ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" лютого 2022 р. Cправа №902/1186/21
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЛД", м.Київ
до приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка Гайсинського району Вінницької області
про стягнення 170747,07 грн заборгованості згідно договору поставки
Представники сторін в судове засідання не з`явились
ВСТАНОВИВ :
29.11.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЛД" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" грошових коштів у сумі 170747,07 грн, з яких: 144700,44 грн - основна заборгованість, 7718,68 грн - 3% річних, 18327,95 грн - інфляційні втрати.
Вказана заборгованість нарахована з посилання на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №3 від 07.09.2017 в частині оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою суду від 06.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1186/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.01.2022.
За наслідками судового засідання (27.01.2022) судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 24.02.2022.
14.02.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Коломойця М.І. про відшкодування судових витрат разом з доданими документами.
На визначену судом дату (24.02.2022) в судове засідання представники сторін не з`явилися.
При цьому про дату час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, зокрема представник позивача під розписку (а.с. 32).
Відповідач - ухвалою суду від 27.01.2022, яка отримана останнім 07.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).
Суд враховує, що неявка сторін, чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
При цьому суд констатує, що відзив відповідача на позовну заяву до суду не надійшов.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні 24.02.2022 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали господарської справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
07.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТЛТД" (далі по тексту також - Постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (далі по тексту також - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №3 (далі по тексту також - Договір).
Предметом Договору визначено, що Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар згідно з накладними, а Покупець зобов`язується приймати зазначений товар у відповідності з накладними до кожної окремої партії товару (п.1.1 Договору).
Пунктами 1.2, 1.3 Договору узгоджено, що загальна сума Договору визначається кількістю отриманого і оплаченого Товару протягом строку дії Договору. Кількість кожної окремої партії Товару визначається в рахунках-фактурах і накладних документах.
Ціна на товар, найменування та кількість зазначаються в накладних (п.1.2 Договору).
Покупець зобов`язується розраховуватись за товар на умовах післяплати. Термін відтермінування платежу - 30 днів (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.2.3. Договору плата проводиться у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата за товар здійснюється виключно у національній грошовій одиниці України (гривні).
Термін дії договору з моменту підписання до 31 грудня 2018 року.
У випадку відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов даного Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів до кінця припинення терміну його дії, Договір вважається продовженим на 1 (один) рік на тих же умовах (п.4.1, 4.2 Договору).
На виконання умов Договору позивач 10.01.2020 направив на адресу відповідача ветеринарні препарати на загальну суму 144700,44 згідно накладної №6 від 10.01.2020 (а.с.11).
Вказане підтверджується експрес - накладною перевізника "Нова Пошта" №204501963938 87 від 10.01.2020 про доставку вантажу (а.с.12).
Однак, відповідач, всупереч п.2.1. Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару на суму 144700,44 грн.
13.01.2022 позивач направив на адресу відповідача лист-попередження про сплату суми боргу (а.с. 13).
Вказана вимога отримана відповідачем (виконуючим обов`язки директора РезнікомП.О.) 21.01.2021, яким зазначено, що згідно даного листа гарантуєте здійснити оплату в сумі 50000,00 грн до 01.02.2021. Подальшу оплату гарантовано здійснити до 05.02.2021.
Однак станом на день розгляду справи в суду відповідачем не сплачено заборгованість за отриманий товар в сумі 144700,44, що стало підставою звернення з цим позовом до суду.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7718,68 грн - 3% річних за період з 13.02.2020 по 22.11.2021 та 18327,95 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2020 по вересень 2021.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як слідує із змісту п.2.1 Договору покупець зобов`язується розраховуватись за товар на умовах післяплати. Термін відтермінування платежу - 30 днів.
Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України). Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач 10.01.2020 направив на адресу відповідача ветеринарні препарати на загальну суму 144700,44 згідно накладної №6 від 10.01.2020 (а.с.11).
Вказане підтверджується експрес - накладною перевізника "Нова Пошта" №204501963938 87 від 10.01.2020 про доставку вантажу (а.с.12).
Однак, відповідач, всупереч п.2.1. Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару на суму 144700,44 грн в строк, обумовлений договором.
Таким чином суд дійшов висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 144700,44 грн.
Поряд з цим за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18327,95 грн - інфляційних втрат та 7718,68 грн - 3% річних.
Розглядаючи зазначені вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань, визначених умовами Договору в частині сплати вартості отриманого товару, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є правомірними та обґрунтованими.
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "Ліга 360" суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 18327,95 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "Ліга 360" судом встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають до стягнення становить 7708,18грн, вказана сума підлягає задоволенню, при цьому в стягненні 10,50 грн - 3% річних слід відмовити.
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не подав до суду докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Окрім того, при вирішенні питання судових витрат у даній справі судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що останні мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як слідує із матеріалів справи 23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТЛТД" (далі - Клієнт) та Коломойцем Миколою Івановичем (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги.
Згідно пункту 1 предметом Договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію); особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
Відповідно до пунктів 8 та 9 договору Клієнт зобов`язаній відшкодовувати Адвокату фактичні витрати, необхідні для виконання Договору; своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за Договором.
Факт вчинення Адвокатом дій, зазначених у пункті 2 цього розділу Договору, посвідчується Актом приймання-передавання виконаних робіт, який складає Адвокат після участі Адвоката у першому судовому засіданні у справі, провадження в якій порушено за наслідками подання зазначеного у вказаному пункті позову. У разі виникнення необхідності у вчиненні інших дій, відповідні дії вчиняються Адвокатом за наслідками укладення Додаткової угоди до цього договору.
Клієнт зобов`язаний прийняти під Адвоката складений у відповідності до вимог цього Договору Акт приймання-передавання послуг і підписати його протягом 10 робочих днів, або направити на адресу Адвоката свої заперечення. Спори щодо гонорару вирішуються шляхом перемовин між Клієнтом та Адвокатом.
Протягом 15 робочих днів після підписання визначеного цим Договором Акту приймання-передавання послуг, клієнт зобов`язується оплатити їх шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвоката за реквізитами, визначеними у Розділі цього Договору (Розділ 3 Договору).
04.02.2022 сторонами було підписано Акт приймання - передавання послуг, відповідно до якого сума витрат на професійну правову допомогу) (враховуючи, що Представник Позивача приймав участь у судовому засіданні один раз), склала 5000грн.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N922/445/19.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеної вартості послуг, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
Так, матеріалами справи підтверджується реальний обсяг наданої адвокатом Коломойцем М.І. правової допомоги на суму 5000,00 грн.
При цьому суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Приватне акціонерне товариство "Птахокомбінат "Бершадський" в розмірі 4999,69 грн.
На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.221, ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (вул.Соборна, буд.200, с.Війтівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24412; код юридичної особи 04366719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЛТД" (вул.Донецька, буд.57А, кв.162, м.Київ, 03151; код юридичної особи 41295328) 144700,44 грн - основного боргу; 18327,95 грн - інфляційних втрат; 7708,18 грн - 3 % річних; 4999,69 грн - витрат на професійну правничу допомогу; 2270,00 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. В позові в частині стягнення 10,50 грн - 3% річних відмовити.
4. Витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 0,31 грн залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Повне судове рішення надіслати на електронну адресу представника позивача (oriznik@gmail.сom), відповідачу - рекомендованим листом.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).
Повне рішення складено 09 березня 2022 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул.Соборна, 200, с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103631727 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Нешик О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні