Рішення

від 02.03.2022 по справі 442/9796/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/9796/21

Провадження №2/442/295/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

розглянувшив приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату, -

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати Наказ Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради від 08.11.2021 № 273 ктр. про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та поновити її на роботі; зобов`язати Дережицький заклад загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради виплатити Позивачу ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи.

В обґрунтування позову зазначає, що працює на посаді вчителя початкових класів Дережицької ЗЗСО 1-2 ст. Дрогобицької міської ради. У листопаді 2021 року позивач стикнулася з грубим порушення її конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягало в тому, що у позивача постійно незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також почали обмежувати права працівника щодо повноцінної роботи. Так, 18.11.2021 позивачу відповідачем було вручено Наказ № 273-к-тр. про відсторонення позивача з роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, який позивач отримала поштою у поштовому відділенні. Зазначає, що наказ мотивований тим, що у позивача відсутнє відповідне щеплення, а згідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України, відповідач відсторонює позивача від його роботи. Звертає окремо увагу на тому, що ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між позивачем та відповідачем такого зобов`язання з боку позивача немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. Також виключно ЗУ „Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлюється перелік обов`язкових щеплень. Даним законом щеплення від COVID-19 не встановлена, як обов`язкова, а тому відсторонення працівника з підстав ч. 2 ст. 12 ЗУ „Про захист населення від інфекційних хвороб", наголошує позивач, є незаконним та безпідставним. Окремо звертає увагу на тому, що на сьогодні не встановлено окремого порядку законом про відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19. Вказує, що ні ст. 43 Кодексу законів про працю, ні іншим законом України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19. Крім того, зазначає, що Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021 - 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я від 24.12.2020 № 3018 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 09.02.2021 № 213), встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп. Таким чином, враховуючи вищевикладене, наголошує, що не вбачається правових підстав у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби, а тому, вказує, що є всі наявні підстави вважати, що Наказ № 273-к-тр, виданий 08.11.2021 є незаконним та підлягає скасуванню, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2021 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді вчителя початкових класів в Дережицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІ ст. Дрогобицької міської ради (трудова книжка серії НОМЕР_1 ).

Згідно з повідомленням Дережицького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Дрогобицької міської ради „Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19" від 01.11.2021 за № 23 ОСОБА_1 було повідомлено, що з 08.11.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників нашого навчального закладу. На підставі наказу МОЗ „Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 просять до 05.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документ, який підтверджує, що отримали повний курс вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також повідомлено, що ОСОБА_1 може надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011. Якщо до 05.11.2021 ОСОБА_1 не надасть одного із зазначених документів, 08.11.2021 її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 № 1645-111. Проінформовано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме за ОСОБА_1 страховий внесок. Період відсторонення без збереження зарплати не увійде до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону України „Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Наказом директора Дережицького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Дрогобицької міської ради від 05.11.2021 № 273-к-тр „Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , вчителя початкових класів, відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

01.12.2021 ОСОБА_1 подала начальнику відділу освіти м. Дрогобича заяву про відмову від ризикованого медичного втручання.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров`я України „Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" від 25.02.2020 № 521, гостра респіраторна вірусна інфекція COVID-19 внесена до цього переліку як особливо небезпечна інфекційна хвороба.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб" профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, ч. 2 ст. 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлений інший випадок відсторонення працівника від роботи.

В Преамбулі наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 визначено, що цей наказ прийнято з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.

У преамбулі Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, який затверджений цим же наказом зазначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники відповідних підприємств, установ та організацій.

Правовий аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я видав наказ від 04.10.2021 № 2153 саме з метою запобігання поширення працівниками цих організацій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто інфекційної хвороби, визначення якої закріплене абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб".

Відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової перед вищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності та ін.

Викладене спростовує доводи позивача про те, що наказ МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 не встановлює та не передбачає, що діяльність перелічених в ній працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Суду не надано достатніх, належних і допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимоги ч. 2 ст. 27 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо недопуску позивача до роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем наказу без подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби щодо недопуску позивача до роботи є порушенням вимог частини 2 статті 27 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

За таких обставин, враховуючи, що наказ директора Дережицького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Дрогобицької міської ради від 05.11.2021 № 273-к-тр винесено з порушенням вимог законодавства, позовні вимоги в частині скасування даного наказу суд вважає обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Щодо поновлення позивача на роботі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було відсторонено від роботи, на підставі ст. 46 КЗпП.

Відсторонення працівника від роботи - є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов`язків, передбачених умовами трудового договору. Отже, працівник залишається діючою штатною одиницею, трудовий договір з якою не розірвано, і який приступить до роботи коли відпадуть обставини, що зумовили його відсторонення (або на підставі рішення суду). Відтак, відсторонення та звільнення не тотожні поняття. Позивач не є звільненим, в розумінні трудового законодавства, проте тимчасово не виконує свої трудові обов`язки.

За таких обставин підстави для його поновлення на роботі відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відсторонивши позивача від роботи з рушенням вимог законодавства відповідач порушив законне право позивача на працю.

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України) (постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 712/3841/17).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17 та від 24.04.2020 у справі №815/5976/14, і яка згідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, виплата за вимушений прогул - є заробітною платою, ... вона обчислюється саме у прив`язці до часу такого стану працівника, коли він вимушений був (не з його вини) не виконувати свою трудову функцію.

За ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, судом було встановлено, що позивач починаючи з 08.11.2021 був позбавлений можливості працювати, з підстав його незаконного відсторонення від роботи та відповідно отримувати заробітну плату.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України „Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу. З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 3 Порядку, у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів.

Вищевказаним Порядком зазначено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

З копії табеля нарахування зарплати вчителям Дережицького ЗЗСО І-ІІ ст. за вересень, жовтень 2021 року вбачається, що в ОСОБА_1 у вересні та жовтні 2021 року тижневе навантаження становить 9 годин.

Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України „Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" від 12.08.2020 № 3501-06/219 у вересні 2021 року - 22 робочих дні, у жовтні 2021 року - 20 робочих днів; при 18-годинному робочому тижні норма тривалості робочого часу у вересні 2021 року - 79, 2 годин, у жовтні 2021 року - 72 години.

З довідки про доходи вбачається, що в ОСОБА_1 заробітна плата в вересні та жовтні 2021 року становила 4 711 грн 92 к. за місяць.

Відповідно середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 4 711 грн 92 к. х 2/42 = 224 грн 38 к.

При визначенні періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним відстороненням від роботи суд враховує наказ Міністерства охорони здоров`я України „Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153" від 25.02.2022 № 380, відповідно до якого зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 „Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за № 1306/36928, до завершення воєнного стану в Україні.

Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України „Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" від 12.08.2020 № 3501-06/219 у вересні 2021 року - 22 робочих дні, у жовтні 2021 року - 20 робочих днів; при 18-годинному робочому тижні норма тривалості робочого часу у вересні 2021 року - 79, 2 годин, у жовтні 2021 року - 72 години.

Час вимушеного прогулу за період 08.11.2021 по 24.02.2022 становив 76 робочих днів. Виходячи із цього сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу складає: 76 днів х 224 грн 38 к. = 17 052 грн 88 к.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори (постанова Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц (провадження № 61-14794св18)).

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в повному обсязі за весь час незаконного відсторонення позивача від роботи.

Також суд зазначає, що відповідно до висновку ВС, викладеного у Постанові КАС ВС від 15.04.2020 у справі № 818/572/16 „суд вважає помилковим обрання такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов`язання Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, оскільки у спірних правовідносинах Суд виступає органом, що розглядає трудовий спір, та наділений повноваженнями щодо ухвалення рішення про стягнення з роботодавця суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу незаконно звільненого працівника із визначенням її конкретного розміру".

Враховуючи наведене, з Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 24.02.2022 в сумі 17 052 (сімнадцять тисяч п`ятдесят два) грн 88 к. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 1 816 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради від 08.11.2021 № 273 ктр. про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Стягнути з Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 24.02.2022 в сумі 17 052 (сімнадцять тисяч п`ятдесят два) грн 88 к. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Стягнути з Дережицького закладу загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; тел. НОМЕР_3 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідач: Дережицький заклад загальної середньої освіти 1-2 ст. Дрогобицької міської ради (82185, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Дережичі, вул. Миру, 21; ідентифікаційний код 20830108; тел. НОМЕР_4 ; e-mail: derezhschool@gmail.com).

Повний текст судового рішення складено 03.03.2022.

Суддя Ю.С. Кучаковський