Постанова

від 20.02.2022 по справі 914/1310/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. Справа №914/1310/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Марка Р.І.,

Суддів:Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта Львів б/н від 29.07.2021

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2021, повний текст рішення складено 09.07.2021

у справі № 914/1310/19 (суддя А.Б. Мазовіта)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта-Львів, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим,

за участі представників сторін:

від позивача:Яциніна М.-М.С.,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Львів» (далі - ТОВ «Нафта-Львів») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що листом № 21/09-2 від 21.09.2017 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди землі № Ф-848 від 07.05.2008 на новий строк, додавши при цьому проект додаткової угоди до договору. У подальшому, як зазначає позивач, він ще неодноразово звертався до відповідача з листами про поновлення договору оренди землі на новий термін. Апелянт вказує, що вчасність (до завершення дії договору) звернення до відповідача з листом № 21/09-2 від 21.09.2017 свідчить про наявність підстав для поновлення договору оренди землі згідно з частинами 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (далі ЗУ «Про оренду землі»). Вимогу Львівської міської ради про надання переліку додаткових документів з метою укласти договір оренди землі, позивач вважає безпідставною та такою, яка свідчить про зволікання з поновленням договору оренди землі з боку міської ради. Позивач вважає, що за результатом розгляду його заяви № 21/09-2 від 21.09.2017, відповідач повинен був прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, або про відмову у його поновленні та направити таке рішення орендарю, що в супереч ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» відповідачем зроблено не було.

Крім того, позивач вказує, що станом на день звернення до суду з даним позовом він продовжує користуватися земельною ділянкою наданою йому в оренду відповідно до договору оренди землі № Ф-848 від 07.05.2008 і належним чином виконує умови зазначеного договору, у зв`язку із чим орендар має право на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 у справі №914/1310/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Львів» до відповідача: Львівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим.

Рішення мотивоване ст. ст. 11, 626, 627, 792 ЦК України, ст. ст. 15, 33 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 13, 18 Закону України «Про оцінку землі» (далі ЗУ «Про оцінку землі») та ст. 289 ПК України. При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається із тексту додаткової угоди, позивач звертався до відповідача продовжити дію договору оренди землі на той самий строк, але на змінених умовах, що свідчить про намір орендаря внести зміни у договір оренди землі, зокрема в частині цільового призначення земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди землі. Оскільки позивач звертався до відповідача з проханням поновити договір оренди землі на підставі приписів ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» на змінених умова, щодо яких сторони не дійшли згоди, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Крім того, ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» з 01.01.2017 введено в дію нову нормативно грошову оцінку земель м. Львова, відповідно до якої розмір орендної плати за землю визначається на підставі витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі, наданих відділом Держгеокадастру у Львівській області в 2017. Про наявність даної ухвали позивача було повідомлено листом № 2403/5136 від 12.010.2017. Наведені обставини, зазначає суд, свідчать про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди землі, зокрема в частині його орендної плати, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання судом укладеною додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем та поновлення у зв`язку із цим договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись зі прийнятим рішенням, ТОВ "Нафта Львів" оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосуваня норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задоволити. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що: на момент звернення до суду з позовом ТОВ «Нафта-Львів належно виконує свої обов`язки за договором оренди землі; у встановлений законом та договором строк до закінчення строку дії договору позивачем надіслано відповідачу листа № 21/09-2 від 21.09.2017 і повідомлено відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до даного листа, зазначає позивач, додано проект додаткової угоди у відповідності до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»; ТОВ «Нафта-Львів» продовжує користуватись виділеною згідно договору оренди № Ф-848 від 07.03.2008 земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі за користування нею; Львівська міська рад не приймала рішення про відмову ТОВ «Нафта-Львів» у поновленні договору оренди земельної ділянки, а лише надсилала позивачу «відписку», що суперечить ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Крім того, скаржник стверджує, що ним дотримано алгоритм дій, визначених ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», на продовження дії договору оренди землі і в терміни, визначені договором, надіслано лист відповідачу про намір подовжити його дію, однак, в супереч вимогам цієї ж статті відповідач не прийняв рішення ні про відмову у поновленні договору оренди землі, ні про поновлення договору оренди землі. Лист Львівської міської ради № 2403-5136 від 12.10.2017 скаржник вважає таким, що не містить жодних конкретних пропозицій стосовно істотних умов договору, в т. ч. пропозицій щодо розміру орендної плати чи необхідності її перегляду, щодо терміну дії поновленого договору, щодо інших істотних умов договору оренди землі, у зв`язку із чим, на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» даний договір слід вважати поновленим на той самий термін і на тих самих умовах.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи апеляційної скарги позивача і вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач звертає увагу на п. 13 договору оренди згідно якого розмір орендної плати переглядається відповідно до ЗУ «Про оренду землі» та згідно з договором у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. У відповідь на звернення позивача № 21-09-2 від 21.09.2017 щодо поновлення договору оренди, Львівська міська рада надіслала ТОВ «Нафта Львів» лист відповідь № 2403-5136 від 12.10.2017, яким повідомила про необхідність подання переліку документів для розгляду питання про продовження договору оренди.

Оскільки умови додаткової угоди, долученої до листа позивача про поновлення договору оренди на новий строк, змінюють умови самого договору оренди, не можна вважати, що позивачем дотримано вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» щодо порядку продовження договірних відносин оренди земельної ділянки.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 апеляційну скаргу у даній справі розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Скрипчук О.С., Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 у справі №914/1310/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її розгляд на 08.09.2021.

Ухвалою суду від 08.09.2021 розгляд справи відкладено на 22.09.2021.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Скрипчук О.С. та Желік М.Б.

У судовому засіданні 22.09.2021 оголошено перерву у розгляді даної справи до 01.11.2021.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Марка Р.І., розгляд вищезазначеної справи 01.11.2021 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.11.20.21 розгляд справи № 914/1310/19 призначено на 22.11.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 розгляд даної справи відкладено на 13.12.2021.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Марка Р.І., судове засідання 13.12.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи № 914/1310/19 призначено на 24.01.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Скрипчук О.С. та Матущака О.І.

Ухвалою суду від 24.01.2022 розгляд даної справи відкладено на 21.02.2022.

У судовому засіданні 21.02.2022 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржуване судове рішення скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник відповідача явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судова колегія звертає увагу на те, що ухвалами Західного апеляційного господарського суду, якими неодноразово відкладався розгляд даної справи визначено, що неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги положення ст. 273 ГПК України, якою визначені строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

07.03.2008 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Нафта-Львів» (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі договір), який зареєстровано за №Ф-848 (а. с. 77-80, т. 1).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець (відповідач) на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» та ухвали Львівської міської ради №1458 від 27.12.2007 «Про продовження ТзОВ «Нафта-Львів» терміну оренди земельних ділянок на вул. Кульпарківській і вул. Зеленій у м. Львові» надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №4610136900:09:006:0004, загальною площею 0,1268 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Кульпарківській (права сторона від`їзду в місто) для будівництва автозаправних станцій.

На виконання договору, орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в строкове, платне користування вказану в договорі земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.10.2008 (а. с. 83).

Договір укладено на 10 років до 27.12.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Розмір орендної плати переглядається відповідно до ЗУ «Про оренду землі» та згідно з договором у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; та в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

26.09.2017 позивач надіслав відповідачу лист №21/09-2 від 21.09.2017, у якому просив відповідача поновити договір на новий строк, на умовах, викладених у проекті доданої до вказаного листа додаткової угоди (а. с. 16, 17 т. 1).

Зі змісту наданого проекту додаткової угоди № 1 до договору оренди землі № Ф-848 від 07.03.2008 (а. с. 86, т. 1), орендарем подано пропозицію продовжити дію договору оренди на той самий строк, але на змінених умовах.

У відповідь на лист № 21/09-2 від 21.09.2017, Департаментом містобудування Львівської міської ради надіслано ТОВ «Нафта-Львів» лист №2403-5136 від 18.10.2017 (а. с. 19-20, 110, т. 1) з переліком документів, які необхідно подати позивачу для розгляду питання про продовження терміну дії договору оренди землі. В даному листі також міститься повідомлення про зміну нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Окрім листа № 21/09-2 від 21.09.2017 позивач також звертався до відповідача про продовження договору оренди з листами: №09/10-1 від 09.10.2017 (а. с. 21, 22, т. 1), 10/11-1 від 10.11.2017 (а. с. 23, 24, т. 1), №17/01/18-1 від 17.01.2018 (а. с. 25, 26, т. 1), №15-11/2 від 15.11.2018 (а. с. 29, т. 1), . №30/11-1 від 30.11.2018 (а. с. 35-38, т. 1), №04/12-1 від 04.12.2018 (а. с. 40-43, т. 1), 28/01-1 від 28.01.2019 (а. с. 44-49 т. 1), №05/02-1від 05.02.2019 (а. с. 50, 51, т. 1), № 15/03-2 від 15.03.2019 (а. с. 52-58, т. 1) та № 15/03-1 від 15.03.2019 (а. с. 61-67, т. 1).

На зазначені вище звернення позивача відповідачем надавалися відповіді у листах: №2403-6309 від 18 12 2017 (а. с. 39, т. 1), №2403-5929 від 30.11.2018 (а. с. 113, т. 1), №2403-3001 від 14.06.2018 (а. с. 110), №2403-5872 від 26.11.2018 (а. с. 114, т. 1), №2403-6403 від 28.12.2018 (а. с. 115, т. 1), №2403-723 від 26.02.2019 (а. с. 59-60, 116, т. 1), №2403-1655 від 18.04.2019 (а. с. 68-69, 117, т. 1).

Дослідивши обставини справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" (далі ЗУ «Про оренду землі») врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Згідно з ч. 13 ЗУ З "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.03.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1268 га кадастровий №4610136900:09:006:0004, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська (права сторона від в`їзду і місто) для будівництва автозаправних станцій.

Умовами п. 8 договору сторони визначили, що такий укладено на 10 років, до 27.12.2017 і після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру та відомостями, які зазначені в самому договорі, договір зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 01.10.2008 (№ 04:08:438:00085).

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі"(в редакції чинній станом на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач стверджує, що листом №21/09-2 від 21.09.2017 (до спливу строку договору оренди землі) повідомив відповідача про намір продовжити договір на новий строк. До вказаного листа позивачем долучено також проект додаткової угоди.

Дослідивши текст додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 07.03.2008, яка долучена позивачем до позовної заяви, судова колегія звертає увагу на те, що така датована 2019 роком і крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач просить продовжити дію договору оренди на той самий строк, але на змінених умовах.

Зміна умов основного договору оренди землі викладена у пунктах 2.1-2.2 додаткової угоди, зокрема, ТОВ «Нафта-Львів» просить:

- викласти п. 1 договору у наступній редакції: «орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням: 12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій».

(у п. 1 договору оренди землі від 07.03.2008 визначено, що земельна ділянка надається відповідачу в оренду для будівництва автозаправних станцій)

- доповнити п. 13 договору після слів «що підтверджено документами» наступними підпунктами: «зміна граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності»;

- викласти п. 16 договору у наступній редакції: «цільове призначення земельної ділянки (земельних ділянок): категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки -12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту».

(у п. 16 договору оренди землі від 07.03.2008 визначено, що цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за функціональним призначенням землі комерційного призначення).

Як встановлено ч. 4 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідь на лист позивача №21/09-2 від 21.09.2017 про продовження терміну оренди землі Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 12.10.2017 за вих. №2403-5136 повідомило ТОВ «Нафта-Львів», що ухвалою Львівської міської ради №631 від 30.06.2016 введено в дію з 01.01.2017 нову нормативну грошову оцінку земель м. Львова. Річний розмір орендної плати за землю визначається на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, виданих відділом Держгеокадастру у 2017 році, у зв`язку із чим, для проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки необхідно внести дані про ділянку до відомостей Держгеокадастру. Разом з тим, даним листом позивача зобов`язано подати відповідні документи для розгляду питання про укладення договору оренди землі.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 2 ст. 21 цього ж закону, визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки (в тому числі державної та комунальної власності) використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок,

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до положень пункту 14.1.125. ст. 14 Податкового кодексу України, являє собою капіталізований рентний дохід.

Закон України «Про оцінку земель» (далі ЗУ «Про оцінку земель») визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим.

Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про оцінку земель» (в редакції станом на момент спірних відносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводилась не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Частиною 1 ст. 23 ЗУ «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів підлягала затвердженню відповідною сільською, селищною, міською радою.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» введено в дію з 01.01.2017 нову нормативно грошову оцінку земель м. Львова.

Відповідно до зазначеної ухвали річний розмір орендної плати за землю визначається на підставі витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі, виданих відділом Держгеокадастру у Львівській області в 2017 році.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» у пункт 5 договору оренди землі необхідно вказувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки на дату укладення договору.

Таким чином Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, в дотримання вимог чинного законодавства, надіслано позивачу лист № 2403-5136 від 12.10.2017, яким повідомлено його про необхідність виконання ним умов з метою укладення договору оренди. Такі дії свідчать про намір орендодавця продовжити орендні відносини з орендарем і про відсутність умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин.

В свою чергу позивач не виконуючи вимог листа Департаменту містобудування Львівської міської ради № 2403-5136 від 12.10.2017, всупереч вимогам чинного законодавства, помилково вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на умовах, викладених ним у додатковій угоді, яка по своїй суті змінює умови первинного договору оренди землі і не враховує нового розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Таким чином, господарський суд Львівської області у справі № 914/1310/19 відмовив у задоволенні позову з підстав викладення в позовній заяві вимоги про поновлення договору оренди на інших умовах, ніж визначені договором оренди, і послідовно наполягав на поновленні договору оренди на змінених умовах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову, оскільки неможливо визнати поновленою додаткову угоду до договору оренди в порядку ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" на інших умовах, ніж ті, що містилися у договорі оренди.

В основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції не покладено висновок про те, що орендодавцем прийнято рішення про відмову в укладенні договору оренди землі або про відмову в його поновленні, у зв`язку з чим твердження позивача про те, що орендодавець своїми діями ухиляється від продовження з орендарем орендних відносин щодо земельної ділянки, на які останній має право відповідно до вимог чинного законодавства, не підтверджується матеріалами справи.

Окрім цього, ст.24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ч. 10 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Наведені норми права і проект додаткової угоди поданої позивачем для укладення відповідачу свідчить про те, що зміна умов договору оренди землі запропонована позивачем, мала би бути оформлена шляхом укладення нового договору оренди. Що також свідчить про те, що зобов`язання відповідача щодо позивача, викладені в листі №2403-5136 від 12.10.2017, подати документи, необхідні для розгляду питання про укладення договору оренди землі є обгрунтованими та такими, які відповідають вимогам закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 висловлено наступну правову позицію.

Статтею ЗЗ Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої ч. ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч.6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо проекту додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 07.03.2008, оскільки редакція запропонована позивачем змінює сам первинний договір оренди землі від 07.03.2008 і останнім не взято до уваги вимог уповноваженого органу державної влади щодо необхідності зміни орендної плати за орендовану землю.

Відсутність такої згоди між сторонами орендних відносин унеможливлює укладення додаткової угоди про продовження терміну дій договору оренди і поновлення самого договору оренди, оскільки такі вимоги суперечать ч. 5-6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», якими позивач обгрунтовує підставність заявленого ним позову.

Щодо зміни предмету позову відповідно до заяви позивача б/н від 26.03.2021 (вх. № 1274/21 від 26.03.2021) судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що така заява не спростовує факту звернення позивача до відповідача із проектом додаткової угоди на змінених умовах і суперечить вимогам ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». Оскільки проект додаткової угоди надісланий позивачем відповідачу був інший, відтак підстави для задоволення позову при зміненому предметі позову також відсутні.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта Львів залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 у справі № 914/1310/19 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України N 2102-IX від 24.02.2022, повний текст постанови складено та підписано 09.03.2022.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.