Рішення

від 01.12.2021 по справі 756/15356/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.12.2021 Справа № 756/15356/19

Справа № 756/15356/19

Провадження 2/756/665/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Шершньові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування», про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Т.Е.С.Т.» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позову ТОВ «Т.Е.С.Т.» зазначає, що 15.11.2016 року о 22 год. 20 хв. на перехресті вул. Полярна-Бережанська-М. та пр-та М. Рокосовського у м. Києві, з вини водія транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована АТ «Просто-страхування», та водія транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , працюючого водієм ТОВ «АЕРО-Експрес», цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої був пошкоджений належний товариству транспортний засіб Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 .

Оскільки внаслідок ДТП товариство зазнало майнових втрат, пов`язаних із пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту відповідно до висновку експертного дослідження склала 943 532 грн. 12 коп., страховими компаніями, з якими у винуватців ДТП укладено договір обов`язкового страхування наземного транспорту, відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропущенням строків для звернення із відповідними заявами, ТОВ «Т.Е.С.Т.» просить суд стягнути з ОСОБА_1 471 766 грн. 06 коп. та ОСОБА_2 471 766 грн. 06 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 03.03.2020 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб АТ «Просто-страхування» та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності за цим позовом, а тому просив застосувати наслідки його спливу.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник ТОВ «Т.Е.С.Т.» просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

У судове засідання представник ТОВ «Т.Е.С.Т.» позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог повністю.

У судове засідання представники АТ «Просто-страхування» та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки представників суд не повідомили, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу Lexus, д.н.з. НОМЕР_3 , є ТОВ «Т.Е.С.Т.» (т. 1 а.с. 20).

15.11.2016 року близько 22 год. 20 хв. ОСОБА_1 , якій працює водієм ТОВ «АЕРО-Експрес», керуючи автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись на перехресті вул. Полярна - Бережанська - пр-т М. Рокосовського, перед початком руху або будь - якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, виконуючи маневр повороту не надав перевагу в русі автомобілю Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо внаслідок чого відбулося зіткнення, після чого автомобіль Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем Рута, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем Lexus, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, в результаті чого ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 10.4, 2.3 б ПДР.

Крім того, ОСОБА_2 15.11.2016 року близько 22 год. 20 хв., керуючи автомобілем Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджав перехрестя вул. Полярна - Бережанська - пр-т М. Рокосовського на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого пропустив зіткнення з автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 , в подальшому некеровано зіткнувся з автомобілем «Рута», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем Lexus, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, в результаті чого ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 (б), 8.7.3. (є) ПДР.

Указані обставини встановлені постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18.12.2018 року. Цією постановою суду в справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення; провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. (т. 1 а.с. 112-114).

Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2019 року постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2018 скасовано, постановлено нову, якою ОСОБА_1 визнано винним в порушенні п.п. 10.1, 10.4, 2.3 (б) ПДР України та у вченні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі закрито в зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП (т. 1 а.с. 13-19).

Згідно висновку експертного дослідження ДНДЕКЦ № 19/13-1/22-ЕД/17 від 06.04.2017 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Lexus, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Т.Е.С.Т.» у результаті ДТП, що сталася 15.11.2016 року, станом на момент проведення експертного дослідження з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу складає 425 829 грн. 60 коп., а вартість ремонту по його відновленню - 943 532 грн. 12 коп. (т. 1 а.с. 21-64).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в АТ «Просто -страхування», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становив 100 000 грн. 00 коп., франшиза - нуль, що підтверджується полісом №АЕ/7767379 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т. 1 а.с. 156).

Крім того, на момент ДТП був чинний, укладений між ОСОБА_2 та АТ «Просто-страхування» договір добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземних транспортних засобів та від нещасних випадків на транспорті № 042734 за яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становив 200 000 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 157).

12.03.2019 року представник ТОВ «Т.Е.С.Т.» звернувся до АТ «Просто -страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (т. 1 а.с. 200-201).

Зі змісту листа АТ «Просто-страхування» від 18.03.2019 року вбачається, що у страхової компанії відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу Lexus, д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки ТОВ «Т.Е.С.Т.» пропущено строк на звернення із повідомлення про подію, що мала ознаки страхового відшкодування (т. 1 а.с. 204-206).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».

22.08.2019 року представник ТОВ «Т.Е.С.Т.» звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» із заявою про страхове відшкодування (т. 1 а.с. 212-213).

Листом ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» від 24.09.2019 року повідомлено ТОВ «Т.Е.С.Т.» про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (т. 1 а.с. 211).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 станом на 15.11.2016 року він перебував у трудових відносинах із ТОВ «АЕРО-Експрес» та працював на посаді водія транспортної логістики (т. 2 а.с. 57-60).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України установлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Як роз`яснено у абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за загальними правилами (ст. 1166 ЦК України): шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

Відповідно до змісту п. 22.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Підпунктом 1 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Враховуючи, що у судовому засіданні установлено, що ДТП в якій пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб сталася з вини водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що ступень їх вини за завдану ТОВ «Т.Е.С.Т.» шкоду є однаковим, тому виходячи з вартості відновлювального ремонту на кожного з ним припадає обов`язок відшкодувати потерпілому по 471 766 грн. 06 коп. (943 532 грн. 12 коп./2).

Разом з цим, на момент ДТП водій транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «АЕРО-Експрес», керував цим автомобілем під час виконання своїх трудових обов`язків, як працівник цього товариства, а тому суд дійшов висновку про те, що в даному випадку в силу ч. 1 ст. 1172 ЦК України ОСОБА_1 не несе майнової відповідальності за заподіяну ним шкоду, оскільки обов`язок по її відшкодуванню покладається законом на роботодавця, вимог до якого ТОВ «Т.Е.С.Т.» не порушує.

За таких обставин, позов ТОВ «Т.Е.С.Т.» в частині вимог до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки на момент ДТПцивільна правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована АТ «Просто-страхування» на загальну суму 300 000 грн. 00 коп., а покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, суд з урахуванням частки страхової виплати, яка залежно від ступеню вини ОСОБА_2 повинна бути виплачена його страховиком у сумі 212 914 грн. 80 коп. (425 829 грн. 60 коп. / 2), дійшов висновку про стягнення з нього на користь позивача різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою у сумі 258 851 грн. 26 коп. (471 766 грн. 06 коп. - 212 914 грн. 80 коп.).

При цьому, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позов ТОВ «Т.Е.С.Т.» направлено поштою 14.11.2019 року, тобто в межах трьохрічного строку звернення до суду за захистом порушеного права встановленого ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 141 ЦПК України на користь позивача з ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволений позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8-11, 15, 57, 58, 60, 61, 141, 209, 212-215, 223, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування», про відшкодування майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» (зареєстрована адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31-Б, код ЄДРПОУ 32667140) 258 851 (двісті п`ятдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн. 26 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 3 882 грн. 76 коп. судового збору, а всього 262 734 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 02 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя