Рішення

від 20.02.2022 по справі 160/24386/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 160/24386/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняБогонос О.А. за участі: представника позивача - Жерьобкіна О.М. представника відповідача -Шарамок І.В. Свідка - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Укрстафінг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстафінг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року № 0186950705, форма «Р», винесене Головний управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСТАФІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 43243025) з 01.06.2020 по 31.07.2020 року та з 01.09.2020 по 31.10.2020 року, з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42919345) з 01.11.2020 по 30.11.2020 року. За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС було складено Акт №3927/04-36-07-05/39267862 від 04.11.2021р., на підставі, якого відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року №0186950705. ТОВ «УКРСТАФІГ» не погоджується з порушеннями, вказаними в Акті перевірки, вважає, що вони ґрунтуються на хибних припущеннях, зроблених під час перевірки підприємства, не відповідають фактичним обставинам та зроблені внаслідок неправильного застосування норм чинного законодавства України, а податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року №0186950705 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

24 грудня 2021 року представник Головного управління ДПС у Дніпропетровської області надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «УКРСТАФІНГ» (код за ЄДРПОУ 39267862) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЛІОН ТРЕЙД ЛТД" (код ЄДРПОУ 43243025) з 01.06.2020 по 31.07.2020 року та з 01.09.2020 по 31.10.2020 року в частині придбання товару Стрейч палетний 17 мкм/300м - код УКТЗЕД 3920 та з ТОВ "ОПТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42919345) з 01.11.2020 по 30.11.2020 року в частині придбання товару Стрейч палетний 17 мкм/300м код УКТЗЕД 3920, Гофролоток №110 бурий, Гофроящик 395x200x95 бурий, Лоток 203x150x65, Гофролоток №80 бурий (код УКТЗЕД 4819). Крім того, зазначили, що про правомірність призначення та проведення перевірки, враховуючи допуск позивачем контролюючий орган до перевірки. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторій: проведення деяких видів перевірок, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпункті; 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про виклик свідка у судове засідання задоволено, а також закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 21 лютого 2022 року.

21 лютого 2022 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи викладенні у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 18.10.2021р. №4800-п, виданого на підставі п.19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСТАФІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 43243025) з 01.06.2020 по 31.07.2020 року та з 01.09.2020 по 31.10.2020 року, з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42919345) з 01.11.2020 по 30.11.2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами. Перевірка проводилась у період з 18.10.2021 по 28.10.2021року.

За результатами проведення перевірки ТОВ «УКРСТАФІНГ» було складено Акт №3927/04-36-07-05/39267862 від 04.11.2021р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКРСТАФІНГ» (код ЄДРПОУ 39267862) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 43243025) з 01.06.2020 по 31.07.2020 року та з 01.09.2020 по 31.10.2020 року, з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42919345) з 01.11.2020 по 30.11.2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 cm. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 4 898 985 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2020р. на суму 600 096 грн., за липень 2020р. на суму 813 041 грн., за серпень 2020р. за суму 25 909 грн., за вересень 2020р. на суму 1 313 862 грн., за жовтень 2020р. на суму 831 926 грн., за листопад 2020р. на суму 1 314 151 грн. (ряд. 18 Декларації). Враховуючи порушення по взаємовідносинам з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД», у листопаді 2020 року підприємство ТОВ «УКРСТАФІНГ» не має права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вищевказаному контрагенту-постачальнику в наступних звітних періодах на загальну суму ПДВ 111 194, 79 грн. (том 1 а.с. 26-59).

На підставі Акту перевірки, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року:

№0186950705, форма «Р», яким ТОВ «УКРСТАФІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 4 898 985,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 224 746,25 гривень (том 1 а.с. 23-24).

Вказане податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року було отримане ТОВ «УКРСТАФІНГ» 26.11.2021року.

Позивач не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішення звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3)виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

-податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

-виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

-виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

-подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

-проведення зустрічної звірки;

-в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Наведене в сукупності свідчить про те, що виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, є достатньою підставою для звернення контролюючого органу із запитом про подання інформації. При цьому, такий запит повинен містити інформацію, яка підтверджує недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Перевірка ТОВ «УКРСТАФІНГ» була проведена на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

В той же час, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що підставою для перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: наявності податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

У контролюючого органу при цьому є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що відповідачем в 2021 році на адресу ТОВ «УКРСТАФІНГ» було направлено запит від 25.01.2021р. №1032/6/04-36-07-08, який стосувався контрагента ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» та позивачем була надана відповідь на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 05.04.2021р. №050421/УФ-1 та надало повний перелік документів в підтвердження взаємовідносин в ТОВ «ОПТА ТРЕИД».

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу ТОВ «УКРСТАФІНГ» було направлено також запити № 82580/10/04-36-05-12-11 від 21.08.2020 року, № 92021/10/04-36-07-08-11 від 29.09.2020 року, № 116611/10/04-36-07-08-11 від 21.12.2020 року щодо ТОВ "ЛІОН ТРЕЙД ЛТД", які згідно поштових повідомлень отриманні позивачем 22.09.2020 року 30.11.2020, 18.02.2020 року відповідно (том 4 а.с. 97-104).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, або ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, перевірка може бути призначена.

При цьому, суд зауважує, що позивач не скористався своїм правом на не допуск до перевірки контролюючий орган, якщо вважав її призначенні не правомірною.

Крім того, доводи позивача про те, що прийняття Відповідачем наказу та проведення перевірки ТОВ «УКРСТАФІНГ» у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, суд не приймає до уваги, оскільки позивач своїм правом на оскарження наказу про проведення перевірки не скористався та допустив відповідача до перевірки.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторій: проведення деяких видів перевірок, а саме: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням ви пункту 77.4 статті 77 І Податкового кодексу України; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпункті; 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг.

Виходячи з вищевикладеного контролюючий орган мав право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКРСТАФІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищезазначеними підприємствами.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0186950705 від 25.11.2021 року, суд виходить з такого.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Позивач вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товару для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари. Позивач надає належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують дійсність отримання товару.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідач в акті перевірки посилався на те, що ТОВ «УКРСТАФІНГ» при укладенні з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» договорів поставки не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ «УКРСТАФІНГ» саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ «УКРСТАФІНГ», що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладення якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Таким чином, на думку Відповідача, ТОВ «УКРСТАФІНГ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товару суму ПДВ - 1 222 344 грн.

Водночас, з такими висновками контролюючого органу не можна погодитись з огляду на наступне.

Господарські операції між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» в період з 01.11.2020 по 30.11.2020 були проаналізовані під час проведення перевірки та відображені в Акті перевірки на підставі наданих Позивачем документів. Так на стор.43-44 Акту перевірки вказано, що взаємовідносини між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» мали місце на підставі договорів поставки від 10.03.2020 року №2020/1003-51 та від 28.10.2020 року №2020/2810-10-АНД. Станом на дату перевірки ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» та адресу Позивача було виписано податкові накладні на суму ПДВ 1 866 871,90 грн. та видаткові накладні на суму 1 333 538,50 грн., детальний перелік яких міститься на стор. 45-46 Акту перевірки.

Розрахунки за поставлений товар між Позивачем та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» вчинявся у безготівковій формі згідно платіжних документі, перелік яких міститься на стор.46-47 Акту перевірки, а також у вексельній формі, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі векселів, що вказано на стор.47 Акту перевірки. Транспортування придбаного у ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» товару, Позивач здійснював на підставі товарно-транспортних накладних (перелік міститься на стор.47-48 Акту) за допомогою перевізника - ФОП ОСОБА_2 , з яким укладався договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 11.11.2019р. №11112019, що також було проаналізовано в Акті перевірки та стор.48-49.

За наслідком отримання послуг перевезення товару, Позивач отримав від перевізника акти надання послуг (стор.50 Акту). Також між Позивачем та перевізником укладались договори-заявки перевезення вантажу, які надавалися до перевірки та їх перелік міститься на стор.50 Акту. Розрахунки за послуг з перевезення товару Позивач також вчиняв у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення згідно переліку на стор.50 Акту.

Також до перевірки Позивачем контролюючому органу надавались паспорти якості плівки, отримані від ТОВ «ОПТА ТРЕЙД», про що вказано на стор.51 Акту.

Отже, господарські операції між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» підтверджені всіма необхідними первинними документами, мають реальний характер, спричинили зміни у майновому стані товариства.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «УКРСТАФІНГ» при укладенні з ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» договорів поставки не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання позивачем, не підтвердженні належними та допустимими доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача.

Крім того, в Актом перевірки встановлено, що ТОВ «УКРСТАФІНГ» при укладенні з ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» договорів поставки не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ «УКРСТАФІНГ» саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ «УКРСТАФІНГ», що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладення якого - формування документообігу по нереальній господарській операції.

Таким чином, на думку Відповідача, ТОВ «УКРСТАФІНГ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товару суму ПДВ - 3 676 641 грн.

Проте, суд, з такими висновками контролюючого органу не може погодитись з огляду на наступне.

Господарські операції між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» в період з 01.06.2020 по 31.07.2020 та 3 01.09.2020 по 31.10.2020 року були проаналізовані під час проведення перевірки та відображені в Акті перевірки на підставі наданих Позивачем документів. Так на стор.10-11 Акту перевірки вказано, що взаємовідносини між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» мали місце на підставі договорів поставки від 10.03.2020 року №2020/0204-33 та від 19.08.2020 року №2020/1908-5-АНД. Станом на дату перевірки ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» та адресу Позивача було виписано податкові накладні на суму ПДВ 4426640,90 грн. та видаткові накладні на суму 3676640,80 грн., детальний перелік яких міститься на стор. 12-15 Акту перевірки. Розрахунки за поставлений товар між Позивачем та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» вчинявся у безготівковій формі згідно платіжних документі, перелік яких міститься на стор.15-16 Акту перевірки. Транспортування придбаного у ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» товару, Позивач здійснював на підставі товарно-транспортних накладних (перелік міститься на стор.17-18 Акту) за допомогою перевізника - ФОП ОСОБА_2 , з яким укладався договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 11.11.2019р. №11112019, що також було проаналізовано в Акті перевірки та стор. 18-20. За наслідком отримання послуг перевезення товару, Позивач отримав від перевізника акти надання послуг (стор.20-21 Акту). Також між Позивачем та перевізником укладались договори-заявки перевезення вантажу, які надавалися до перевірки та їх перелік міститься на стор.21 Акту. Розрахунки за послуг з перевезення товару Позивач також вчиняв у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення згідно переліку на стор.21 Акту.

Також до перевірки Позивачем контролюючому органу надавались паспорти якості плівки, отримані від ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД», про що вказано на стор.22 Акту. Отже, господарські операції між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» підтверджені всіма необхідними первинними документами, мають реальний характер, спричинили зміни у майновому стані товариства.

Суд зауважує, що основний видів діяльності ТОВ «УКРСТАФІНГ» згідно даних ЄДР є: Код КВЕД 82.92 Пакування; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Серед основних видів послуг, що надаються товариством, є наступні. Навантажувально-розвантажувальні роботи, які полягають у навантажуванні та розвантажуванні вантажів різного габариту вручну або за допомогою спеціальних засобів. Основним замовником даних послуг є ДП «КЮНЕ І НАГЕЛЬ», ТОВ «САНДОРА», ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ТОВ «Новомосковський посуд». Послуги з укладання, стікерування та пакування товарів. Основними замовниками є ТОВ «ТЕХНОКОМ», ПрАТ «ВОЛИНЬХОЛДІНГ», ТОВ «САНДОРА», П з II «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА», ТОВ «АЛЛО», ТОВ «УСПОТ ЛТД».Гостомельський склозавод», ТОВ «Новомосковський посуд».

Послуги з укладання, стікерування та пакування товарів. Основними замовниками є ТОВ «ТЕХНОКОМ», ПрАТ «ВОЛИНЬХОЛДІНГ», ТОВ «САНДОРА», П з II «БІМБО КЮЄСАР УКРАЇНА», ТОВ «АЛЛО», ТОВ «УСПОТ ЛТД», підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи договорами.

Основними елементами собівартості послуг, що надаються, є витрати на оплату праці, єдиний соціальний внесок та матеріальні витрати. До матеріальних витрат входять пакувальні матеріали.

До основних позицій пакувальних матеріалів, що були придбані у 2020 році у ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» належать: Стрейч палетний 17мкм/300м, в рулонах, одиниця виміру - штуки. Гофролоток №110 бурий, Гофролоток №80 бурий, Гофроящик 395x200x95 бурий, Лоток 203x150x65, одиниця виміру - штуки.

Вказані обставини і документи підтверджують факти реальності господарських операцій між ТОВ «УКРСТАФІНГ» та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД».

Відповідачем будь-яких доказів на спростування наданих позивачем документів суду не надав.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 на поставленні питання суду щодо спірних господарських операції, повної відповіді не надала.

Доводи контролюючого органу, що підприємство контрагенти ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» та ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» є фігурантами в кримінальному провадженні №32020110000000044 від 02.04.2020, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем, не надано суду вироків суду за вказаними кримінальними провадженнями, які набрали законної сили.

Тому, за відсутності вироків суду, що набрали законної сили, неможливо робити висновки існування в діях посадових осіб контрагентів ознак кримінальних правопорушень.

В свою чергу, ст. 78 КАС України, встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку, який би набрав законної сили, не існує, сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для Позивача.

Даний правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.04.2021 у справі № 1.380.2019.004714.

Таким чином, під час судового розгляду позивачем доведено фактичне здійснення господарської операції за укладеними договорами, за результатами виконання яких відбулися зміни майнового стану позивача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження в сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження доводу контролюючого органу про безтоварний (удаваний) характер господарської операції.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював правову позицію зі спірного питання, зокрема у постанові від 01.11.2021 у справі № 160/423/19.

Так постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи N 813/7081/14, N 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа N 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа N 814/2412/17), від 04 червня 2020 року (справа N 340/422/19) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ «УКРСТАФІНГ» подано належним чином оформлені документи, передбачені податковим законодавством, а відтак дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), а висновки контролюючого органу зводяться до оцінки діяльності контрагентів позивача.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, ШТЕКБРЬАУ проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Так, в пункті 69, 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 року (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку:

«Суд окремо зазначає, що компанія-заявник не мала абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ. Отже, Суд вважає, що незважаючи на повне виконання своїх зобов`язань, компанія-заявник була поставлена у несприятливі умови, так як було незрозуміло чи може вона віднести до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену постачальнику у складі придбаних товарів, оскільки визнання чи невизнання права на податковий кредит також залежало від висновків податкових органів, чи своєчасно виконав свої зобов`язання з подання звітності з ПДВ постачальник.»

"...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Крім того, рішення ЄСПЛ «Булвест» АД проти Болгарії» як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (С354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page 10616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12січня 2006 року зазначається: «... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати».

Схожа правова позиція міститься й у другому рішенні Суду ЄС від 6 липня 2006 року: «... якщо отримувач товару не знав і не міг знати, що купляючи товар, він бере участь в ухиленні від сплати податку, загальна система податкового права ЄС має трактуватися як виключаюча норму національного права, у відповідності до якої той факт, що угода купівлі-продажу товару вважається недійсною як така що суперечить публічному порядку та вчинена продавцем на протиправних основах, приводить до того, що платник податку втрачає право на податковий кредит ПДВ, який фактично ним було сплачено; у цьому відношенні не важливо, чи визнано угоду недійсною через шахрайство з ПДВ або через інші обманні дії... лише у випадку, якщо на підставі дослідження об`єктивних факторів буде встановлено, що товар поставлявся платнику податку, який знав або мав знати про те, що купляючи товар, він бере участь в угоді, пов`язаній з ухиленням від сплати податку, національний суд може відмовляти такому платнику податку в праві на податковий кредит».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" від 18.03.2010 року (заява №6689/03), пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2021 року № 0186950705, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСТАФІНГ» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справне платіжне доручення № 306 від 01.12.2021 року, яке свідчить про сплату позивачем судового збору у сумі 22700,00 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстафінг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 року №0186950705, форма «Р», винесене до Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстафінг" (код ЄДРПОУ - 39267862) судовий збір у розмірі 22700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 03.03.2022 року.

Суддя А.О. Коренев