Постанова

від 02.03.2022 по справі 725/5032/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 року м. Чернівці Справа № 725/5032/21

Провадження №22-ц/822/188/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Литвинюк І. М.,

суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.,

секретар Тодоряк Г.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Обслуговуючий кооператив «Житлово будівельний кооператив «Сімейний квартал», ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року та ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року, головуючий у І-й інстанції Федіна А.В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлового будівельного кооперативу «Сімейний квартал» (далі ЖБК «Сімейний квартал»), ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 11 липня 2017 року між ним та відповідачем ЖБК «Чкалова 13-2» (змінена назва - «Житлово будівельний кооператив «Сімейний квартал») укладено договір №1/1/0/1к про сплату внесків, відповідно до умов якого вказаний ЖБК зобов`язувався надати йому нежитлове приміщення проектний номер 1 к (II поверх) площею 267,30 кв.м у будинку по АДРЕСА_1 , будівництво якого буде закінчене 31 березня 2018 року, а він, в свою чергу, зобов`язувався сплатити внесок за таке нежитлове приміщення.

Вказував на те, що свої зобов`язання за вказаним договором він виконав та сплатив кооперативу пайові внески у сумі 4211578,80 грн, про що отримав відповідне повідомлення №11/07-06 від 11 липня 2017 року.

В подальшому йому стало відомо, що частина приміщення, в будівництві якого він прийняв пайову участь і за яке сплатив пайові внески, є предметом аналогічного договору про пайову участь, що укладено вказаним ЖБК з іншою особою, яка внесла відповідні пайові внески кооперативу за вказане приміщення.

Враховуючи наведені обставини, він звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, на підставі якої були внесені відомості в ЄРДР № 12019260000000388 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що 24 липня 2017 року між ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» в особі директора Гончарюка В.В. та ОСОБА_2 було укладено договір №2/1/1/7к про сплату внесків у кооператив, відповідно до умов якого ЖБК «ЖБК «Чкалова 13-2» зобов`язувався надати учаснику ОСОБА_3 нежитлове приміщення проектний номер 7к (І поверх) площею 178.42 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , а учасник зобов`язується сплатити внесок за таке нежитлове приміщення. Під час огляду місця події (приміщення проектний номер 1к (II поверх) площею 267,30 кв.м, придбаного ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 сплатила пайові внески для отримання у власність приміщення комерційного призначення на II поверсі будинку по АДРЕСА_1 площею 178.42 кв.м, а саме за частину приміщення, що придбано позивачем згідно з договором від 11 липня 2017 року і входить у його площу 267,3 кв.м.

Вважав, що договір про сплату внесків від 24 липня 2017 року №2/1/1/7к, укладений між ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» та ОСОБА_2 , суперечить вимогам закону, принципам і засадам цивільного законодавства. Відповідач, в порушення законодавства України про захист прав споживачів, отримавши кошти за будівництво нежитлового приміщення в сумі 4211578,80 грн, з дня підписання пайового договору на будівництво від 11 липня 2017 року і до цього часу будівництво будинку не закінчив, у визначений договором строк до 31 березня 2018 року в експлуатацію не здав і на дане ж приміщення уклав договір з ОСОБА_2 , тим самим порушив права позивача.

Просив визнати недійсним договір №2/1/1/7к про сплату внесків у ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» від 24 липня 2017 року, що укладений між ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» (код ЄДРПОУ 40168113) в особі директора Гончарюка В.В. та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код 3105602669).

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Скасовано арешт на незавершене будівництвом нежитлове приміщення орієнтовною площею 178,42 кв.м за проектним номером 7к (І поверх), яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та будівництво якого здійснює ОК «Житлово будівельний кооператив «Сімейний квартал», (попередня назва Обслуговуючий кооператив «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2») у вигляді заборони на його відчуження і розпорядження ним, накладений ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2021 року.

На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим і таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок невірного встановлення обставин справи.

Зазначає, що судом невірно зроблено висновки про те, що повідомлення від 11 липня 2017 року №11/07-06 не може бути підтвердженням оплати коштів та підтвердження членства в кооперативі.

Згідно з умовами договору позивач став членом кооперативу та набув майнові права на нерухоме майно, визначене у договорі після сплати коштів.

Незважаючи на назву документа (довідка, повідомлення, лист, тощо), необхідно виходити із його змісту і з`ясувати обставини, які він встановлює, підтверджує чи спростовує.

Договір, укладений між позивачем і кооперативом, є дійсним, ніким не оспорений, на підтвердження сплати всієї суми коштів, що передбачено у договорі керівником кооперативу надано позивачу підтверджуючий документ, що є доказом набуття членства у кооперативі, сплати коштів за майно і наявності права на виникнення у майбутньому власності на таке майно.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 подав заперечення на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року та просив зазначену ухвалу скасувати.

Зазначає, що суд не взяв до уваги наданий до матеріалів справи ордер адвоката і те, що даним ордером підтверджуються повноваження представника без обмежень його повноважень на вчинення процесуальних дій та не вказано будь-яких застережень, а тому незаконно прийняв ухвалу від 10 грудня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.

На апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 подала відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Зазначає, що згідно з умовами договору, укладеного між позивачем та ЖБК 11 липня 2017 року, позивач повинен був сплатити внесок за нежитлове приміщення до 16 липня 2017 року в сумі 4211578,80 грн. Позивач був зобов`язаний сплатити внесок на розрахунковий рахунок ЖБК і в день зарахування такого внеску обов`язок вважається виконаним. Позивачем не надано належного доказу, який би свідчив про виконання ним свого обов`язку. Повідомлення «11/07-06 від 11 липня 2017 року не є належним доказом і не свідчить про виконання умов договору, укладеного між ЖБК та позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 3.7, п. 5.1.2 договору від 11.07.2017 року №1/1/0/1к, укладеного між ЖБК та позивачем, обов`язок учасника по сплаті внеску за вказаним договором вважається виконаним в день зарахування коштів на рахунок ЖБК, зазначених у реквізитах даного договору, та учасник особисто або через уповноважену особу зобов`язаний подавати документи, що підтверджують факт оплати внеску. Вказаних документів позивачем та його представником в судовому засіданні не надано. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав внаслідок укладення оспорюваного правочину між відповідачами, а також підстав недійсності вказаного договору.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 11 липня 2017року між позивачем та відповідачем ЖБК «Чкалова 13-2» (зараз Обслуговуючий кооператив «Житлово будівельний кооператив «Сімейний квартал») укладено договір №1/1/0/1к про сплату внесків, відповідно до умов якого вказаний ЖБК зобов`язувався надати позивачу нежитлове приміщення проектний номер 1к (II поверх) площею 267,30 кв.м у будинку по АДРЕСА_1 , будівництво якого буде закінчене 31 березня 2018 року, а позивач в свою чергу зобов`язувався сплатити внесок за таке нежитлове приміщення.

Крім того, 24 липня 2017 року між вказаним ЖБК та ОСОБА_2 було укладено договір №2/1/1/7к про сплату пайових внесків відповідно до якого ЖБК зобов`язувався надати ОСОБА_2 нежитлове приміщення проектний номер 7к (І поверх) площею 178,42 кв.м в обмін на зобов`язання останньої сплатити пайові внески за вказане нежитлове приміщення. Згідно з п. 5.2.1 договору ЖБК зобов`язувався здати вказаний об`єкт будівництва в експлуатацію до 31 березня 2018 року.

Зі змісту договорів про сплату пайових внесків від 11 липня 2017 року №1/1/0/1к, укладеного з позивачем, та від 24 липня 2017 року №2/1/1/7к, укладеного з ОСОБА_2 , останні стосуються різних нежитлових приміщень, зокрема предметом договору, укладеного з ОСОБА_1 , є приміщення 1к на другому поверсі площею 267,30 кв.м, тоді як предметом договору, укладеного з ОСОБА_2 , є приміщення 7 к на першому поверсі площею 178,42 кв.м.

Відповідно до п. 3.7, п. 5.1.2 договору від 11 липня 2017 року №1/1/0/1к, укладеного між ЖБК та позивачем, обов`язок учасника по сплаті внеску за вказаним договором вважається виконаним в день зарахування коштів на рахунок ЖБК, зазначеного у реквізитах даного договору, та учасник особисто або через уповноважену особу зобов`язаний подавати документи, що підтверджують факт оплати внеску.

Вказаних документів позивачем та його представником в судовому засіданні не надано.

На виконання ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 листопада 2021 року в частині надання належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження №12019260000000388 від 05 листопада 2019 року, СУ ГУНП в Чернівецькій області листом від 25 листопада 2021 року №6596/123/23/06-2021 повідомлено, що 01 листопада 2021 року за результатом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України та матеріали кримінального провадження з постановою про закриття скеровані до Чернівецької обласної прокуратури для перевірки законності прийнятого рішення, у зв`язку із чим надати завірені копії матеріалів вказаного провадження не представляється можливим.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що частина нежитлових приміщень, які є предметом договору, укладеного з ним, входять до складу приміщень за договором, укладеним з ОСОБА_2 , та вказана обставина була встановлена під час огляду місця події в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в №12019260000000388 від 05 листопада 2019 року, натомість будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду не надано.

Відповідно до частини першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року в справі № 185/2794/19 (провадження № 61-15882св19) вказано, що «у частині першій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Системний аналіз норм статті 64 ЦПК України дає підстави для висновку, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, усі належні їй процесуальні права та обов`язки, передбачені процесуальним законом, окрім тих повноважень, щодо здійснення яких наявні певні застереження у виданій йому довіреності або ордері. Відповідно, відсутність застереження щодо повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії від імені особи, яку він представляє, має оцінюватися як наявність у представника такого процесуального повноваження.

Згідно зі статтею 373 ЦПК України всуді апеляційної інстанціїпозивач має право відмовитися відпозовувідповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подавапеляційнускаргу.

Однак колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт, оскаржуючи ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви представника позивача про відмову від позову та відмову у закритті провадження у справі, та рішення суду, в апеляційній скарзі просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір №2/1/1/7к про сплату внесків у ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» від 24 липня 2017 року, що укладений між ОК «Житлово будівельний кооператив «Чкалова 13-2» в особі директора Гончарюка В.В. та ОСОБА_2 ..

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Згідно зістаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, відповідно до вимог статті 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року та ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 10 березня 2022 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: А.І. Владичан

І.Б. Перепелюк