ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"21" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3686/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА за вх. ГСОО № 2-186/22 від 14.02.2022 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3686/21
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА (пров. Маяковського, буд. 7, кв. 7, м. Одеса, 65082)
про стягнення 405102,93грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Назаров Р.Ю.;від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 у задоволенні позову Приватного підприємства АЛЬТЕР ЕГО КОНСЬЄРЖ СЕРВІС було відмовлено повністю; судовий збір за подання позову покладено на позивача.
Між цим, враховуючи заявлене представником відповідача під час розгляду даної справи по суті клопотання про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, питання щодо розподілу судових витрат в цій частині судом у судовому рішенні не вирішувалось.
14.02.2022 до господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд стягнути з Приватного підприємства АЛЬТЕР ЕГО КОНСЬЄРЖ СЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 22800,00 грн.
Ухвалою суду від 14.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА» про ухвалення додаткового рішення у цій справі було прийнято до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на "21" лютого 2022 о 15:00.
18.02.2022 до господарського суду від позивача надійшло клопотання, згідно з яким він просить суд зменшити заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу до 4100,00 грн. У вказаному клопотанні позивач наголошує на тому, що відповідачем не доведено необхідності надання послуг, які полягають у складенні та поданні заяви про ознайомлення з матеріалами справи, вартістю 500,00 грн, враховуючи, що адвокат був цілком обізнаний з позицією позивача та в його розпорядженні були всі докази, що містяться в матеріалах справи. Крім цього позивач заперечує щодо заявлених відповідачем витрат у вигляді гонорару успіху в розмірі 17400,00 грн, оскільки обов`язок здійснення такої оплати відповідачем не передбачений договором та додатковою угодою, що укладені між відповідачем та адвокатом. Між цим позивач наголошує, що акт наданих послуг не є правочином, яким сторони можуть встановлювати взаємні права та обов`язки, а є лише одним з доказів, що підтверджує виконання особою свого зобов`язання за договором. Також позивач звертає увагу суду, що наданий відповідачем акт наданих послуг містить посилання, що послуги надавались протягом жовтня - листопада 2021 року, водночас провадження у цій справі судом відкрито тільки 06.12.2021. При цьому позивач наголошує, що поданий відповідачем акт не деталізований, не містить відомостей щодо витраченого адвокатом часу, з поміж цим, відповідачем не надано до матеріалів справи рахунку-фактури, зразок якого є додатком №3.
У судовому засіданні 21.02.2022 представник позивача підтримав вищевказану позицію та просив суд зменшити витрати відповідача до 4100,00 грн, які складаються з: вартості послуг із складення відзиву на позовну заяву та подачі її до суду 1500,00 грн; участі адвоката у двох судових засіданнях 2600,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання 21.02.2022 не з`явився, про час та місце заяви був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА за вх. ГСОО № 2-186/22 від 14.02.2022 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3686/21, суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (Аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі №910/1344/19).
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач на виконання ст.124 ГПК України повідомив суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 22800,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.66-71, т.2), між відповідачем (клієнт) та адвокатом Ратушним Андрієм Івановичем 10.01.2022 був укладений договір про надання правової допомоги, розділом 3 якого передбачені умови та порядок оплати гонорару адвоката. Так, відповідно до п.п.3.2., 3.3. договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку №1 до цього договору. Гонорар може складатися з фіксованої суми, узгодженої сторонами по кожній конкретній справі, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. За умовами п.4.1. договору він набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців.
Додатковою угодою №1 до договору (а.с.72-73, т.2) між відповідачем та адвокатом погоджено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту по справі №916/3686/21 у суді першої інстанції. За змістом п.3 додаткової угоди розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги становить: одноразовий фіксований платіж за первинну консультацію у розмірі 800,00 грн; звернення з адвокатським запитом у розмірі 500,00 грн за кожне звернення; одноразовий фіксований платіж за складення відзиву на позовну заяву у розмірі 1500,00 грн; одноразовий фіксований платіж за складення інших заяв по суті справи в суді першої інстанції та подачі їх до суду у розмірі 1000,00 грн; платіж за участь адвоката у кожному судовому засіданні по справі у суді першої інстанції становить 1300,00 грн за кожне засідання, у якому брав участь адвокат (не залежно від його тривалості); підготовка та подача до суду клопотань, заяв, заперечень та інших документів під час розгляду справи в суді 500,00 грн; в разі надання іншої правової (правничої) допомоги, розмір гонорару за яку не встановлений даною додатковою угодою, він встановлюється сторонами та відображається в акті наданих послуг; розмір гонорару успіху узгоджується сторонами у акті виконаних робіт. Водночас, за умовами п.4 додаткової угоди, розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
11.02.2022 між відповідачем та адвокатом був підписаний акт наданих послуг (а.с.74, т.2), яким останні погодили, що адвокатом надано, а відповідачем прийнято послуги з надання правової допомоги у справі №916/3686/21 в загальному розмірі 22800,00 грн, з яких: первинна консультація 800,00 грн; складання відзиву на позовну заяву та подача його до суду 1500,00 грн; складення та подання заяви на ознайомлення з матеріалами справи 500,00 грн; учать адвоката у двох судових засіданнях 2600,00 грн; гонорар успіху 17400,00 грн.
На підтвердження здійснення оплати послуг адвоката в розмірі 22800,00 грн відповідачем до матеріалів справи долучено прибуткові касові ордери від 18.01.2022 №1 та від 11.02.2022 №2 (а.с.75, т.2).
Отже, здійснивши оцінку поданих відповідачем доказів на підтвердження обставини понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат в розмірі 17400,00 грн, які визначені як гонорар успіху, оскільки договором чітко передбачено, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, а умови додаткової угоди містять взаємовиключні умови, які, з одного боку, передбачають, що розмір гонорару не залежить від результату вирішення спору, а з іншого, встановлюють, що розмір гонорару успіху узгоджується в акті виконаних робіт. Крім цього суд зауважує, що ані договором, ані додатковою угодою не визначений у твердому чи відсотковому співвідношенні розмір гонорару успіху, зобов`язання зі сплати якого було взято на себе відповідачем на час укладення договору з адвокатом, а саме лише погодження цих витрат в акті виконаних робіт не є достатньою підставою для їх покладення на позивача, оскільки відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються саме в договорі про надання правової допомоги.
Разом з цим, щодо наведеного в акті розміру витрат в іншій частині, суд відзначає, що відповідачем належним чином не доведено їх неспівмірність відповідно до ст.126 ГПК України, а тому враховуючи, що ці витрати відповідача є доведеними та обґрунтованими, суд дійшов висновку, що вони підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, а саме в сумі 5400,00 грн. При цьому ст. 42 ГПК України передбачено право учасника справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, а тому останній вправі самостійно визначати, за умови не встановлення судом обставини зловживання стороною своїм правом, необхідність розпорядження даним правом під час розгляду справи в суді.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Стягнути з Приватного підприємства АЛЬТЕР ЕГО КОНСЬЄРЖ СЕРВІС (вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 2Б, кв. 240, м. Київ, 03186, код ЄДРПОУ 42487479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МУЗЕНІДІС ТРЕВЕЛ-ОДЕСА (пров. Маяковського, буд. 7, кв. 7, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 37945572) витрати на правничу допомогу у сумі 5400 /п`ять тисяч чотириста/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 09.03.2022.
Суддя Д.О. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103620641 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні