Вирок

від 14.03.2022 по справі 161/21966/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/21966/21

Провадження № 1-кп/161/262/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 березня 2022 року Луцький міськрайоннийсудВолинськоїобласті в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580001969 від 12.08.2021,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася, зареєстрована у АДРЕСА_1 , та проживає у АДРЕСА_2 , громадянка України, освіта середня, не працює, неодружена, позбавлена батьківських прав, в силу положень ст.89 КК України несудима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 , громадянин України, освіта вища, не працює, неодружений, судимий:

-вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2021 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання із встановленням іспитового строку 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачена ОСОБА_3 , 07 серпня 2021 близько 13.00год., діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою заволодіння чужим майном, перебуваючи у напівзруйнованому будинку АДРЕСА_4 , шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволоділа мобільним телефоном марки «Xiomi» моделі MI А1, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , що згідно висновку експерта №СЕ-19/103-21/7159 -ТВ від 31.08.2021 становить 2576 грн. 67 коп., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ТОВ «лайфселл», яка матеріальної цінності не становить, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Окрім цього, вона ж, 18 серпня 2021 року, близько 22.30год., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території Департаменту освіти Луцької міської ради, що за адресою м.Луцьк, вул.Шевченка, 1, таємно викрала 6 рослинних насаджень туї західної "Columna", вартістю 100 грн. кожна, чим спричинила Департаменту освіти Луцької міської ради майнової шкоди на загальну суму 600 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 07 вересня 2021 року, близько 01.15год., обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, а обвинувачена ОСОБА_3 і повторно, за попередньою змовою групою осіб (тобто між собою), керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, перестрибнувши через паркан ОСОБА_3 проникла до території новобудови ЖК "Яровиця" (зі сторони АДРЕСА_5 ), звідки намагались таємно викрасти передані нею ОСОБА_4 чотири мішки клею "KREISEL", загальною вартістю 381 грн. 32 коп., проте з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки були виявлені ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інкримінується те, що вони своїми умисними протиправними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а обвинуваченій ОСОБА_3 і повторно, поєднаними із проникненням у сховище, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Окрім того, обвинувачена ОСОБА_3 09 вересня 2021 року, близько 17.00год., діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи у квітковому магазині "Флора-А", що по вул.Івана Франка, 44, повторно, таємно викрала вазон "Гортензію" блакитну вартістю 380 гривень 00 копійок, в керамічному горщику блакитного кольору вартістю 250 грн. та "Гортензію" рожеву вартістю 380 грн., в керамічному горщику рожевого кольору вартістю 250 грн., чим заподіяла приватному підприємцю ОСОБА_11 майнової шкоди на загальну суму 1260 грн. 00 коп.

Крім того, вона ж, 23 листопада 2021 року в період часу із 15.06год. по 15.07год., діючи умисно з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у магазині "Рукавичка", що по вул.Богдана Хмельницького, 26, в м.Луцьк, шляхом вільного доступу, із прилавків вказаного магазину, повторно, таємно викрала одну упаковку ковбаси сирокопченої Салямі Італійської марки "Глобино" масою 0,372 вартістю 135 грн. 46 коп., одну пачку кави натуральної смаженої марки "Lavazza" вартістю 107 грн. 52 коп., одну пляшку вермуту десертного білого "Marengo" обємом 0,5 літра вартістю 50 грн. 58 коп., чим заподіяла ТзОВ ТВК "Львівхолод" майнової шкоди на загальну суму 293 грн. 56 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показала, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті, вчиняла кримінальні правопорушення, не оспорюючи розмір та вартість викраденого майна, які вказані в обвинувальному акті. Повідомила, що у вчиненому щиро розкаялася, просила суд суворо її не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, також визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті. Окрім цього, показав, що спільно із ОСОБА_3 , намагалися викрасти чотири мішки клею « ІНФОРМАЦІЯ_3 », вартість яких вказана в обвинувальному акті, проте злочин не вдалося закінчити, оскільки вони були виявлені ОСОБА_10 . Повідомив, що у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 , будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні, підтвердив факт заволодіння ОСОБА_3 шляхом обману його мобільним телефоном марки «Xiomi», за обставин, викладених в обвинувальному акті. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру щодо обвинуваченої не має, просив останню суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , будучи безпосередньо допитаною в судовому засіданні, підтвердила факт викрадення обвинуваченою ОСОБА_3 насаджень туй, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Просила останню суворо не карати.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Окрім цього, вона ж, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Також, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми умисними протиправним діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із проникненням у сховище, а обвинувачена ОСОБА_3 повторно, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинили злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку, нетяжкого та тяжкого злочинів, дані про особу винної та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_3 в силу положень ст.89 КК України несудима, повністю визнала свою винуватість, має постійне місце проживання та реєстрації, у 2019 році знаходилася на стаціонарному лікуванні у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація», проходила лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» Волинської обласної ради з 22.03.2017 по 30.03.2017 із діагнозом: «Розлад адаптації зі змішаним розладом емоцій та поведінки».

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №322 від 29.11.2021 у ОСОБА_3 виявилися у період, що відноситься до часу інкримінованого їй правопорушення ознаки емоційно лабільного розладу в стадії декомпенсації, обтяжений вживанням психоактивних речовин. Даний розлад відносить до іншого хворобливого стану психіки. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла її можливості усвідомлювати свої дії/бездіяльність і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує, тобто остання є осудною.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкціями закону, за якими визнав ОСОБА_3 винуватою, вважає за необхідне призначити останній покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт, однак в мінімальній межі, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України також у виді позбавлення волі.

Остаточне покаранняна підставіч.1ст.70КК України,за сукупністюкримінальних правопорушень,суд призначаєшляхом частковогоскладання призначенихпокарань.При складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч.1 ст.72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Підстав для призначення покарань, передбачених ч.1 ст.190 КК України, у виді штрафу та виправних робіт суд не вбачає, з огляду на те, що обвинувачена не працює. Підстав для призначення покарань у виді арешту та обмеження волі, суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченої.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченою, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, окрім того, перебування обвинуваченої під вартою під час досудового розслідування та судового провадження понад три місяці також буде слугувати належним уроком ОСОБА_3 , попереджатиме вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на конкретні обставини справи, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, відсутність у потерпілих претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої, суд вважає за можливе звільнити останню від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Беручи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень та кількість епізодів, суд приходить до висновку про встановлення обвинуваченій максимального іспитового строку, передбаченого ч.4 ст.75 КК України.

Оскільки суд звільняє обвинувачену ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо останньої необхідно змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили, з метою запобігання ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченої від суду.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд здійснює зарахування строку попереднього ув`язнення.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, хоча раніше судимий, однак має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в психіатра не перебуває, з 2020 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація» .

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, думку представника потерпілого, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за якими визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, однак в мінімальній межі.

Інкримінований в даному провадженні злочин ОСОБА_4 вчинив 07.09.2021, тобто до постановлення щодо нього вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2021.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За таких обставин, суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом частково складання покарань.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому максимальний іспитовий строк.

Враховуючи ті обставини, що на обвинуваченого ОСОБА_4 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2021 покладено обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України та обов`язок, передбачений п.2 ч.3 ст.76 КК України, тому суд також покладає на останнього вказані обов`язки.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 177, 179, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покаранняу видіпозбавлення воліна строк4(чотири)роки 6(шість)місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробовуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.

Обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-з`являтись за першою вимогою на виклик до суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

Відповідно до вимог ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24.11.2021 по 14.03.2022 включно, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.15,ч.3ст.185КК УкраїниКримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком суду та невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2021, визначити до відбуття ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, який накладений ухвалами слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.09.2021, 28.09.2021 на майно, скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

-сім картку мобільного оператора тов "лайфсел" серійним № НОМЕР_3 із мобільним номером НОМЕР_4 , мобільний телефон марки "Xiaomi" моделі А1, імей 1: НОМЕР_1 та імей 2: НОМЕР_2 , повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 ;

-кофту темно-синього кольору, яка передана на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області, повернути ОСОБА_3 за належністю;

-DVD-диски із відеозаписами, залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання;

-вазон "Гортензія" блакитна, в керамічному горщику блакитного кольору та вазон "Гортензія" рожева, в керамічному горщику рожевого кольору, повернути потерпілому ОСОБА_11 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий