством, що є порушенням принципу поваги до волі заповідача та обов`язковості її виконання, а також неспівмірним втручанням держави у право спадкоємців за заповітом мирно володіти своїм майном.

Схожа правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17.

Що стосується невідповідності відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212 в державному земельному кадастрі з відомостями, що містяться в документі, що посвідчує речове право на неї, то судом встановлено таке.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2007 прийнято рішення про визнання відумерлою спадщини - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,388 га, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ДП № 075249, виданого Новоіванівською сільрадою 19.09.2002, та передачу її у власність відповідної територіальної громади (а.с. 25).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2008 рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд, а 06.10.2008 заяву про визнання спадщини відумерлою ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області залишено без розгляду (а.с. 26-27).

Отже, державна реєстрація права державної власності на земельну ділянку площею 12,3880 га з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212 проведена в 2014 році на підставі скасованого рішення суду про визнання спадщини відумерлою, тобто з порушенням вимог діючого законодавства, та перешкоджає ОСОБА_1 оформити своє право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, тому підлягає скасуванню.

За нормами, закріпленими в ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці, які могли б претендували на спадкове майно, не заявили про свої права на спадщину, формальні недоліки заповіту від 28.12.2001 та незаконно проведена державна реєстрація права державної власності на спадкове майно позбавляють спадкоємця можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 12,3880 га, кадастровий номер 1225982800:01:001:0212, розташовану на території Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ДП № 075249, виданого Новоіванівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 19 вересня 2002 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати державну реєстрацію права державної власності на земельну ділянку площею 12,3880 га, з кадастровим номером 1225982800:01:001:0212, розташовану на території Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );

- Юр`ївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська обл., Павлоградський (колишній Юр`ївський) район, смт Юр`ївка, вул. Центральна, 67/1);

- приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва Олена Леонідівна (адреса місцезнаходження: 51405, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 218, прим. 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 березня 2022 року.

Суддя І. О. Гайдар