Ухвала

від 01.07.2010 по справі 2а-3893/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3893/09/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Данило ва М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі:

головуючого - судді Данило вої М. В.,

суддів: Бєлово ї Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі судового зас ідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті К иєві апеляційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Ремпромп»на постано ву окружного адміністративн ого суду міста Києва від 03 се рпня 2009 року у справі за адміні стративним позовом державн ої податкової інспекції у Св ятошинському районі міста Ки єва до товариства з обмежено ю відповідальністю «ВПФ Мета продакшн», товариства з обме женою відповідальністю «Рем промп»про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договором в розмірі 3000,00грн., -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2009 року Державна податкова інспекція у Свято шинському районі міста Києва звернулась до суду з позовно ю заявою, в якій, посилаючись н а положення Цивільного кодек су України, Господарського к одексу України просила, з ура хуванням уточнень позовних в имог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальніст ю «ВПФ Метапродакшн»грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. на к ористь Товариства з обмежено ю відповідальністю «Ремпром п», стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Р емпромп»на користь державно го бюджету 3 000,00 грн., одержаних з а договором вчиненим з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави та суспільств а.

Постановою окружного адмі ністративного суду міста Ки єва від 03 серпня 2009 року позов з адоволено.

В апеляційній скарзі товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Ремпромп», посилаючи сь на порушення судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, пр осить скасувати дану постано ву і прийняти нове рішення, як им відмовити в задоволенні п озову.

Заслухавши суддю-доповіда ча про обставини справи, зміс т судового рішення і апеляці йної скарги та, перевіривши д оводи апеляції наявними у ма теріалах справи письмовими д оказами, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами пров еденої Державною податков ою інспекцією у Святошинсько му районі м. Києва невиїзної п озапланової документальної перевірки Товариства з обме женою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн»з питань право вих відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпромп»за період з 01.03.2008 р. п о 31.07.2008 р. складений акт від 06.07.2009 р . № 139/23-60/35081942, яким встановлено, що м іж Товариством з обмеженою в ідповідальністю «ВПФ Метапр одакшн»(Виконавець) та Товар иством з обмеженою відповіда льністю «Ремпромп»(Замовник ) 17 квітня 2008 року був укладений усний договір про виконання мехобробки накладок ТР-ЗА.

За суттєвими умовами догов ору Виконавець мав виконати мехобробку накладок ТР-ЗА за гальною вартістю із ПДВ 3 000,00 гр н., а Замовник прийняти та опла тити. Виконання послуг підтв ерджується Актом здачі-прийн яття виконаних робіт від ЗО к вітня 2008 року та відповідно ск ладеною податковою накладно ю. Зазначена господарська оп ерація була відображена у бу хгалтерському та податковом у обліку TOB «Ремпромп». Видатк ові накладні були підписані постачальником - директором TOB «ВПФ «Метапродакшн»ОСОБ А_2 та отримувачем.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про те, що укладений м іж відповідачами договір є т аким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави та суспільства, от же є недійсним, а відтак вимо ги податкового органу щодо з астосування наслідків визна ння правочину недійсним, пер едбачених ст.208 ГК України є об ґрунтованими з огляду на нас тупне.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва у спра ві №2а-184\08 від 03.09.2008 року визнано н едійсними Свідоцтво та Стату т TOB «ВПФ Метапродакшн»від 03.05.200 7 р. з дати їх державної реєстр ації, тобто з 03.05.2007 року, також ви знано недійсною реєстрацію T OB «ВПФ Метапродакшн»платник ом податку на додану вартіст ь (свідоцтво № 100049125 від 21.05.2007 р.) від дати внесення до реєстру пла тників податків податку на д одану вартість, тобто від 21.05.2007р .

Судом першої інстанції вст ановлено, що керівником та за сновником даного підприємст ва є громадянин Білорусії ОСОБА_2, який надав письмо ве пояснення, з якого вбачаєт ься, що він самостійно ніякої господарської діяльності не здійснював, підприємство на себе зареєстрував за пропоз ицією невстановлених осіб і здійснював дії тільки щодо п ідписання деяких установчих документів не розуміючи їх з місту, фактично ОСОБА_2 фі нансово-господарську діяльн ість не вів, засновником знач ився формально і лише постав ив свій підпис на підготовле них невстановленими особами реєстраційних документах, з обіцянкою в подальшому отри мувати від них за це винагоро ду. Де знаходяться документи фінансово-господарської дія льності та печатка підприємс тва громадянину ОСОБА_2 не відомо, та припускав, що його д окументами могли скористати ся невстановлені особи для з дійснення протиправної діял ьності, переклавши при цьому відповідальність на нього.

Таким чином, громадянин О СОБА_2, який згідно установч их документів є засновником та директором товариства, на справді не має будь-якого від ношення до створення та госп одарської діяльності TOB «ВПФ М етапродакшн», оскільки реєст рацію його в державних устан овах не здійснював, волевияв лення здійснювати господарс ьку діяльність не мав, статут ний фонд Товариства від не фо рмував та не створював, грошо вих коштів, або майна до нього не вносив, розрахункових рах унків у банківських установа х не відкривав, угод з іншими г осподарюючими суб'єктами під приємницької діяльності від імені директора Товариства не укладав.

Судова колегія погоджуєть ся з думкою суду першої інста нції про те, що укладений дог овір між відповідачами призв ів до порушення фінансово-ек ономічних інтересів держави , її бюджетної системи, оскіль ки відповідно до п.1 ст.2 Бюджет ного кодексу України доходи бюджету складаються з усіх п одаткових, неподаткових та і нших надходжень на безповоро тній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надход женнями, згідно з п.2 ст.9 вищеза значеного Кодексу, визнаютьс я передбачені податковими за конами України загальнодерж авні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, з гідно з ст. 2 Закону України "Пр о систему оподаткування" №1251-12 від 25.06.91р., під податком ... слід ро зуміти обов'язковий внесок д о бюджету відповідного рівня здійснений платниками у пор ядку і на умовах, що визначают ься законами України про опо даткування. Сукупність подат ків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, щ о справляються у встановлено му законами України порядку, становить систему оподаткув ання та Конституції України, оскільки протизаконні дії в ідповідачів руйнують бюджет ну систему держави та систем у оподаткування, яка створен а в інтересах Держави.

При укладанні зазначеного договору, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправн ість і суперечність їх мети і нтересам держави і суспільст ва і прагнули настання проти правних наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , що потягнуло б за собою збитк и у великих розмірах для держ авного бюджету.

Згідно правової позиції Ве рховного Суду України, викла деній в постанові від 26 вересн я 2006 року правочин, який вчинен о з метою, завідомо суперечно ю інтересам держави і суспіл ьства, водночас суперечить м оральним засадам суспільств а, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 2 15 ЦК України є нікчемним, і виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається.

Таким чином, правочин не від повідає моральним засадам су спільства, оскільки дії стор ін спрямовані не на реальне в иконання умов договору, а на н астання наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , відповідно така мета в свою ч ергу, є завідомо суперечною і нтересам держави і суспільст ва.

Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим у мовам чинності правочину, а с аме ч. 1 та 3 ст. 203 Цивільного коде ксу України і згідно ст. 215 дано го Кодексу є недійсним (нікче мним), оскільки його недійсні сть встановлена законом таки м чином визнання такого прав очину недійсним судом не вим агається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України нед ійсний правочин не створює ю ридичних наслідків, крім тих , що пов'язані з його недійсніс тю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК Укра їни нікчемний правочин або п равочин, визнаний судом неді йсним, є недійсним з моменту й ого вчинення.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемн ого договору не можуть виник ати як податкові зобов'язанн я, так і податковий кредит з по датку на додану вартість.

Господарські зобов'язання за договором поставки між Ві дповідачем-1 та Відповідачем -2 не спрямовані на реальне нас тання правових наслідків, що обумовленні договором, а укл адене з метою незаконного ві дшкодування податку на додан у вартість.

Відповідно до правової поз иції Верховного Суду України , викладеній в постанові від 26 червня 2007 року положення стат ей 207 и 208 Господарського Кодекс у України слід застосовувати з врахуванням того що догові р, який вчинено з метою, завідо мо суперечною інтересам держ ави і суспільства, водночас с уперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч . 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікч емним, і визнання такого прав очину недійсним судом не вим агається. Органи державної п одаткової служби, вказані в а бзаці першому ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ , можуть на підставі п. 11 цієї ст атті звертатись до судів із п озовами про стягнення в дохо д держави коштів, одержаних з а правочинами, вчиненими з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, посилаючись на їхню нік чемність. У випадку задоволе ння позову висновок суду про нікчемність договору повине н бути викладений у мотивува льній частині, а не в результа тивній частині судового ріше ння.

Санкції застосовуються за вчинення договору, який вчин ено з метою, завідомо супереч ною інтересам держави і сусп ільства. Згідно змісту ч. І ст. 208 Господарського кодексу Укр аїни застосування передбаче них цією статтею санкцій мож ливе у випадку виконання умо в договору хоча б однією стор оною. Відповідно до виписани х платіжних доручень та акті в виконаних робіт, можна вваж ати, що умови даного договору були виконані.

Укладення договорів та вид ача податкових накладних з п орушенням вищевикладених ви мог законодавства об'єктивно призводить до порушення інт ересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йде ться про порушення фінансово -економічних інтересів держа ви її бюджетної системи, вимо г Закону України «Про систем у оподаткування»№1251-12 від 25.06.91р., Конституції України, оскіль ки протизаконні дії відповід ачів руйнують бюджетну систе му держави та систему оподат кування, яка створена в інтер есах Держави.

При укладені зазначеного д оговору відповідачі не могли не усвідомлювати її протипр авність і суперечність її ме ти інтересам держави і суспі льства і прагнули настання п ротиправних наслідків у вигл яді несплати податків, що пот ягнуло б за собою збитки в вел иких розмірах для державного бюджету.

Статтею 208 ГК України передб ачено, що якщо господарське з обов'язання визнано недійсни м як таке, що вчинено з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства, т о за наявності наміру в обох с торін - у разі виконання зобов 'язання обома сторонами - в дох од держави за рішенням суду с тягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі вико нання зобов'язання однією ст ороною з другої сторони стяг ується в доход держави все од ержане нею, а також все належн е з неї першій стороні на відш кодування одержаного. У разі наявності наміру лише у одні єї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено друг ій стороні, а одержане останн ьою або належне їй на відшкод ування виконаного стягуєтьс я за рішенням суду в доход дер жави. У разі визнання недійсн им зобов'язання з інших підст ав кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні в се одержане за зобов'язанням , а за неможтивості повернути одержане в натурі - відшкодув ати його вартість грошима, як що інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність умислу з його бо ку на укладення договору з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, з тих підстав, що відпо відно з частиною першою ста тті 236 ЦК України нікчемний пр авочин або правочин, визнани й судом недійсним, є недійсни м з моменту його вчинення (час тина перша статті 236 ЦК Україн и). Зазначена норма означає, що нікчемний правочин є недійс ним з моменту його вчинення в силу закону. Згідно ч. 1 ст. 216 Ц К України недійсний правочин не створює юридичних наслід ків, крім тих, що пов'язані з йо го недійсністю, а відтак у апе лянта були відсутні підстави для заявлення суми ПДВ, сплач еної за даною угодою до відшк одування. Враховуючи те, що товариство з обмеженою відп овідальністю «Ремпромп»зая вило відповідно таку суму ПД В до відшкодування, даний фак т свідчить про намір на наста ння неправомірних наслідків у обох контрагентів.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС Укр аїни, суд апеляційної інстан ції залишає апеляційну скарг у без задоволення, а постанов у або ухвалу суду - без змін, я кщо визнає, що суд першої інст анції правильно встановив об ставини справи та ухвалив су дове рішення з додержанням н орм матеріального та процесу ального права.

Зважаючи на те, що окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив о бставини справи та ухвалив с удове рішення з додержанням норм матеріального та процес уального права, апеляційну с каргу належить залишити без задоволення, а постанову суд у - без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 , 212 КАС України, колегія суддів , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «Ремпромп»- залиши ти без задоволення.

Постанову окружного адмін істративного суду міста Киє ва від 03 серпня 2009 року - залиш ити без змін.

Повний текст ухвали вигото влено 06 липня 2010 року.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена протяго м одного місяця шляхом подач і касаційної скарги до Вищог о адміністративного суду Укр аїни.

Головуючий:

Судді:

< Текст >