Рішення

від 09.03.2022 по справі 420/23297/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23297/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ, 03168), Міністерства освіти і науки України (пр.-кт Перемоги,10, м.Київ, 01135) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати протокол №126 вiд 12 серпня 2021 року - рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як інваліду 2 групи наслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язкiв вiйськової служби;

зобов`язати Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект,б, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у розмірі 300-х кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 26.05.2021 року, вiдповiдно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення Інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 проходив вiйськову службу у Міністерства оборони України та наказом Міністра оброни України від 04.10.1999 року № 576 полковник ОСОБА_4 . вiдряджений в розпорядження Голови Одеської обласної державної адміністрації із залишенням на військовій службі. Відповідно до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 21 березня 2001 року №267/А-2001 ОСОБА_5 визнано призначеним військовослужбовцем, якій проходить службу в Одеському ліцеї з посиленою вiйськово-фiзичною підготовкою і відряджені у розпорядження Одеської обласної державної адміністрації із залишенням на вiйськовій службі згідно з наказами Міністерства оборони України - заступником начальника Одеського ліцею з посиленою вйськово-фiзичною підготовкою з виховної роботи - начальником вiддiлення. Відповідно до довiдки до акту огляду медико-соціальної експертною комiсiєю серія 12 AAB №171377 від 26.05.2021 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, захворювання, так, пов`язана з проходженням військової служби. ОСОБА_3 звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Відповідно до витягу з протоколу за комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12 серпня 2021 року No126 полковнику в запас ОСОБА_2 (Одеський ОТЦКСП), якого 28.12.2007 року звiльнено з Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та 26.05.2021 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12AABN№171377 вiд 26.05.2021 р.). Мiнiстерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Міністерства освіти і науки України. Позивач вважає вказану відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

Ухвалою суду від 27.01.2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Міністерство освіти і науки України (пр.-кт Перемоги,10, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185). Розпочато розгляд справи спочатку в порядку приписів ч. 6 ст. 48 КАС України.

До суду від відповідача - Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що статтею 23 Закону України «Про правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачені в Державному бюджеті України на відповідний рік для МОУ, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи. МОУ не передбачено перевірки на чинність відомостей, що містяться у документах позивача для призначення одноразової грошової допомоги інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, а витрати пов`язані з виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Міністерстві освіти на науки мають здійснюватися Міністерством освіти та науки України. Крім того відповідач зазначає, що МОУ вважає що жодними діями міністерство оборони не порушено права позивача, а МОУ є неналежним відповідачем по справі.

До суду від відповідача - Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивач проходив службу у Міністерстві оборони України та наказом Міністра оборони України від 04.10.1999 року № 576 вiдряджений в розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації. 21 березня 2001 року позивача розпорядженням Голови Одеської обласної державної адміністрації призначено заступником начальника Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою з виховної роботи (65076, Одеська область, місто Одеса, вулиця Профспілкова, будинок 9). Вiдповiдно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Одеський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (код ЄДРПОУ 22491949) є комунальною організацією засновником якої є Одеська міська рада, код ЄДРПОУ 26597691 (65004, Одеська область, місто Одеса, площа Думська, будинок 1). Зважаючи на вище вказане, Одеський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою не належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України з чого слідує, що позивач не перебував та не міг перебувати в трудових правовідносинах з Міністерством освіти і науки України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив вiйськову службу у Міністерства оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 04.10.1999 року № 576 ОСОБА_3 відряджений в розпорядження Одеської обласної державної адміністрації із залишенням на військовій службі.

21 березня 2001 року позивача розпорядженням Голови Одеської обласної державної адміністрації позивача призначено заступником начальника Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою з виховної роботи (65076, Одеська область, місто Одеса, вулиця Профспілкова, будинок 9).

Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 21 березня 2001 року №267/А-2001 ОСОБА_5 визнано призначеним військовослужбовцем, якій проходить службу в Одеському ліцеї з посиленою вiйськово-фiзичною підготовкою і відряджені у розпорядження Одеської обласної державної адміністрації із залишенням на військовій службі згідно з наказами Міністерства оборони України - заступником начальника Одеського ліцею з посиленою вйськово-фiзичною підготовкою з виховної роботи - начальником відділення.

Наказом Міністра оборони № 1412 від 12.12.2007р. відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України звільнено з військової служби ОСОБА_1 заступника начальника Одеського ліцею з посиленою вйськово-фiзичною підготовкою з виховної роботи - начальником відділення.

Відповідно до довiдки до акту огляду медико-соціальної експертною комiсiєю серія 12 AAB №171377 від 26.05.2021 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, захворювання, так, пов`язана з проходженням військової служби. ОСОБА_3 звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Відповідно до витягу з протоколу за комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12 серпня 2021 року №126 полковнику в запасі ОСОБА_2 (Одеський ОТЦКСП), якого 28.12.2007 року звiльнено з Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та 26.05.2021 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12AABN№171377 вiд 26.05.2021 р.) відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки Мiнiстерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Міністерства освіти і науки України.

Позивач вважає, зазначену відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі також - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі також - Закон №2011-ХІІ).

Положеннями пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 вказаного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону №2011-XII фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок №975).

При цьому, пунктом 2 зазначеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується, зокрема, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №127/12061/17 зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (далі розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив вiйськову службу у Міністерства оборони України

Наказом Міністра оборони № 1412 від 12.12.2007р. відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України звільнено з військової служби ОСОБА_1 заступника начальника Одеського ліцею з посиленою вйськово-фiзичною підготовкою з виховної роботи - начальником відділення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено у відзиві відповідачем МОУ, під час огляду в 2007 році обласною медико соціальною експертною комісією (далі МСЕК), відповідно до довiдки МСЕК позивачу встановлено 75% втрати працездатності без встановлення відності (захворювання пов`язане з проходженням військової служби).

У подальшому позивачу під час огляду 26.05.2021 року обласною медико соцiальною експертною комісією (далі МСЕК), відповідно до довiдки серії 12AAB №171377 позивачу встановлено II групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Важливою умовою для правильного тлумачення наведених норм статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є розуміння видів військової служби, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Частина 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції чинній на час встановлення позивачу вперше ІІ групи інвалідності, встановлює такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

З наведеного вбачається, що позивач, відповідно до інформації, що міститься у матеріалах справи, проходив строкову військову службу, яка є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

Таким чином, спеціальною нормою при розгляді спірних правовідносин є частина шоста статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналогічна норма міститься у Порядку та умовах призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499 (далі по тексту - Порядок №499).

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №499 військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.

У разі встановлення інвалідності в період дії статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час встановлення позивачу інвалідності, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Оскільки, позивачу вперше встановлена ІІ група інвалідності більше ніж через три місяці, після звільнення зі служби (26.05.2021), суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року по справі №750/5074/17, в якій відійшов від правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17, а також у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №363/1076/16-а та від 21 січня 2021 року у справі №805/4321/18-а.

Суд також зазначає, що періодичне підтвердження раніше встановленої групи інвалідності або відсотка втрати працездатності не є обставиною, яка спричиняє виникнення у військовослужбовця нових прав у сфері соціального захисту, якщо про це прямо не вказано в законодавстві, що регулює ці правовідносини.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №564/806/17, від 11 листопада 2020 року справі №161/18555/17.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність його поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Щодо клопотання Міністерства освіти і науки України викладеного у відзива на позовну заяву про зміну не належного відповідача Міністерство освіти науки України на належного відповідача Одеську міську раду код ЄДРПОУ 26597691 (65004, Одеська область, місто Одеса, площа Думська, будинок 1) у розгляді справи № 420/23297/21 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

ОСОБА_3 , відповідно до Наказу Міністра оборони України від 04.10.1999 року №576 ОСОБА_4 відряджений в розпорядження Голови Одеської обласної державної адміністрації із залишенной службі, отже призначення виплата одноразової грошової допомоги належить до повноважень Міністерства оборони України.

Таким чином, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Міністерства освіти і науки України викладеного у відзиві на позовну заяву про зміну не належного відповідача Міністерство освіти науки України на належного відповідача Одеську міську раду код ЄДРПОУ 26597691 (65004, Одеська область, місто Одеса, площа Думська, будинок 1) у розгляді справи № 420/23297/21 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ, 03168), Міністерства освіти і науки України (пр.-кт Перемоги,10, м.Київ, 01135) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.