Рішення

від 08.03.2022 по справі 159/7224/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7224/21

Провадження № 2/159/352/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Рибачок Ю.П.,

розглянувши впорядку спрощеного позовногопровадження узалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, у якому просить:

- визнати незаконним і скасувати наказ директора Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі Ліцей, роботодавець) № 25 к/тр від 04.11.2021 про відсторонення від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від COVID-19;

- зобов`язати відповідача допустити її до роботи на посаді вчителя фізичної культури у Ліцеї;

- стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за весь час незаконного відсторонення від роботи.

1. Стислий виклад позицій сторін у справі

1.1. Позовні вимогиобґрунтовано тим,що оскарженим наказом ОСОБА_1 відсторонено від роботи на посаді вчителя фізичної культури Ліцею без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19.

Позивачка вважає такий наказ незаконним і просить його скасувати, оскільки відсторонення відбулось без дотримання чинного законодавства України; вважає, що незаконне відсторонення є втручанням у її приватне сімейне життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; порушує її конституційне право на працю і право на таємницю щодо стану здоров`я. Також зазначила, що не підтверджує свою згоду на участь у клінічних випробуваннях лікарських засобів.

Керуючись наведеним, вважає, що вона відсторонена від роботи без дотримання порядку, передбаченого законодавством, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні повідомила, що 01.03.2022 допущена до роботи на посаді вчителя фізичної культури у Ліцеї.

1.2. У відзиві на позовну заяву (від 17.01.2022) відповідач проти задоволення позову заперечив. Вказав що оскаржений наказ прийнято у межах і у спосіб компетенцій, повноважень відповідача на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Оскільки відповідач є викладачем державного навчального закладу освіти, не пройшла обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, не має протипоказань до вакцинації, у керівника Ліцею виник обов`язок відсторони від роботи ОСОБА_1 .

У судовому засіданні також пояснив, що ОСОБА_1 допущена до роботи із 01.03.2022 на підставі наказу МОЗ від 25.02.2022 № 380.

1.3. У письмових поясненнях від 11.02.2022 третя особа заперечила проти задоволення позову. При цьому представник Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі - Управління гуманітарної сфери) зазначив, що позивачка 28.10.2021 повідомлена про подальше відсторонення від роботи (із 08.11.2021) у випадку ненадання доказів про щеплення від COVID-19 до 07.11.2021 або доказів про наявність протипоказань до такого щеплення. Відповідачка жодного із доказів не надала, а тому директор Ліцею правомірно, на підставі статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров`я № 2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», відсторонив її від роботи.

2. Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 07.12.2021. Після усунення недоліків позовної заяви, провадження у цивільній справі відкрито 23.12.2021. На підставі пункту 2 частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 21.01.2022; відкладено на 11.02.2022 (у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи), на 09.03.2022 (у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному).

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

21.01.2022 (до початку розгляду справи по суті) позивач подала до суду клопотання про залучення до участі у даній справі третьої особи на стороні відповідача - Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області. Ухвалою суду від 21.01.2022 вказане клопотання задоволено, до участі у справі залучено заявлену третю особу.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

4.1. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді вчителя фізичної культури Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області. Вказану обставину учасники справи визнали (про що зазначили у заявах по суті справи, поясненнях представника третьої особи, у судовому засіданні), суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання, а отже вказана обставина не підлягає доказуванню у силу частини першої статті 82 ЦПК України.

4.2. За підписом директора Ліцею позивачу вручено повідомлення № 88 від 28.10.2021, яким до відома ОСОБА_1 доведено про наказ МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням»; із проханням до 07.11.2021 надати документ про вакцинацію або документ про абсолютні протипоказання до щеплення; попереджено про відсторонення від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати у випадку ненадання таких документів.

4.3. Наказом директора Ліцею №25 к/тр від 04.11.2021 ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури Ліцею, відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

5. Застосовані норми права; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

5.1. У Конституції України проголошено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Водночас право на працю може піддаватись обмеженням.

Згідно зі статтею 46 КЗпП України допускається відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;в інших випадках, передбачених законодавством.

У законодавстві відсутнє чітке визначення поняття відсторонення від роботи. За своїм змістом це призупинення трудових відносин, яке не пов`язане із дисциплінарним проступком особи, а полягає у тимчасовому увільненні працівника від виконання трудових обов`язків з метою відвернення та/або попередження негативних наслідків.

Зокрема, з метою запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань, небезпечних для населення, законодавство України про охорону здоров`я передбачає відсторонення від роботи у разі необґрунтованої відмови або ухилення працівника від обов`язкового щеплення.

Так, у статті 30 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII закріплена можливість запровадження щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань проведення обов`язкових медичних оглядів, профілактичних щеплень, карантинних заходив порядку, встановленому законами України.

Спеціальними законами у цій сфері є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ (далі - Закон №1645-ІІІ).

Частинами першою та другою статті 12 цього Закону визначено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до: зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, Закон №1645-ІІІ урегульовує кілька важливих у цій справі питань:

1. До обов`язкових профілактичних щеплень віднесені ті, які включені до календаря щеплень, а також ті, що запроваджені проти поширення інфекційних хвороб.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 25.02.2020 №521 до Переліку особливо небезпечних інфекційних хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 липня 1995 року № 133, включений «COVID-19».

2. Перелік працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, тобто Міністерством охорони здоров`я (МОЗ).

Згідно із Наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

3. Працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт: у разі ухилення чи відмови від обов`язкового щеплення; у порядку, встановленому законом.

На час винесення оскаржуваного наказу, як і на даний час, порядок відсторонення від роботи працівників через ухилення чи відмову від проходження обов`язкового профілактичного щеплення Законом не врегульований.

Законодавство України з цього питання містить лише кілька окремих положень:

- порядок і терміни проведення профілактичних щеплень, в тому числі обов`язкових, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я(частина третя статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ);

- профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків(частина шоста, сьома статті 12 Закону №1645-ІІІ);

- для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, інший визначений медичний працівник, в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров`я або до місця надання медичних послуг осіб, які підлягають щепленню у день, визначений для проведення щеплень. У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року N 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по закладу охорони здоров`я. Факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою N 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником(пункти 7, 15,17 Положенням про організацію і проведення профілактичного щеплення, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 №595(у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року N 551));

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили(пункт 46-1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2").

Системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що за відсутності законодавчо визначеного алгоритму дій, відсторонення працівника від роботи через ухилення чи відмову від обов`язкового профілактичного щеплення допускається за умов:

- виникнення у працівника обов`язку пройти таке щеплення, про що він має бути проінформований,

- надання працівникові розумного строку для проходження медичного огляду та отримання щеплення чи документу про протипоказання,

- документування факту відмови чи ухилення від щеплення. При цьому, відмова від обов`язкового профілактичного щеплення згідно з частиною сьомою статті 12 Закону №1645-ІІІ повинна бути засвідчена лікарем,

- видання керівником підприємства, установи, організації наказу про відсторонення працівника від роботи із зазначенням конкретної правової і фактичної підстави (ухилення чи відмова) та строку відсторонення.

Судом встановлено, що позивач є працівником закладу освіти.

Обов`язковість профілактичного щеплення від COVID-19 для працівників закладів освіти введена Наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», який набув чинності 08.11.2021.

Отже, лише з цієї дати у позивача виник обов`язок пройти профілактичне щеплення протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 28.10.2021 попередив позивача про умови наступного відсторонення від роботи, і уже наказом від 04.11.2021 відсторони позивача від роботи з 08.11.2021.

Відтак судом встановлено, що відсторонення від роботи у даному випадку відбулось до виникнення у позивача обов`язку пройти профілактичне щеплення протягом розумного строку.

На переконання суду встановлені обставини свідчать про не забезпечення закладом освіти позивачу реальної можливості вакцинуватись, не переконавшись у відсутності у позивача протипоказань для щеплення та не отримавши належних доказів відмови чи ухилення працівника від профілактичного щеплення.

За наведених обставин відсторонення позивача від роботи є незаконним. Позов належить задовольнити, наказ роботодавця - Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 » № 25 к/тр від 04.11.2021 - скасувати.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З метою ефективного захисту прав позивача суд ухвалює рішення про допуск позивача до роботи.

5.2. Відповідно до статті 235 КЗпП України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Вирішуючи по суті позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить із меж заявлених позовних вимог та встановлених обставин щодо початку періоду відсторонення: із 08.11.2021 (як зазначено в оскарженому наказі).

Останнім днем строку для такого нарахування і стягнення суд визначає 28.02.2022, оскільки 01.03.2022 є першим робочим днем позивача після допущення її до роботи.

Розмір середнього заробітку позивача на посаді вчителя фізичної культури Ліцею обрахований на підставі довідки про доходи № 589 від 03.12.2021, згідно з пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, становить: 8286 грн 25 коп. +8259 грн 29 коп. (заробітна плата за два місці перед відстороненням) / 42 (кількість робочих днів фактично відпрацьованих протягом двох місяців перед відстороненням) = 393 грн 94 коп. (середньоденна заробітна плата) х 78 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 30727 грн 32 коп.

Аналіз пункту 3 Порядку № 100 у взаємному зв`язку із вимогами податкового законодавства (пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України) дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів (правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/407/19).

Керуючись частиною другою статті 430 ЦПК України, суд допускає рішення в частині стягнення усієї суми середнього заробітку до негайного виконання.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1816 грн.

Керуючись статтями 46, 235 КЗпП України, статтями 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, статтями 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ, статтями78-81,76-81,141,258,259,263-265,273,279,280-282,430 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

Скасувати наказ Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області № 25 к/тр від 04.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 ».

Стягнути з Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення з 08.11.2021 по 28.02.2022 в розмірі 30727 грн 32 коп. (тридцять тисяч сімсот двадцять сім грн 32 коп.), з яких відрахувати податки і інші обов`язкові платежі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Колодяжненського ліцею Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн.).

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення усієї суми середнього заробітку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області 22.09.1998; АДРЕСА_1 ;

відповідач Колодяжненський ліцей Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 20141257; Волинська область, Ковельський район, село Колодяжне, вулиця Шкільна, 18;

третя особа Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області; Волинська область, Ковельський район, село Колодяжне, вулиця Лесі Українки, 20.

Повний текст рішення складено 10.03.2022

Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА