Постанова

від 13.02.2022 по справі 443/1012/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/1012/18 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.

Провадження № 22-ц/811/2150/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

З участю: представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Блажевського П.І., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Цюмрака І.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 443/1012/18 за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 14 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа Відділ Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління держгеокадастру у Львівській області про скасування рішення та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

15 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа Відділ Держгеокадастру у Жидачівському районі Головного управління держгеокадастру у Львівській області в якому просить: скасувати рішення Зарічненської сільської ради Жидачівського району Львівської області №187 від 22 грудня 2017 року щодо приватизації земельної ділянки із кадастровим номером №4621583600:05:003:0213 на прізвище ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 0,2419га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в кадастровий номер земельної ділянки 4621583600:05:003:0213.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є суміжним землекористувачем із відповідачем ОСОБА_2 . З інформації, що міститься в загальному вжитку, їй стало відомо, що ОСОБА_2 приватизовано земельну ділянку під її будинком. Зазначає, що із нею не було узгоджено меж земельної ділянки при постановленні рішення Зарічненською сільської ради Жидачівського району Львівської області щодо приватизації земельної ділянки №4621583600:05:003:0213. Стверджує, що зазначена земельна ділянка в таких межах порушує її права як землекористувача, оскільки межі даної ділянки суперечать межам наявним в натурі, що проіснували близько 30 років, тобто відбулось захоплення землі.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 14 травня 2021 року вирішено позов залишити без задоволення.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, посилається на те, що з нею не узгоджено меж земельної ділянки, вважає, що акту узгодження меж із сусідами даної земельної ділянки немає і не було при постановленні рішення Зарічненської сільської ради Жидачівського району Львівської області щодо приватизації земельної ділянки № 4621583600:05:003:0213 тому вважає, що земельна ділянка № 4621583600:05:003:0213 в таких межах порушує її права як землекористувача, межі даної ділянки № 4621583600:05:003:0213 суперечать межам наявним в натурі що проіснували приблизно близько 30 років, фактично відбулось захоплення землі.

Для отримання копій документів, які слугували підставою приватизації земельної ділянки № 4621583600:05:003:0213 вона зверталася до Журавненської селищної ради, однак відповідач акту узгодження меж з сусідами даної земельної ділянки не надав, посилаючись нате,що такийвідсутній, хоча в самому рішенні Зарічненської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 22 грудня 2017 року є посилання нате,що такерішення приймається на основі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Наголошує на тому, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 отримала в процесі приватизації, а не в порядку спадкування. Посилається на невідповідність меж земельної ділянки в натурі, оскільки при співставленні її земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_2 має місце накладення меж земельних ділянок- земельна ділянка ОСОБА_2 в цих межах заходить на земельну ділянку ОСОБА_1 .

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) відповідачем по справі ОСОБА_2 29 грудня 2021 року надано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 14 травня 2021 року законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача-адвоката Блажевського П.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Цюмрака І.М., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами. По межі їхніх земельних ділянок проходить металева огорожа.

Відповідач по справі ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Зарічненської сільської ради Жидачівського району №187 від 22.12.2017 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,2419га в натурі (на місцевості) кадастровий номер 4621583600:05:003:0213 у АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка, землі житлової та громадської забудови).

Підставою для передачі земельної ділянки у власність позивача ОСОБА_2 послужила технічна документація із землеустрою, виготовлена ФОП « ОСОБА_3 » (а.с.64-83).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із доказів, які надані на підтвердження позову та його заперечення та прийшов до правильного висновку, що відсутні підстави для задоволення позову через їх недоведеність.

Відповідно до ч.1,2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі по тексту ЗК) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщені ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч.1 ст.79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Із матеріалів технічної документації на прізвище відповідача ОСОБА_2 вбачається, що приватизація земельної ділянки, якою остання користується, проводилася із врахуванням Акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 10.03.1993 року представником районного архітектора на підставі рішення виконкому Зарічненської сільської ради від 27.01.1993 року, де встановлено в натурі межі земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель загальною площею 1700кв.м у АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно дозволу на виконання будівельних робіт №19 від 01.04.1993 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої 10.03.1993 року головним архітектором Жидачівського району (а.с.16) на весь об`єм робіт, термін дії дозволу на весь час будівництва (а.с.19).

У доводах апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з нею не узгоджено межі земельної ділянки, а, відповідно, земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 накладається на її земельну ділянку та проходить через її житловий будинок, чим порушено її права як належного землекористувача.

З приводу зазначеного, колегія суддів зазначає, що приватизація земельної ділянки відповідача була розпочата при житті її батьком ОСОБА_4 на підставі рішення № 68 від 03.06.2011 року 4-ої сесії 6-го скликання Зарічненської сільської ради Жидачівського району Львівської області (а.с.231). Відповідно до зазначеного рішення ОСОБА_4 затверджено технічну документацію по видачі ДА про право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 загальною площею 0,2399 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

До технічної документації додано Абрис встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 , який погоджений із суміжними землекористувачами, в тому числі є підпис суміжного землекористувача С.Я.Грудлевського. Так як ОСОБА_4 внаслідок смерті не отримав Державного акта із кадастровим номером, дозвіл на приватизацію земельної ділянки надано ОСОБА_2 із врахуванням технічної документації виготовленої її батьком розробленої ФОП ОСОБА_3 (а.с.64-68).

Позивачем по справі ОСОБА_1 ,вона і апелянт, не надано на підтвердження її позовних вимог та доводів апеляційної скарги, що саме вона є власником житлового будинку у АДРЕСА_1 , що вона є належним землекористувачем чи власником земельної ділянки, яка площа земельної ділянки, в якій частині згідно технічної документації чи Висновку земельно-технічної експертизи має місце накладка земельних ділянок її та відповідача ОСОБА_2 .

В суд апеляційної інстанції представником відповідача адвокатом Блажевським П.І. надано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розділ 1 кадастрова зйомка земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , виготовлено ФОП ОСОБА_5 та додаткові пояснення із долученими інформаційними довідками з реєстру нерухомого майна щодо земельної ділянки кадастровий номер 4621583600:05:003:0213 та земельних ділянок на прізвище ОСОБА_2 . Клопотання адвоката про долучення зазначених документів до справи протокольною ухвалою суду відхилено, оскільки такі не були предметом дослідження суду першої інстанції, відтак суд апеляційної інстанції не досліджував такі та не надавав їм правової оцінки, виходячи із вимог ч.1 ст. 367 ЦПК. Відомості про те, хто є власником житлового будинку, хто землекористувачем чи власником та на якій правовій підставі у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 п.п.1,3 ст.12 ЦПК; ч.1 п.1, 6 ст.81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 14 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2022 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк