Постанова

від 09.03.2022 по справі 400/12610/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/12610/21

Головуючий в І інстанції: Лісовська Н.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 22.12.2021 р. м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Чілі» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Чілі» до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Чілі» звернулось з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2021 року № 937 «Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по Херсонському шосе».

Разом із позовом позивач подавав заяву про забезпечення позову шляхом заборони робочому органу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та іншим особам вживати заходів щодо демонтажу рекламних конструкцій, які належать товариству, розміщених по Херсонському шосе.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

21 грудня 2021 року позивачем повторно подана заява про забезпечення позову шляхом заборони робочому органу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та іншим особам вживати заходів щодо демонтажу рекламних конструкцій, які належать товариству, розміщених по Херсонському шосе.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову, наголошуючи, зокрема, на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, всеукраїнського референдуму.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Чілі» до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2021 року № 937 «Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по Херсонському шосе».

Позивач просить забезпечити позов шляхом заборони робочому органу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та іншим особам вживати заходів щодо демонтажу рекламних конструкцій, які належать товариству, розміщених по Херсонському шосе.

При цьому, в якості підстав для забезпечення заявленого у даній справі позову позивач вказує на те, що внаслідок виконання оскаржуваного рішення відповідача буде демонтовано одинадцять рекламних конструкцій, розміщених ТОВ «Рекламна агенція «Чілі», що призведе до пошкодження цих конструкцій та матиме негативні наслідки для господарської діяльності підприємства, його економічного становища та відповідно позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення рекламних конструкцій і своїх прав.

Проте, чинна редакції КАС України не передбачає такої підстави для забезпечення позову, як необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів.

Як вже зазначалось колегією суддів, підстави для забезпечення позову у чинній редакції КАС України визначені у ст. 150, згідно якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Однак, заявником не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення заявленого позову, які викладені у ст. 150 КАС України.

Заявник у поданій заяві про забезпечення позову не визначив, в чому полягає у спірних правовідносинах саме істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що за наведених вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 КАС України є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

У поданій заяві про забезпечення позову заявник лише констатує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених його прав та інтересів, проте, не зазначає, в чому саме полягає таке істотне ускладнення, якими доказами підтверджуються наведені доводи позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України підставою для застосування заходів забезпечення позову є очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вказані положення п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України можуть бути застосовані лише при наявності у сукупності таких обставин, як очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас, у спірному випадку заявник, як на підставу для застосування заходів забезпечення позову, не посилався на наявність очевидних ознак протиправності рішення, що оскаржується, а тому, доводи заявника щодо порушення прав позивача у зв`язку з подальшою реалізацією оскаржуваного рішення не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України.

Також, надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що сама лише незгода позивача із діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Доводи позивача зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи.

Таким чином, застосування у запропонований заявником спосіб заходів забезпечення позову фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, надаючи оцінку співмірності видам забезпечення позову, які просив вжити заявник, із позовними вимогами, колегія суддів зазначає, що позивач просить заборонити робочому органу Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та іншим особам вживати заходів щодо демонтажу рекламних конструкцій, які належать товариству, розміщених по Херсонському шосе. Тобто, позивач просить заборонити демонтаж рекламних конструкцій не на підставі оскаржуваного рішення у даній справі, а за будь-яких підстав, що свідчать про не співмірність заходів забезпечення позовним вимогам.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спірного питання.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Чілі» залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 10.03.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька