Ухвала

від 28.02.2022 по справі 947/40076/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/40076/21

Провадження № 2-з/947/468/22

УХВАЛА

01.03.2022

Суддя Київського районного суду м. Одеса Луняченко В.О., розглянувши заяву адвоката Бардук Віктора Іордановича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) третя особа ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24.12.2021 року заходами електронного суду адвокат Бардук В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку борг у розмірі 4800, дол. США, що еквівалентно 130176 грн., пеню у розмірі 8370 дол. США, що є еквівалентом 226994,40 грн., розмір інфляції за весь час прострочення сумою 4803 дол. США, що є еквівалентом 130257,36 грн., 3% річних у розмірі 144 дол. США, що є еквівалентом 3906,72 грн., моральну шкоду у розмірі 30000,00 гривень (1111 дол. США), втрачену вигоду у розмірі 4800 дол. США, що є еквівалентом 130176,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси 08.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

21.02.2022 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

22.02.2022 адвокат Бардук В.І., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про застосування судом заходів забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «007 СІМБАД-ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 41201030), які належать ОСОБА_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «007 СІМБАД-ТРАНС» до набрання чинності судового рішення по даній справі; накласти арешту на 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ-Д» (код за ЄДРПОУ 36611945), які належать ОСОБА_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь- які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ-Д» (код за ЄДРПОУ 36611945) до набрання чинності судового рішення по даній справі; накласти арешт на 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Україна» (код за ЄДРПОУ 33206631), які належать ОСОБА_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Україна» до набрання чинності судового рішення по даній справі; накласти арешт на 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АЛЬФА» (код за ЄДРПОУ 34014409), які належать ОСОБА_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь- які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АЛЬФА» до набрання чинності судового рішення по даній справі, а також накласти обмеження у праві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на виїзд з України.

Мотивуючи клопотання тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Захід забезпечення у вигляді арешту корпоративних прав не може забезпечити в повній мірі захист оспорюваного права, тому відповідачів потрібно обмежити у праві виїзду за кордон. Щодо застосування судом зустрічних позовних вимог заявником не зазначено.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини в межах заявлених вимог, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вирішуючи питання не встановлює обставини, які підлягають доказуванню при розгляді справи по суті.

Згідно з вимогами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі Україниможе бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконаннюв порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі Україниможе бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконаннюв порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

Статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову.

Отже, суд приходить до висновку, що встановлення заборони виїзду за межі України як вид забезпечення позову не може бути застосовано до відповідачів, оскільки вони не є боржниками за рішенням суду.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, п.4 ч.1 ст. 150 ЦПК України забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Суд звертає увагу позивача саме на предмет спору та вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову.

Звертаючись з дійсною заявою, заявник суду не довів, яким саме чином такий вид забезпечення стосується предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи представника позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із цим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України " ст.ст.149, 150, 153, 258-261, 441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви поданої адвокатом Бардуком В.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Луняченко В. О.