Рішення

від 31.01.2022 по справі 131/613/21

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/613/21

Провадження № 2/131/73/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022 м.Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Балтака Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

У червні 2021 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою реєстрації місця проживання позивача. За життя покійною 31 грудня 2004 р. був складений заповіт, посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, у відповідності до змісті якого все своє майно вона заповідала позивачу. При оформленні своїх спадкових прав позивачу стала відома інформація про те, що до складу майна покійної належало майно її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якого входить право постійного користування земельною ділянкою площею 1,500 га для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 000658 від 12.08.2001 р., яке вона фактично прийняла, однак не переоформила своїх спадкових прав. Звернувшись до нотаріуса із даного приводу позивач отримав письмове роз`яснення, зміст якого полягає у тому, що у даному випадку відсутні підстави для видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки рішенням 18 сесії 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27.01.2006 р. вищевказаний державний акт на право постійного користування землею визнано таким, що втратив чинність у зв`язку із смертю землекористувача. Посилаючись на викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право на постійного користування земельною ділянкою площею 1,500 га для ведення особистого підсобного господарства в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яке було успадковане нею після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 червня 2021 р. постановлено відкрити провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

26 липня 2021 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву Іллінецької міської ради Вінницької області, згідно якого відповідач зазначає, що позов є необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволені. Додатково на обґрунтування своєї позиції зазначає, що земельну ділянку, яку на підставі рішення 18 сесії 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області вилучено у ОСОБА_3 , переведено до земель запасу та в подальшому передано у власність працівнику соціальної сфери с. Красненьке ОСОБА_5 , яка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 751482, виданий Іллінецькою РДА Вінницької області 24 вересня 2008 р.

06 серпня 2021 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у змісті якої останній

зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою входить до складу спадщини та підлягає спадкуванню на загальних підставах, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Діденко Н.П. не з`явилися, проте подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.

Представник відповідача Іллінецької міської ради Вінницької області будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду у призначене судове засідання не з`явився, доказів наявності поважності причин неявки суду не надав.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим частиною 3 статті 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Так, судом установлено, що 12 серпня 2001 р. ОСОБА_4 на підставі рішення 15 сесії 3 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 30.06.2001 р. виданий державний акт на право постійного користування землею серії ВН № 000658, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею для сільськогосподарських потреб за № 2 на земельну ділянку загальною площею 1,500 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 12).

31 грудня 2004 р. ОСОБА_3 складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 378 , у відповідності до змісті якого все своє майно де воно не було і з чого не складалось він заповідав ОСОБА_1 (а.с. 9).

15 січня 2005 р. дружиною ОСОБА_3 ОСОБА_2 складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 5, у відповідності до змісті якого все своє майно вона заповідала ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 (вісімдесяти трьох) років ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, про що у Книзі реєстрації актів про смерть виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області зроблений запис за № 7 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.2005 р. (а.с. 8).

27 січня 2006 р. 18 сесією 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області прийнято рішення «Про погодження надання земельних ділянок у власність працівникам соціальної сфери с. Красненьке із земель запасу Красненьківської сільської ради розташованих за межами населеного пункту с. Красненьке для ведення особистого селянського господарства» (а.с.49). У відповідності до змісту даного рішення орган місцевого самоврядування вирішив: визнати державні акти на право постійного користування (додаток 1) такими, що втратили чинність у зв`язку із смертю землекористувачів; перевести до земель запасу земельні ділянки, які перебували в постійному користуванні громадян нині померлих (згідно додатку № 1) з метою подальшого перерозподілу по акту обстеження; погодити надання земельних ділянок у власність працівникам соціальної сфери с. Красненьке (додаток № 2) із земель запасу Красненьківської сільської ради із земель запасу Красненьківської сільської ради розташованих за межами населеного пункту с. Красненьке для ведення особистого селянського господарства згідно з план-схемою, що додається (додатки 3,4).

Згідно додатки № 1 до рішення 18 сесією 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27.01.2006 р. до списку померлих громадян працівників соціальної сфери, які мали в постійному користуванні земельні ділянки включений ОСОБА_4 ; серія номер державного акту ВН 000658; номер земельної ділянки 2; площа га 1,5 (а.с. 50).

Згідно додатки № 2 до рішення 18 сесією 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27.01.2006 р. до списку працівників соціальної сфери с. Красненьке (додаток № 2) із земель запасу Красненьківської сільської ради із земель запасу Красненьківської сільської ради розташованих за межами населеного пункту с. Красненьке для ведення особистого селянського господарства включена ОСОБА_5 ; номер земельної ділянки 2; площа 1,5 га; місце проживання с. Красненьке (а.с. 51).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 (вісімдесяти трьох) років ОСОБА_2 1922 року народження померла, про що у Книзі реєстрації актів про смерть виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області зроблений запис за № 7 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.10.2006 р. (а.с. 7).

Зі змісту довідки приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Вінницької області Нікітчук Н.А. від 27.01.2021 р. № 27/01-16 вбачається, що 25 січня 2021 р. відкрито спадкову справу за № 11/2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 , що була спадкоємицею свого чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. Єдиним спадкоємцем за заповітом (на все майно, де б воно не було і з чого не складалось) після смерті ОСОБА_2 є громадянин ОСОБА_1 (а.с. 10).

У відповідності до письмового роз`яснення приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Вінницької області Нікітчук Н.А. від 14.05.2021 р. № 206/01-16 нотаріус не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею 1,500 га для ведення особистого підсобного господарства, оскільки рішенням 18 сесії 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27 січня 2006 р. державний акт на право постійного користування землею серії ВН № 000658 від 12.08.2001 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею для сільськогосподарських потреб за № 2 визнано таким, що втратив чинність у зв`язку із смертю землекористувача (а.с. 13).

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.07.2021 р. № 266894459 за ОСОБА_5 зареєстроване право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521283900:04:000:0388; площею 1,5 га; цільове призначення для ведення для ведення особистого селянського господарства, що належить даному власнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 751482, виданого Іллінецькою РДА Вінницької області 24 вересня 2008 р. (а.с. 46-47).

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Положеннями статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою. Змістом статті 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

При цьому згідно частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Змістом пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватись також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітезис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

З огляду на вищенаведене, суд погоджується із позицією позивача з приводу того, що право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

В свою чергу, пунктом «б» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Змістом частини 1 статті 149 ЗК України (в редакції станом на 27.01.2006 р., тобто на момент прийняття рішення 18 сесією 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області) перебачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатись для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Частиною 3 даної статті визначено, що сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,500 га із цільовим призначення для ведення особистого підсобного господарства не входило, оскільки 27 січня 2006 р. рішенням 18 сесії 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області відповідний державний акт на право постійного користування землею серії ВН № 000658 виданий 12 серпня 2001 р. ОСОБА_4 на підставі рішення 15 сесії 3 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 30.06.2001 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею для сільськогосподарських потреб за № 2 на зазначену земельну ділянку визнаний таким, що втратив чинність у зв`язку із смертю землекористувача.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги зміст статті 1218 ЦК України суд відхиляє посилання позивача на те, що останній успадкував зазначене право постійного користування земельною ділянкою за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки як встановлено судом на момент відкриття спадщини зазначене право спадкодавцеві не належало, так як дане право припинене ще за час життя даного спадкодавця шляхом вилучення цієї земельної ділянки на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що вищенаведене рішенням 18 сесії 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27.01.2006 р. визнано незаконним та скасовано в судовому чи в позасудовому порядку. Аналогічним чином зазначене твердження стосується державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 751482, виданого Іллінецькою РДА Вінницької області 24 вересня 2008 р. ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 0521283900:04:000:0388, площею 1,5 га із цільовим призначенням для ведення для ведення особистого селянського господарства.

В свою чергу, відповідно до частини 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статей 76, 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, як вбачається із змісту державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 000658 даний правовстановлюючий документ виданий 12 серпня 2001 р. ОСОБА_4 . Аналогічні анкетні дані цієї особи містяться у додатку № 1 до рішення 18 сесією 4 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 27.01.2006 р., згідно якого до списку померлих громадян працівників соціальної сфери, які мали в постійному користуванні земельні ділянки включений ОСОБА_4 ; серія номер державного акту ВН 000658; номер земельної ділянки 2; площа 1,5 га.

При цьому, зі змісту заповіту складеного 31 грудня 2004 р., посвідченого секретарем виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 378 , у відповідності до якого спадкодавець все своє майно де воно не було і з чого не складалось заповідав ОСОБА_1 анкетні дані останнього зазначені як « ОСОБА_3 ». Зазначене підтверджується змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.2005 р., відповідно до якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 (вісімдесяти трьох) років помер ОСОБА_3 , про що у Книзі реєстрації актів про смерть виконавчого комітету Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області зроблений запис за № 7.

Отже, відсутність у матеріалах справи доказів належності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 правовстановлюючого документу, а саме вставлення у судовому порядку юридичного факту належності останньому державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 000658 виданий 12 серпня 2001 р., виданого на ім`я ОСОБА_4 є додатковою підставою для відмови у задоволені позову.

З даного приводу суд вважає за необхідне наголосити на тому, що обов`язок доказування і подання доказів відповідно до статті 81 ЦПК України покладається на сторони, суд лише сприяє їм у вчиненні процесуальних дій з метою встановлення обставин справи. У відповідності до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів належності спадкодавцеві на момент відкриття спадщини права постійного користування земельною ділянкою, за умови набуття права власності іншою особою на дану земельну ділянку, беручи до уваги невідповідність зазначення анкетних даних спадкодавця у змісті державного акту на право постійного користування землею, відповідного рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтві про смерть та заповіті, при відсутності доказів усунення такої невідповідності, суд приходить до висновку про те, що у задоволені позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, з урахуванням змісту пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, з огляду на відмову у задоволені позову, залишає понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за позивачем по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216-1218, 1220, 1223 ЦК України, ст.ст. 92, 141, 149 ЗК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування, суд -

ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Іллінецька міська рада Вінницької області, ЄДРПОУ 03333618, адреса місця знаходження: 22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Соборна, буд. 19.

Суддя :