Центральний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/192/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.
Представники сторін:
відповідач: Коровай А.А., договір № 0809 від 08.06.2017 р., адвокат;
представник апелянта в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 (повне рішення складено 13.08.2021 суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/192/21
за позовом Медовкіна Олега Михайловича , м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про визнання договору оренди від 18.11.2008 року розірваним з 01.09.2020 року; стягнення 2241940,71 грн; витребувати з ФГ "Сільгоспновація Плюс" передане йому за договором оренди від 18.11.2008 року обладнання
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Медовкін Олег Михайлович (далі-Позивач) 13.01.2021 звернувся з позовом до Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" (далі-Відповідач), в якому просить суд: визнати договір оренди від 18 листопада 2008 року розірваним з 1 вересня 2020 року; стягнути з ФГ "Сільгоспновація Плюс", код ЄДРПОУ 33143226, на користь Фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 : - заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції 914 832,60 грн.; - 3-х процентів річних 1725,93 грн.;
- процентів, які боржник повинен був сплатити за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України - 300228,35 грн.;
- інфляційних втрат від несвоєчасно сплачених процентів 516032,53 грн.;
- 3-х процентів річних відповідно ст.625 ЦКУ - 746,58 грн.;
- пені 1005,75 грн.;
- штрафу за неповернення майна 407 569,05 грн.;
- відповідальності по ст.785 ЦК України 99 799,92 грн.
Загальний розмір боргу складає: 2 241 940,71 грн.;
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного 18.11.2008р. між сторонами договору оренди обладнання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 позов Медовкіна Олега Михайловича до Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на користь Медовкіна Олега Михайловича заборгованості по орендній платі у розмірі 94 200,00 грн, 3% річних у розмірі 226,33 грн, штраф 30% у розмірі 114 165,00 грн, неустойку в сумі 28 260,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 769,25 грн. Витребувано з Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" передане йому за договором оренди від 18 листопада 2008 року обладнання: контейнери овочеві вагою 64 кг в кількості 375 штук, вагою 97 кг в кількості 171 штука. Стягнуто з Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 3 997,05 грн. В решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов укладеного 18.11.208 року між Фізичною особою-підприємцем Медовкіним Олегом Михайловичем та Фермерським господарством "Сільгоспновація Плюс" Договору оренди обладнання , Орендодавцем було передано Орендарю в строкове платне користування майно контейнери овочеві - 64 кг в кількості 375 шт, загальна вартість яких становить - 18000,00 грн та контейнера овочеві - 97 кг в кількості 171 шт, загальна вартість яких становить - 10260,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 18.11.2008 (арк.с. 19 Т.1), який підписаний та скріплений печатками сторін. Посилання Відповідача на те, що ним ніколи не сплачувались орендні платежі, судом визнається неправомірним, оскільки у справі відсутні обставини вважати договір оренди між сторонами неукладеним або недійсним. Посилання Відповідача на те, що Позивач припинив свою підприємницьку діяльність, тому договір оренди припинився, суд визнає таким, що не ґрунтується на нормі права, оскільки припинення підприємницької діяльності фізичною особою не є тотожнім ліквідації суб`єкта господарювання. Одночасно, оскільки Відповідач не надав доказів відчуження або втрату спірного майна, позовна вимога Позивача про його витребування також підлягає задоволенню.
Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті орендованого майна не здійснив, внаслідок чого Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення майна із оренди, в якій повідомив про розірвання договору та вимагав повернути йому контейнери (арк.с. 23 Т.1).
Вимога Позивача була залишена без відповіді та задоволення, орендоване майно Відповідач не повернув, доказів погашення заборгованості не надав.
Договір є розірваним з вересня 2020 року, що унеможливлює нарахування орендної плати після цього. Визнання цього факту не потребує прийняття судового рішення, а тому позовна вимога Позивача про визнання договору розірвання з вересня 2020 року є неправильно обраним способом захисту, що тягне відмову в цій частині позову.
Місцевий господарський суд не погодився із застосуванням з боку Позивача індексації на прикладі оренди державного або комунального майна, оскільки договором між Позивачем та Відповідачем необхідність такої індексації не передбачена. Обов`язки орендаря, які визначені пунктом 6.1 договору, не передбачають обов`язку останнього самостійно нараховувати індексацію.
Враховуючи викладене, суд визначив заборгованість Відповідача із розрахунку орендної плати у розмірі 4710,грн. за місяць, що також підтверджується даними акту прийому-передачі майна від 18.11.2008року (арк.с.19 Т.1), в якому визначено розмір орендної плати за 6 місяців без зазначення про необхідність застосування індексації.
З урахуванням факту повернення документації, вилученої під час обшуку, представнику Позивача у листопаді 2016 року, що підтверджується матеріалами справи (арк.с.28-50, 76-88 т.1), суд дійшов висновку, що з листопада 2016 року у Позивача була можливість протягом загального строку позовної давності своєчасно звернутися з позовом до суду із правильним визначенням юрисдикції про стягнення боргу, який виник з 2014 року. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення боргу і частково нарахувань за ним, які виникли за три роки до звернення Позивача до господарського суду з цим позовом. Позов зареєстрований канцелярією господарського суду Дніпропетровської області 13.01.2021 року, тому є заявленим в межах строку позовної давності борг на суму 94 200,00 грн., який виник за розрахункові періоди, починаючи з січня 2018 року та закінчуючи серпнем місяцем 2020 року. Суд визнав неправомірним нарахування Позивачем орендної плати за вересень - листопад 2020 року після направлення на адресу Відповідача листа щодо розірвання договору (арк.с.23 т.1), що є його правом в силу ст.782 ЦК України.
Інфляційні втрати на суму боргу 94 200,00 грн. за період прострочення з січня 2018 по листопад 2020 судом встановлено на суму 12 769,25 грн.
3% річних судом встановлено на суму боргу 94200,00 грн. у розмірі 226,33 грн, враховуючи той період прострочки, який застосований Позивачем, тобто по одному місяцю за кожним розрахунковим періодом.
Розрахунок штрафу у розмірі 407 569,05 грн (30% від вартості орендованого майна на підставі п.8.1.4. Договору), місцевий господарський суд визнав необґрунтованим, оскільки інфляційні втрати враховуються у випадку визначення саме грошового боргу, а не до вартості майна. Таким чином судом визнається до стягнення суму штрафу у розмірі 114165,00 грн.
Місцевим господарським судом визнано обґрунтованим розмір неустойки на суму 28260,00 грн з заявлених до стягнення на підставі ст.785 ЦК України за період вересень-листопад 2020 року на суму 99799,92грн із розрахунку 4710,0грн. Х2 Х3 місяця, оскільки Позивач безпідставно нарахував неустойку на проіндексовану суму орендної плати.
Правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими коштами в розмірі 300 228,35 грн та нарахованих на них 3%річних в розмірі 172 593грн та інфляційної складової.
Підстаи, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Медовкін Олег Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Фермерське господарство "Сільгоспновація Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ФГ "Сільгоспновація Плюс" заборгованості з орендної плати у розмірі 94 200,00 грн., 3% річних у розмірі 226.33 грн., штрафу 30% у розмірі 114 165,00 грн., неустойки в сумі 28260,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 769,25 грн., витребування з Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" передане йому майно за договором оренди від 18.11.2008 року обладнання: контейнери овочеві вагою 64 кг в кількості 375 штук, вагою 97 кг в кількості 171 шт. Ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга Медовкіна Олега Михайловича обґрунтована наступним:
- Документи щодо оренди повернені позивачу були 24 листопада 2014 року, цю дату потрібно вважати початком перебігу строку позовної давності.
Датою закінчення строку позовної давності є відповідно 25 листопада 2019 року.
22 листопада 2019 року (за 3 дні до закінчення строку позовної давності), Позивач звернувся до Криворізького районного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за даним Договором.
- Оскільки позов не був залишений без розгляду, як передбачає ст. 265 ЦК України, перебіг строку позовної давності був перерваний з дати подання позову у справі № 177/1880/19 тобто з 22.11.2019 року.
- підставою для зменшення розміру орендної плати суд визначив відсутність у встановленому договором порядку сплати та нарахування орендної плати посилання на індексації, та необов`язковість для сторін норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
- Виходячи з умов Договору та положень Законів України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, «Про оренду державного та комунального майна» від 03 жовтня 20ІУ року № 157-ІХ, Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 орендар зобов`язаний кожного місяця самостійно розрахувати розмір орендної плати виходячи з розміру орендної плати за попередній місяць та встановленого на поточний місяць індексу інфляції.
Висновки суду щодо неправомірності індексації орендної плати за користування майном є невірними.
- відмова суду в стягненні відсотків за користування чужими грошовими коштами порушує вимоги ст.ст. 524, 533-535, 536, 625 ЦК України.
- використання індексації вартості орендованого майна передбачено нормами діючого законодавства.
Апеляційна скарга Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" обгрунтована наступним:
- Наявність у Позивача лише договору оренди обладнання та акту приймання-передачі від 18.11.2008 року не може бути доказом існування фінансово-господарських взаємовідносин між сторонами та виникненню заборгованості з орендної плати, про яку йдеться в Позовній заяві Медовкіна О.М .
Вказаний договір був відсутній у відповідача, обставини підписання цього договору відповідачу не відомі, контейнери для зберігання овочів, відповідачу не передавались тому і не виникало у відповідача обов`язку щодо сплати орендної плати за такі контейнери.
У позовній заяві зазначено що Відповідач не сплатив передплату за січень 2014 року у грудні 2013 року, а у відповіді на відзив Позивачем зазначено, що Відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати виконувались належним чином до 31 грудня 20f 4 року, що має розбіжність терміном в один рік, хоча Відповідач стверджує, що взагалі не здійснював оплату за зазначеним договором оренди.
- За відсутністю доказів сплати за договором оренди від 18.11.2008 року, право вимоги у Орендодавця виникло з моменту порушення умов передбачені п.4.2 Договору оренди, починаючи з 21. Г 1.2008 року і Орендодавець мав право звернутися до Орендаря з вимогою про сплату боргу за оренду контейнерів овочевих зазначених в Договорі або до суду впродовж терміну передбаченого ст.ст. 251, 267 ЦК України.
- ФОП Медовкін О.М. дізнався про порушення вимог договору оренди обладнання від 18.11.2008 року, від дня виникнення права на отримання плати за Передане в оренду майно а саме з 21.11.2008 року.
З 22.11.2008 року, почався перебіг позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строк позовної давності сплинув 22.11.2011 року.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
ВІДЗИВУ НЕ НАДАНО!
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.09.2021 клопотання Медовкіна Олега Михайловича про зменшення розміру судового збору задоволено. Зменшено розмір судового збору, який підлягає сплаті, до 2270,00 грн. Задоволено клопотання Медовкіна Олега Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Медовкіна Олега Михайловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.11.2021 о 12:00 годин. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
22.09.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.11.2021 о 12:00 годин. Приєднано апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 для сумісного розгляду до апеляційної скарги Медовкіна Олега Михайловича .
01.11.2021 розгляд апеляційних скарг Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 відкладено на 23.11.2021 на 12:30 годин. Надано позивачу та відповідачу можливість подати до суду апеляційної інстанції відповіді на визначені питання.
23.11.2021 представник відповідача не з`явився, відповідь на поставлене питання, що було визначено в ухвалі суду від 01.11.2021 не надав, докази належного сповіщення останнього відсутні, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд апеляційної скарги та надати відповідачу можливість повторно надати власні пояснення.
Ухвалою від 23.11.2021 розгляд апеляційної скарги Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 відкладено на 10.01.2022 на 12:00 годин. Надано Фермерському господарству "Сільгоспновація Плюс" можливість подати до суду апеляційної інстанції відповідь на означене в даній ухвалі питання до 06.01.2022 року.
Позивач в судове засідання не з`явився. Про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його клопотанням від 10.01.2022 року., вх. номер 228/22, згідно якого:
«…Розгляд справи призначено на 10 січня 2022 року на 12:00 год.
Позивач (Скаржник), Медовкін Олег Михайлович , зважаючи на обставини, котрі не залежать від позивача, а саме потребую постійного догляду за хворою мамою 1936 року народження, та зважаючи на той факт, що Позивач є єдиним сином в родині, керуючись ст.ст. 42, 169, 170, 202, 216, ч.11 ст. 270 ГПК України…»
Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Наведені в клопотанні підстави для відкладення розгляду справи визнаються колегією суддів неповажними оскільки не свідчать про неможливість прибуття скаржника в судове засідання.
З урахуванням прийняття участі позивачем в минулих засіданнях і надання в них відповідних пояснень, обґрунтування заявленого клопотання, думки представника відповідача, наявності в матеріалах справи доказів - колегія суду , вирішила залишити означене клопотання без задоволення та провести судове засідання за відсутності Медовкіна Олега Михайловича .
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка скаржника не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі позивача за наявними у справі матеріалами.
10.01.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
18.11.208 року між Фізичною особою-підприємцем Медовкіним Олегом Михайловичем (далі-Орендодавець) та Фермерським господарством "Сільгоспновація Плюс" (далі-Орендар) укладено Договір оренди обладнання (далі-Договір).
На виконання умов Договору Орендодавцем було передано Орендарю в строкове платне користування майно контейнери овочеві - 64 кг в кількості 375 шт, загальна вартість яких становить - 18000,00 грн та контейнера овочеві - 97 кг в кількості 171 шт, загальна вартість яких становить - 10260,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 18.11.2008 (арк.с. 19 Т.1), який підписаний та скріплений печатками сторін.
Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті орендованого майна не здійснив, внаслідок чого Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення майна із оренди, в якій повідомив про розірвання договору та вимагав повернути йому контейнери (арк.с. 23 Т.1).
Вимога Позивача була залишена без відповіді та задоволення, орендоване майно Відповідач не повернув.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача були направлені вимоги про необхідність погашення заборгованості за договором оренди обладнання (арк.с. 20-22 Т.1), які були залишені без відповіді та задоволення.
Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційні скарги Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" не підлягають задоволенню в силу наступного:
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відзиві на позовну заяву, Фермерським господарством "Сільгоспновація Плюс" визнано наступні обставини :
« … Договір оренди обладнання був укладений 18.11.2008 року між ФОП Медовкін О.М. та ФГ «Сільгоспновація Плюс» з можливістю пролонгації щорічно в разі не укладання додаткової угоди і неповернення обладнання після ЗО серпня кожного року, на наступний рік з 01 вересня по 01 травня…» (т.1 а.с. 181-184).
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Колегія суддів констатує, що відзив на позовну заяву не містить заперечень ФГ «Сільгоспновація Плюс» щодо обставин отримання за актами приймання-передачі майна від 18.11.2008 (арк.с. 19 Т.1), підписаних та скріплених печатками сторін в користування Відповідачем контейнерів овочевих - 64 кг в кількості 375 шт, загальна вартість яких становить - 18000,00 грн та контейнерів овочевих - 97 кг в кількості 171 шт, загальна вартість яких становить - 10260,00 грн,
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання 18.11.2008 року між Фізичною особою-підприємцем Медовкіним Олегом Михайловичем (Орендодавець) та Фермерським господарством "Сільгоспновація Плюс" (Орендар) Договору оренди обладнання (далі-Договір) та передання Орендодавцем на виконання умов Договору Орендарю в строкове платне користування майна: контейнерів овочевих - 64 кг в кількості 375 шт, загальна вартість яких становить - 18 000,00 грн та контейнерів овочевих - 97 кг в кількості 171 шт, загальна вартість яких становить - 10 260,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 18.11.2008 (арк.с. 19 Т.1), який підписаний та скріплений печатками сторін.
Доводи апеляційної скарги Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" в частині : « …Вказаний договір був відсутній у відповідача, обставини підписання цього договору відповідачу не відомі, контейнери для зберігання овочів, відповідачу не передавались тому і не виникало у відповідача обов`язку щодо сплати орендної плати за такі контейнери…
…Про існування договору оренди обладнання від 18.11.2008 року відповідач дізнався з позовної заяви.
За таких обставин можливо вважати обставину невчинення відповідних дій, а саме несплати орендної плати починаючи з 18.11.2008 року, встановленою…» не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки відповідач позбавлений права заперечувати проти такої обставини в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку із тим, що відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 101-106) та заперечення (т.1 а.с. 243-245) не містили відповідних доводів, а Відповідач в апеляційній скарзі не довів, що не заперечив проти цих обставин з підстав, що не залежали від нього.
Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що термін оренди складає 6 місяців з моменту прийняття об`єкту оренди за актом приймання передачі.
Відповідно до частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Враховуючи дату підписання акту приймання передачі майна від 18.11.2008р., шестимісячний строк оренди сплив 01.05.2009р..
Згідно з пунктами 3.2 - 3.5 договору оренди термін оренди може бути збільшений за погодженням сторін. Після закінчення терміну оренди і неповернення предмету договору за актом приймання-передачі, вважається, що орендар прийняв на безоплатне відповідальне зберігання об`єкт оренди до моменту підписання акту приймання-здачі або укладення додаткової угоди про поновлення терміну та умов оренди на новий термін.
Строк підписання додаткової угоди - до 30 серпня кожного року. У випадку неукладення додаткової угоди і неповернення об`єкту оренди після 30 серпня вважається, що орендар поновив термін оренди з 1 вересня до 1 травня на умовах даного договору.
Докази повернення орендованого майна орендодавцю до матеріалів справи не надано. Таким чином, строк оренди поновлювався з 01.09.2009р. по 01.05.2010р., з 01.09.2010р. по 01.05.2011р., з 01.09.2011р. по 01.05.2012р., з 01.09.2012р. по 01.05.2013р., з 01.09.2013р. по 01.05.2014р., з 01.09.2014р. по 01.05.2015р., з 01.09.2015р. по 01.05.2016р., з 01.09.2016р. по 01.05.2017р., з 01.09.2017р. по 01.05.2018р., з 01.09.2018р. по 01.05.2019р., з 01.09.2019р. по 01.05.2020р., з 01.09.2020р. по 01.05.2021р..
На підставі положень пункту 3.3 договору оренди протягом травня - серпня орендоване майно перебувало на безоплатному відповідальному зберіганні орендаря.
Згідно з п. 4.1. Договору розмір орендної плати за один об`єкт, що орендується складає: для контейнера вагою 64кг - 08,00 грн - 3000,00 грн, для контейнера вагою 97 кг - 10,00 грн - 1710,00 грн, що разом складає 4710,00 грн.
Відповідно до пункту 9.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє згідно п 3.1. Даного Договору, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання.
Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті орендованого майна не здійснив, внаслідок чого Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення майна із оренди, в якій повідомив про розірвання договору та вимагав повернути йому контейнери (арк.с. 23 Т.1).
Вимога Позивача була залишена без відповіді та задоволення, орендоване майно Відповідач не повернув.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати в розмірі 94 200 грн за періоди січень 2018року - квітень 2018 року (4 х 4710,00 грн) «+» вересень 2018 - квітень 2019, (4 х 4710,00 грн) «+» вересень 2019 - квітень 2020 (4 х 4710,00 грн).
Доводи апеляційної скарги ФГ «Сільгоспновація Плюс» в частині того, що : « …судом не було з`ясовано, чи мало місце укладання такого договору з метою що визначена в ст. 3 ГК України, як діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, також не було з`ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідачем неодноразово зазначалося, а також були надані відповідні докази про відсутність фінансово-господарських відносин, а в тому числі і виплати орендної плати за вищевказаним договором оренди обладнання, про що свідчить акт документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Сільгоспновація Плюс» за період з 01.01.2012 по 31.05.2013 року, який був виданий 02.08.2013 року Криворізькою Північною об`єднаною Державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.
Так у пункті 2.6. зазначеного акту перевірки, йдеться про довідку про загальну інформацію щодо ФГ «Сільгоспновація Плюс» та результати його діяльності за період, шо підлягав перевірці, яка додається у вигляді Додатку №1 до акту та є його невід`ємною частиною.
В зазначеному вище додатку до акту перевірки, зазначений реєстр суб`єктів господарювання, з якими ФГ «Сільгоспновація Плюс» (ЄДРПОУ 33143229) перебувало у господарських відносинах в період з 01.01.2012 року по 31.05.2013 року, в якому відсутні взаємовідносини з ФОП Медовкіним О.М.
Відповідно до положень п. 44.1 Податкового кодексу України…
… Наявність у Позивача лише договору оренди обладнання та акту приймання-передачі від 18.11.2008 року не може бути доказом існування фінансово-господарських взаємовідносин між сторонами та виникненню заборгованості з орендної плати, про яку йдеться в позовній заяві Медовкіна О.М…
… У позовній заяві зазначено що Відповідач не сплатив передплату за січень 2014 року у грудні 2013 року, а у відповіді на відзив Позивачем зазначено, що Відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати виконувались належним чином до 31 грудня 2014 року, що має розбіжність терміном в один рік, хоча Відповідач стверджує, що взагалі не здійснював оплату за зазначеним договором оренди.
Вказані суперечності можливі через відсутність у Позивача підтверджуючих документів про внесення орендної плати Відповідачем за весь період.
Крім того, у зв`язку з відсутністю операцій потягом 2012 року на рахунку ФГ «Сільгоспновація Плюс», який зазначений в договорі оренди обладнання від 18.11.2008 року, було закрито поточний рахунок в АТ «Сведбанк», що зазначено в повідомленні АТ Сведбанк.
Відповідач стверджує саме про не вчинення оплати за договором оренди обладнання від 18.11.2011 року, Позивач доказів сплати за вищевказаним договором до грудня 2013 року або до грудня 2014 року до позовної заяви та матеріалів справи не долучив.
Водночас хочу зазначити, що умови договору оренди від 18.11.2008 року не виконувались з моменту його укладання і цей факт давав безумовне право Медовкіну О.М. стягувати орендну плату в межах строку позовної давності…
… Не дивлячись на посилання відповідача на взагалі відсутність фінансово-господарських операцій за договором оренди обладнання та надання відповідних доказів про їх відсутність, суд не зобов`язав позивача надати будь-які докази сплати орендної плати за цим договором, до грудня 2013 року, як він на це вказує у своїй позовній заяві…»
відхиляються колегією суддів як такі, що суперечать приписам частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України, якими встановлюється загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Саме по собі визнання відповідачем невиконання ним своїх зобов`язань зі сплати оренди, яке підтверджується наведеними ним доказами, враховується колегією суддів в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Згідно зі ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідачем не спростовано обставини вилучення у позивача первинно-бухгалтерської документації у його бухгалтера та повернення цієї документації представнику Позивача у листопаді 2016 року, що підтверджується матеріалами справи (арк.с.28-50, 76-88 т.1). Відповідний висновок суду першої інстанції в частині наявності у Позивача, з листопада 2016 року можливості протягом загального строку позовної давності своєчасно звернутися з позовом до суду про стягнення боргу, який виник з 2014 року. , правильно визначивши юрисдикції.
22 листопада 2019 року, тобто до закінчення строку давності, позивач пред`явив до Криворізького районного суду позов про стягнення коштів.
Відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення позову до суду.
Ухвалою від 24 квітня 2020 року, Криворізький районний суд провадження у справі № 177/1880/19 закрив.
Позов зареєстрований канцелярією господарського суду Дніпропетровської області 13.01.2021 року, тому є заявленим в межах строку позовної давності борг на суму 94200,00 грн., який виник за розрахункові періоди, починаючи з січня 2018 року та закінчуючи серпнем місяцем 2020 року.
Доводи апеляційної скарги Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" в частині спливу позовної давності 22.11.2011р. визнаються колегією суддів такими, що спростовано вищенаведеними висновками суду першої інстанції, які визнано вірними за наслідками перегляду апеляційної скарги.
Оскільки позовні вимоги задоволено за періоди січень 2018року квітень 2020року, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування Позивачем орендної плати за вересень - листопад 2020 року після направлення на адресу Відповідача листа щодо розірвання договору (арк.с.23 т.1), що є його правом в силу ст.782 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зі змісту ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області № 177/1880/19 від 24.04.2020р. неможливо встановити, які саме періоди для стягнення орендної плати були предметом позову у справі № 177/1880/19, в зв`язку із чим, місцевим господарським судом було правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за періоди січень 2018року квітень 2020року
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги Медовкіна Олега Михайловича в частині неврахування судом першої інстанції переривання перебігу позовної давності подання позивачем заяви до суду відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 Цивільного кодексу України.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору оренди. В договорі оренди сторонами не узгоджено у визначений законом спосіб нарахування певного розміру відсотків в порядку статті 536 Цивільного кодексу України.
Правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим правові підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків - у справі відсутні.
Відповідно, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача проценти за користування чужими коштами в розмірі 300 228,35 грн, а доводи апеляційної скарги ФОП Медовкіна О.М. визнаються колегією суддів як такі, що суперечать сталій вищенаведеним нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та неправильного застосування норм матеріального права, а тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс", відповідно - без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00 грн. (т. 2 а.с. 42) та 9 021,46 (т.2 а.с. 78, 83) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Медовкіна Олега Михайловича та Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2021 у справі №904/192/21 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00 грн. покласти на Медовкіна Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9 021,46 грн. покласти на Фермерське господарство "Сільгоспновація Плюс" (53070, Дніпропетровська обл., Криворізький район, селище Широке, вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 33143226)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2022 р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103631698 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) оренди |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кеся Наталія Борисівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кеся Наталія Борисівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні