Ухвала

від 18.07.2022 по справі 160/24386/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

18 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/24386/21

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 160/24386/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позов задоволено.

18.04.2022 відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

13.07.2022 відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування зазначає, що відповідач вже звертався з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, проте така скарга була повернута йому у зв`язку з несплатою судового збору. Звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зауважує таке.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом ДПС, тобто є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказаний висновок апеляційним судом здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 12 квітня 2019 року у справі №826/10498/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16.

Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок особи сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення визначений ст. 132 КАС України та статтею 3 Закону України «Про судовий збір».

Такий обов`язок, на переконання суду, слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, суд зауважує, що обов`язок стосовно сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

Колегія суддів також зазначає, що апеляційна скарга подана друге більше ніж через 2 місяці після повернення судом попередньої, що не може бути визнано судом як своєчасне та належне виконання апелянтом його процесуальних обов`язків. Відсутність же у відповідача коштів на сплату судового збору свідчить лише про "неналежне урядування" з боку держави, а тому державні органи не можуть в такому випадку розраховувати на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки це буде порушенням принципу рівності сторін та наданням переваг суб`єкту владних повноважень перед іншим учасником справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом причини підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене вище, суд зобов`язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 295, 298, 325, 328 КАС України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 160/24386/21 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених вище недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.Ю. Чумак