Рішення

від 22.02.2022 по справі 554/4781/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 23.02.2022 Справа № 554/4781/19

Провадження № 2/554/743/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Чуванової А.М.,

за участю секретаря - Таран В.І.,

за участю учасників справи:

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 у травні 2019 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину,в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 44 244,00 грн. додаткових витрат на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 перебувала з відповідачем ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2012 року.

З відповідачем мають двох спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13.03.2018 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь та на утримання ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 26.12.2017 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, з урахуванням аліментів, що вже стягуються з ОСОБА_4 .

Спільний син ОСОБА_7 має лінгвістичні здібності, у зв`язку із чим, 27.05.2016 року між позивачем в інтересах сина ОСОБА_5 ( Турист ) та ФОП ОСОБА_9 (Турагент) було укладено Договір на туристичне обслуговування №278.

На підставі підписаного Договору позивачем було оплачено у 2016 році, а саме 30.05.2016 року 10 000,00 грн. та 02.06.2016 року 34 244,00 грн. на поїздку спільного сина ОСОБА_5 до Республіки Мальта за програмою туристичного обслуговування «Лагерь «Perfect English» 13-17 лет с обучением EC Malta».

Вказана поїздка дуже ефективно вплинула на розвиток його здібностей до іноземних мов та на подальше навчання сина взагалі, він почав відвідувати додаткові заняття з англійської мови, отримувати високі оцінки. Взагалі навчання за програмою «Perfect English» послугувало стимулом надалі розвивати здібності до лінгвістики.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину задоволено.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року скасовано заочне рішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.12.2021 року справу прийнято до провадження судді Чуванової А.М.

17.02.2022 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що згідно умов Договору на туристичне обслуговування № 278 від 27.05.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , предметом вказаного договору було надання комплексу туристичних послуг для ОСОБА_5 . У зазначеному договорі на туристичне обслуговування жодним чином не зазначено про те, що ФОП ОСОБА_9 зобов`язується надати послуги щодо розвитку лінгвістичних здібностей ОСОБА_5 . При цьому з тексту вказаного договору не вбачається, що вказані в предметі договору послуги пов`язані саме з розвитком лінгвістичних здібностей його сина.

Так, згідно п. 5.2. Договору на туристичне обслуговування № 278 від 27.05.2016 року, вартість передбаченого договором туру становить 44 244 грн. Договір про надання освітніх послугу матеріалах справи відсутній, також відсутні

ліцензійні документи на провадження ФОП ОСОБА_9 освітньої діяльності у лінгвістичній сфері. Таким чином, суду не було надано доказів того, що поїздка до ОСОБА_10 мала на меті розвиток його лінгвістичних здібностей та проведення освітніх заходів. Фактично було укладено договір на звичайну туристичну поїздку до ОСОБА_11 .

Відповідач звертає увагу суду, що позивач за три місяці до звернення з даним позовом отримала у власність нежитлову будівлю, площею 208.5 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .За вказаною адресою розташоване кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тобто у приміщенні, яке перебуває у

позивача здійснюється підприємницька діяльність. Оскільки позивач припинила свою

підприємницьку діяльність у грудні 2016 року, то вказане приміщення використовується іншим, відмінним від позивача суб`єктом господарювання. У зв`язку з цим можна зробити висновок, що в у 2016 році позивач отримувала доходи, зокрема зі своєї підприємницької діяльності. Однак з цього приводу інформація позивачем суду надана не була, що перешкоджає об`єктивному встановленню обставин справи.

У 2016 році у відповідача були дуже низькі заробітки, він отримував приблизно мінімальну заробітну плату.Окрім того, позивачем не було надано до матеріалів справи довідки про її доходи з усіх місць роботи та отриманого прибутку з підприємницької діяльності, а тому незрозуміло чому тягар оплати додаткових витрат на туристичну поїдку дитини до ОСОБА_11 позивач вважає, що необхідно покласти на відповідача.

Більш того, позивачем три роки тому були самостійно сплачені відповідні кошти, тобто вона мала фінансову можливість це зробити, і на той час вона не зверталася до суду про їх стягнення, оскільки добре знала про його складний майновий стан. Вказує, що він має хронічні захворювання, у зв`язку з чим регулярно проходить лікування у стаціонарі та по рекомендації лікарів потребує оперативного втручання.

21.02.2022 року від представника позивача адвоката Голубенка В.П. надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що доводи відповідача, про відсутність у Договорі про туристичне обслуговування інформації про надання послуг щодо розвитку лінгвістичних здібностей ОСОБА_5 спростовується розділом 3 цього договору, в якому зазначено: «Програма туристичного обслуговування: «Лагерь «Perfect English» 13-17 лет с обучением EC Malta» та отриманим ним Сертифікатом навчання.

Щодо товарних чеків по оплаті проведеного навчання, то зазначені в них реквізити, сума і дані про отримувача коштів ФОП ОСОБА_9 «за навчання» повністю співпадають із даними договору. Доводи ОСОБА_4 про наявність у позивача нерухомості у м.Миргород Полтавської області, ніяким чином не впливає на обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину. Тому прохання відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на законі. Також, спростовуються поданими позивачем доказами обставини про нібито значні затрати на лікування відповідача з подальшим обґрунтуванням тяжкого матеріального стану та неможливістю в зв`язку з цим брати участь у додаткових витратах на дитину.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив вимоги задовольнити повністю з підстав, вказаних у позові. Зазначив, що договір на туристичне обслуговування носить освітній характер.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, вказаних у відзиві. Зазначила, що туристична поїздка не погоджена в фінансовому плані з відповідачем, хоч він і не заперечував проти виїзду сина за кордон. Доказів, що розвивались здібності дитини не надані, нічим не підтверджується право цієї школи надавати освітні послуги.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що сторони 02.08.1997 року уклали шлюб, який між ними було розірвано на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2012 року. Відповідач та позивач є батьками їх спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13.03.2018 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь та на утримання ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 26.12.2017 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, з урахуванням аліментів, що вже стягуються з ОСОБА_4 .

Позивач наголошує на тому, щодо їх спільний з відповідачем син ОСОБА_7 має лінгвістичні здібності, у зв`язку із чим, 27.05.2016 року між позивачем в інтересах сина ОСОБА_5 ( Турист ) та ФОП ОСОБА_9 (Турагент) було укладено Договір на туристичне обслуговування №278, на підставі якого позивачем було оплачено 30.05.2016 року 10 000,00 грн. та 02.06.2016 року 34 244,00 грн. на поїздку ОСОБА_5 до Республіки Мальта за програмою туристичного обслуговування «Лагерь «Perfect English» 13-17 лет с обучением EC Malta». Вказана поїздка дуже ефективно вплинула на розвиток його здібностей до іноземних мов.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Вказане положення стосується особливих обставин, перелік яких, що не є вичерпним, надається у ст. 185 СК України. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст.ст.181,182 СК України.

Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.

Проте, наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримує один з батьків на утримання дитини.

Із наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, судом встановлено, що позивачка сплатила на підставі підписаного договору з ФОП ОСОБА_9 30.05.2016 року 10 000,00 грн. та 02.06.2016 року 34 244,00 грн. на поїздку сина ОСОБА_5 до Республіки Мальта за програмою туристичного обслуговування «Лагерь «Perfect English» 13-17 лет с обучением EC Malta».

Відповідач заперечував проти позову та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіряючи вимоги позивача, суд виходить з такого.

Правовий аналіз статті 185 СК України вказує на те, що додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами, можуть бути зумовлені розвитком здібностей дитини . Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню в судовому засіданні.

Оскільки позивач зазначила про додаткові витрати, пов`язані з розвитком здібностей дитини і вказана поїздка дуже ефективно вплинула на розвиток здібностей до іноземних мов, то саме вона мала б надати довідки, висновки освітян, їх рекомендації щодо розвитку таких здібностей, у тому числі, за кордоном.

Встановлені фактичні обставини справи на підставі зібраних доказів, які були досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що позивач самостійно, на власний розсуд обрала поїздку сина ОСОБА_5 до Республіки Мальта за програмою туристичного обслуговування «Лагерь «Perfect English» 13-17 лет с обучением EC Malta».

У матеріалах справи відсутні докази щодо необхідності спеціалізованого навчання сина за програмою туристичного обслуговування в Республіки Мальта та докази погодження позивачкою вказаних витрат із батьком дитини ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що відсутні в матеріалах справи дані про те, що ФОП ОСОБА_9 зобов`язується надати послуги щодо розвитку лінгвістичних здібностей ОСОБА_5 , такожз тексту самого договору не вбачається, що вказані в предметі договору послуги пов`язані саме з розвитком лінгвістичних здібностей ОСОБА_5 .

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що понесені нею витрати на розвитком здібностей дитини у вказаній туристичній поїздці викликані саме особливими обставинами (частина перша статті 185 СК України), що є її процесуальним обов`язком.

Отже, суд вважає, що позивач не навела особливих обставин, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат, які викликані розвитком здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо.

З огляду на вищевикладені обставини, надавши аналіз наявним у справі доказам, керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання сина у зазначеному позивачем розмірі, оскільки позивачем неналежно сформовано доказову базу щодо понесення нею саме додаткових витрат на утримання дитини, тобто на розвиток її особливих здібностей, враховуючи, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, аналізуючи наведені норми законів та докази по справі, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини є необґрунтованими, а відтак позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,211,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.180,185 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 28.02.2022 року.

Суддя: А.М.Чуванова